zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНІ ТА СОЦІАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВОЛИНСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ НАПЕРЕДОДНІ І СВІТОВОЇ ВІЙНИ

 

Дем’янюк О.Й.

Україна, м. Луцьк,

Луцький інститут розвитку людини університету «Україна»

 

In the article administrative-territorial reference and social-economical peculiarities of Volyn’ region on the eve of the First World War are analyzed.

 

Волинська губернія була утворена за указом російського імператора Павла І 29 серпня 1797 р. і мала зовнішній кордон з Австро-Угорщиною. Згодом цей південно-західний відрізок кордону став першим на території Волині, який на початку серпня 1914 р. зазнав на собі силу артилерійських ударів австро-угорських військ.

Територія губернії, яка сформувалась після третього поділу Польщі, в основному відображала етнічні межі розселення волинян на півночі та заході цієї адміністративно-територіальної одиниці, межуючи з Гродненською (на півночі) та Сідлецькою і Люблінською (на заході) губерніями.

Напередодні Першої світової війни до складу Волинської губернії входило 12 повітів: Володимир-Волинський, Дубенський, Житомирський, Ізяславський, Ковельський, Кременецький, Луцький, Новоград-Волинський, Овруцький, Острозький, Рівненський і Староконстянтинівський [1, с. 606]. У губернії була 201 волость.

П’ять міст Волинської губернії належали приватним власникам: Староконстянтинів – княгині Абамелек, Дубно – княгині Барятинській, Ізяслав – князю Сангушку, Рівне – князю Любомирському, Остріг – удільному відомству [2, с. 124]. Інші вісім міст перебували в державній власності. Крім того, в губернії нараховувалося 134 містечка і 9682 інших населених пунктів [1, с. 606]. З-посеред волинських містечок 118 були приватновласницькими, жителі яких за безстрокове землекористування сплачували власникам міст грошовий податок – чинш.

Найбільшими містами губернії були: Житомир, Рівне, Луцьк, Дубно, Новоград-Волинський, Ковель. Вони набули цього статусу завдяки залізничним шляхам, які пролягали через ці міста та створювали відповідні умови для товарообігу.

Згідно з царським указом від 20 червня 1804 р. столицею Волинської губернії став Житомир. В місті розмістилася адміністрація губернатора, який повністю відповідав за стан справ на підвладній йому території, губернське правління, казенна палата, губернський розпорядчий комітет, губернська землевпорядна комісія, губернське присутствіє та інші державні установи.

У 1913 р. населення Волинської губернії за даними Волинського губернського статистичного комітету сягнуло 3 873 125 чоловік [3, арк. 2]. Переважна більшість з них проживала в сільській місцевості – близько 75 %. Натомість міського населення було 21,4 %.

Робітників станом на 1913 р. на Волині нараховувалося лише 25,5 тис. чоловік [4, с. 19]. Переважало дрібне товарне виробництво – зафіксована діяльність 104 дрібних підприємств з 1300 робітниками. Не дивно, що у всіх довідниках того часу Волинська губернія подавалася як аграрна. Нерівномірний розподіл земель між великими та малими землевласниками спричинив до поширення хутірського господарства на Волинському Поліссі.

Передвоєнна інтелігенція Волинської губернії мала чітке капіталістичне спрямування за професійним складом. Розвиток капіталістичних відносин у тих проявах, які вони мали на Волині, засвідчив, що найперше до прошарку інтелігенції можемо віднести представників технічних (через розвиток промислового виробництва та шляхів сполучення) та фінансових (через розвиток торгівлі та кредитно-банківської системи) професій.

Волинська інтелігенція була в основному двомовною, при чому україномовна, як правило, зосереджувалася в сільській місцевості, російськомовна – в містах.

У довоєнній Волинській губернії другою за чисельністю професійною групою серед інтелігенції були представники управлінського і державно-репресивного апарату. Для більшості населення Волинської губернії з чиновництвом уособлювалися росіяни. Натомість поляки асоціювалися з поміщицтвом та великим землеволодінням, а євреї з дрібною торгівлею, лихварством та фінансово-грошовими операціями.

Найменшою соціальною одиницею, яка представляла інтелігенцію на Волині у передвоєнний час була група науковців, митців та педагогів.

Чисельність дворянства, духовенства і купецтва у Волинській губернії була незначною (від 1,5 до 0,3 % усього населення) [5, с. 95].

У Волинській губернії чітко проглядалися елементи освітньої політики російського уряду, яку він використовував для усіх правобережних губерній. Сюди направлялися учителі, урядовці та священики для запровадження русифікаційних заходів. На Правобережжі вчителі отримували спеціальну платню «за обрусіння», тому ця категорія інтелігенції не особливо переймалася національними ідеями.

Однак активна пропаганда хутірського землеробства та спроби прибічників голови Ради Міністрів Російської імперії П. Столипіна перетворити Волинський край на осередок хуторянського устрою не вдалися, а лише ще більше поширили прірву між волинськими великими землевласниками та селянами-одноосібниками. Поліські землі Волинської губернії стали заручниками імперської політики ведення сільського господарства.

Земельні володіння на Волині на той час розділилися наступним чином: 3 058 005 десятин належали поміщикам, 2 378 999 – селянам, 479 315 – перебувало у державній, удільній, церковній та монастирській власності. Такий розподіл придатної до обробітку землі безумовно викликав необхідність її ефективного використання.

До початку Першої світової війни більшість повітів Волинської губернії перебували під впливом двох суспільно-політичних ідеологічних напрямків – ліберального та консервативного. Консерватори були яскравими прибічниками усього пов’язаного з російською монаршою владою та противниками використання будь-чого неросійського. Основою консервативного руху на Волині були великі землевласники і духовенство. Ліберали на відміну від консерваторів не мали значної підтримки як у центральній, так і у місцевій владі. Зрештою у їхньому середовищі не було єдності. Їхня ідеологія займала широкий політичний спектр: від вірнопідданства російській короні до антиросійських та антимонархічних настроїв. Соціальною базою лібералів були представники українських організацій, представники земств, місцева інтелігенція, жителі міст, частина середньозаможного селянства.

Щодо етнічного складу Волинської губернії, то основними національностями, які проживали тут до початку Першої світової війни були: українці, поляки, росіяни та євреї. Меншими групами були представлені німці та чехи. У процентному відношенні українців – 71 %, поляків – 9 %, євреїв – 14 %, інших національностей – 6 % [3, арк. 2].

 

Література:

1.      Верменич Я.В. Волинська губернія / Я.В. Верменич // Енциклопедія історії України: в __ т. / редкол. В.А. Смолій та ін. – К. : Наукова думка, 2003-____. – Т. 1 : А-В. – 2003. – С. 606.

2.      Селиванов А.Ф. Волынская губерния / А.Ф. Селиванов // Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона : в 86 т. – СПб : Типо-литография И.А. Ефрона, 1892. – Т. 7. : Волапюк-Выговские. – С. 124.

3.      Центральний державний історичний архів України, м. Львів, ф. 760, оп. 1, спр. 46, арк. 2.

4.      Історія міст і сіл Української РСР : в 26 т. Волинська область / Голова редкол. І.С. Клімаш. – К. : Гол. ред. УРЕ, 1970. – 748 с.

5.      Прищепа Б.А. Історичне краєзнавство Волині: Навч. посібник / Б.А. Прищепа, О.П. Прищепа. – Рівне : ПП ДМ, 2008. – 352 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info