zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



АНАЛІЗ КОНСТРУКЦІЙ ТА ПАРАМЕТРІВ ГВИНТОВИХ НАСОСІВ ДЛЯ ВИДОБУВАННЯ НАФТИ

 

Копей Б.В., Кінаш С.С.

Україна, м.Івано-Франківськ,

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

 

В данной статье рассмотрены конструкции винтового насоса и представлены требования к его основным элементам. Представлены примеры маркировки этих элементов. Указаны параметры, принимающиеся во внимание для установления нормального режима работы насоса. Приведен ряд преимуществ над другими механизированными способами добычи нефти.

 

Актуальність теми: За останні декілька років використання гвинтових насосів для видобування нафти різко збільшилось в зв’язку з його перевагами над іншими механізованими способами. Тому це питання зараз є дуже актуальним і потребує подальшого розвитку.

Постановка задачі: Метою нашого дослідження є аналіз конструкцій гвинтового насоса та наведення переваг його використання.

Основна частина: В гвинтових насосах основним робочим органом, який забезпечує всмоктування і нагнітання рідини, є гвинт-ротор, який знаходиться у взаємному зчепленні і получає обертання від двигуна. Тому в залежності від робочого органа гвинтові насоси класифікують на одно-, дво-, три- і п’ятизахідні [1, 2].

Зі збільшенням числа заходів збільшується подача насоса і зменшуються втрати рідини, що в кінцевому результаті призводить до підвищення об’ємного ККД насосів. Але гвинтові насоси з п’ятизахідним робочим органом, через складності конструкції і великої трудоємкості виготовлення, як правило, не випускаються. Видовження гвинтів збільшує напір нагнітання, так як створює більше число перемичок, які віддаляють порожнини всмоктування і нагнітання.

Отже, гвинтовий насос – це насос, що складається з ротора і статора, геометрія монтажу якого така, що вона утворює дві або більше груп лінзоподібних, спіральних та відокремлених камер [4].

Ротор – вал насоса, зовнішня поверхня якого має форму однозахідної або багатозахідної спіралі, обладнаної з’єднанням, щоб його можна було приєднати до колони штанг.

Статор – корпус та ущільнення (звичайно з еластомера) у формі двозахідної або багатозахідної внутрішньої спіралі, що завжди має на одну спіраль більше ніж ротор і з’єднана з експлуатаційною насосно-компресорною колоною.

Робоча камера – лінзоподібний, спіральний, відокремлений об’єм, що утворюється між змонтованим статором та ротором насоса.

Лінія ущільнення – спіраль, утворена лінією контакту між ротором і статором.

Занурені гвинтові насоси однотипні і виконані за одною конструктивною схемою. Вони мають два робочі органи: гелікоїдний ротор з правим і лівим направленням спіралі. За принципом дії вони відносяться до об’ємних, а за способом передачі енергії рідини – до ротаційних. Насоси відрізняються один від одного тільки розмірами робочих органів, а всі інші вузли і деталі взаємозмінні і уніфіковані, що облегшує їх випуск, експлуатацію та ремонт.

Кожен робочий орган насоса складається з гумометалічної двозахідної обойми і однозахідного гвинта. Крок обойми в два рази більший ніж крок гвинта.

Гвинти обертаються навколо своєї осі, крім того осі гвинтів здійснюють планетарний рух назад.

Для насосів з подачею 100 і 200  гвинти виконують з титанового сплаву, а для решти – з легованої сталі. Для захисту від корозії і підвищення зносостійкості робоча поверхня гвинтів покрита шаром хрому [1].

Рідина перекачується насосом без пульсації, що запобігає утворенню стійкої емульсії з нафти і води. В насос рідина поступає одночасно в лівий і правий органи через прийомні сітки – фільтри. В камері між гвинтами потоки з’єднуються і по кільцевому каналі між корпусом насоса і верхньою обоймою рідина через запобіжний клапан надходить у напірну лінію.

Рухомі деталі насоса – два робочих гвинта і вал – з’єднані в гнучку систему за допомогою двох ексцентрикових муфт. Нерухомі частини робочих органів – обойми, разом з основою і корпусом – утворюють жорстку систему – трубчастий корпус насоса.

При перекачці рідини з підвищеною в’язкістю знижуються перетоки через ущільнюючу контактну лінію між гвинтом і обоймою. Тому характеристика гвинтового насоса при перекачці в’язких рідин краща, ніж при перекачці води [1]. Робочі органи виготовляють з різними натягами і зазорами, які враховують їх теплове розширення в свердловинах.

Приводом гвинтових насосів служить занурений електродвигун – трифазний, асинхронний, короткозамкнутий, чотириполюсний, маслонаповнений [1]. Виконання двигуна – вертикальне з вільним кінцем валу, який направлений вгору, режим роботи довготривалий, ККД – 77%, коефіцієнт перевантаження () без врахування падіння напруги в кабелі – 2, температура навколишнього середовища при номінальній потужності – 50.

Є два типи гвинтових насосів:

·         вставний;

·         трубний (невставний).

Вставний насос – це насос, статор якого вставлено в колону насосно-компресорних труб з допомогою колони штанг.

Трубний насос – це насос, статор якого приєднаний до низу насосно-компресорної колони.

Фізичні розміри можуть обмежувати вибір гвинтового насоса.

Статор повинен [4]:

·         проходити через обсадні труби та усі інші пристрої, що є частиною обсадної колони;

·         залишати достатньо затрубного простору для інструментів, тобто овершота або промивальної труби;

·         залишати достатнього затрубного простору для сепарування газу;

·         залишати достатньо затрубного простору для проходження рідини, якщо гвинтовий насос опущений нижче перфораційних отворів.

Ротор повинен проходити через НКТ та всі інші пристрої, що є частиною колони НКТ [4].

Необхідно передбачити достатньо великий внутрішній діаметр НКТ, щоб зробити можливим ексцентриковий рух ротора. Якщо внутрішній діаметр НКТ недостатньо великий, перехідник НКТ (або короткий відрізок обсадної труби) з допустимим внутрішнім діаметром повинен бути розміщений безпосередньо над статором.

Перепад тиску у гвинтовому насосі не повинен перевищувати розрахункове значення напору гвинтового насоса, оскільки це вплине на продуктивність і може спричинити передчасне зношування вузлів.

Значення перепаду тиску дорівнює сумі значень таких показників, з врахуванням густини газу та густини різних рідин:

1) напір рідини у НКТ мінус напір рідини у затрубному просторі на вході насоса;

2) втрати на тертя у НКТ між виходом гвинтового насоса та устям, які є функцією:

- внутрішнього діаметра НКТ;

- зовнішнього діаметру колони штанг;

- втрати тиску у перешкодах, таких як з’єднання та центратори;

- в’язкості та швидкості флюїду.

- протитиску на викидальній лінії.

Гвинтовий насос повинен мати достатню потужність для витіснення необхідного об’єму, з розрахунку на один оберт, для очікуваного напору у межах обмежень швидкості. Вимоги до об’єму повинні враховувати наявність вільного газу, переміщання твердої фази та охолоджування гвинтового насоса.

Температуру у стовбурі свердловини та параметри промивальної рідини беруть до уваги для кожного застосування.

Робоча температура гвинтового насоса може спричинити теплове розширення еластомеру. Розширення еластомеру може спричинити зменшення внутрішнього діаметру статора. Отже, ротор необхідно калібрувати, щоб пристосувати до цього звуження, з метою забезпечити відповідну посадку з натягом.

Максимальна робоча температура гвинтового насоса повинна бути меншою, ніж максимальна розрахункова робоча температура еластомеру, зазначена виробником.

На робочу температуру гвинтового насоса впливають такі чинники:

·         температура рідини у гвинтовому насосі;

·         вплив тертя внаслідок натягу, кутової швидкості та перепаду тиску;

·         еластична деформація;

·         компресія газу;

·         змащувальна здатність рідини;

·         наслідки теплообміну.

Хімреагенти, ароматичні розчинники (бензол, толуол та диметилбензол), нафтени та вода можуть спричинити розбухання та підвищення жорсткості еластомерів. Ротор/статор необхідно калібрувати відповідно до цього. Якщо попередньо проводять хімічне обробляння, то необхідно обережно підбирати матеріали.

Маркувати еластомери необхідно з метою розрізняти еластомери, що входять до асортименту продукції конкретного виробника. Маркування еластомеру повинно включати загальну інформацію про тип еластомеру.

Кожен статор ззовні промарковано таким кодом [4]:

vvv/hh/eee,

де vvvвитрата рідини, указана в м3 на день при 8,33 об/с і нульовому тиску на виході;

hhмаксимальне розрахункове значення напору гвинтового насоса, указане в мегапаскалях;

eee – код еластомеру, присвоєний виробником.

Цей код повинен бути проставлений не вище ніж 0,8 м від верхньої частини статора, таким чином відокремлюючи її від упорного кільця ротора.

Кожна головка ротора повинна бути промаркована таким кодом [4]:

vvv/hh,

де vvvвитрата рідини, указана в м3 на день при 8,33 об/с. і нульовому тиску на виході;

hhце максимальне розрахункове значення напору гвинтового насоса, указане в мегапаскалях.

Ім’я виробника та номер деталі повинні бути чітко вказані на роторі і статорі. Інша інформація, така як місяць/рік виробництва та ідентифікація індивідуальних або змонтованих вузлів, може бути включена на вимогу.

Виробники не повинні змінювати склад визначеного еластомеру, поки не внесено зміни до початкових експлуатаційних параметрів. Кожний новий чи змінений склад повинен мати нове маркування. Проте, кожен виробник має право зберігати склад своїх еластомерів в таємниці.

Вимоги до загальних експлуатаційних параметрів кожного еластомеру [4]:

·         контролювання термокомпресії (опір зсуву, опір силі зчеплення);

·         термостійкість еластомеру;

·         опір еластомеру газу під тиском (H2S, CO2);

·         опір еластомеру ароматичним сполукам;

·         опір еластомеру раптовому зниженню тиску;

·         опір еластомеру стиранню;

·         випробування і/або розрахунок матеріалу на розбухання;

·         обчислення розміру ротора у порівнянні із значеннями температури, розбухання та типом еластомеру.

Наслідки абразивної дії треба враховувати, вибираючи матеріали ротора та статора.

Абразивний знос є функцією:

·         умісту твердої фази (тип, розміри, форма і концентрація);

·         швидкості частинок;

·         перепаду тиску у кожній камері;

·         кутової швидкості.

Для ефективної роботи гвинтового насоса тиск на вході повинен бути надлишковим.

Виробник повинен рекомендувати значення мінімального тиску на вході насоса у разі її занурення.

Вказані нижче параметри необхідно брати до уваги для встановлення частоти обертання, необхідної для нормального режиму роботи:

·         загальний об’єм, який необхідно перепомпувати, з врахуванням проковзування;

·         вміст абразивної твердої фази;

·         в’язкість рідини та тиск на вході гвинтового насоса;

·         занурення гвинтового насоса;

·         вібрація штанг та НКТ з врахуванням гармонічних швидкостей та відхилу свердловини від вертикалі;

·         знос вузлів;

·         максимальне розрахункове значення швидкості усіх вузлів системи.

Обертову частоту гвинтового насоса треба регулювати таким чином, щоб досягти оптимального дебіту свердловини.

Загальну геометрію гвинтового насоса визначають два параметри, першим з яких є кількість заходів ротора, а другим – кількість заходів статора.

Наприклад, геометрію гвинтового насоса з однозахідним ротором і двозахідним статором описують як 1-2 західний насос.

Ротор не розташований на одній осі зі статором. Тому, рух ротора всередині статора є поєднанням двох рухів:

·         обертання навколо власної осі в одному напрямку;

·         обертання у напрямку протилежному власній осі, навколо осі статора.

Траєкторію головки ротора визначає мінімальний діаметр, усередині якого вона обертається.

Вільний газ займає місце в робочій камері подачі насоса. Це зменшує подачу рідини. За наявності газу, потрібно намагатися зменшити об’єм вільного газу, що потрапляє до гвинтового насоса.

Гвинтовий насос складається з двох гвинтів, один з яких обертається в іншому. Осі ротора і статора паралельні і розташовані на певній відстані одна від одної. Зовнішній гвинт (статор) має на один виток більше, ніж внутрішній гвинт (ротор). Незалежно від кількості витків на цих двох елементах, різниця повинна завжди становити одиницю. Рідина рухається від входу до виходу. Вхід і вихід завжди ізольовані один від одного лінією ущільнення сталої довжини.

Гвинтовий насос необхідно встановлювати нижче динамічного рівня, оскільки для його ефективної роботи необхідно, щоб тиск на вході був вищий за атмосферний. Видобутий флюїд забезпечує змащування та охолоджування між статором і ротором. Якщо гвинтовий насос працює без необхідного рівня тиску на вході, немає достатньої кількості флюїду, який би міг потрапити у робочу камеру насоса, тому матеріал еластомеру зруйнується внаслідок підвищення температури.

Ротор розташований таким чином, що усі витки гвинта постійно контактують з витками статора. Кроки гвинтів обох компонентів, для кожного перерізу, пропорційні до кількості зубів.

Поперечні перерізи спіральних гвинтових компонентів складаються з парних профілів, отриманих двома комбінаціями гіпоциклоїда. Діаметр кіл, які вони описують, дорівнює відстані між повздовжніми осями цих двох гвинтових елементів.

Спіральне утворення профілів навколо осей обертання створює між двома витками робочі камери, довжина яких дорівнює кроку зовнішнього елемента. Коли ротор обертається всередині статора, порожнина переміщуватиметься у напрямку сторони виходу насоса, не деформуючись і рухаючись по спіралі вздовж статора.

Якщо спіраль зовнішнього елемента зробить більше одного оберту, гвинтовий насос забезпечить викидання рідини під тиском або розширення флюїду без перекривального клапана. Тиск збільшиться тільки після першого оберту зовнішнього елемента гвинта. Цей рух спричинює утворення закритих робочих камер, що рухаються по осі від входу до виходу.

За цим принципом, отримуємо обертовий нагнітальний гвинтовий насос, який:

·         є реверсивним та самовсмоктувальним;

·         не потребує напірного клапана;

·         забезпечує сталу продуктивність з незначною пульсацією чи поштовхами;

·         може перепомповувати флюїди як дуже високої, так і дуже низької в’язкості, навіть якщо вони містять і тверді частинки і газ.

На рис.1 зображено гвинтовий насос з нерухомим статором. Ротор з правим кроком повертається за годинниковою стрілкою. Робочі камери утворюються між двома гвинтами, що відкриваються на лівому кінці під час обертання ротора. Перша порожнина викидає флюїд.

Сусідня ізольована порожнина переходить з режиму всмоктування в режим викидання.

Якщо ротор рухається в протилежному напрямку, закриті порожнини рухаються зліва направо за аналогічним принципом, роблячи роботу насоса реверсивною.

Енергія передається від тягової головки до гвинтового насоса шляхом обертання видовженого тягового валу колони штанг.

Порівнявши ККД гвинтового насоса з ККД інших механізованих способів видобутку нафти, отримаємо [3]:

Гвинтовий насос – 60-75 %

Штанговий насос – 45-60 %

Занурений ЕВН – 35-40 %

Газліфт – 5-30 %

Струминний насос – 10-25 %

Гвинтові насоси мають ряд переваг над механізованими способами видобутку нафти:

·         низькі виробничі і ремонтні затрати за рахунок відсутності необхідності створення фундаментів, простоти монтажу і обслуговування;

·         простота конструкції насоса (немає шарнірних з’єднань, рідіальних і осоьвих підшипників і т.ін.);

·         наземне розміщення електродвигуна;

·         можливість експлуатації низькодебітних свердловин, так як нема необхідності у відводі тепла від насоса;

·         низька ціна і 50% економії в споживанні електроенергії;

·         простота регулювання частоти обертання;

·         відсутність пульсації, що запобігає утворенню емульсії;

·         екологічність;

·         низькі транспортні витрати (система привозиться на невеликій вантажівці).

Висновки: В даний час, використання гвинтових насосів для видобування нафти в Україні не таке поширене, як в інших нафтовидобувних державах світу. Та з часом, його використання, завдяки перевагам та мобільності, буде більшим. Тому потрібно надалі опрацьовувати та розробляти це питання, щоб процес видобутку нафти ставав якомога ефективнішим та дешевшим.

 

Література

 

1.      Бухаленко Е.И., Абдуллаев Ю.Г. Монтаж, обслуживание и ремонт нефтепромыслового оборудования.- М.Недра.-1985.- 391с.

2.      Буренин В.В. Одновинтовые насосы и гидродвигатели.-М: ЦИНТИХИМНЕФТЕМАШ, 1987.-40 c.-( Обзор/ Насосостроение. Сер. ХМ-4 ).

3.      Журнал "ROGTEC Russian oil & gas technologies” [Електронний ресурс] – Режим доступу: http:// www.rogtecmagazine.com/tech/Tech3.pdf.

4.      Національний стандарт України: Устаткування свердловинне для нафтової і газової промисловості. Установки насосні гвинтові для механізованого видобування. Частина 1. Насоси. - ДСТУ EN ISO 15136-1:2008.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info Идея сайта - Студия веб-дизайна Zinet