zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



РОЗВИТОК ФУНКЦІЙ ЦЕНТРАЛЬНОГО БАНКУ ЯК ІНСТИТУЦІЙНОЇ ОСНОВИ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

 

Запаранюк Т.В.

Україна, м.Тернопіль,

Тернопільський національний економічний університет

 

Рассмотрены теоретические подходы к пониманию роли и места центрального банка в системе рыночных отношений с точки зрения особенностей развития его базовых функций, определяющих содержание деятельности в качестве макроэкономического регулятора. Обосновываются методологические принципы рассмотрения функций центрального банка в динамике, с указанием приоритетности денежно-кредитного регулирования.

 

Широкомасштабна фінансова криза, що охопила світову економіку починаючи із 2008 р., загострила проблему ефективної організації діяльності центральних банків у контексті їхньої ролі в регулюванні основних макроекономічних процесів та тих завдань, що стоять перед урядами із забезпечення фінансової стійкості та надійності банківської системи з огляду на її провідне місце у забезпеченні неперервності розширеного відтворення. У цьому зв’язку теоретичне осмислення ролі і функцій центрального банку з точки зору виконання ним завдань макроекономічного регулятора видається необхідною умовою розробки правильних підходів до систематизації та ефективного розподілу функціональних обов’язків між провідними державними інституціями у їх тісній взаємодії, направленій на координацію зусиль із подолання кризових явищ в економіці.

Провідна роль центрального банку у забезпеченні практичної реалізації відповідних завдань визначається передусім найбільшою вразливістю сфери грошово-кредитних відносин до будь-яких проявів фінансової нестабільності, що обумовлює потребу в розробці адекватних теоретико-методологічних підходів до аналізу основних функцій центрального банку як верхнього рівня національної банківської системи та провідного державного інституту макроекономічного регулювання. Таких функцій є чотири: емісійна і організації грошового обігу; обслуговування комерційних банків або функція "банку банків"; обслуговування держави або функція "банкіра уряду"; реалізація грошово-кредитної політики. Із приводу цього існує переважна погодженість позицій у вітчизняній і зарубіжній економічній літературі, що характеризує функціональні аспекти реалізації сутності центрального банку в ринкових умовах господарювання [1, 2, 3].

Формулювання теоретико-методологічних підходів до аналізу основних функцій центрального банку має передбачати як послідовну оцінку кожної із них, так і виокремлення певних пріоритетів у розвитку з огляду на сучасні аспекти ролі центрального банку в ринковій економіці. Так, емісійну функцію і організації грошового обігу слід пов'язувати із монопольним правом центрального банку на випуск банкнот, які є єдиним законним платіжним засобом, обов'язковим для приймання в оплату боргів на території даної країни. Зосередження саме цієї функції в одному, уповноваженому на то кредитному інституті країни стало першоосновою діяльності центрального банку як такого, у сучасному розумінні цього поняття. Функція обслуговування комерційних банків передбачає надання кредитно-розрахункових послуг центральним банком усіх інших банківських установ країни. Дана функція означає діяльність центрального банку в якості міжбанківського розрахункового центру та кредитора інших банківських установ. Річ у тім, що центральні банки у переважній більшості країн не вступають у безпосередні взаємовідносини з підприємствами, організаціями і населенням, а впливають на економічні процеси опосередковано – через систему комерційних банків, здійснюючи відповідне обслуговування останніх. Функцію обслуговування держави, тобто "банкіра уряду", слід розглядати з точки зору організації центральним банком кредитно-розрахункового обслуговування урядових структур, а також проведення операцій, пов'язаних з касовим виконанням державного бюджету, обслуговуванням державного боргу та зберіганням золотовалютних резервів країни. Що ж до реалізації грошово-кредитної політики, то як функція центрального банку, вона визначає по суті його місце і роль в ринковій системі організації господарських процесів. Центральний банк вживає регулятивних заходів у грошово-кредитній сфері економічних відносин з метою ефективного впливу на господарську активність, темпи економічного росту, стримування інфляції та забезпечення зайнятості робочої сили. Основним об'єктом грошово-кредитного регулювання з боку центрального банку виступає кредитна діяльність комерційних банків, що безпосередньо позначається на сукупній грошовій масі, від величини якої у свою чергу залежить динаміка основних показників розвитку економіки.

Усі зазначені функції є притаманними центральним банкам у країнах з розвинутою ринковою економікою, де діє дворівнева банківська система, що виявляє можливості її верхнього рівня ефективно організовувати діяльність банківських установ і забезпечувати потреби всіх суб'єктів ринку у кредитно-розрахункових та інших послугах відповідних інститутів.

У той же час слід зазначити, що попри важливість розглянутих функцій центрального банку, які формують вихідні засади аналізу діяльності верхнього рівня банківської системи та відповідності його ринковим умовам дворівневої організації функціонування кредитних установ країни, дані функції необхідно розглядати у розвитку. Річ у тім, що формулювання функцій у незмінній протягом тривалого періоду часу формі в цілому може бути прийнятним лише стосовно суті центрального банку як інституту кредитної системи, вирізняючи його з-поміж усіх інших банківських установ та надаючи класифікаційні ознаки діяльності. У той же час господарський механізм будь-якої країни з усім розмаїттям економічних зв'язків не перебуває у незмінному, статичному положенні. Його характерна ознака – постійна динаміка, розвиток, вдосконалення форм організації стосунків між учасниками відтворювального процесу.

В особливій мірі цей момент виявляється у ринковій системі господарювання, для якої динамізм і самовдосконалення є її внутрішніми, іманентними ознаками. Зрозуміло, що відповідним чином це стосується і модифікації основних функцій центрального банку, що безпосередньо позначається на його ролі в економіці загалом. Однак точніше навіть було б вести мову про зміну пріоритетності серед різних функцій центробанку, так як усі вони нині займають далеко не рівноцінне положення у загальній системі здійснюваних ним операцій.

Так, емісійна функція на початку являла собою визначальну основу діяльності центрального банку, оскільки формування останнього в якості окремого, самостійного інституту кредитної системи ґрунтувалася передусім на зосередженні емісії грошових знаків у єдиному центрі. Право на випуск готівки, передане від комерційних банків центральному банку, зумовлювало його важливе значення як основного джерела надходження коштів в економіку, особливо в умовах обігу повноцінних грошей. Центральні банки спершу навіть називалися емісійними.

Розвиток безготівкового платіжного обороту, впровадження новітніх технологій розрахунків і зниження частки обігу готівки нарівні з відміною офіційного золотого забезпечення грошових знаків безпосередньо позначилося і на ролі емісійної функції. Зрозуміло, що зміна цієї ролі прямує у бік зниження, що пояснюється існуючими тенденціями до зменшення питомої ваги готівкових платежів у загальному платіжному обороті. Із викладеного вище випливає, що емісійна функція центрального банку займає підпорядковане положення стосовно його функцій з обслуговування комерційних банків та уряду. Йдеться про те, що власне кредитування уряду і комерційних банків може і не супроводжуватись випуском готівки, тоді як сама видача банкнот з каси центрального банку неможлива за відсутності належних залишків коштів на рахунках відповідних позичальників. Інакше кажучи, емісійний процес в економіці визначається у кінцевому підсумку станом кредитно-розрахункових відносин центрального банку з комерційними банками та урядом.

Що ж до функцій "банку банків" і "банкіра уряду", то їхня практична реалізація за своєю суттю відзначається тією ж роллю центрального банку як банку у традиційному розумінні слова, що пов'язано з кредитно-розрахунковим обслуговуванням відповідних суб'єктів ринку – комерційних банків і держави. Однак специфіка цих відносин є такою, що результати відповідних кредитних операцій виходять за межі традиційних зв'язків "банк – клієнт", а позначаються на стані усієї економічної системи на макрорівні.

Тому функції центрального банку як "банку банків" і "банкіра уряду" з огляду на їх вплив на економічну систему загалом не можуть здійснюватись виключно з метою кредитно-розрахункового обслуговування відповідно комерційних банків і держави. Однак з огляду на значення даних функцій для всієї економіки вони мають здійснюватись у відповідності із загальними, кінцевими цілями діяльності центрального банку, що включають як підтримання стабільності національної валюти, так і регулятивний вплив на економіку монетарними методами із метою забезпечення її стабільного росту, а також належного рівня зайнятості робочої сили. Інакшими словами, кредитні відносини на рівні центрального банку мають бути організовані таким чином, щоб їх результати узгоджувались із завданнями грошово-кредитної політики, реалізація якої є четвертою основною функцією центрального банку.

Визначення функції грошово-кредитного регулювання у якості пріоритетної для центрального банку в ринковій економіці є також відображенням еволюції поглядів на необхідність регулятивного втручання з боку держави у господарські процеси – від повного неприйняття навіть самої ідеї про можливість даного втручання до усвідомлення об'єктивної необхідності певної участі держави як у доповненні власне ринкового механізму, так і в нівелюванні його недоліків. Зрозуміло, що грошово-кредитні інструменти такої участі займають провідне місце у регулятивному процесі, що для розвинутих країн можна вважати результатом порівняно тривалого, еволюційного становлення центрального банку як провідного органу держави у реалізації економічної політики.

Принципово інакша ситуація має місце у економіці України, де утворення центрального банку і визначення його основних функцій відбувається у складних умовах реформування не лише банківської системи країни, а й усієї сукупності економічних відносин при одночасному становленні нових ринкових інститутів. Одним із важливих елементів успішності даного процесу є визначення пріоритетності функцій центрального банку, в тому числі і в законодавчому порядку, з огляду на його роль в економіці передусім саме як органу грошово-кредитного регулювання. Дана функція вказує передусім на роль Національного банку України як головного органу державного регулювання макроекономічних процесів за допомогою грошово-кредитних методів, що зумовлює його вирішальний вплив на стабільність грошової одиниці, надійність банківських установ, дієвість платіжно-розрахункового механізму, тобто сукупність тих параметрів, від яких у кінцевому підсумку залежить ефективність функціонування всієї економіки країни.

По мірі подолання наслідків світової фінансово-економічної кризи для забезпечення стабільності фінансової системи вочевидь буде потрібне посилення певною мірою жорсткості грошово-кредитної політики, на яке значно легше піти центральному банку як незалежному інституту макроекономічного регулювання, функції якого суспільно визнані і законодавчо закріплені саме у такий спосіб, який не передбачає жодних сумнівів у самостійній ролі центробанку в процесі реалізації монетарної політики, позаяк це і є його основною функцією. Тільки за таких обставин може бути забезпечений належний рівень довіри з боку економічних агентів до центрального банку як інституту, а також власне і до тієї політики, котра ним проводиться ним, що є особливо важливим в кризових умовах.

У найближчій перспективі перед центральним банком нашої країни постануть важливі завдання, серед яких можна відзначити перехід до інфляційного таргетування, відмову від широкомасштабних інтервенцій на валютному ринку, а також підвищення фінансової стійкості національної банківської системи. Правильне розуміння функцій Національного банку України, забезпечення необхідного рівня його незалежності у реалізації головної серед них – грошово-кредитного регулювання економіки, – на наш погляд, повинні стати одним з найбільш важливих чинників досягнення вказаних цілей.

 

Література:

1.    Бурда М., Виплош Ч. Макроекономіка: Європейський контекст / Пер. з англ. – К.: Основи, 1998. – 682 с.

2.    Гроші та кредит: Підручник / За заг. ред. проф. М.І. Савлука – К.: КНЕУ, 2006. – 744 с.

3.    Монетарна політика Національного банку України: сучасний стан та перспективи змін / За ред. В.С. Стельмаха. – К.: Центр наукових досліджень Національного банку України, УБС НБУ, 2009. – 404 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info