zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



СИСТЕМА АРХАЇЧНИХ ГРАФІЧНИХ СИМВОЛІВ В ОЗДОБЛЕННІ ІНТЕРЄРУ ТРАДИЦІЙНОГО ГУЦУЛЬСЬКОГО ЖИТЛА

 

Лаврук Т.В.

Україна, м. Івано-Франківськ,

Прикарпатський національний університет

 

В статье проанализирована первичная семантика креста в традиционной культуре гуцулов на примере внутренней отделки жилья, в частности центральной несущей конструкции потолка – сволока. Делается попытка выяснить функционально смысловую суть символа креста на сволоке учитывая современные условия бытнасти культуры и определенные мировозренческие традиционные представления.

 

Одним із найбільш поширених символів як в традиційній культурі, так і релігійній, є хрест як один з атрибутів втілення архаїчного світогляду і світосприйняття. Незважаючи на численні напрацювання в плані дослідження символіки хреста, все ж таки, на даний час неможливо сказати точно: де, коли, чому і для чого з’явився цей символ. Але столітні дослідження антропологів, археологів, етнологів та істориків змогли наблизити нас до основ символічного значення хреста.

Його перші знахідки відносяться до періоду палеоліту, коли за офіційною науково-історичною версією в людей почали формуватися перші уявлення про життя і смерть, про світ, який довкола і в середині них. Більше того, значна кількість дослідників говорить про те, що саме хрест був якщо не першим, то основним символічним виразником уявлень про світобудову людини нашого типу, а згодом став реальним втіленням світобудови всесвіту з ритуально-магічною спрямованістю. Таке архітектонічне смислове навантаження символіки хреста спричинило до того, що він став дуже поширеним знаком в орнаментальних конструкціях різного типу. Однією із сфер застосування хреста стало житло. Тут поєднуються певні сакральні і побутові (профанні) аспекти, що і становить значне наукове зацікавлення та актуальність.

Ґрунтовні висновки щодо символів в архітектурному орнаменті були зроблені авторитетним культурологом і етнологом Аріелем Голаном у праці «Міф і символ», де автор приходить до висновку, що орнамент в архітектурі древності розглядався як необхідний функціональний елемент споруди, тому був наділений символічним смислом і магічним змістом, якому надавали серйозного значення [2, с. 10]. Як приклад він розглядає косий хрест на камені хатньої стіни в Дагестані не як звичайний елемент декору, а як фігуру, що займає лише центральну частину об’єкта, яка вправно вирівняна і робить припущення, що до цього знаку ставилися як до оберегу, покликаного сприяти довговічності житла та благополуччю його мешканців. Мабуть, з таким самим значенням цей знак наносився і над воротами у хетів, і в давніх греків на вазах, тацях, глеках, предметах побуту давніх трипільців, повсюдно в ритуальній обрядовості та мистецтві давніх індійців, китайців, єгиптян, країнах Скандинавії.

Українські Карпати не стали винятком в цьому переліку. Зокрема, прикладом такого повсюдного пошанування символу хреста є етнографічний регіон Гуцульщина. Особливе місце при дослідженні знаку хреста в традиційній культурі та побуті гуцулів належить інтер’єру гуцульського житла. Насичена палітра орнаментальних мотивів з використанням хреста кожного з його елементів – ґанок, піч, сволок, жердка, мисник, скриня, ліжко, стіл, ракви не лише виражає високий рівень художніх здібностей народних майстрів, а й приховує у собі давню архаїчну систему символів і знаків (хрест, розетка, риби, листя папороті), які, за переконанням населення Карпат, оберігали це житло та мали звичаєво-ритуальний характер [4, с. 136]. Практично до початку ХХ ст. основні сакральні елементи декору гуцульської хати свідомо отримували центральне місце в орнаментальному оформленні інтер’єру.

Це не є чимось винятковим, оскільки на Гуцульщині, порівняно з іншими етнографічними районами України, спостерігається особливе ставлення та пошанування сакральних знаків на рівні міфологічного світогляду в рамках магічних практик [1, с. 10]. Що цікаво в цьому плані, то саме в гуцулів можемо спостерігати особливо величні ансамблі простих дерев’яних будівель, що завдяки різьбі сприймались як справжня музика в дереві, сповнена акцентів і гармонії. Звісно, що з приходом радянської влади на територію Західної України зникають не лише поколінні майстри і традиційна гуцульська ужиткова монументалістика, а й саме смислово-образне навантаження символів, зокрема хреста. Тому однозначно особливий інтерес дослідника привертають збережені об’єкти ХІХ – поч. ХХ ст., які є основним інформативним джерелом при вивченні місця і ролі символу хреста в повсякденному житті гуцулів.

Центральне місце в гуцульській хаті займав сволок. Дослідниця будівельних традицій українців Карпат Т. Файник приходить до висновку, що витесаний із цільного масивного дерева, довжиною інколи й до семи метрів, сволок виконував не лише необхідну функціональну роль, утримуючи стелю, а також мав важливе сакральне значення [4, с. 94]. Роль оберегу мав різьблений орнаментальний декор, яким прикрашався сволок. Основним його елементом був хрест і шестипелюсткові розетки, які у розмірному співвідношенні не завжди співпадали. Інколи двораменний хрест, первинної архаїчної форми був меншим за розетки, що характерно для будівель початку ХІХ ст., тоді як в хатах початку ХХ ст. - чотирираменні хрести, інколи зі скісною перетинкою були більшими за розетки. Така різниця в розмірах скоріш за все пояснювалася пріоритетністю символу, адже більшість респондентів стверджують, що до кінця ХІХ ст. гуцули молилися не до хреста, а до розеток, які будучи громовим знаком оберігали від атмосферичних природних явищ. Оскільки господарська діяльність була пов’язана в основному з лісом і полонинами, то не лише житло, а й самі гуцули та худоба потребували захисту від природних стихій, що були звичним явищем у високогір’ї Карпат. Крім того, хрест у світогляді гуцулів мав також інші функції. Так, перехрещений символ на сволоці, що нагадує хрест, вибивався в знак любові й миру та мав оберігати сімю від злого людського ока [5, с. 21]. Можливі ще й інші пояснення функціонального призначення хреста в орнаментальних мотивах на сволоку. Так, У. Мовна приходить до висновку, що хрест на сволоку виконувався різними способами (різьблення, випалювання, замащення воском) як найвагоміший апотропей, призначення якого – «щоб лихо минало хату» [3, с. 140].

 З приходом просвітництва на Гуцульщину в кінці ХІХ ст.(школи, церкви, мандрівники) хрест починає перебирати на себе функції розетки, зокрема практично на кожній полонині з’являється хрест, а в разі сильного грому чи буревію, що застав у лісі, швидко вирізається хрестоподібний знак на дереві. Саме в цей час хрест займає центральне місце на сволоці спальної кімнати традиційного гуцульського житла. Хрест зливається з розеткою і практично повсюдно в інтер’єрі і екстер’єрі хати використовується разом з нею.

Окрім хреста, який забезпечував благополуччя, чистоту, любов і разом з розеткою захищав гуцульський світ від стихій, на сволоках часто можна розпізнати водяні знаки і символи (стилізовані хвилі, риби, русалки). В міфічних віруваннях гуцулів тільки вода, а особливо свята йорданська, може захистити їх від злих сил з потойбічного світу, які, як стверджували гуцули, були повсюдно і в усьому.

Отже, в історичній ретроспективі простежується особливе магічно-ритуальне значення хреста на Гуцульщині і відповідно досить широка сфера його побутування. Однією з таких сфер є орнаментальні мотиви в інтер’єрі гуцульської хати, виконані у формі різьблення. Найбільше скупчення хрестикових елементів спостерігається на сволоку як центральній конструкції в будівельно-архітектурній композиції хати. На Гуцульщині бачимо взаємозв’язок хреста із давніми символами божества неба і грому (розетка), що відкриває простір до різноманітних теоретично-ідейних побудов та висновків. Однак, найважливішою є та обставина, що хрест на сволоку виконував значні апотропеїчні властивості, що міцно ввійшло у свідомість гуцулів. Незважаючи на сучасні процеси трансформації та глобалізації, хрест, хоча в меншій мірі, продовжує на сьогодні активно використовуватись в орнаментальних композиціях житлових будівель та зберігати своє первинне значення.

 

Література:

1.      Бердник Г. Знаки карпатської магії (Таємниця старого мольфара) / Громовиця Бердник. – К.: Зелений пес, 2006. – 368 с.

2.      Голлан А. Миф и символ / Ариель Голлан. – Иерусалим: Тарбут; М.: Русслит,1994. – 375 с.

3.      Мовна У. Звичаї та обряди українських пасічників Карпат і Прикарпаття (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.): монографія / Уляна Мовна. – Львів : Інститут народознавства НАН України, 2006. – 208 с.

4.      Файник Т. Житло та довкілля: будівельні традиції українців Карпат / Тетяна Файник. – Львів: Національна академія наук України, Інститут народознавства, 2007. – 204 с.

5.   Цбінден Ґ. Мандрівка по гуцульських горах. – Львів: Наша Батьківщина, 1939. – 39 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info