ZINET.info
home mail
logo logo
logo
ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
logo

На главную | Отчеты предыдущих конференций | Наши партнеры | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Первая Всеукраинская научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"

Вторая Всеукраинская научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"

Третья Всеукраинская научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"

Четвертая Всеукраинская научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"

Пятая Всеукраинская научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"

Шестая Всеукраинская научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"

Седьмая Всеукраинская научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"

Почтовые индексы населенных пунктов Украины

Новости Украины и Мира:



ІННОВАЦІЙНИЙ НАПРЯМОК РОЗВИТИКУ РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТУРИСТИЧНОГО ОБ’ЄКТА В СУЧАСНІЙ ПСИХОЛОГІЇ


Твердоступ Х.Г.

Україна, м. Сімферополь,

ТНУ ім.В.І.Вернадского

 

Аннотация

В статье обсуждается проблема  развития нового для психологической науки направления – рекреационной психологии. Автор анализирует психологические причины, которые продуцируют туристическую активность личности. В статье раскрываются представления о психологическом сопровождении рекреантов, обсуждается проблема повышения при помощи  психологических средств рекреационного потенциала туристических объектов Крыма.

 

 

Актуальність проблеми підготовки кадрів у сфері психологічного супроводу споживачів туристичних послуг є насущною для сучасного освітнього простору Криму. Спеціальність аніматора, вимоги до якої розроблені в деяких учбових закладах є, в більшості своїй, некритичною калькою профеcіограм зарубіжних учбових закладів.

 В той же час, в сучасному світі чітко проявляється феном активізації подорожей (за даними статистики, майже 5 мільярдів подорожей на рік, що дорівнює населенню планети).  Підвищення  рухливості  сучасників пов’язують  з розвитком транспортних систем, удосконаленням транспортних засобів, туристичних засобів розміщення. На наш погляд, суттєвими причинами туристичної активності є психологічні причини. Туризм стає психологічною ареною ігрових інтенцій особистості, специфічним інститутом соціалізації людини.  Зростає  споживчо-значенєвий потенціал туризму. Сучасні об’єкти туристичної уваги намагаються розширити свій рекреаційний ресурс за рахунок не тільки географічних, територіальних, культурних складових, але й з урахуванням психологічного простору  особистості. Аніматорський, психологічний супровід рекреантів стає „правилом хорошого тону”, питанням престижу і просто нормою для туристичних організацій.  Актуальним стає питання про можливість розширення рекреаційного потенціалу туристичного об’єкта психологічними засобами.

Ступінь розробленості проблеми. Туризм як  найбільша  сфера специфічного людського буття вивчається низкою дисциплін – географією, культурологією, історією, філософією, соціологією, психологією  та ін., в останні роки майже спонтанно стали виділятися  спеціальні галузеві туристичні дисципліни –  економіка туризму, рекреаційна географія, біосфера і туризм, педагогіка і психологія туризму, менеджмент туризму, безпека туризму, інформаційні технології в туризмі та ін. Вивчались рекреаційна сутність екологічного туризму (І.В. Зорін), рекреація як особливий вид дозвільної діяльності(J.Dumazedier, роботи В.С.Преображенського, В.О.Квартальнова, Н.С.Мироненко, Ю.О.Веденіна  та ін). В низці дослідників даної проблематики варто назвати і Митрополита Волоколамського і Юр’євського Пітирима, професора кафедри  ЮНЕСКО РМАТ, який доклав немало зусиль до розробки ідей паломництва в сучасному індустріальному світі.  Фундаментальні роботи з використанням імітаційних моделей і методів в дослідженнях актуальних проблем рекреації належать таким авторам, як А.Б.Горстко, В.Б.Кудрявцев, М.Я.Лемешев, М.С.Нудельман, С.О.Самаль, В.Л.Стеценко,  О.А.Щербіна та ін.

На сучасному етапі дослідження предметного простору туризму, на думку більшості вчених, існує проблема розробки загальної, базової  теорії туризму, яка відображає тенденцію світової глобалізації.

Ми, однак, вважаємо, що актуальною як з науково-теоретичної, так і з практичної точки зору є проблема розробки основ специфічного, нового напрямку – рекреаційної психології.   З позиції рекреаційної психології можливий індивідуально-диференційний підхід до аналізу психологічного портрету рекреантів.  Особливо актуальним для Криму є те, що розвиток рекреаційної психології дозволить якісно поліпшити роботу туристичного комплексу з опорою на психологічну рекреаційну карту, організувати адекватний потребам і можливостям рекреантів психологічний супровід.

Об’єкт дослідження  потреби суб’єкта рекреаційної активності.

Предмет дослідження  психологічні детермінанти актуалізації потенціалу туристичного об’єкта.

Пояснимо  вибір предмета та об’єкта дослідження. Безперечно, що кожна рекреаційна зона має певний рекреаційний ресурс, який включає безліч економічних, соціальних і т.п. факторів. Крім цих факторів, кожна точка географічного простору(особливо в Криму) має деяку міфологему, „ауру”, культурно і історично зумовлену. Оскільки туристичний об’єкт набуває „живість” завдяки його відвідувачам, то вивчати фактори, які зумовлюють психологічну специфіку якого-небудь туристичного об’єкта(наприклад, Коктебеля, Ялти і т.д.) можливо тільки завдяки дослідженню психологічних потреб рекреантів, які обирають( з різних причин)  даний об’єкт для відвідування. Фундаментальним  для Криму  завданням, таким чином, можна вважати створення психологічної рекреаційної карти.

В даній статті ми ставили перед собою за мету розкрити уявлення про рекреаційний потенціал туристичного об’єкта з психологічної точки зору.

Перелік завдань нашого дослідження включає: теоретичний аналіз досліджень в сфері психології туризму, розробка основних положень рекреаційної психології, класифікація семантичного простору опису рекреаційної активності особистості, розробка  методичного забезпечення дослідження рекреаційних стратегій особистості і рекреаційного потенціалу туристичного об’єкта, створення програми психологічного супроводу рекреантів з урахуванням психологічної рекреаційної карти.  

Одним із завдань нашого дослідження є уточнення змістовного боку і тих підходів, які існують до визначення семантичного простору опису рекреаційної активності особистості.

У вітчизняній та зарубіжній літературі до сих пір немає єдиного підходу до визначення поняття „рекреація”, так як феномен рекреації не став ще предметом систематичного вивчення і його межі досить розмиті. В зв’язку з цим, виникають великі труднощі   у визначені кола понять, пов’язаних з рекреаційною діяльністю.   Це пояснюється низкою причин.  По-перше, не існує єдиного міжнародного термінологічного стандарту з даної тематики. В різних країнах переважають різні трактування понять і термінів, пов’язаних  з рекреацією. По-друге, в нашій країні не існує єдиної теорії, в якій  було  б точно визначено коло основних понять, пов’язаних з рекреацією. В даних умовах спостерігається повний плюралізм думок.  По-третє, в силу різних причин  такі поняття як рекреація, туризм, відпочинок, екскурсія, вільний і рекреаційний час, дозвілля та інші в реальних умовах найчастіше важко розрізнити.

В науковій літературі термін рекреація з’явився в США в кінці 90-их років  XIX століття, коли було введено нормативний  робочий день, другий вихідний день, літню відпустку.  В тлумачному словнику В. Даля  поняття  даного терміна означає «відпочинок від служби, навчання, свята, канікули» [1].

Аналогічне визначення поняття рекреація ми зустрічаємо в Російському енциклопедичному словнику. Тут термін рекреація включає: „1) свята, канікули, перерва в школі (застаріле); 2) приміщення для відпочинку в навчальних закладах; 3) відпочинок, відновлення сил людини, витрачених під час роботи [5].

В сучасній літературі, виданій в останні роки, спостерігається перехід до нового бачення рекреації. Зокрема, В.А. Квартальнов  в одній із своїх останніх робіт дає наступне визначення даного поняття. «Рекреація –  це розширене відтворення фізичних, інтелектуальних та емоційних сил людини; будь-яка гра, розвага і т.п., які використовуються для відновлення фізичних і розумових сил; сегмент індустрії дозвілля, який найшвидше розвивається, і який пов’язаний з участю населення в активному відпочинку на відкритому повітрі,  і який припадає найчастіше на уїк-енд; перебудова організму і людських популяцій, яка забезпечує можливість активної діяльності за різних умов, характеру і змін навколишнього середовища; цивілізований відпочинок, який забезпечується різними видами профілактики захворювань в стаціонарних умовах, екскурсіонно-туристськими заходами, а також в процесі занять фізичними вправами» [3].

Сукупність природнокліматичних і соціокультурних умов для рекреаційної діяльності людини визначає об’єкт рекреації, а рекреанти(люди), які ведуть рекреаційну діяльність – суб’єкт рекреації.

Зазвичай виділяють такі види рекреації, як біологічну, фізичну, психологічну, соціальну, кліматогеографічну та ін. Найбільш розробленою  в наш час є фізична рекреація. Найважливіший методологічний принцип рекреації – принцип єдності тілесного і  духовного, біологічного і соціального, організму і особистості.

Функції, які виконує рекреація, поділяють на медико-біологічні, психологічні, соціально-культурні і виховні, економічні. Психологічний етап аналізу рекреаційних потреб фіксує ставлення індивіда до середовища, принципів його побудови, значениям, що сприймаються  кінцевому результатііндивідуального змісту). А.Ф.Шикун,  В.В.Федоров підкреслюють, що асоціативно-образний рівень сприйняття середовища предметно-просторового оточення включає два тотожні і взаємодоповнюючі плани  сприйняття : 1) емоційно-естетичний та 2) соціально-символічний [8]

На думку В.В.Бушуєва, туризм в цілому –  це просторово обумовлене явище, яке характеризується набором завдань,  вирішення яких приводить до задоволення рекреаційних потреб суб’єкта(туриста). Тому незалежно від виду рекреаційної діяльності (лікування, оздоровлення, заняття спортом, огляд визначних пам’яток  та ін.) туристом слід вважати будь-який суб’єкт рекреаційної діяльності, дії якого спрямовані на задоволення вище вказаної мети, причому на території відмінної від  постійного міста жіття суб’єкта  [1].

Рекреаційна діяльність суб’єкта розглядається як активність в той час, коли відбувається відновлення (фізичних, психологічних, інтелектуальних) сил людини. Будь-яка діяльність, зрештою, має своїм результатом оцінку ефективності даної діяльності. Під рекреаційної ефективністю розуміють підвищення життєвого (фізичного, психологічного) тонусу особистості. Туризм в силу  високої інтенсивності здатен за короткий проміжок часу задовольнити максимум рекреаційних потреб.

Поняття «рекреаційний потенціал»  в останній час  стає все  більш популярним серед дослідників. Одне із сучасних «Рекреаційний потенціал»  традиційно визначається через словоформи, які його утворюють, або як «сукупність природних і соціокультурних передумов  для організації рекреаційної діяльності на певній території» [4].

Структура рекреаційного потенціалу представлена низкою ресурсних компонентів. Так, наприклад, Н.В.Цоп  в своїй роботі виділяє в рекреаційному потенціалі Криму історико-культурні ресурси (на території Криму більше 11,5 тисяч пам’ятників історії, культури і архітектури, які належать до різних історичних епох, цивілізацій, етносів і релігій.); ландшафтні ресурси (п’ять державних заповідників, 33 заказника, 87 пам’ятників природи, 10 заповідних урочищ і т.д.); лікувально-мінеральні ресурси (8 родовищ мінеральних вод , 15 родовищ лікувальних   грязей); територіальні ресурси [7]. Однак, ні в одному з наукових джерел, не подано системне визначення даного поняття, в зв’язку з чим, не враховано один  із важливих його компонентів – психологічний ресурс туристичного об’єкта. 

Н.А.Токарев  використовує поняття «рекреаційна психотерапія», маючи на увазі психологічне консультування і психотерапію в умовах рекреації [6]. Однак  дослідник не приділяє в належної уваги специфіці рекреаційного потенціалу самого туристичного об’єкта, зводячи проблему дослідження рекреаційного ресурсу до надання допомоги відпочиваючих і туристів (яка буде більш чи менш успішною, в залежності від кваліфікації самого тренера чи консультанта, в незалежності від місця проведення психологічного тренінгу).

Можна зробити наступні основні висновки.

Психологічним фактором актуалізації рекреаційного потенціалу туристичного об’єкта є наявність психологічного рекреаційного ресурсу. Психологічний рекреаційний ресурс туристичного об’єкта можливо наповнювати, розширюючи діапазон предметного, культурного, анімаційного простору даного об’єкта, в  якому можуть бути реалізовані  потреби рекреантів. Однією з найбільш значущих, але практично не вивченою дослідниками рекреаційною потребою є реалізація особистістю ігрових стратегій.

Важливою умовою поповнення рекреаційного ресурсу туристичного об’єкта є організація психологічного супроводу відвідувачів даного об’єкта.  Можна виділити ряд варіантів організації психологічного супроводу, за різними критеріями класифікуючи його види  (індивідуальний чи груповий, орієнтований на конкретні чи загальні рекреаційні потреби, загальновіковий чи конкретно віковий ценз. Гендерні особливості групи і т.п.). Одним із ключових видів психологічного супроводу, за результатами нашого дослідження, проведеного в 2005-2008 роках за виборкою більше 2000 опитаних, є орієнтований на ігрові стратегії рекреантів вид. Він дозволяє розширити та індивідуалізувати (при цьому не виключаючи групові форми роботи) рекреаційний потенціал туристичного об’єкта.

Умови і традиція розвитку туристичного ринку Криму вимагають створення інноваційних, методологічно і практично вивірених учбових програм підготовки фахівців в області психологічного супроводу рекреантів.

 

Література:

1.      Бушуев В.В. О дефиниции "Индустрия туризма" (Сборник научных трудов СевКавГТУ. http://www.ncstu.ru).

2.      Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка. – М.,1995. – С.30.

3.      Зорин И.В., Квартальнов В.А. Энциклопедия туризма. – М., 2004. - С. 64.

4.      Николаенко Д.В.  Рекреационная география. - М., 2003.

5.      Российский энциклопедический словарь // http://enc.mail.ru.

6.      Токарев Н.А. Психологическое консультирование и психотерапия в условиях рекреации. Вестник психотерапии. №9 (14), 2003.С.71-86.

7.      Цоп Н.В. Туристические возможности и основы перспективного развития территориально-рекреационного комплекса Автономной Республики Крым//Культура народов Причерноморья. - 1999. - №6. - С.451-453.

8.      Шикун А.Ф., Федоров В.В. Экопсихология архитектурного пространства (типология объекта) // Психолого-педагогические аспекты многоуровневого образования. Тверь, 2001. Том 13. С.11-20.

 



Обговорення статті:


Ваш коментар:

Прізвище, ім"я, по батькові, вчений ступінь, звання, посада:





Украинская Баннерная Сеть
TOP.zp.ua

На главную | Отчеты предыдущих конференций | Контакты | Наши партнеры

    Copyright © Lifelux.net. Идея сайта - Dr.Mar