zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ЗНАЧЕННЯ СІМ’Ї У СТВОРЕННІ ВИХОВНОГО СЕРЕДОВИЩА В СПАДЩИНІ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО

 

Довженко Т.О.

Україна, м. Харків,

Харківський національний педагогічний

університет імені Г.С. Сковороди

 

В статье анализируется педагогическое наследие В.О. Сухомлинского на предмет решения им проблемы взаимосвязи в системе «человек – социальная среда». Затрагивается вопрос относительно механизма конструирования В.О. Сухомлинским специфического вида среды – воспитательной среды.

 

Ключові слова: педагогічна система В.О. Сухомлинського, процес виховання, становлення особистості.

В сучасному суспільстві відбулася світоглядна переорієнтація – від намагання конструювати уніфіковану людину, позбавлену індивідуальної специфіки та самодостатності, яка була б зручним елементом державницького механізму до розуміння людини як самоцінності.

З огляду на такі світоглядні трансформаційні процеси постає необхідність у конструюванні нових наукових підходів, покликаних висвітлити нові шляхи розвитку людини у інформаційному суспільстві, а також врахування у цьому процесі кращих надбань минулого досвіду.

Насамперед, важливого значення набуває питання входження дитини в соціум, а отже і взаємозв’язку людина-соціальне середовище, і відповідно формуючого впливу виховного ресурсу соціального середовища на дитину. У такому контексті актуальним є осмислення даного питання на прикладі педагогічної системи В.О. Сухомлинського як гуманістичної концепції, в рамках якої частково відбувся методологічний поворот з позицій діалектичного матеріалізму в русло філософсько-антропологічного підходу у вихованні дитини.

У працях В.О. Сухомлинського людина вже постає не як деіндивідуалізований об’єкт, не як «гвинтик» державницького механізму. Людська сутність возвеличується як самоцінність, як початкова та кінцева мета процесу виховання. І тому завдання вихователя вже не зводиться до здійснення організаційно-механістичного впливу на дитину, а полягає в намаганні допомогти дитині вибудувати та усвідомити свою самість. Фундаментальна мета, котра утверджує людську самоцінність, обумовлює гносеологічний підхід педагога і науковця та його механізм розбудови ефективного впливу на дитину.

В.О. Сухомлинський підкреслює, що дитина в жодному разі не відкривається педагогові як tabula rassa, що педагог не ліпить з неї громадянина за певним статичним та незмінним шаблоном, не творить уніфіковану істоту. Ідеалом виховання у визначного педагога виступає всебічно розвинена особистість, яка сама відіграє не останню роль у процесі виховання. Отже, процес виховання людини «не означає, що кожна людина тільки кимось виховується. Активність прагнення особистості до ідеалу необхідна умова» [1, с.74].

Наведена теза переконує, що людина у педагогічних ідеях В.О. Сухомлинського позиціонується як активний суб’єкт соціального буття.

З огляду на це педагог виокремлює два основних джерела виховання дитини. Першим джерелом виступає цілеспрямована та організована виховна робота, яка реалізується в межах школи та під її егідою. Однак є й інший не менш потужний фактор впливу, який відіграє дуже важливу роль у вихованні – це «складні відношення, котрі оточують дитину. Вони виступають для неї середовищем, яке дає наочні уроки, котрі розкривають зміст моральних понять» [2, с.317]. На цьому факті педагог акцентує особливу увагу, оскільки таке стихійне джерело неможливо проігнорувати в силу потужності його впливу. Потужність такого латентного впливу вирізняється в першу чергу тим, що він некритично сприймається, обминаючи ціннісно-нормативний фільтр, відкладаючись у підсвідомості, а, отже, впливає на духовний світ дитини. Небезпека полягає в тому, що чим більше суперечливої інформації зберігається у свідомості та підсвідомості, тим менша раціональна та моральна відповідальність за свої вчинки.

Отже, «чим різкіший дисонанс між передбаченими, розрахованими способами виховання і способами непередбаченими, котрі є середовищем для формування суспільних інстинктів людини, тим важче виховувати» [1, с.319]. Таким чином, В.О. Сухомлинський не просто констатує факт суспільної необхідності у вихованні гармонійної особистості та наявність латентних впливів поряд з цілеспрямованим вихованням. Науковець рефлексує над психологічним механізмом інтеріоризації знання, намагається подолати колізію наслідків функціонування спрямованих та стихійних факторів виховання.

В результаті такої рефлексивної діяльності педагог доходить висновку про необхідність поєднання, акумуляції та спрямування в одному інформаційному джерелі цих факторів виховання. Він передбачає, що саме така синтезуюча дія дасть змогу подолати ціннісний дисонанс, матиме взаємодоповнюючий ефект, а, отже, виведе ефективність виховного процесу на якісно новий рівень. Відповідно, такий синтез мусить дати нову якість, що окреслюється в наступному: «Гармонія першого та другого джерела виховання вимагає, щоб активна діяльність вихованців спрямовувалась на створення обставин, створення середовища, котрі б посилювали дії розрахованих, передбачених способів виховання» [2, 320].

Вже на рівні цієї тези обстоюється ідея щодо створення специфічного типу середовища, яке створюється виключно задля ефективного виховання. Звичайно, така ідея не є абсолютно новою. Засновки такого міркування можна простежити у вже згадуваного С.Т. Шацького, який користувався поняттям «виховне середовище», а також у Я. Корчака, котрий виокремив типи виховного середовища.

Проте до В.О. Сухомлинського ще не йшла мова про дитину як співучасника, як рівного партнера. А зазначена рівність вимагає нової переорганізації виховного процесу на паритетних засадах. Між всіма суб’єктами необхідна діалогічна інтеракція. Взагалі люди не просто існують поряд один одного і здійснюють вплив одне на одного, вони в першу чергу діють на основі співбуття. Це передбачає взаємовдосконалення та взаєморозвиток, тобто кожен в результаті діалогу з собою, з іншим, з універсумом вибудовує свою самість. А таке співбуття вчителя та вихованця, а, отже, і процес становлення особистості, в свою чергу «невіддільний від складного механізму шкільного навчання, керівної ролі школи, педагога у створенні того, що ми називаємо – виховним середовищем» [1, с.65].

Перше, що входить у структурний комплекс виховного середовища у В.О. Сухомлинського, це – сім’я. Позаяк сім'я виступає не лише найближчим мікросередовищем дитини і соціальним виховним інститутом. Однак цінності й норми, котрі функціонують в межах сімейного середовища, не завжди сприймаються критично. Тобто, соціальний суб’єкт в межах конкретного сімейного середовища нове знання практично не піддає акту рефлексії, що, в свою чергу, означає відсутність такої вимоги, на якій наголошував ще Р. Декарт, як сумнів. Іншими словами, в рамках сімейного середовища можливе закріплення асоціальних норм, а, отже, це може привести до деформації системи знань і до асоціального рецидиву.

В.О. Сухомлинський наголошує, «що всі шкільні проблеми мусять знаходити продовження в сім'ї, всі складності, котрі виникають у процесі виховання, своїм корінням входять в сім'ю, всебічний розвиток особистості залежить від того, якими людьми відкриваються перед дитиною батько та мати, як пізнаються людські стосунки та суспільне середовище на прикладі батьків» [1, с. 93]. Саме тому в його педагогічних ідеях особлива роль відводиться системі заходів по підвищенню педагогічної культури батьків. А це, в свою чергу, є не що інше, як прямий факт педагогізації соціального середовища. Педагог розумів, що підвищення рівня педагогічної культури батьків певним чином призведе і до змін в інших мікросередовищах, до зміни характеру соціальних стосунків навіть в межах вулиці. Такий механізм набагато тонший та ефективніший, ніж командно-адміністративні спроби тотального використання виховних ресурсів. У цьому розкривається намагання В.О. Сухомлинського зробити весь соціум ідейним співучасником виховання і спроба розпочати «рух в одному напрямі». Інакше кажучи, важливо, щоб ті максими, які презентуються в межах школи, знаходили своє операційне підтвердження в соціумі «Навколишня дійсність повинна бути критерієм істинності тих моральнісних принципів, які утверджуються в свідомості особистості» [3, с.66].

Однак, основна колізія полягає в методологічних та, головне, світоглядних засадах, на основі яких відбувається діалогічна взаємодія школи (як методологічного) центру, сім’ї, колективу, вулиці, суспільства, та взагалі всіх суб’єктів виховання. «Розвиток можливий там, де два вихователя – школа та сім’я – не тільки діють заодно, ставлячи перед дітьми одні вимоги, але виступають однодумцями, поділяють одні переконання, завжди виходять з одних й тих принципів, не допускають розходження ні в цілях, ні в процесі, ні в засобах виховання» [1, 93]. Отже, необхідною умовою, фундаментом, не лише для функціонування школи та сім’ї, але й для інших соціальних виховних інститутів, має бути об’єднуюча чинна мета, яка буде дієвою у суспільстві, навколо якої стає можлива системна інтеграція та акумуляція іманентних виховних ресурсів соціального середовища.

 

Список використаної літератури

1.      Сухомлинський В.А. Проблемы воспитания всесторонне развитой личности // Сухомлинский В.А. Избр., произвед., в 5т. – Т.1. – К.: «Радянська школа», 1979г.

2.      Сухомлинский В.А. Рождение гражданина // Сухомлинский В.А. Избр., произвед., в 5т. – Т.3. – К.: «Радянська школа», 1979г.

3.      Сухомлинский В.А. Формирование коммунистических убеждений молодого поколения // Сухомлинский В.А. Избр., произвед., в 5т. – Т.2. – К.: «Радянська школа», 1979г.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info