zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



СВОБОДА САМОВИЗНАЧЕННЯ ЛЮДИНИ В КОНЦЕПЦІЯХ СУЧАСНИХ ФІЛОСОФІВ

 

Автомонова Т.І.

Україна, м. Київ, НАУ

 

Свобода выбора человека относительно собственного «Я» в условиях кризиса социальных институтов определяют изменчивость современной реальности, поэтому ценностные ориентации и знания изменяют идею труда как обязанности на идею удовлетворения и собственного самовыржения человека в современном обществе.

 

Проблематикою психологічного зростання і розвитку людини, її соціального та психологічного благополуччя займалися вчені гуманістичного напрямку в психології -- А.Маслоу, К.Роджерс, Р.Мей, Дж. Бюдженталь та ін. Саме концепції цих дослідників, що переосмислили ідеї гуманізму, екзистенціалізму та феноменології, дозволили по-іншому подивитися на внутрішній (духовний) світ людини. Так в концепції А. Маслоу [4] шлях або процес розвитку людини визначений ієрархією базових та вищих потреб, яка виглядає наступним чином:

·         Фізіологічні потреби;

·         Потреби безпеки та захисту;

·         Потреби приналежності та любові;

·         Потреби у визнанні;

·         Потреби у самоактуалізації або особистого самовдосконалення.

Ця закономірність розвитку потреб, яку можна визначити як ієрархію цінностей людини, в сучасному світі носить складний та неоднозначний, іноді гіпертрофований та викривлений характер з позицій гуманістичного погляду на місце людини у світі. Адже в суспільному житті, починаючи з 18 століття, ринкові відносини є головним чинником в регуляції потреб людини, які з одного боку створили з базових потреб індустрію матеріального виробництва, а з другого боку надали людині можливості стрімкого розвитку її здібностей. В свою чергу перехід до нових економічних відносин в сучасному світі надає нове бачення цієї закономірності цінностей (або потреб) та мотивацій сучасної людини.

Сутнісні зміни в соціальних пріоритетах та суперечливі ціннісні орієнтації сучасного суспільства змушують людину знаходитись в стані постійного пошуку та вибору життєвої стратегії, розуміння своєї професійної, культурної позиції по відношенню до соціального життя. Але вища потреба в самоактуалізації як щаблини до реалізації «повної людяності», за висловом А. Маслоу, теж набуває нових змістовних навантажень в сучасному світі. Разом з тим питання власного призначення людини до цих пір немає чіткого визначення.

Слід зазначити, що в сучасному світі багатоваріативних можливостей знайти своє призначення людині і складніше, бо можна розгубитися на роздоріжжі можливих шляхів, а можливо, і легше – бо існує набагато більше матеріальних носіїв для втілення творчих знахідок та з’явилася можливість спілкування, розділення інтересів, цікавих зустрічей завдяки мережі Інтернет. Звідси виходить, що головна проблема, яку розв’язував А.Маслоу та інші представники гуманістичного напрямку, а саме: відхід від власного призначення або втеча від власного розвитку в будь-яких соціально-економічних умовах, стає на заваді власної самореалізації, як вищої людської цінності, та робить її неповною або навіть «несправжньою» [4;5].

Сучасне суспільство потребує людей, які знають свою справу, здібні до прийняття самостійних рішень, відповідальні за свої рішення і ризики.Тому виникає необхідність власного самовизначення людини, яка в соціальних реаліях знаходиться під впливом нових (ринкових) економічних умов, що комерціалізують і освітню, і професійну, і культурну сфери життя. Таким чином виживання в нестійких ринкових умовах вимагають від людини інколи поступатися власним професійним призначенням за для досягнення матеріального благополуччя або залишатися лише на споживацькому рівні в суспільному житті, як це вимагає культура більшості, тобто культура низького мотиваційного рівня.

 Подібне викривлення в системі цінностей стає на заваді щодо самореалізації власного потенціалу людини. Протиріччя між особистісними якостями людини і вимогами суспільства як в професійній, так і в культурній сферах життя, набувають загостреного характеру, бо сучасні умови, завдяки новим технологіям, ставлять складні питання перед людиною – впритул до виживання на планеті. Тому ціннісні орієнтири самовизначення людини набувають особливо актуального характеру, адже самореалізація людини значною мірою відбувається в зв’язку з соціальними взаємовідносинами, які набувають все більш різноманітний та «невизначений» характер.

Одним із перших дослідників нового соціального розвитку людини в суспільному житті був Д.Белл. Саме він визначив суспільство нового типу як постіндустріальне суспільство, яке передусім змінюється у соціальній структурі. Перетворення економіки та перерозподіл зайнятості людей у новому суспільстві відзначається дослідником як переважання кількості працівників вищої кваліфікації над робітниками нижчої кваліфікації. Розуміння Д. Беллом суспільства в постіндустріальну добу, що розпадається на три сфери: техноекономічну, політичну та культурну, зазнало багато критики. Втім, основну суперечність для самовизначення і самореалізації людини вчений визначив як розбіжність між осьовим принципом культури (як природної сфери для самореалізації) та осьовим принципом економіки (де головним залишається прибуток та певна регламентованість діяльності людини) [1].

Разом з тим треба зазначити, що творчість в культурному середовищі значно яскравіше являє таланти людини, і сама по собі породжує такі форми культури де можна виявити унікальні здібності людини. Але не можна і зважати на те, що і в техноекономічній сфері креативність як особливий спосіб взаємодії з матеріальним світом надає можливості для самореалізації людини, навіть при явному стремлінню людини до прибутку[3;6].

У роботах видатного соціолога сучасності М. Кастельса суспільство сьогодення розглядається як «інформаціональне». В економічній сфері таке суспільство має трансформовані, а саме «інформаціоналізовані» форми капіталізму з більш жорсткими цілями та різноманітними засобами розвитку на відміну від індустріального капіталізму та етатизму (соціалізму). Основною характеристикою інформаціонального засобу розвитку суспільства на думку М.Кастельса є технологія генерування знань, обробки інформації та символічної комунікації. Джерелом цього розвитку стає можливість та необхідність впливу знання на знання як головного чинника виробництва. Як відзначає вчений, визвольний дух, що розквітав в рухах 60-тих років в країнах Європи і Америки за допомогою новітніх технологій поширився, і мав чималий вплив на матеріальну основу економіки та її глобалізацію[2].

Саме відчуття змін в усіх сферах суспільного життя відобразилося у русі «нових лівих» на протязі 60-70 років XX століття, який виступив з лозунгами проти технократизму та бюрократії, системи маніпулювання свідомістю людей в індустріальному суспільстві. Цей рух, що захватив спочатку Францію був підтриманий філософами-екзистенціалістами. Зокрема, Ж.-П. Сартр вбачав в ньому реалізацію реальних потреб людини: як можливість прояву унікальності буття кожної людини. І хоча цей рух завершився вуличним безладдям, дух свободи передався в інші країни світу, в тому числі і в Америку, де виникли хіпі та інші нестандартні угрупування. На початку 70-х років нафтова криза в Америці повернула молодь до звичайного соціального життя. Але і робота, і освіта, на нашу думку, під впливом нового, альтернативного(на відміну чіткій, обмеженій системній свідомості) шляху розвитку людини створили так зване креативне середовище, де виникла можливість більш повної самореалізації, тобто більшого прояву унікальності людини[2;3].

Саме культура свободи індивідууму, що бажає вільно творити, вільно користуватись усіма знаннями, так звана «хакерська культура», стала підґрунтям мережевого суспільства, що створене новітніми технологіями, Інтернет, сучасною технікою, ЗМІ. Це спроба, на нашу думку, нового об’єднання людей з різних континентів та будь-яких націй, що формують новий засіб життєдіяльності суспільств на планеті, де знання (підпорядковуючи капітал та працю) – стають силою, владою та грошима [2;3;6]. Тобто цінність знання, як можливості творчого проявлення власного потенціалу людини змінюють ідею праці як обв’язку людини, що була притаманна «соціальній етиці» попередньої епохи на ціннісну ідею праці як задоволення та власного самовираження в сучасному суспільстві.

 

Список використаних джерел

1.      Белл Д. Прихід постіндустріального суспільства // Сучасна зарубіжна соціальна філософія. – К., 1996

2.      Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура. – М. ГУ ВШЭ, 2000.– 608 с.

3.      Лях В.В. Цінності «соціальної етики» і становлення «духу інформаційного суспільства» – К.: 2009, вип. 2. – С.139 – 160.

4.      Маслоу А. Психология бытия. – К.,1998.

5.      Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека. – М.,1994.

6.      Тоффлер Е. Третя хвиля. – М.: АСТ, 2004 – 784 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info