zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



МЕТОДОЛОГІЧНІ АКЦЕНТИ СУЧАСНОЇ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ

 

Дем’янюк О.Й.

Україна, м. Луцьк,

Луцький інститут розвитку людини університету «Україна»

 

In the article author’s thoughts about methodological peculiarities of modern historical study are laid out.

 

Сучасна методологічна історична наука поступово відходить від стереотипів радянської методології історичних досліджень. Такий відхід від установлених раніше норм викликаний не лише суспільно-політичними змінами в державі, але й одержаною можливістю об’єктивно вивчати історичні події, політичні процеси, малодосліджені аспекти вітчизняної історії під різними кутами зору.

Відхід від радянської методології історичних досліджень у перші роки незалежності України спричинив: з однієї сторони до збільшення засобів і методів наукового пізнання, з іншої – до своєрідного стану невизначеності, викликаного швидкою зміною дослідницьких орієнтирів і методологічних пріоритетів [1, с. 3]. Згодом завдяки переосмисленню методологічних підходів та критичному аналізу методологічних та історіографічних надбань радянської доби вдалося структурувати методологію національної історії та визначити головні напрямки її розвитку.

Разом з тим, через низку об’єктивних причин сучасна українська методологія не може повністю відкинути надбань радянської історичної науки, вивчаючи проблеми періоду Української революції. Тому необхідно усі напрацювання вчених радянської доби пропускати через своєрідне державницьке сито, зважаючи на розставлені у дослідженнях акценти. Л. Таран вважає, що зважена оцінка та включення української марксистської спадщини в національний історичний процес дозволять зберегти для наступних поколінь дослідників значний пласт духовної спадщини ХХ ст. [2, c. 87].

Важливим моментом виступає нерозривний зв’язок теорії та методології історії. Крізь призму цього зв’язку досліднику стають підвладними теоретико-методологічні аспекти на різних рівнях. При цьому в поле зору дослідницької уваги потрапили теоретико-методологічні засади, необхідні для вивчення конкретно-історичного етапу, історії регіону.

Щораз яскравіше в історичних дослідженнях проявляється цивілізаційний підхід до аналізу та пояснення перебігу історичних подій, їх місця у загальноєвропейських політичних процесах. Загальні підвалини цивілізаційного підходу, який набув ваги в сучасній історичній науці, були закладені академіком І. Ковальченком наприкінці 90-х рр. ХХ ст. – на початку ХХІ ст. [3]. По суті цивілізаційний підхід прийшов на заміну марксистському баченню історичних процесів, ідеологічному нашаруванню попередньої радянської доби.

Закладений вченим новий методологічний підхід до оцінки історичних процесів не лише збагатив історичну науку, але й визначив напрямок наступних досліджень. Використання цивілізаційного підходу дозволяє розширити бачення суті проблеми, осягнути її багатогранність, комплексно підійти до предмету дослідження.

Використовуючи цивілізаційний підхід до оцінки історичних процесів, які відбувалися на землях України упродовж її багатостолітньої історії, автори «Цивілізаційної історії України» сформулювали концептуально новий підхід до методологічного аналізу минулого української державності, де «кожна нація – це унікальна цивілізація» [4, с. 12].

Безсумнівно, що теоретико-методологічні аспекти мають особливе значення при розвиткові концепції національної історії. Звісно, що наскільки би не були об’єктивними та неупередженими історичні дослідження, на їх сутність особливо впливають політична ситуація та офіційна ідеологія країни. Благо, що методологічні засади новітньої української історичної науки протягом останніх двох десятиріч формувалися в основному через призму національних державницьких позицій із врахуванням позитивного досвіду європейських демократій.

У сучасній національній методології на зміну вузькому формально-логічного підходу прийшло комплексне дослідження проблеми із змістовим збагаченням проблематики. Предметом сучасної методології, з поміж іншого, стали соціокультурне і гуманістичне середовища, різнорівнева пізнавальна діяльність, багатогранність надбань суміжних наук.

Методологія сучасної історичної науки визнала важливим чинником у роботі з історичними фактами врахування змін, які відбулися у свідомості людей, сприйнятті чи не сприйнятті ними оточуючої дійсності, відношенні до подій у конкретно-історичний час. Тому сучасні дослідники для якісного здійснення аналізу подій минулих днів повинні зважати на відмінності між минулими та сьогоденням, на відмінність ціннісних життєвих орієнтирів в минулому і тепер. Ця заувага відноситься не стільки до матеріальної сторони життя попередніх поколінь, як до духовної, до свідомості та менталітету.

Останнім часом пізнання історичних процесів стало нерозривно пов’язаним із усними спогадами очевидців досліджуваних подій, мемуарів та спогадів безпосередніх учасників. Робота з усними та письмовими спогадами вимагає від історика професійного володіння предметом дослідження, накопичення матеріалу для перехресної перевірки з інших джерел, як-то: офіційних повідомлень періодики та преси, збірок документів і т.д. На думку Н. Яковенко «лише критика тексту є тією пізнавальною операцією, яку можна в строгому сенсі слова назвати методом роботи історика» [5, с. 240]. Використання в роботі з ними нових методів наукового дослідження дозволяє посилити загальну оцінку історичних подій та процесів.

Сучасна національна методологія історичної науки збагатилася надбаннями діаспорної історичної школи, праці представників якої раніше через ідеологічні причини були недоступними більшості українських дослідників. З іншої сторони напрацювання сучасних українських вчених стали надбанням західноєвропейської методології історії.

Сучасний стан розвитку української історичної науки, її галузей та низки спеціальних історичних дисциплін (історіософії, історіографії, філософії історії, джерелознавства, краєзнавства тощо) з однієї сторони створює умови, а з іншої – визначає необхідним застосування нових методологічних підходів та принципів щодо історичних досліджень.

Не зважаючи на проблеми, які виникають на шляху історичного пізнання та набуття методологічних знань, українська історична наука протягом останніх двох десятиліть зробила значний крок вперед. Насамперед, це стосується покоління істориків-дослідників, вихованих у незалежній Українській державі на засадах нової історичної парадигми. Ця плеяда науковців, не будучи знайомою з догматикою історичних процесів попередньої доби, поступово формує методологію історії зі своїми специфікою та особливостями, які поступово кристалізують та структурують історичне співтовариство.

 

Література:

1.      Могильницкий Б. Г. Методология истории в системе университетского образования / Б. Могильницкий // Новая и новейшая история. – 2003. – № 6. – С. 3–17.

2.      Таран Л. В. Провідні тенденції світової історіографії в ХХ ст. та проблеми кризи сучасної української історичної науки / Л. В. Таран // Український історичний журнал. – 1999. – № 1. – С. 85–91.

3.      Ковальченко И. Д. Методы исторического исследования / И. Д. Ковальченко. – М.: Наука, 2003. – 486 с.

4.      Горєлов М. Є. Цивілізаційна історія України / М. Є. Горєлов, О. П. Моця, О. О. Рафальський. – К.: ТОВ УВПК «ЕксОб», 2005. – 632 с.

5.      Яковенко Н. Вступ до історії: критика / Н. Яковенко. – К.: Критика, 2007. – 373 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info