zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ФІЛОСОФІЯ ЛЮДИНОЦЕНТРИЗМУ – ПАРАДИГМАЛЬНИЙ ШЛЯХ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА

Цигульов С.Ю.

Україна, м. Луцьк,

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

 

В данной статье освещена попытка определить философию человекоцентризма как единственный путь позитивного развития общества. Центральными идеями, которые наиболее полно описывают сущность человекоцентризма, на наш взгляд, это этические принципы Канта, согласно которым человек - толи индивид, толи представитель сообщества - всегда должен быть целью и никогда - средством, и этические принципы А. Швейцера - "учение о благоговении перед жизнью ".

 

Початок третього тисячоліття характеризується значними досягненнями в науці та техніці і разом із цим, низкою кризових явищ, катастроф, катаклізмів і т. д.

Нам відомо, що існують теорії, концепції і думки згідно з якими саме в розвитку науки та техніки полягає сенс історії людства його розвитку, поступу і прогресу, тобто технократичні концепції, котрі в сучасній західній соціальній філософії і філософії історії являють собою один із напрямів суспільної думки, що надає техніці вирішальну роль у суспільному житті, прогресі суспільства і стверджує, що лише індустріалізація здатна раціонально регулювати й удосконалювати життя суспільства й особистості. До цих концепцій можна віднести: концепцію постіндустріального чи інформаційного суспільства (Даніел Белл, Олвін Тоффлер), концепцію технотронного суспільства (Збігнєв Бжезинський), концепцію нового індустріального суспільства (Джон Гелбрейт) та ряд інших.

Відтак у сучасних умовах у суспільстві сформувалося настановлення на добування благ, на так зване економічне зростання за будь-яку ціну, якщо цією ціною є навіть самознищення. Неминуче це породжує такі людські вади, як заздрість, гнів, нечесність, лінощі, байдужість, тобто — зло. Сучасне суспільство з усією очевидністю демонструє феномен техногенного безумства та невпинної деградації.

Величезної шкоди майбутньому завдає сповідування суспільством ідеології збагачення як мети життя. Насправді це ідеологія лібералізму, котра через свою теперішню сутність стала основою капіталістичної системи господарювання як найбільш руйнівної щодо навколишнього середовища і гуманістичної сутності людини [2,с.9].

Таким чином, ми бачимо, що людина все далі і далі відходить від проблем її духовної сторони, збагачуючи і дбаючи лише про матеріальну сторону. Тобто відокремленість наукового від морального безперервно і гіперболізовано формує зло у вигляді масованої технологічної навали на навколишнє середовище із застосуванням досягнень науково-технічного прогресу. За такої світоглядності життєдайний принцип демократії перетворюється у фікцію. Вбивча сутність цього принципу полягає в тому, що сьогодні не лише культивується, а й втілюється думка, що капітали і вседозволеність є квінтесенцією щастя, основними і єдиними засобами життєзабезпечення.

Тому постає питання повернення людини її світогляду, життєдіяльності, і розвитку взагалі до принципів людиноцентризму і гуманізму. Лише таким чином ми можемо стати на перспективний шлях розвитку суспільства. Власне тут ми і починаємо говорити про філософію людиноцентризму як прадигмальний шлях розвитку суспільства.

На сьогоднішній день найяскравішим із вітчизняних дослідників у цій галузі є В. Г. Кремень. У своїй праці „Філософія національної ідеї: людина, освіта, соціум”, яка стала, мабуть, центральною у його науковій роботі, чимало уваги він приділяє саме філософії людиноцентризму.

Так, Василь Григорович вважає що людиноцентризм — це актуалізація гуманістичних тенденцій у сучасну епоху, відхід від раціоналізованих прагматичних імперативів. Об'єктивна логіка розгортання сучасного соціально-політичного й культурного життя перетворює гуманізм і філософську антропологію в новий тип світогляду — людиноцентризм. Він не просто частина філософії в її гуманістично-антропологічному вимірі. Річ у тім, що природне злиття філософії та антропології народжує нову дисципліну, що акцентує увагу на вивченні проблеми людини в усіх її сутнісних аспектах. Однак із розширенням знань про людину з'являється необхідність конкретизувати вчення про людину в інституціональній сфері. Тому людиноцентризм — це нова якість філософського розуміння людини, яка переважає як масштаби ренесансного антропоцентризму й гуманізму, так і філософської антропології, оскільки виходить за їхні межі. Адже сучасна постіндустріальна епоха — це епоха творчої людини, яка не вкладається в усталені визначення минулих часів [3,с. 12-13].

Таким чином, ми розглядаємо, чи принаймні, намагаємося розглядати людиноцентризм у практичному вимірі. Тобто мова йде про ставлення людини як істоти духовної, моральної, а не споживацької та самознищуючої на перше місце в усіх сферах людської життєдіяльності. І найголовніше це те, що принцип людиноцентризму повинен стати світоглядом кожної людини – ми повинні прагнути до створення „Homo moralis” – „людини моральної”.

Отож у понятті „людиноцентризм”, у межах філософії людиноцентризму, ми повинні розуміти не те, що людина, її „життя тут і зараз” є головною метою її буття і вся її діяльність, як розумова так і практична здійснюється лише для забезпечення саме „життя тут і зараз”, досягаючи цього за будь-яку ціну, а повинно розумітись те, що людина із усією її величністю, розумом, потенцією ставиться у центрі світу і повинна завдяки цьому зберігати його, зберігати будь-яке життя, зберігати себе у майбутньому.

Тут ми можемо привести до прикладу зіставлення однієї із десяти Заповідей Божих у християнстві яка звучить „Не вбивай!” і принцип Ахімси у східних релігійних світоглядах, котрий передбачає не нанесення шкоди усьому живому. Оскільки у даній заповіді не акцентується стосовно якого життя не чинити вбивства, то під нею розуміється саме людське життя, тобто не вбивати людину. Звідси випливає те, що інше життя, окрім людського, немає цінності і ми можемо ним розпоряджатись, тобто нищити, що власне ми і можемо спостерігати сьогодні. Але в принципі Ахімси ми бачимо зовсім протилежний зміст, тобто будь-яке життя є цінним, ми не можемо його нищити – ми повинні його берегти! Не нанесення шкоди усьому живому – ось у чому, на нашу думку, полягає вищість людини над „братами нашими меншими”. Ахімса – мабуть у цьому полягає порятунок людства.

Чудові роздуми з цього приводу ми можемо знайти у роботах з філософії культури німецького філософа Альберта Швейцара, а саме „Розпад і відродження культури”, „Культура і етика”, де в заключному розділ роботи "Культура і етика" міститься загальний нарис філософії культури Швейцера, названий ним "Світогляд благоговіння перед життям ". Тут викладається власна етична концепція Швейцера. Її основні ідеї такі. Не пізнання і не практика, а переживання становить найістотніший зв'язок людини зі світом. Першоосновою людського буття є не декартівський "cogito, ergo sum", але значно більш давнє і всеосяжне почуття: "Я є життя, яке хоче жити". Саме буття, по Швейцеру, є універсальна воля до життя. Тому сенс людського життя походить не від розуму і не від самої діяльності, а від волі. Він полягає в шанобливому ставленні до всякого життя: добре – підтримувати, плекати життя, піднімати його до вищої, тобто людської, цінності, погано – знищувати життя, шкодити йому, обмежувати його. Благоговіння перед життям і оцінка людини як вищої цінності складають, згідно Швейцеру, основу нового гуманізму. І третя праця – „Вчення про благоговіння перед життям”, де етична концепція Швейцера отримала істотний розвиток.

Узагальнену оцінку своєї філософії культури Швейцер дав у листі до радянського дослідника його робіт В. Петрицького. Він писав: „Моя основна робота – філософське дослідження „Культура і етика”. Вона вийшла у світ в 1923 році в Німеччині, а незабаром після цього в Англії. У ній я досліджую проблему етичного змісту нашої культури. Провести це дослідження мене спонукав, зокрема, Толстой, який справив на мене велике враження. Я встановив, що наша культура не має достатньо етичного характеру. Тоді виникає питання, чому етика надає настільки слабкий вплив на нашу культуру? Нарешті я прийшов до пояснення цього факту тим, що етика не має ніякої сили, так як вона непроста і недосконала. Вона займається нашим ставленням до людей, замість того щоб мати предметом наші відносини до всього сущого. Подібна досконала етика набагато простіша і набагато глибша звичайної. З її допомогою ми досягаємо духовного зв'язку із всесвітом.

Ідею цієї простої й глибокої етики я виклав у лекціях в університеті Упсали (Швеція), а потім у Кембриджі та Празі. Тоді ж я зрозумів, що вона знайшла шлях до сердець і думок людей. Вона знайшла визнання як у філософії, так і в релігії. Вона вже викладається в школах і здається дітям зовсім природною.

Кінцева мета будь-якої філософії і релігії полягає в тому, щоб спонукати людей до досягнення глибокого гуманізму. Найглибша філософія стає релігійною, і найглибша релігія стає мислячою. Вони обидві виконують своє призначення тільки в тому випадку, якщо спонукають людей ставати людяними в найглибшому сенсі цього слова” [1, 117-118].

Отже, на цьому ми робимо висновок і підкреслюємо те, що філософія людиноцентризму – це єдиний шлях позитивного розвитку суспільства. Центральними ідеями, які найповніше описують сутність людиноцентризму, на наш погляд, це є етичні принципи Канта, згідно з якими людина — чи то індивід, чи то представник спільноти — завжди має бути метою і ніколи — засобом, і етичні принципи А. Швейцера – „Вчення про благоговіння перед життям”.

 

Список використаної літератури

1.      Геттинг Г. Встречи с Альбертом Швейцером / Г. Геттинг – М.: Наука, 1967.

2.      Дробноход Микола. Сучасні тенденції еволюційного розвитку людства та України // Освіта і управління – 2009, - т.12, -№ 3-4, С.7-23.

3.      Кремень В. Г. Філософія національної ідеї: Людина. Освіта. Соціум. / В. Г. Кремень. – К.: Грамота, 2010. – 576 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info