zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



НАПРЯМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ В СИСТЕМІ АГРАРНОГО ГОСПОДАРЮВАННЯ

 

Шкабара Т.Л.

Україна, м. Чернівці,

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

 

Author’s research reflects the necessity of the formation of integrated approaches to the system of domestic agrarian management from the standpoints of its environmental safety.

 

Вітчизняний аграрний сектор є основою забезпечення країни сільськогосподарською продукцією належної якості та безпеки за критеріями екологічності. Напрями використання аграрної сировини за харчовим призначенням в Україні достатньо різноманітні, відповідно вагомим з позицій національної продовольчої безпеки є розвиток сільського господарства на основі нових, екологічно модернізованих засад.

Система аграрного господарювання за своєю сутністю відображає суттєве техногенне навантаження на довкілля й потребує ефективних механізмів регулювання процесів відповідного впливу. В основі значної кількості авторських пропозицій подальшого розвитку вітчизняного АПК знаходиться окремі бачення та напрями еколого-економічної трансформації, зокрема мотивується перехід до сталого ведення аграрного виробництва [1], висвітлюються проблеми сільського господарства України в аспекті необхідності нарощування обсягів виробництва аграрної продукції при одночасному підвищенні продовольчої безпеки [2]; акцентується увага на необхідності впровадження механізмів аграрного менеджменту та маркетингу, що дозволить спрямувати аграрні відносини в сучасне підприємницьке русло.

Поряд із вищезазначеним, залишаються недостатньо дослідженими питання екологічної доцільності вітчизняного аграрного господарювання та економічної мотивації виробництва екологічно чистої й безпечної аграрної продукції. Відповідно, метою авторського дослідження є розгляд сучасного стану агроекологічних взаємодій в системі ведення вітчизняного сільського господарства й пропозиції нових напрямів в культурі виробництва еко- та біопродуктів в Україні.

Розвиток аграрного господарства в загальноісторичному ракурсі відображає глобалізаційні процеси впливу на природні ландшафти, їх суттєві зміни й модифікації в агрокультурні територіальні одиниці. Виникають нові системи антропогенного походження та агроекологічних взаємодій, центральною ланкою яких стають агроландшафти, як виробнича структурна основа землеробства та галузей рослинництва й тваринництва з їх відповідною спеціалізацією. На базі цього розвивається аграрне підприємництво як суб’єкт сучасного господарювання аграрного сектору економіки та економічного втілення агроекологічних ініціатив.

Структурні зміни агроекологічного середовища корелюють з необхідністю підвищення продуктивності системи аграрного господарювання, що знаходить своє функціональне відображення в різнорідних процесах, які стосуються як безпосереднього агровиробничого циклу, так і роботи окремих аграрних підприємств. З позицій культури ведення сільського господарства, слід відзначити окремі елементи посиленого агроекологічного впливу та можливих незворотних екологічних змін в майбутньому, а саме:

·         загальне збільшення площ сільськогосподарських угідь і аграрних екосистем;

·         використання значної кількості потенційно орних земель та створення широкого інструментарію їх механічного, фізичного, хімічного обробітку;

·         селекційне спрямування розвитку рослинництва й тваринництва;

·         забезпечення високої врожайності агрокультур за рахунок значного використання хімічних засобів, отрутохімікатів та інших речовин активної спрямованої дії;

·         створення тваринницьких комплексів на основі масового утримання сільськогосподарських тварин тощо.

Переважна більшість розглянутих спрямувань розвитку аграрної сфери має відповідне наукове та практичне обґрунтування й не передбачає конструктивних змін. Зокрема, виважено потрібним та соціально підтвердженим на сьогодні є інтенсивний розвиток вітчизняного сільського господарства, насамперед за рахунок посилення селекційної та племінної роботи. Це дозволить забезпечити високу продуктивність агроекосистем, а в практичному відображенні – суттєво збільшити, для прикладу, об’єми ринків зернових, плодоовочевих культур, цукру, рослинних олій; продукції тваринництва та забезпечити потреби населення у відповідних харчових продуктах необхідної кількості та якості.

Необхідним є теоретичне обґрунтування агроекологічних змін й розробка практичних пропозицій максимального збалансування природних та антропогенних процесів аграрного господарювання. Для прикладу, засоби, які прискорюють аграрне виробництво, з одного боку, викликають певні порушення в екосистемах – оранка, зрошування, осушування, удобрювання, боротьба з шкідниками тощо; з іншого боку, без виконання зазначених дій на сьогодні є неможливим розвиток сільського господарства взагалі. Певною альтернативою до зазначеного є розвиток біологічного рослинництва в Україні на основі обмеження або повної відмови від використання хімічних засобів та перехід на агротехнічні й біологічні методи ведення господарювання на певних, екологічно придатних для цього територіях.

Важливою до розгляду є природна екологічна складова, аналіз та розуміння якої дозволить виявити сучасні напрями удосконалення процесів агроекологічного навантаження, пом’якшення техногенного аграрного впливу та спрямування розвитку сільського господарства в русло позитивних взаємодій й створення нового екологічного потенціалу. До зазначеного доцільно віднести оцінювання та прогнозування розвитку екосистем на основі енергетичних потоків та термодинамічних перетворень. Так, потребують цілісного сприйняття з позицій енергетичного забезпечення та природного кругообігу речовин і енергії всі території аграрного господарювання, як ті, що безпосередньо залучені до сільськогосподарського циклу – орні землі, поля агрокультур, випаси, так і природні екосистеми – луки, узбіччя, чагарники та інші. Відповідно, необхідним в аграрному господарюванні є збереження такої єдності, як основи відтворювальних біоекологічних процесів.

Практичним відображенням відлагоджених речовинно-енергетичних потоків в аграрних екосистемах є концепція енергозбереження, що пропонується в сучасному рослинництві, сутність якої полягає в максимальному урахуванні як внутрішніх, так і зовнішніх енергозатрат в системі технологій вирощування, зберігання та переробки сільськогосподарських культур. Це дозволить, з одного боку, мінімізувати енерговитрати в сільськогосподарському виробництві, що важливо в вартісному еквіваленті, з іншого боку – з’являються альтернативні, менш енергоємні технології, які за своєю функціональною сутністю є екологічно чистими. Мова йде про раціональне використання добрив, в тому числі біологічного походження; заміну небезпечних пестицидів екологічними та агротехнічними заходами боротьби з бур’янами, шкідниками рослинних культур тощо.

Значні перспективи має моделювання агроекологічних процесів у відповідності до потреб вітчизняного ринку. Так, сучасна практика ведення аграрного господарювання потребує чітких, науково обґрунтованих пропозицій щодо перспектив вирощування окремих агрокультур та їх сівозмін на рівні окремих господарств; створення спеціалізованих аграрних підприємств у відповідності до природно-кліматичних умов вирощування сільськогосподарських культур чи утримання тварин; розробки програм інтродукції рослин та підвищення їх природної вегетації; удосконалення системи штучного вирощування сільськогосподарської продукції в системі тепличних господарств з позицій хімічної безпечності та деяких інших прогресивних напрямів розвитку аграрного підприємництва на основі принципів збалансованого біоекологічного відтворення. Одночасно це дозволить задовольнити потреби вітчизняного споживача в якісній та безпечній харчовій продукції.

Сучасна екологічна направленість розвитку вітчизняної аграрної сфери, на нашу думку, може ефективно виявлятись через поєднання економічної мотивації сільськогосподарського виробництва, соціальної відповідальності виробника та нових аспектів зацікавленості аграрного бізнесу. При цьому в основі пріоритетності повинна бути екологічна домінанта аграрного господарювання, різні вияви якої відображені на схемі (рис. 1) та формують цілісний підхід до функціональної організації аграрної системи. Чільне місце в системі удосконалення екологічних показників аграрного господарювання слід надати впровадженню сучасних принципів та методів управління якістю та безпечністю продукції, а також усіх процесів, що супроводжують її агропромислове виробництво й споживання.

 

Рис. 1. Рівнева система організації аграрного виробництва

 

Конкретні ініціативи з позицій екологічних перспектив аграрного підприємництва можуть бути різними. Для прикладу, економічно доцільним та екологічно необхідним є вирощування так званої біологічної аграрної продукції. Біологічною вважається рослинна продукція, яка вирощена без застосування хіміко-синтетичних речовин: мінеральних добрив, засобів захисту, обробітку тощо, виключно на органобіологічній основі. Вегетаційний цикл таких культур в найбільшій мірі відображає природні біоекологічні процеси, максимально сприяє кругообігу основних біогенних елементів, що в свою чергу покращує екологічну ситуацію окремого агроландшафту.

Рослинна біопродукція у вартісному еквіваленті є на порядок дорожчою, ніж звичайна та користується підвищеним попитом сучасного споживача як складова системи здорового харчування людини. Підтвердженням цього є інтенсивний розвиток відповідного сегменту аграрних ринків значної кількості європейських держав, США, Канади. Щодо України, необхідною є державна підтримка виробництва біопродуктів у формі певних інвестиційних програм, активної соціальної реклами тощо, оскільки ринкове сприйняття вітчизняним споживачем такої продукції поки що є недостатнім.

Таким чином, на основі виконаного дослідження перспективності екологічних ініціатив в системі вітчизняного аграрного виробництва, слід зробити підсумок про їх підприємницьку доцільність та виокремити константи екологічної необхідності:

1.      Якість та екологічна безпека аграрної сировини і харчових продуктів є соціальним пріоритетом України й відображає основну мету державної політики щодо збереження здоров’я нації.

2.      Напрями впровадження агроекологічних змін в культурі ведення сільськогосподарського виробництва виявляються у формі ландшафтного підходу та формування стійких до розвитку й відтворення агроекосистем в динамічній рівновазі з природними угрупуваннями; раціонального використання сировинних та енергетичних ресурсів; моделювання окремих процесів та прогнозування їх екологічної реалізації в роботі окремих господарств.

3.      Виробництво екологічно безпечної продукції базується на удосконаленні методів та засобів діяльності аграрного підприємства як структурно-функціональної одиниці реалізації підприємницьких ініціатив.

 

Список використаних джерел:

1.      Прадун В.П. Пріоритетні завдання і напрями еколого-економічної трансформації регіональних АПК / В.П. Прадун // Економіка АПК. – 2004. – №1. – С. 26-33.

2.      Лаврук В.В. Розвиток та інвестування сільськогосподарського виробництва України / В.В. Лаврук // Економіка АПК. – 2010. – №2. – С. 88-95.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info