zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ЗАГАРБНИЦЬКІ ПЛАНИ КРАЇН-УЧАСНИЦЬ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ТА МІСЦЕ В НИХ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

 

Дем’янюк О.Й.

Україна, м.Луцьк,

 Луцький інститут розвитку людини університету «Україна»

 

In the article the attempt has been made to analyse the plans of enemy blocs on the eve of World War I and determine the place of Ukrainian lands in them.

 

З початком другого десятиліття ХХ ст. політична ситуація в Європі набула вибухонебезпечного характеру. Великі європейські держави, такі як Німеччина, Англія, Росія, Франція та Австро-Угорщина робили спроби переділити «карту світу», тобто збільшити ринки збуту власної продукції, захопити нові ринки сировини, зайняти лідируючі позиції на капіталістичному ринку праці.

Кожна з країн ставила перед собою конкретні найближчі задачі, які в цілому були підпорядковані головній меті – досягнення панівного становища в Європі та світі. У той же час існували двосторонні протиріччя між європейськими країнами. Так, англо-німецьке протистояння в основному базувалося на боротьбі за східні торгівельно-виробничі ринки, тому що в Європі за рівнем розвитку капіталістичного господарства на початку ХХ ст. гідних конкурентів Німеччині не було. Франко-німецькі суперечки носили територіальний характер. Франція прагнула в першу чергу повернути колишні свої території – Ельзас та Лотарингію. Іншою франко-німецькою проблемою був переділ африканських колоній.

Російсько-німецькі відносини загострилися через боротьбу за контроль над чорноморськими протоками, які давали вихід на близькосхідні ринку збуту. Сильні пронімецькі впливи в Туреччині значно ускладнювали Російській імперії виконання цієї задачі мирним шляхом. Немаловажну роль у територіальних претензіях Росії відігравав союзник Німеччини Австро-Угорщина, яка прагнула підпорядкувати своїй владі території Балканського півострова.

Окрім цих потужних держав у Європі ще були дрібніші країни з набагато меншими амбіціями, та були народи, які не мали своєї державності, однак прагнули її здобути. З цього приводу М. Стахів зазначив: «Німеччина мала частину Поляків і Французів. Росія поневолювала Поляків, Українців, Білорусинів, Кавказькі народи. Туреччина – Вірменів, Болгар, Сербів і Греків. Австрія – Українців, Чехів, Словінців, Сербів, Румунів й Італійців, а Мадярщина – Словаків, Хорватів, Українців і Румунів» [1, с.28].

Між Російською та Австро-Угорською імперіями гостро стояло питання підпорядкування своїй державній машині народів, які проживали в обох країнах, зокрема, українців і поляків та поширення свого впливу на балканські народи – болгар і сербів. З-поміж цього етнічно-національного вузла для нашого дослідження більшої уваги заслуговує саме українське питання. Обидві імперії схилялися до вирішення цього питання, яке мало політико-адміністративний характер, завоюванням українських земель, запровадженням на них свого устрою та асиміляції місцевого населення.

З іншої сторони і Росія, і Австро-Угорщина вважали український національно-визвольний рух закордонною інтригою однієї з цих держав проти іншої. Виношуючи плани щодо захоплення частини земель Волинської та Подільської губерній, австро-угорський уряд дозволив українцям Східної Галичини створити свої парамілітарні молодіжні організації, подібні до польських, з тим, щоб під час війни, за потреби, використати їх у боротьбі з Росією [2, с.102-110]. Що зрештою й сталося. У вересні 1914 р. сформований Легіон Українських січових стрільців склав військову присягу та виступив на фронт.

Німецькі та австро-угорські політики напередодні війни намагалися залучитися підтримкою українців, державна незалежність яких значно ослабила б могутність Російської імперії. Аналізуючи передвоєнні військово-політичні обставини в Східній Європі, міністр закордонних справ Австро-Угорщини граф Гойош заявляв про можливість створення незалежної Української держави в разі перемоги над Росією [3, с.164]. Союзниця Австро-Угорщини Німеччина розглядала питання про майбутню самостійну Українську державу дещо під іншим кутом. Незалежна Україна мала бути створеною на противагу Росії та Польщі і відгороджувати Росію від Константинополя і Малої Азії.

Військові приготування Російської імперії не залишилися поза увагою її ворогів. Австрійська преса протягом 1913-1914 рр. неодноразово піднімала питання військового потенціалу Росії, боєздатності її армії, становищу у прикордонних повітах. Так, газета «Armme Blatt» писала (цит. мовою оригіналу): «Длящиеся целые месяцы вооружение и военные приготовления России вдоль германской и австрийской границ вызывают недоумение не за одними только черножелтыми пограничными столбами. Русские газеты не дают удовлетворительного объяснения этих мероприятий» [4, с.31].

10 квітня 1914 р. в головному управлінні генерального штабу російських військ була складена «Записка про сили та ймовірні плани наших західних противників за даними станом на 1 березня 1914 р.», в якій зазначалося, що Німеччина та Австро-Угорщина є головними противниками Російської імперії [5, с.6]. Усі інші європейські країни розглядалися як ситуативні вороги, війська яких будуть розпорошені по фронтах.

Найбільш підготовленою до майбутньої війни видавалася Німеччина. Згідно її військової доктрини стратегія бойових дій розроблялася на два фронти – російський та французький. Укладення військового союзу з Австро-Угорщиною дозволяв Німеччині зосередити більше своїх військових сил на західному театрі бойових дій. До такої думки прийшли й у головному управлінні генштабу російських військ. Дещо менше сподівань покладалося спочатку на Італію, а згодом і на Туреччину.

Майбутній наступ на Росію німецьке командування намагалося підлаштувати під середньовічне гасло «Drang nach Osten» («Натиск на Схід»). У результаті німецької експансії на схід Європи планувалося провести німецьку колонізацію російських земель з метою розширення життєвого простору для німців та доведення верховенства німецької нації над іншими.

Російський генеральний штаб, покладаючись на отримані розвідувальні дані, передбачав напрямки наступу австро-угорських військ з території Східної Галичини на лінії Седлець-Брест-Кобрин. Для прикриття головного напрямку удару австро-угорці повинні були вести бойові дії у напрямку Дубно-Рівне.

За планом генерального штабу російських військ, узгодженим з відповідними структурами Франції та Англії, передбачалося одночасно розпочати бойові дії на Західному (французькому) та Східному (російському) фронтах, з тим щоб змусити німецьку армію вести бойові дії на два фронти.

Таким чином, країни Антанти і Троїстого союзу планомірно готувалися до бойових дій. Для усіх майбутніх країн-учасників Першої світової війни українські землі видавалися ласим шматочком. Тільки ніхто з них не рахувався з інтересами самих українців.

 

Література:

 

1.      Стахів М. Причини Світової війни. Історія світової війни в рр. 1914-18. І Частина / М. Стахів. – Яворів: Українська видавнича спілка «Громада», 1931. – 40 с.

2.      Дем’янюк О.Й. Український молодіжний рух Західної України: від зародження до боротьби за українську державність: Монографія / О.Й. Дем’янюк. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2007. – 180 с.

3.      Кураєв О. Ідея Української держави у політиці Австро-Угорщини періоду Першої світової війни / О. Кураєв // Розбудова держави. – 2000. – №1-6. – С. 164-168.

4.      Сведения об Австро-Венгерской армии. Издание Штаба Киевского военного округа. – К.: Типография штаба Киевского военного округа, 1913. – 36 с.

5.      Стратегический очерк войны 1914-1918 гг. Часть І. Период от объявления войны до начала сентября 1914 года / Сост. Я.К. Цихович. – М. : ВВРС, 1922. – 238 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info Идея сайта - Студия веб-дизайна Zinet