zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ РЕМОНТУ НАСОСНИХ ШТАНГ

 

Копей Б.В., Стефанишин А.Б.,

Стефанишин О.І., Онищук О.О.

 Україна, м. Івано-Франківськ, ІФНТУНГ

 

Насосные штанги являются важным элементом в системе привода штанговых насосов, передают возвратно-поступательное движение от нефтяных качалок непосредственно штанговым насосам. Штанги насосные являются одним из наиболее употребляемых материальных ресурсов в нефтяной промышленности. Именно поэтому увеличение эксплуатационного ресурса ШН является одним из важных факторов снижения материальных и финансовых затрат при добыче нефти.

 

Rod is an important element in the rod pumps drive that convey the reciprocation of the three best oil directly to rod pumps. Sucker rod is one of the most commonly used material resources in the oil industry. That is why the continued service life SHN is one of the important factors reducing material and financial costs in oil.

 

Актуальність проблеми.

В останні роки в нафтовій промисловості України постійно зростає діючий фонд механізованих свердловин, з яких більше половини складають свердловини, обладнані штанговими свердловинними насосами. Експлуатація таких свердловин пов'язана з цілим рядом ускладнень, які часто призводять до аварій зі штангами. Штанги - одне з основних ланок у штангових насосних установках, і від їх надійності та довговічності залежить величина видобутку нафти і її собівартість при експлуатації свердловин штанговими насосними установками.

Виділення невирішених частин проблеми

Зростання числа аварій, що припадають на штангові колони, вказує на необхідність контролю стану штанг, особливо в процесі їх ремонту, що дозволить зменшити їх аварійність, а іноді і попередить її. Аналіз обривів і огляд насосних штанг показав, що причинами аварій часто є заводські дефекти ремонту.

Постановка задачі досліджень

Особливо необхідно визначити найбільш ефективний технологічний процес ремонту насосних штанг, який забезпечував би їх надійність та довговічність в процесі подальшої експлуатації.

Основний матеріал дослідження

Насосні штанги призначені для здійснення кінематичного зв'язку між станком-качалкою, встановленої на поверхні землі і плунжером глибинного насоса, що знаходиться в свердловині. Штанги працюють в умовах дії перемінних напружень і корозійно-агресивного середовища, що містить мінералізовану воду, у складі якої часто є присутнім сірководень, вуглекислий газ, кисень та інші агресивні гази.

Змінні напруження у штангах змінюються за асиметричним циклом і приводять до явищ корозійної втоми. Корозійно-втомне руйнування насосних штанг характеризується зародженням, розвитком тріщини і раптовим обривом по ослабленому перерізу.

Під час видобування нафти штанговими насосами застосовують велику кількість типів та конструкцій насосних штанг. Класичні штанги виготовляються з суцільного стержня з висадженими на кінцях головками. За 120 років виготовлення насосних штанг вони пройшли великий шлях еволюції від дерев’яних штанг з американського горіха до надзвичайно міцних і витривалих штанг типу „Електра” (Фірма “National-Oilwell-Varco”), загартованих струмами високої частоти.

Аналіз конструкцій насосних штанг різних розробників показує, що вони виконують різні функції, мають різні технічні характеристики, матеріал, форму, спосіб монтажу. На даний час випускаються штанги, розроблені згідно міжнародного стандарту ГОСТ 13877-96 [1], Держстандарту РФ та Американського нафтового інституту (АРІ) [2].

Пропонуються насосні штанги виготовлені з таких матеріалів:

·         сталь вуглецева чи легована (40, нормалізована і нормалізована з подальшим поверхневим зміцненням нагрівом СВЧ; 20Н2М (нікель-молібденова), нормалізована, нормалізована з подальшим поверхневим зміцненням нагрівом СВЧ або нормалізована з подальшим об'ємним гартуванням і високим відпуском; 30ХМА, нормалізована з подальшим високим відпуском і зміцненням нагрівом СВЧ. 15НЗМА, нормалізована з подальшим поверхневим зміцненням нагрівом СВЧ; 15Х2НМФ гартування і високий відпуск або нормалізація і високий відпуск;) нержавіюча сталь ARD3;

·         склопластик (полімерний композит з скловолокном).

·         сплави на основі алюмінію, які випускаються фірмою Mega-Rod, за своїми характеристиками не поступаються сталевим штангам, але не мають поширеного використання внаслідок великої розповсюдженності сталевих штанг.

Стандартом АРІ передбачений випуск штанг для підгонки колони довжиною 2, 4, 6, 8, 10 та 12 футів (0,61; 1,22; 1,83; 2,44; 3,05; 3,66 м).

ГОСТ 13877-96 передбачає штанги довжиною 8м. Короткі – 0,61-3,66м. Діаметром 13, 16, 19, 22 ,25 і 28 мм.

За діаметром сталевих штанг згідно стандарту API: 5/8 (15,88 мм), 3/4 (19,05 мм), 7/8 (22,23 мм), 1 (25,4 мм), 1-1/8(25,58 мм) дюйма [2].

За держстандартом РФ можливе виконання насосних штанг довжиною від 450 мм до 9410 мм.

Насосні штанги виготовляють суцільними та зварними (з'єднувачі штанги приварюються до корпусу насосної штанги методом зварки тертям. З'єднання використовують непослаблюване різьблення для запобігання розмиванню колони насосних штанг.)

Основною перевагою суцільних насосних штанг є відсутність концентраторів напружень в тілі штанги, що виникають внаслідок з’єднання частин насосної штанги, але основною перевагою зварних насосних штанг є зменшення ваги штанги (до 30-40%) і відповідно зменшення навантаження, що припадає на всю колону насосних штанг [3].

Одним з найбільш простих і ефективних методів збільшення ресурсу роботи свердловини є підвищення надійності, довговічності насосної штанги при сервісному обслуговуванні, що включає приймальний неруйнівний контроль тіла штанги і зміцнення галтельної ділянки.

Технологічний процес ремонту включає наступні основні операції:

1.      Очищення.

2.      Інструментальний контроль штанг і муфт до них.

3.      Відновлення просторової геометрії і зміцнення методом пластичної деформації.

4.      Контроль електромагнітним методом суцільності тіла НШ на відсутність дефектів.

5.      Дефектоскопія галтельні частини.

6.      Накручування нових муфт.

7.      Встановлення центраторів.

8.      Зміцнення поверхнево-пластичним деформуванням.

9.      Установка запобіжних елементів для захисту різьб.

10.  Контроль якості готової продукції.

11.  Пакетування.

В першу чергу насосні штанги, що були у вживанні, очищають від забруднень асфальто-смолопарафінових відкладень (АСПВ) в установках різних конструкцій (Рис.1). Робочими середовищами таких агрегатів в основному є пара і гарячий миючий розчин. Температура пари 130 ... 150ºС [4].

 

Автоматизированная установка для мойки и очистки штанг от нефтепарафинов

Рисунок 1 - Автоматизована установка для очищення насосних штанг від нафтопарафінів

 

Основними компонентами АСПВ є парафіно-нафтенові і рідше парафіно-нафтено-ароматичні вуглеводні, які можуть бути захищені смолисто-асфальтеновою оболонкою, а можуть перебувати у вільному стані. АСПВ часто мають відмінний компонентний склад і кристалічну структуру. Особливої ​​актуальності проблема боротьби з АСПВ набуває в процесі ремонту насосних штанг. Незважаючи на те, що дана проблема вирішується вже кілька десятиліть, вона залишається актуальною і на сьогоднішній день.

Застосування розчинників для видалення АСПВ є одним з найбільш відомих і поширених напрямів боротьби з подібним ускладненням. Незважаючи на значний обсяг теоретичних і практичних розробок з видалення АСПВ, в промислових умовах не завжди вдається досягти позитивних результатів. Більшість застосовуваних розчинників малоефективні для складних відкладень [5].

Процес безпосереднього видалення АСПВ з поверхні насосних штанг умовно можна розділити на п'ять основних стадій:

1.      Змочування поверхні відкладень.

2.      Зниження поверхневого натягу.

3.      Проникнення розчину всередину відкладень.

4.      Руйнування частинок відкладень в об’ємі розчинника.

5.      Часткове розчинення компонентів АСПВ.

Процес видалення АСПВ слід розглядати як процес, що протікає на межі розділу різних середовищ, що включає дві співіснуючі стадії: виникнення істинного розчину з компонентами АСПВ і руйнування АСПВ на більш дрібні фрагменти. З цих позицій розчинники АСПВ поряд з доброю розчинністю повинні володіти здатністю руйнувати частинки на більш дрібні фрагменти. Такі властивості мають неіоногенні поверхнево-активні речовини (НПАР).

Оскільки склад відкладень АСПВ досить різноманітний і визначається природою нафти, яка видобувалася із свердловини, застосування розчинників неодмінно передбачає як термодинамічні, так і кінетичні аспекти процесу розчинення відкладень.

Більшу частину обривів можна попередити своєчасним виявленням початку зародження втомних макротріщин, контролюючи стан штанги в ході проведення ремонту.

Автоматизована установка дефектоскопії тіла і галтелей штанг з системою "Уран-2000ШМ" (рис.2) призначена для автоматизованого комплексного контролю насосних штанг умовних діаметрів ШН19, ШН22 і ШН25. Установка забезпечує виявлення недопустимих дефектів, зменшення перерізу тіла штанги і дефектів структури відповідно до вимог ГОСТ 13877-96.

Для виявлення дефектів найбільш ефективними є електромагнітні методи дефектоскопії (ферозондів, струмовихровий, ультразвуковий, магнітоіндукціонний методи) [6].

Струмовихровий метод і електроіндуктівні прилади знайшли велике практичне застосування в багатьох галузях машинобудування та використовуються для контролю дроту, прутків, труб та інших форм протяжних виробів постійного перетину, виявлення втомних тріщин, для вимірювання діаметрів і геометричних розмірів труб і циліндрів (як з феро-, так і неферомагнітних матеріалів), контролю технічного стану деталей.

Необхідно відзначити, що штанги по всій довжині покриті окалиною, невеликими поглибленнями, корозійними раковинами, мало впливають на їх властивості міцності, але при використанні струмовихрового методу індикатор може фіксувати ці місця як дефектні. Тобто, застосовування струмовихрового методу для контролю насосних штанг не є можливим без їх суттєвої модернізації.

В даний час ультразвукова дефектоскопія знаходить практичне використання для контролю якості насосних штанг, виявлення дефектів всередині тіла штанги, втомних поверхневих тріщин, перевірки різьбової частини [6].

У лабораторних умовах було встановлено, що виявлення дефектів за допомогою ультразвуку не перевищує 50% у порівнянні з магнітоіндукційним методом. Численні дефекти глибиною 0,3 до 0,6 мм не виявляються взагалі. Навіть глибокі дефекти (0,9 мм) виявляються тільки на 18%. При цьому необхідно зазначити, що умови лабораторних досліджень досить далекі від практичного застосування даного методу до контролю штанг безпосередньо на нафтопромислах, так як в реальних умовах поверхня штанг покрита шаром окалини, нафтою, парафіном, продуктами корозії і т.д.

В останні роки знову отримали розвиток магнітоіндукційні (індукційні) методи контролю, які знаходять велике застосування в практиці дефектоскопії феромагнітних виробів поряд з ферозондовими методами контролю. В даний час індукційний метод контролю з використанням методу постійного магнітного поля, знаходить все більше поширення в техніці дефектоскопії в зв'язку з можливістю контролю більш глибоких підповерхневих шарів виробів.

У роботах Власова В.Т., Дубова О.А. пропонується замінити стандартну класифікацію [1] неруйнівних методів контролю по вигляду використовуваних фізичних полів. В результаті можна виділити наступні види неруйнівних методів контролю:

- електричні, магнітні, електромагнітні, теплові, механічні.

За оцінкою достовірності результатів діагностики напружено-деформованого стану матеріалів треба мати на увазі, що практично всі неруйнівні методи діагностики є непрямими або застосовуються як непрямі. Виходячи з нової класифікації, прямими методами дослідження властивостей матеріалів є механічні методи діагностики, а всі інші методи є непрямими.

 

Автоматизированная установка дефектоскопии тела и галтелей штанг с системой "Уран-2000ШМ"

Рисунок 2 - Автоматизована установка дефектоскопії тіла і галтелей штанг з системою "Уран-2000ШМ"

 

Ремонт передбачає термічну обробку металу штанг, у тому числі: або нормалізацію - нагрівання до температури 920-950 ° С і охолодження на повітрі, або високий відпуск-нагрів до температури 600-650 ° С, витримка при температурі і охолодження на повітрі.

За рахунок термічної обробки покращуються механічні характеристики матеріалу штанг, зменшуються залишкові напруження в металі і покращуються пластичні властивості - відносне подовження і ударна в'язкість. У результаті зменшується крихкість металу ШН, що покращує в деякій мірі їх властивості.

Тіло насосної штанги вирівнюють методом розтягування (рис.3) з автоматичним контролем зусилля і величини деформації за допомогою програмної побудови діаграми навантаження. Найбільше зусилля правки – 250 кН.

Кінцеві ділянки штанг вирівнюють методом обертання штанги з прикладеним поперечним зусиллям (рис.4), величина прогину штанги визначається програмно з урахуванням пружності матеріалу тіла штанги. Найбільше зусилля правки - 20 кН.

 

Установка для правки тела штанги

Рисунок 3 - Установка для вирівнювання тіла штанги

 

Установка для правки концевых участков штанги

Рисунок 4 - Установка для вирівнювання кінцевих ділянок штанг

 

Очистку поверхнi вiд смолисто-парафiнистих речовин, солей, продуктiв корозiї, окалини з метою наступного дробоструминного змiцнення i нанесення покрить багатофункцiонального призначення доцiльно здійснювати металевими обертовими щiтками. Установка УВЩ-25 забезпечує подачу штанг по рольгангу в змiцнюючу головку, обробку її тiла i складування на стелажах. Установка (рис.5) складається з блоку обробки 4 насосної штанги 5, металічних щіток 9, поворотних плит 8, пiдтримуючих 2 i приводних 3 рольгангiв, головними елементами яких є ролики 1, а також системи електроприводiв з ланцюговою 6 i пасовою 7 передачами.

 

Image8_2

Рисунок 5 – Установка УВЩ-25 для зміцнення і очищення насосних штанг металевими обертовими щітками

 

Однiєю з особливостей установки є наявнiсть магнiтного ролика, змонтованого на поворотнiй плитi 8 з можливiстю встановлення його пiд кутом до осi деталi, що транспортується. В поєднаннi з глобоїдною конфiгурацiєю опорної поверхнi ролика це забезпечує поряд з поступальним рухом обертання оброблюваного вироба навкруг своєї осi. Магнiтний ролик зiбраний з трьох потужнiх кiльцевих ферито-барiєвих магнiтiв дiаметром 85 мм i чотирьох полюсникiв з магнiтом'якого матерiалу. Вся система зроблена в виглядi глобоїду загальною довжиною вздовж осi бiля 200 мм. В процесi експлуатацiї магнiтна система практично не розмагнiчується. Використання постiйних магнiтiв для ролика дозволяє досягти необхiдної сили притягування перемiщуваної штанги до опорної поверхнi, що усуває нерiвномiрнiсть руху i проковзування. Це, в свою чергу, позитивно впливає на якiсть змiцнення. Ударнi елементи в виглядi кiлець дiаметром 60 мм, товщиною 5 мм забезпечують глибокий поверхневий наклеп штанги, що додатково пiдвищує її опiр корозiйно-втомному руйнуванню.

В результатi обробки штанг на установцi УВЩ-25 глибина пластичного деформування склала 600...800 мкм, шорсткiсть поверхнi Rz=40-80 мкм, залишковi осьові напруження стиску - біля 600-700 МПа [3].

В результатi наклепу щiтками довговiчнiсть насосних штанг при роботi в сiрководневому середовищi зростає в 2,5 рази. При цьому суттєво гальмується швидкiсть розвитку трiщини в початковий перiод роботи штанг. Проведенi експерименти показують, що металевi щiтки можуть бути ефективним засобом очистки i змiцнення штанг, особливо тих, якi вже були в експлуатацiї.

На поверхню штанги в процесі ремонту може наноситися металеве та/чи неметалеве покриття. Насосна штанга після нанесення металевого покриття має кращу твердість поверхні, велику силу зчеплення і хорошу пристосовність до фізичного середовища на вибої свердловини. Матеріалом для металевого покриття (таблиці 1 та 2) є алюміній, цинк, алюмінієва бронза, неіржавіюча сталь, хромонікелевий сплав і міднонікелевий сплав. Якщо узяти алюмінієве покриття як приклад, то в корозійному середовищі H2S насичений водний розчин +0.1%HCN (синільна кислота)+5%NaCl (сіль) +0.5%CH2COOH (оцетова кислота) швидкість корозії штанги з покриттям складає всього 1/6-1/5 швидкостей корозії штанги з вуглецевої сталі [3].

 

Таблиця 1 - Металеві покриття і їх характеристики

Матеріал покриття

Характеристики покриття

Алюміній      

Стійкий до кисню, солей, СО2 і H2S, має електрохімічну корозійну стійкість

Цинк

Те ж саме

Алюмінієва бронза  

Стійкий до морської води, сірчаної і соляної кислоти, має високу зносостійкість

Неіржавіюча сталь  

Стійкий до окислення, пари, СО2, О і NH3, має високу зносостійкість

Хромонікелевий сплав       

Стійкий до окислення, пари, СО2, О, H2S і NH3, має високу зносостійкість

Мідно-нікелевий сплав

Використовується як основне антикорозійне покриття, антикорозійні характеристики в 10-40 разів вищі, ніж у неіржавіючої сталі

 

Неметалеве покриття відрізняється високою корозійною стійкістю і низькою питомою масою. Як матеріали для неметалевого покриття використовуються поліетилен високого тиску, поліуретан, поліамід і епоксидна смола.

 

Таблиця 2 - Неметалеві покриття та їх характеристики

Матеріал покриття

Характеристики покриття

Поліетилен високого тиску

Чудовий антихімічний реагент і електричний ізолятор

Поліуретан

Чудовий антихімічний реагент і покриття проти старіння (стабілізатор)

Епоксидна смола

Чудовий антихімічний реагент і електричний і механічний ізолятор

Поліамід

Антихімічний реагент

 

Колона насосних штанг (КНШ) є однією із найслабших ланок штангових свердловинних насосних установок (ШСНУ). Саме насосні штанги різко обмежують їх надійність і довговічність. Це пов'язано із надзвичайно важкими умовами роботи насосних штанг. Сучасні тенденції розвитку нафтовидобувної галузі полягають у збільшенні середніх глибин свердловин. Такі умови значно ускладнюють роботу колони насосних штанг, що пов'язано з появою напружень згину в тілі штанг та зношуванням штанг внаслідок тертя по внутрішній поверхні насосно-компресорних труб на скривлених ділянках. У зв'язку з цим проблема забезпечення надійності колони насосних штанг є надзвичайно актуальною. Важливе теоретичне та практичне значення для вирішення цієї проблеми має розробка нових технологій ремонту насосних штанг.

Висновки

1.      Для вибору найефективніших з хімічної точки зору шляхів видалення відкладень органічних речовин з поверхні насосних штанг необхідно отримати правильне рішення про склад, властивості і будову цих відкладень.

2.      Зростання числа аварій, що припадають на штангові колони, вказує на необхідність контролю стану штанг, особливо тих, що введені в експлуатацію після проведеного ремонту.

3.      Більшу частину обривів можна попередити своєчасним виявленням початку зародження втомних макротріщин, контролюючи стан штанги в ході проведення ремонту.

4.      Сукупність методів неруйнівного і руйнівного контролю дозволить отримати інформацію про структуру та фізичні властивості матеріалу штанг і його напружено-деформований стан.

 

Література

1.      Молчанов А.Г., Чичеров Л.Г. Нефтепромысловые машины и механизмы. – М.: Недра, 1983. – 308 с.

2.      Чичеров Л.Г. Нефтепромысловые машины и механизмы. Учебное пособие для вузовМ.: Недра, 1983. – 312 с.

3.      Копей Б.В., Копей В.Б., Копей І.Б. Насосні штанги свердловинних установок для видобування нафти – Івано-Франківськ, ІФНТУНГ, 2009. – 406 с.

4.      Нелюбов Д.В., Важенин Д.А., Петелин А. Н. Асфальтосмолопарафиновые отложения Аганского месторождения/ Нефтехимия. № 6. 2011.

5.      Агаев С.Г., Гребнев А. Н. Влияние физико-химических свойств асфальто-смолопарафиновых отложений (АСПО) на парафинизацию скважин / Материалы всероссийской конференции «Нефть и Газ Западной Сибири». 2009. 392 с.

6.      Окрушко Е.И., Ураксеев М.А. Дефектоскопия глубиннонасосных штанг. - М.: Недра, 1983.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info