zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ТВОРИ МИСТЕЦТВА В ІНВЕСТИЦІЙНОМУ ПОРТФЕЛІ

 

Градова О.В.

Україна, м. Луцьк,

Волинський національний університет імені Лесі Українки

 

В статье проанализированы особенности формирования отечественного рынка произведений искусства. На основе проведенного анализа выяснено, в какие произведения искусства выгодно инвестировать средства, и осуществлен анализ влияния экономического кризиса на инвестиционный портфель (арт-банкинг).

 

У сучасних країнах світу візитною карткою їх самобутнього професійного мистецтва, свідченням духовної зрілості є арт-ринок. Україна – країна молода і, відповідно, всі ринки – і економічний, і культурний, знаходяться на початковому етапі. Тому зараз у країні арт-ринок лише формується [8].

Світовий досвід доводить, що ринок творів мистецтва дуже специфічний, характеризується величезною асиметрією інформації між покупцем і продавцем та низькою ліквідністю. Купівельну спроможність на твори мистецтво мають лише справжні поціновувачі культури.

Лише нещодавно почав активно розвиватись вітчизняний арт-ринок. Зокрема, пожвавішала діяльність галерей, аукціонів, виставок, зріс попит на національне мистецтво, у тому числі на міжнародному рівні. Цьому сприяли як певне покращення економічної ситуації в країні на початку ХХІ століття, так і державна політика, спрямована на підтримку професійної творчості вітчизняних митців у галузі культури, живопису, графіки, декоративного мистецтва [2].

Основними проблемами на українському арт-ринку є те,що  ринок творів мистецтва дуже специфічний, розмах цінових коливань значний, ризик  не знайти покупця великий.

Особливостями вкладень  інвестицій у твори мистецтво є те, що:

·         кожен твір мистецтва є унікальним, тому їхня взаємозамінність відсутня, і ціна визначається не так, як на прості товари;

·         вкладення інвестицій у мистецтво звичайно розрахованується на довгострокову перспективу (від 35-40 років);

·         твір мистецтва не завжди можна продати (не просто продати дорого, а взагалі продати);

·         коли твір мистецтва можна продати, це забирає значний час (потрібно знайти покупця саме на цю річ);

·         потрібно або мати (і постійно поглиблювати) спеціальні знання, або цілком довіряти консультанту.

З перерахованих особливостей інвестування в твори мистецтва, можна зрозуміти,  що для інвестора ця діяльність повинна стати якщо не професією, то дуже серйозним хобі. Альтернативою може бути лише залучення професійного консультанта. У якості консультантів можуть виступати арт-дилери та галеристи. Існує також послуга з підбору колекції, цим займаються куратори. Усі вони одержують комісійні від суми угоди.

Починаючи з кінця 80-х років минулого століття, у світі ввійшла в моду послуга арт-банкінгу. Арт-банкінг – це фінансове консультування у сфері вкладень у мистецтво. Цю послугу надають великі банки в усьому світі. Західні банки цікавляться клієнтами з портфелем від 500 тис. євро, а, наприклад, російські готові працювати із сумами від 100 тисяч доларів [1].

Західні фінансові структури консультують клієнтів відносно арт-вкладів (така практика є і у Росії). Найкраща мотивація для арт-інвестування – значна прибутковість. За оцінками різних експертів вона досягає 50% річних.

Протягом останніх п’яти років відзначається ажіотажний попит на вкладення інвестицій у твори українських живописців. Картини українських художників продаються в середньому від 5 до 15 тис. дол. На вторинному ринку (через магазини й дилерів) річні обсяги продажів в Україні сягнули близько 100 млн. дол. На ринку предметів мистецтва, як і на фондовому ринку, існують різні стратегії інвестування, які різняться рекомендованими термінами інвестування та прибутком. Наприклад, інвестиції у класиків XIX—XX століть дають стабільний прибуток, приблизно 20-30 % на рік, тоді як інвестиції в сучасних художників, ще не відомих ринку, можуть дати прибуток значно вищий, хоча й ризиковість таких інвестицій є вищою [7].

Зараз, на думку фахівців, "топових" художників у столиці всього 20-30 (хоча активних творців було більше сотні). Цьому сприяє те, що неможливо бути успішним там, де немає відпрацьованих ринкових механізмів.

Директор художньої галереї Максим Волошин на основі дослідження художнього ринку України заявив про те, що технології інвестування в твори мистецтва змінилися. «В Україні були випадки, коли інвестори купували картини на загальну суму в півмільйона доларів через посередників, «з рук», а потім виявлялося, що третина картин на суму в 150 000 доларів -«фальшивка» [9]. Саме тому зараз інвестори вважають, що краще купити твори художника на виставці, коли сам митець може підтвердити оригінальність полотен. Такі полотна через 5-10 років зростуть в ціні на 100%, або й навіть на 400-500%.

Загалом, мистецький ринок в Україні продовжує помаленьку виходити з тіні, дедалі популярнішими стають відкриті аукціони, що донедавна було важко й уявити.

Разом з тим, український ринок творів мистецтва давно відчуває великий дефіцит товару. Тобто він дуже законсервований, закритий. Сьогодні вже існує досить багатий асортимент на аукціоні  через кризу. Деякі колекціонери просто змушені розставатися з цінними речами. Це, у свою чергу, дає можливість іншим людям купувати їх за набагато нижчою ціною, ніж це було кілька років тому.

У період кризи світовий арт-ринок пожвавився. Інвестори розчарувались у девелоперстві, нерухомості, металургії, і все більше диверсифікують свій портфель у сторону творів мистецтва. Як кажуть професіонали, арт-ринок не має кореляції з фінансовими ринками світу, а тому разом з діамантами та ювелірними шедеврами дозволяє краще захищати інвесторів від інфляції та інших непередбачуваних ризиків сучасного фінансового світу. Піонерами арт-банкінгу, тобто фінансово-консультаційного супроводу інвестицій у твори мистецтва, наприкінці 80-х років XX століття стали швейцарський UBS, німецький Deutsche Bank і американський Citibank [1].

Варто зазначити, що подібні послуги з арт-банкінгу, що включають пакет послуг із формування портфелів (колекцій) із творів мистецтва інвестиційної якості відповідно до індивідуальних стратегій інвестування власника, присутні і в Україні. Розробляються на основі побажань та уподобань власника інвестиційні стратегії, з урахуванням готовності до ризику, можливої доходності та ліквідності.

Послуги арт-банкінгу розраховані на інвесторів приватних і корпоративних. Серед клієнтів є не тільки колекціонери, яким важливо зараз оцінити свою колекцію й забезпечити ліквідність її частини чи доформувати її за заданим принципом, але й такі клієнти, що бажають стильно оформити свої офіси та приміщення, демонструючи відвідувачам та гостям свій вишуканий смак. Арт-менеджери забезпечують клієнтові і правильну оцінку купованих творів, якісну експертизу творів на справжність, перевірку юридичної чистоти, надасть допомогу в реставрації та зберіганні творів, страхуванні і, за потреби, транспортуванні.

У зв’язку з тим, що  український арт-ринок знаходиться ще у стадії формування виникає коло проблем  та гострих питань,  для вирішення яких є корисним вивчення досвіду світового арт-ринку.

На перший погляд, мистецтво – це надто суб’єктивна і, до певної міри, ірраціональна цінність. Проте історія арт-ринку за останні 100 років свідчить про те, що вартість творів мистецтва, як і вартість найбільш прагматичних інвестицій – таких, як, наприклад, золото чи нерухомість, є раціональною. Мистецтво як предмет капіталовкладення нерідко переважає інші інвестиції за багатьма об’єктивними показниками.

Приклалом може бути те, як французький фінансист А.Левель у 1904 році переконав 12-х інвесторів перерахувати по 212 франків на конто фонду "Шкура ведмедя", який відтак інвестував ці кошти у модерне мистецтво. Протягом 1904–1914 рр. інвестиційний фонд купив понад 100 творів мистецтва, серед яких були й картини П.Пікассо та А.Матісса. 2 березня 1914 року всі придбані фондом твори були продані на аукціоні, причому деякі картини продано в десять разів дорожче від закупівельної ціни. Таким чином, кожен франк, інвестований учасниками фонду, приніс щонайменше три франки чистого прибутку [7].

У 2005 році найгучнішою подією на світовому арт-ринку став продаж картини П. Пікассо "Хлопець із сопілкою", яку було продано на нью-йоркському аукціоні "Сотбіс" за 104 мільйони доларів (попередній власник у 1950 році придбав цю картину за 30 тисяч доларів) [5].

На доказ того, що вартість мистецтва має доволі об’єктивну сутність, професори "Стерн Бізнес Скул" при Нью-Йоркскому університеті Д.Мей та М.Мозес створили індекс цін продажу творів мистецтва. Цей індекс, що грунтується на результатах аналізу продажу 5000 творів мистецтва за категоріями "Імпресіонізм", "Модерне мистецтво" та "Американське мистецтво" на аукціонах Лондона і Нью-Йорка протягом 1950–2001 років, наочно ілюструє динаміку розвитку арт-ринку за останні 50 років. Зокрема, згідно з цим індексом, у 2001 році вартість творів мистецтва зросла на 15%. А у 2010 році вартість творів мистецтва, проданих на аукціонах Парижа, Нью-Йорка та Лондона, зросла на 19% [6].

Отже, сучасний український арт-ринок попри всі негаразди, продовжує формуватися і розвиватися. Сьогодні інтерес як публіки, так і держави до арт-ринку поступово зростає, що свідчить про перспективність його діяльності.

Слід зазначити, що лише завдяки об’єднанню зусиль художників, галеристів, колекціонерів, меценатів можна розв’язати надзвичайно важливі проблеми арт-ринку, зробити його більш цивілізованим.

Інвестування в мистецтво є повноцінним бізнесом. В середньому динаміка росту цін на полотна визнаних художників становить 15-20% на рік. Деякі з робіт, що зараз є в галереях, коштують близько 8 000-10 000 доларів, а ще на початку цього століття їхня ціна була 1500-2000 доларів. На виставці інвестор або ж просто шанувальник мистецтва може вибрати краще з кращого, на відміну від інвестицій через посередників, коли, крім обмеженого асортименту, виникає більше ризиків придбати фальшиву роботу [8].

На нашу думку, оптимальний термін арт-вкладень має становити не менше десяти років. Розпочинати інвестиції слід, маючи хоча б десяток вільних тисяч доларів, доводячи свій оптимальний арт-портфель принаймні до десяти робіт, загальною вартістю не менше 100 тис. дол.

Загалом, згідно до даних впливового мистецького індексу Meі-Moses Fіne Art Іnde в останні півстоліття прибутковість вкладень у мистецтво знаходилася приблизно на рівні прибутковості вкладень в індекс S&P 500. Але, на акції дивитись не будеш, і вони не надихають. А мистецтво – вічне, разом з картиною ви купуєте невичерпний потік хорошого настрою.

 

Список використаних джерел

 

1.      Томак М. Важка мистецька артилерія / М. Томак  // День. – 2007. – 27 лют.

2.      Підробки на арт-ринку / Кор. "ОМ" // Образотвор. мистец. – 2006. – № 3. – С. 119.

3.      Реалізація державної політики у сфері культури і туризму: пріоритети, здобутки, перспективи: Аналіт. звіт М-ва культури і туризму за 2006 рік. – К.: М-во культури і туризму України, 2006. – 104 с.

4.      Опанасенко Т. Скульптури з цінниками / Т. Опанасенко // Вечір. Київ. – 2007. – 9 лют.

5.      Стрижак А. Галерист Євген Карась: Люблю все зайве / А. Стрижак  // Україна молода. – 2005. – 14 квіт.

6.      Бажал А. Квадратні метри та бідні метрии/ А. Бажал  // Дзеркало тижня.–2006. – 18 листоп. – С. 17.

7.      Бондар-Терещенко І. Україна – Європа: чи вторинне наше мистецтво? / І. Бондар-Терещенко // Образотвор. мистец. – 2006. – № 3. – С. 94–95.

8.      Квітка І. Галерея "Колекція" – все, як у Європі / І. Квітка // Вечір. Київ. – 2006. – 13 лип. – С. 15.

9.      Невська І. Галерея "Da Vinci" / І. Невська // Образотвор. мистец. – 2006. – № 4. – С. 122.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info Идея сайта - Студия веб-дизайна Zinet