zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



Діагностичні підходи до вивчення екологічної свідомості особистості

 

Донець С.І.

Україна, м. Глухів,

Глухівський національний педагогічний

університет імені Олександра Довженка

 

Автор рассматривает основные методологические подходы к диагностике экологического сознания личности. Акцентирует внимание на необходимости разработки методологической базы для изучения экосознания младшых школьников. В статье рассматриваются существующие методики для детей 8-9 лет, в том числе адаптированные и апробированные автором в предыдущих исследованиях.

 

Поняття екологічної свідомості набуває дедалі більшої популярності серед педагогів, психологів та соціологів, однак не серед переважної більшості населення нашої держави.

Екологічна ситуація у країні та світі не дозволяє суспільству забувати про те, що всі ми залежні від стихії. Жах, який охоплює нашу країну майже кожної весни у зв’язку з повенями в Закарпатті (причини виникнення яких криються у техногенній діяльності людей), панічні та песимістичні настрої світового співтовариства пов’язані з атомною катастрофою на станції Фукусіма-1 у Японії достатньо вагомі причини для популяризації поняття «екологічна свідомість». Звичайно, більшість буде говорити, що людина безсила проти природних стихій і це дійсно так, а от те, що людська техногенна діяльність виступає однією з найголовніших детермінант екологічних катастроф, та сприяє масштабності плачевних наслідків цих лих, більшість навіть не усвідомлює. Тому як ніколи актуальною є проблема вивчення екологічної свідомості громадян.

Методологічними проблемами екологічної психології займаються В.Панов, В.Скребець, А.Льовочкіна, С.Дерябо, В.Ясвін, психологічні наслідки техногенних катастроф досліджують А.Льовочкіна, В.Моляко, особливості взаємодії людей з оточуючим середовищем розглядають Є.Рудоміно-Дусятська, А.Льовочкіна та ін. Останніми роками створюються лабораторії та різні центри досліджень в області екологічної психології, викладаються курси у навчальних закладах країни.

Основними напрямами досліджень у екологічній психології є:

·         екологічна свідомість у цілому;

·         вікові особливості формування екологічної свідомості;

·         сензитивні періоди становлення екоцентричного типу відношення до природи;

·         підструктури екологічних уявлень;

·         суб’єктивне ставлення до природи та його складові;

·         стратегії та технології взаємодії з оточуючим середовищем.

Однак, перш ніж виховувати чи коригувати ставлення особистості до оточуючого природного середовища, важливо вчасно і правильно його діагностувати.

Слід зауважити, що внаслідок недостатньої розробленості концептуальних основ та термінологічного апарату екологічної психології діапазон прийомів та методів діагностики на сьогоднішній день досить обмежений.

Аналізуючи можливі методи діагностики екологічної свідомості отримали наступну класифікацію:

 

Система методів

 Методики діагностики екосвідомості

Інструментальні

Анкетування, бесіда, інтерв’ю, спостереження, тести.

Метод спостереження у екологічній психології є найбільш дієвим і найкраще відповідає суті науки використовується для збору первинної інформації безпосередньою реєстрацією подій, думок, фактів. Перевага спостереження у вивченні екологічної свідомості полягає в тому, що дослідження проводиться в «екологічному світі», на відміну від «фізичного світу» лабораторного дослідження (за Дж. Гібсоном)

Тест «Екоціннісних диспозицій» (В. Скребець) [5]

Методики «Домінанта», «ЕЗОП», «Альтернатива», опитувальник «Натурафіл» (В. Ясвін, С. Дерябо)

Проективні

Екологічний варіант методики М. Люшера, методика «Незакінчені речення» (модифіковані В. Скребцем), контент-аналіз, модифікований тест фрустрації Розенцвейга, тест Світу[3].

Креативні (такі, які вимагають творчої діяльності опитанта)

Малюнкові методи «Намалюй свій життєвий простір», «Намалюй життєвий простір, яким би ти хотів його бачити», «Картина світу», «Моє життєве середовище», «Екологічна реклама», створення екологічних проектів, та вирішення проблемних ситуацій[3].

Шкальні техніки

Метод «семантичного диференціалу», «полярних профілів»: «Альтернативна шкала поведінки та збереження довкілля», опитувальник «Ставлення до навколишнього середовища»

Моделювання

Імітаційне моделювання (імітація явищ у комп’ютерних варіантах екопсихологічної діагностики). За допомогою екологічних ігор можна здійснювати психометрію переживань, особистісних сенсів, ставлень.

Математичне моделювання полягає у дослідженні екопсихологічних реалій за допомогою математичних моделей і розрахунків (формул, рівнянь, тотожностей, регресійних залежностей, кластерних чи факторних угруповань).

Статистичне моделювання – дослідження ймовірностей в актуалізації тих чи інших екопсихологічних явищ (ставлень, очікувань, переживань) із приводу конкретних реалій життя (інформаційних, економічних, масштабних або регіональних народно-господарських, ідеологічних, політичних проектів тощо) [5].

 

На даному етапі розвитку науки про екосвідомість існує значна кількість методів, що втілюються у конкретних методиках, однак, більшість з них використовується лише у поєднанні з іншими, найрізноманітнішими методами екопсихологічного дослідження.

Якщо аналізувати діапазон застосування методик відносно віку досліджуваних, то більшість з них призначені для вивчення екологічної свідомості або окремих її складових особистості, починаючи з підліткового віку і старших. Досить складно знайти методику діагностики екологічної свідомості дошкільників чи молодших школярів.

На основі попередніх досліджень нами встановлено, що сензитивним для формування екологічної свідомості є молодший шкільний вік, а саме 3 клас початкової школи (8-9 років). Тому, актуальною є розробка та впровадження методик діагностики екосвідомості для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

У вище згаданому дослідженні ми використовували опитувальник «Натурафіл» (С. Дерябо, В. Ясвін), методику «Альтернатива» (С. Дерябо, В. Ясвін), «Эзоп» (С. Дерябо, В. Ясвін) [1].

Зазначені методики потребували адаптації, оскільки всі вони російськомовні, крім того спрямовані на вивчення екологічної свідомості особистості починаючи з 10 років.

Адаптація методик проходила в два етапи: 1) переклад питань українською мовою; 2) розробка оптимальних з позиції віку запитань по шкалі натуралістичної ерудиції.

З метою апробації підібраних методик нами проведене пілотажне дослідження в 2-х класах ЗОШ № 3 м. Глухова Сумської області[2]. Отримані результати довели доцільність підготовленої методичної бази. Запропоновані завдання є доступними і відповідають віковому розвитку учнів.

Крім того, у процесі вивчення екосвідомості дітей молодшого шкільного віку можна використовувати проективні методики наступного змісту.

«Лист зеленому другові»

Методика допомагає не тільки визначити готовність учнів початкових класів допомагати природі і піклуватися про неї, але і розвиває в них почуття співчуття, співпереживання представникам тваринного і рослинного світу. Учням пропонується наступна ситуація:

«Уяви, що десь у глибині лісу росте невелике деревце. Іноді його поливає дощик, іноді похитує вітер. Буває, що до нього прилітає зграйка птахів співають, метушаться, б'ються і відлітають. Це деревце сказало по секрету, що йому дуже хочеться мати друга людину, (краще учня, ніж дорослого). І що спочатку йому хочеться отримати від нього листа»

Далі вчитель пропонує дітям: «Спробуйте написати листа дереву. Може, хтось із вас виявиться саме тим, кого воно чекає. Подумайте, про що йому хотілося б прочитати у вашому листі, на які питання відповісти, що ви могли б запропонувати, щоб воно з радістю погодилося товаришувати з вами».

Методика може бути проведена як невеликий твір, краще з ігровими елементами: лист вкладається в конверт, супроводжується малюнком, заповнюється адреса тощо.

«Радість і смуток»                                  

Методика грунтується на попередній екскурсії до лісу, парку, водойми. Після бесіди, що нагадує дітям про їх подорожі в природу, кожен отримує картку з двома питаннями:

Що тебе найбільше порадувало під час прогулянки в лісі?

Що тебе найбільше засмутило під час прогулянки в лісі?

Питання можуть бути сформульовані з акцентом на емоції дитини:

Коли під час прогулянки в лісі ти найсильніше відчував радість?

Коли під час прогулянки в лісі ти найсильніше засмучувався?

При аналізі відповідей користуйтеся схемою:

Прізвище, ім'я.

Радість/смуток: пов'язані з самим собою, з іншими людьми (друзями, дорослими), естетичного характеру, пов'язані з природою.

Зауважимо, що проводити методику відразу по поверненні дітей з прогулянки небажано, адже на отриману інформацію може вплинути емоційне збудження та враження від прогулянки.

Більш об'єктивним буде той матеріал, який заснований на аналізі кількох подорожей.

«Секретна розмова»

Методика сприяє розвитку емоційно-почуттєвої сфери особистості молодшого школяра в процесі спілкування його з природою, а також виявляє наявний у дітей досвід подібного спілкування.

Варіант 1. Учням пропонується пригадати про те, як вони розмовляли з якоюсь рослиною чи твариною: «Про що ти запитав його? Про що він тобі розповів?»

Далі діти отримують завдання записати свою секретну розмову. Цілком імовірно, що деякі діти такого досвіду не мали зовсім. Тоді вони можуть придумати свою розмову, наприклад, з домашнім тваринам, кімнатною рослиною тощо.

Варіант 2. Дітям пропонується уявити, що під час прогулянки в ліс вони зустріли гарне дерево (квітку) і «по секрету» поговорили з ним. Далі вони отримують завдання написати, які питання вони б поставили цій рослині, про що розповіли самі, що хотіли б від нього почути.

«Ліс дякує і сердиться»

Методика дозволяє виявити ставлення молодших школярів до природи і розвивати уявлення дітей про правила, норми взаємодії з нею.

Після попередньої бесіди, в ході якої діти згадують свої прогулянки в ліс, відновлюють в пам'яті побачені картини природи, позитивні і негативні приклади впливу людини на природу, їм пропонується відповісти на два запитання, заповнивши картку в наступній формі:

«Напиши, за що ліс міг би сказати тобі: спасибі; розсердитися на тебе» .

При аналізі дитячих робіт рекомендуємо звернути увагу на наступне:

Що переважає в дитячих відповідях у графі «Ліс дякує» – перерахування норм і правил поведінки в лісі (наприклад, «Ліс скаже спасибі, якщо ми не будемо кидати сміття, рвати листя, ламати гілки» тощо) або приклади практичної екологічно орієнтованої діяльності (наприклад, «Ліс скаже спасибі за те, що ми зберемо сміття або будемо підгодовувати птахів» тощо.) Очевидно, що другий варіант відповідей свідчить про більш високий рівень екологічної культури дітей, тому що відображає активну позицію дбайливого господаря і захисника природи.

Чи наводять діти виконану ними природоохоронну діяльність у якості прикладу.

Як часто в графі «Ліс сердиться» з'являються відповіді, що вказують у тій чи іншій формі на бездіяльність дітей (наприклад, «Ліс сердиться, якщо ми не годуємо птахів, якщо не приходимо очистити його від сміття» тощо) Ці відповіді також говорять про активну позицію дитини як захисника природи. Надання допомоги природі норма поведінки особистості (на відміну від норми «не завдавати природі шкоди»).

Які екологічні проблеми звучать у відповідях дітей як найбільш актуальні.

Які норми і правила взаємодії з природою, а також які практичні справи діти висувають на перший план.

Таким чином, можна стверджувати, що діагностика екологічної свідомості молодших школярів є недостатньо розробленою галуззю екологічної психології і потребує методологічного обґрунтування та розробки необхідного діагностичного інструментарію.

Перспективи подальшої роботи ми вбачаємо саме у створенні необхідної методологічної та діагностичної бази для вивчення екологічної свідомості молодших школярів та представників інших вікових категорій.

 

Список використаних джерел

1.      Дерябо С.Д. Методики диагностики и коррекция отношения к природе / С. Дерябо, В. Ясвин. – М. – 1995. – 147 с.

2.      Донець С.І. Психологічні особливості екологічної свідомості учнів молодшого шкільного віку / С.І. Донець // Збірник доповідей VІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Інноваційний потенціал української науки – ХХІ століття», 2010. – С. 21–26.

3.      Льовочкіна А.М. Екологічна психологія: Навчальний посібник / Льовочкіна А.М. – К. – 2003. – 122 с.

4.      Панов В.И. Экологическая психология: опит построения методологи / Панов В.И. – М. – 2004. – 197 с.

5.      Скребець В.О.Екологічна психологія/ Скребець В.О. – К: МАУП, 1998 – 144с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info