zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ДО ПИТАННЯ ЗМІСТУ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРОСВІТИ БАТЬКІВ

 

Довженко Т.О.

Україна, м. Харків

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди

 

В статье автор рассматривает исторический аспект подготовки будущих учителей к педагогическому просвещению родителей, раскрывает воспитательную роль родителей в становлении личности ребенка.

 

Визнання високого рівня педагогічної культури як актуальної мети і очікуваного результату функціонування різних інституцій просвіти батьків у межах усієї України зумовлює значущість предмета започаткованого дослідження. Впродовж останнього десятиліття уряд України демонструє усвідомлення прихованих проблем у педагогічному всеобучі батьків – домінування форм суспільного виховання дітей та нівелювання функцій родини, як первинного осередку становлення особистості.

Про відносини між батьками і дітьми і про напрямки сімейного виховання писали ще Аристотель, Г. Сковорода, Я.А. Коменський, Ж.Ж. Руссо, Й.Г. Песталоцці та ін. Важливого значення цій проблемі надавали Я. Корчак, О. Барвінський, Мечислав Барановський, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський, К.Д. Ушинський, М.Г. Стельмахович. Серед сучасних дослідників відзначимо В.І. Костіва, Б.П. Нікітіна та Л.О. Нікітіну, Л.Е. Орбан.

Реалії сьогодення потребують дещо інших підходів до організації родинного виховання і навчання дітей у полікультурних умовах на основі дидактико-виховних напрацювань сучасних українських педагогів (В. Вілков, І. Воронов, І. Дзюба), психологів (Ю. Бромлей, М. Пірен), етнографів (С. Токарєва, Д. Туркіна, Л. Шабаліна).

Однак, як доводить проведене дослідження проблема підготовки майбутніх учителів до педагогічної просвіти батьків, формування відповідного змістового і методичного забезпечення до цього часу повною мірою не розв’язана.

В Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди на факультеті початкового навчання у програмі підготовки фахівців уведено курси «Методика виховної роботи», на факультеті психології та соціології – «Родинна педагогіка», напередодні виробничої педагогічної практики для студентів проводиться спецсемінар «Робота з батьками учнів». Функціональне значення цих курсів полягає не тільки у методичній підготовці майбутніх учителів до організації педагогічної просвіти батьків, але й формування системи знань про традиції і досвід родинно-шкільного виховання в Україні і світі, вироблення професійних компетенцій здійснення педагогічної взаємодії з усіма учасниками педагогічного процесу.

У цьому відношенні набуває значущості колегіальний підхід. Його витоки сягають в давні часи становлення української культури. Як відомо, українська родинна педагогіка — заповідник українського духу. Відданість її українству аж ніяк не означає зневагу до інших народів і націй. За свою багатовікову історію український народ нікого не поневолював. Народна педагогічна традиція осуджує тих, хто не виконує батьківських обов'язків і застерігає від помилок, що виникають через їх нехтування. Народна педагогіка наголошує, чим вищий авторитет батьків в очах дитини, тим сильніше вони впливають на формування її поведінки, почуттів, різноманітної діяльності.

У цьому плані першочергове завдання вчителя визначити стан і стиль авторитету батьків в родині учня, розробити програму підвищення авторитету батьків засобами гуманної педагогіки. Батьки учня мають усвідомити, що вчитель є помічником у справі виховання їхніх дітей. Від міри колегіальності (єдність вимог, взаємна повага і співпраця, визнання функціональних зобов’язань тощо) залежить досягнення освітньо-виховних цілей.

Майбутні учителі на вказаних курсах формують цілісне уявлення про те, що концепція сімейної педагогіки, тобто наукові теорії і основні напрями, навіть при різних суспільних ладах і в різні історичні епохи, зовнішньо залишалися незмінними. Синтезуючим компонентом такого змісту є загальнолюдські цінності і якості: чесність і честь, гідність і шляхетність, любов до людей і працьовитість.

Питання історії родинного виховання у вказаних курсах розглядається з первісного ладу. Варто зазначити, що в цьому суспільстві все було колективним, не існувало соціальної нерівності і класів, люди жили в загальних житлах і спільно виховували дітей, які належали всьому роду. Сім'ї і у той час були великі, об'єднували по двадцять-тридцять душ. Така сім'я звалася в Х-ХІ ст. родом, побутували й інші назви: «пепище», «служба», «хутір». Рід мав спільне майно — ріллю, ловецькі терени, стада худоби, вів спільне господарство під проводом свого старшини. Це була суспільна група — невелика, але дуже суцільна, злучена кровними зв'язками й спільними інтересами. За своїх членів рід солідарно заступався, обороняв їх від кривд. Згодом він утратив давню суспільність і розпався на малі, самостійні родини.

Проте пам'ять приналежності до роду не губилась. Давні традиції жили у родах боярських, шляхетських, міщанських, селянських, священичих. До речі, велика сім'я на певному історичному етапі була не тільки в українців, а й майже в усіх народів світу. Залежно від ступеня розвитку господарства в одних народів раніше, в інших пізніше вона розпадалася на малі індивідуальні сім'ї. Цей процес характерний і для України, велика родина набула значного поширення за часів Київської Русі. Сини не відділялися, хазяйнували спільно, жили разом. А порядкував хтось з найстарших, найбільш досвідчений і кмітливий. Ця тенденція зберігалася в Україні і в наступних ХІVVІ ст. Поряд з великими родами з'являлися й малі індивідуальні сім'ї, кількість яких наприкінці XVIII ст. різко зросла.

З поміж багатьох обов'язків родини чи не найголовнішим було виховання дітей. Слово «виховання» в українців пішло від «ховати», тобто заховати (уберегти) від небезпеки, смерті, хвороби, «лихих очей,» поганих впливів. Згодом воно набуло узагальненого змісту, виражаючи процес систематичного впливу на культурний розвиток, формування світогляду, духовного світу й моральної поведінки дітей та молоді.

З давніх-давен українці розглядали сім'ю і рід як святиню, а виховання дітей — як святий обов'язок батьків. Тому ці, як і всі інші особливо важливі об'єкти, в наших предків мали свої опікувальні божества Рід і Рожаницю — уособлення роду, єдності нащадків одного предка, утвердження необхідності продовження людського роду. Цікаво, що обидва ці божества йшли за головними слов'янськими богами: грому і блискавки — Перуном, сонця і світла — Дажбогом, неба — Сварогом, вогню — Хоросом.

Рід мав свої традиції, шанував предків і в цій пошані виховував молоде покоління. Новонароджену дитину у рід приймали окремим обрядом. Складнішим був весільний церемоніал, яким об'єднували молоду пару з двох родів. Живучість цих обрядів, головні елементи яких збереглися в народних звичаях українців і донині, засвідчує їх особливо важливе значення для батьківської педагогіки.

Історично складалось, що в українській спільноті материнський рід був рівноправним з чоловіком, а пізніше становище жінки в суспільстві стало провідним, що зумовлювалося її головною роллю в тодішньому господарському житті людей. На останній фазі історії первісного суспільства на зміну матріархату прийшов патріархат (від грец. патер — батько). Він передував виникненню держави й стимулював остаточний перехід від сім'ї парної до моногамної (від грец. моно — один і гамос — шлюб), тобто одношлюбної, в якій чоловік одружений тільки з однією жінкою, а жінка замужем тільки за одним чоловіком. Причому, на відміну від парного шлюбу, шлюбний союз між ними укладається надовго, по суті на все життя, і санкціонується суспільством. Виникнення моногамної сім'ї дало новий поштовх як у прогресі економічного життя суспільства, так і в розвитку виховання. До речі моногамія закріпилась і залишається провідною формою сім'ї й сьогодні. Це, очевидно, й дало підставу М. Грушевському твердити, що форми сімейного союзу вже досить виразно виступали в Україні ще до утворення держави, в індоєвропейську епоху. Така точка зору має своє документальне підтвердження також у літописах. Київський літописець, описуючи давні українські племена, зазначає, що поляни мали «добрий обичай, жили тихо і соромливо, і шлюб був у них правильний: молоду приводили до молодого, а другого дня приносили її посаг» [2].

Дослідники етнографи [5] вважають, що в умовах первісного суспільства виховання підростаючого покоління можна поділити на два провідні етапи: початковий (діти до 10-12 років), що проходив переважно в сім'ї, і основний, коли велася цілеспрямована підготовка підлітків, розділених по статевих ознаках. У безкласовому суспільстві всіх дітей виховували однаково, рано залучаючи їх до доступної для них діяльності. Разом з старшими і під їх керівництвом діти і підлітки отримували необхідні життєві і трудові уміння і навички. Існувала істотна відмінність у вихованні хлопчиків і дівчаток. Хлопчики брали участь з чоловіками в полюванні і рибній ловлі, їх вчили боротися, стріляти з лука, їздити верхи; дівчатка допомагали жінкам готувати їжу, виготовляти одяг, посуд. Родова община доручала старшим, навченим досвідом людям, знайомити молоде покоління з обрядами, традиціями і історією роду, віруванням, виховувати повагу до старших і померлих.

Як бачимо, виховання на початку існування людського суспільства слугувало засобом трансмісії людських знань і досвіду від покоління до покоління. Родинне виховання дітей йшло в контексті життя і потреб сім'ї. На цьому ґрунті й постала народна педагогіка, провідними виховними засобами якої стали поведінка і вчинки батьків, материнська мова, праця, фольклор, звичаї і традиції, мистецтво, ремесла й промисли, вірування, свята, обряди, символи, дитячі ігри й іграшки.

За твердженням українського історика І. Кузича-Березовського [3], слова «мама», «неня» («ненька») мають божественне походження. Перше з них постало від імені праслов'янської богині землі — Ами («Ама»), що в лепеті української дитини сприйнялось як «мама». Друге – виникло на основі імені бога врожаю Нана, що в дитячому перезвуці стало «ненею». Через велику синівську й дочірню любов до матері виражається палкий український патріотизм - щира відданість Україні-Матері, Неньці-Україні. Слово «мати» в дослівному перекладі означає «жінка». Життєва функція матері неординарна («Мати годує дітей, як Земля людей», «Мати праведна – опіка й охорона камінна»). Мати-душа сім'ї, хранителька домашнього вогнища, добра і тепла, затишку. Втрата матері - родинна катастрофа («Мати з хати — горе в хату»). В українській мові чимало висловлювань, які підкреслюють особливе значення виховної місії матері («Чого мама навчить, то й дочка знає», «Що мама навчить, то й батько не перевчить»). Українське слово «тато» походить від «пато», що означало — головний правитель. Тому козаки своїх отаманів звали батьком. Давньослов'янське «батя» (старший брат) дає сучасне ймення «батько».

Отже, на прикладі огляду змістового наповнення курсів «Методика виховної роботи», «Родинна педагогіка», спецсемінару «Робота з батьками учнів» у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди підтверджено доцільність опори на народний досвід родинного виховання в процесі налагодження педагогічної взаємодії вчителя з батьками учнів. Історично складені традиції, сформовані цінності утверджують пріоритет виховної ролі батьків у становленні особистості дитини. Це положення сприятиме встановленню колегіальних відносин між педагогом і батьками учня, досягненню освітньо-виховних цілей.

 

Література

1.      Грушевский М.С. Очерк истории украинского народа. – СПб., 1904. – 380 с.

2.      Історія української культури. – К., 2001. – Том 1. Розділ 9. Київська Русь [Електронний ресурс] – Режим відкритого доступу : http://litopys.org.ua/istkult/ikult.htm

3.      Кузич-Березовський І. Жінка і держава [Текст] / І. Кузич-Березовський. – Львів : Світ, 1994. – 286 с.

4.      Стельмахович М. Г. Народна педагогіка / М. Г. Стельмахович. — К. : Рад. школа, 1985. — 315 с.

5.      Українці: Історико-етнографічна монографія у двох книгах. Книга 1. — Опішне: Українське Народознавство, 1999. — 528 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info