zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ПОГЛЯДИ ІММАНУЇЛА КАНТА НА ВИКЛАДАННЯ ФІЛОСОФІЇ В УНІВЕРСИТЕТАХ

 

Цигульов С.Ю.

Україна, м. Луцьк, Східноєвропейський

національний університет імені Лесі Українки

 

В данной статье рассмотрены взгляды И. Канта на преподавание философии в университетах на основании таких работ мыслителя как: «Понятие философии вообще. – Философия по школьному понятию и по общему понятию. – Существенные потребности и цели философствования. – Самые общие и высшие задачи этой науки», «Уведомление о расписании лекций на зимнее полугодие 1765/66 г.».

И. Кантом сделан акцент на логичность изложения философских наук, а также на том, что преподаватель должен учить, а ученик учиться, не философии, а философствовать.

 

На сьогоднішній день серед багатьох проблем філософії освіти, все більшої актуальності набуває проблема, яка пов’язана із складністю сприйняття студентами матеріалу філософського змісту, тобто предметів суспільствознавчого циклу і, отже, певної недосконалості методики їх викладання.

Тому, дослідження надбаного знання, з даної проблеми, видатних філософів і мислителів, дасть змогу виявити їх беззаперечні здобутки котрі є актуальними і необхідними сьогодні для покращення нинішньої ситуації.

В контексті нашої роботи, насамперед, варто згадати, як І. Кант розумів філософію за шкільним та загальним поняттями і найзагальніші та найвищі завдання цієї науки.

Так, визначаючи поняття філософії, мислитель, розпочинає з того, що філософські знання належать до раціональних, а раціональні знання протиставляються історичним. Тобто перші – складаються із принципів, а останні із даних або фактів. Але, мислитель зазначає, що: „ … знання можуть виникнути із розуму і все таки бути історичними. Якщо, наприклад, літератор вивчає продукти чужого розуму, то його знання про такі продукти розуму є лише історичними.” [1,с.277]. Тому знання можна розрізняти за їх об'єктивним та суб'єктивним походженням, тобто: „1)… за джерелами з яких тільки і можливе знання. 2) … За тим способом, яким знання може набуватись людьми” [1,с.277].

Філософія є системою філософських знань, або раціональних знань з понять. Таким є шкільне поняття цієї науки. Але як широке, „світове” поняття – філософія є наукою про останні цілі людського розуму. Власне в цьому полягає перевага і цінність філософії та здатність надавати цінність всім іншим знанням.

Таку філософію, у всесвітньо-громадському значенні, І. Кант зводить до: „ наступних питань:

1.        Що я можу знати?

2.        Що я повинен робити?

3.        На що я можу сподіватися?

4.        Що таке людина?

На перше питання відповідає метафізика, на друге – мораль, на третє – релігія, і на четверте – антропологія.” [1,с.280]. Проте, всі ці питання можна звести до четвертого питання, адже воно виступає об'єднуючим і ключовим.

Повертаючись до питання філософії і філософствування, І. Кант зазначає, що не можна називати філософом того, хто не може філософствувати. І це, на нашу думку, правильно, адже той хто вивчив філософію володіє лише суб’єктивно-історичними знаннями, тобто історичними за походженням і об’єктивними за отриманням. Такий „філософ” радше губка, яка увібрала у себе думки інших і не здатна генерувати свої, геніальні та неповторні думки, хоча й на базі отриманого.

Тому, мислитель стверджує: „Той, хто хоче навчитись філософствувати, той всі системи філософії повинен розглядати лише як історію застосування розуму, і як об’єкт для тренування власного філософського таланту.” [1,с. 281]. Тобто, щоб навчитись креативно мислити і творити, потрібно вивчити те, як інші люди застосовували свій розум і чого вони досягли. Звідси: „ … істинний філософ як самостійний мислитель повинен застосовувати свій розум: вільно і оригінально, а не рабськи наслідуючи.” [1,с.282]. Отже: „ … для навички самостійного мислення чи філософствування нам потрібно звернути більше увагу на методи нашого застосування розуму, ніж на самі положення, до яких ми прийшли за допомогою цих методів.” [1,с.282].

І. Кант пропонує навчати молодь шляхом відповідним до шляху прогресу людського пізнання, який полягає в тому, що спочатку розвивається розум – на основі досвіду він доходить до ясних суджень і через їх посередництво до понять, – потім ці поняття позначаються розумом в співвідношенні з їх підставами і наслідками і, в кінцевому рахунку, систематизуються наукою. Тобто: „ … від викладача, в такому разі, потрібно очікувати, щоб він свого слухача зробив спочатку людиною розсудливою, потім розумною і, в кінцевому рахунку, – ученим. Такий метод має ту перевагу, що якби учень навіть ніколи не досягнув би останнього ступеня, як це зазвичай буває, то він, все ж, отримав би користь із такого навчання, якщо не для школи, то, в крайньому випадку, для життя: він набув би більше досвіду і став би більш розсудливим і тверезомислячим”. [2,с.280].

Якщо ж такий метод порушувати, то в результаті випускаються не вчені, а „люди з освітою”, які демонструють мало розуму і не вміють мислити та філософствувати.

Тому, І. Кант пропонує діяти за таким правилом: „ … перш за все дати дозріти розуму і прискорювати його зростання, тренуючись на заснованих у досвіді судженнях і звертаючи його увагу на те, чому його може навчити зіставлення відчуттів його органів чуттів. Від цих суджень або понять до більш високих і широких він не повинен переходити якимось сміливим стрибком, а повинен їх досягати природною і второваною стежкою нижчих понять, які поступово ведуть його далі; але все це – у відповідності з розумовою здатністю, яку з необхідністю повинно було викликати в ньому попередні вправи, а не з тією здатністю, яку бачить або думає, що бачить, в самому собі його вчитель і яку він помилково припускає також і в своїх слухачів. Словом, не думкам він повинен вчити, а мислити; слухача потрібно не вести за руку, а ним керувати, якщо хочуть, щоб у майбутньому він був здатний іти самостійно”. [2,с.280].

Мислитель стверджує, що філософію взагалі неможливо вивчати, оскільки такої ще не існує: „Будь-який філософський мислитель будує свою власну будівлю (werk), так би мовити, на руїнах попереднього, але і вона ніколи не досягає того стану, щоб стати стійким у всіх своїх частинах”. [1,с.281]. Тобто, ми не можемо вивчати філософію, а можемо лише вчитись філософствувати.

І. Кант впевнений в тому, що оскільки філософії як такої немає, і не існує книги, посилаючись на яку ми мали б право сказати : „ дивіться, ось тут мудрість і достовірні знання, вчіться розуміти і застосовувати це, а потім будуйте на цій основі, і ви будете філософами.” [2,с.281], виникає ілюзія науки, яку сприймають лише в певному місці і середовищі певного кола осіб, а насправді вона користується зовсім іншою, дурною славою у загальних місцях.

Розглянемо власний підхід І. Канта до викладання філософії, на основі згадуваної нами праці, а саме „Повідомлення про розклад лекцій на зимове півріччя”. В даній роботі він планував викласти і детально розглянути такі науки: 1) Метафізику; 2) Логіку; 3) Етику; 4) Фізичну географію.

Отже метафізика. Спершу І. Кант планує короткий вступ, після чого, починає з емпіричної психології, яка є, власне кажучи, метафізичною наукою про людину, яка заснована на досвіді. Але, мислитель також зазначає, що в цьому розділі не можна стверджувати, що у людини є душа.

Другий розділ, предметом якого повинна бути природа тіл взагалі, І. Кант бере із основних частин космології, яка розглядає матерію. Далі філософ планує наступним чином: „Так як, далі, в першій з цих наук (до якої за аналогією приєднуються також емпірична зоологія, тобто вивчення тварин) розглядається все живе, доступне сприйняттю наших почуттів, а в другій – все взагалі неживе і так як всі речі в світі можна віднести до цих двох класів, то безпосередньо за тим я переходжу до онтології, тобто до науки про загальні властивості всіх речей, в укладенні якої розглядається розходження між духовними і матеріальними субстанціями, а рівно і зв'язок або роз'єднання їх і, отже, раціональна психологія. Тут у мене велика перевага. Я не тільки вводжу в найтяжчу з усіх філософських досліджень вже підготовленого слухача, але добиваюся найбільшої ясності в усьому, оскільки при розгляді кожного питання я розбираю абстрактне, виходячи з того конкретного, яке дають мені попередні дисципліни; при цьому я нічого не передбачав, тобто не наводжу для роз'яснення нічого з того, що зустрінеться лише в подальшому; тим самим уникаю загальної і неминучої помилки всякого синтетичного викладу. В кінці планується розгляд причини всіх речей, тобто наука про бога і світ.” [2,с.284].

І. Кант вважає, що викладаючи за таким методом, у слухачів не зникне, до кінця викладу, бажання вчитись, як це зазвичай буває. Але, навіть якщо так станеться, то слухач все одно встигне сприйняти дещо таке, що доступне йому за легкістю, приносить йому задоволення своєю цікавістю і корисне йому в житті, оскільки може бути часто застосованим. Тому, якби виклад був побудований навпаки і онтологія, одна із найскладніших наук, відбила би бажання у слухача продовжувати заняття, і навіть те, що він встиг би розуміти в ній – в подальшому виявилося би зовсім непотрібним для нього.

Що стосується наступної науки логіки, то І. Кант, розглядаючи і описуючи цю науку, виділяє два її види. Логіка першого виду є критикою розуму з приписом здорового глузду, котрий, з одного боку, межує з грубими поняттями і невіглаством, а з другого – з наукою і вченістю. Це такий вид логіки, який передує академічному викладу філософії, і через який повинен пройти кожен хто вчиться і бажає перейти від забобонів і оманливості до сфери просвіченого розуму і науки. А другий вид логіки, філософ пропонує розглядати тільки після тих наук, знаряддям яких повинен бути цей вид логіки, щоб метод їх розгляду був правильним і природа певної дисципліни була осягнута разом із засобами її вдосконалення, адже цей вид логіки є критика і припис вченості у власному смислі слова.

На рахунок етики, мислитель зазначає, що моральна філософія має специфічні риси. Вона ще раніше за метафізику набуває ознак науки і ґрунтовності, хоча ні першого, ні другого у неї немає. Причина цього в тому, що розрізнення добра і зла у вчинках людей і думки щодо їхньої моральності, можна легко і правильно пізнати серцем за допомогою почуття, обходячи шлях доводів. І. Кант пише: „ Оскільки питання по більшій частині зрозуміле вже до приведення доводів розуму (в метафізиці справа йде інакше), то немає нічого дивного, що в моральній філософії без особливих роздумів викладають в якості придатних доводи, що мають тільки видимість переконливості. Тому ніщо так не поширене, як звання філософа-мораліста, і ніщо не буває так рідко, як заслужено носити це звання”[2,с.286].

І, нарешті, фізична географія. Оскільки молодь, котра вчиться, дуже рано научається „мислити” не володіючи достатнім історичним знанням, яке б могло замінити досвіддєвість досвідом, І. Кант пропонує фізичну географію, як сукупність фізичної, моральної та політичної географії. Першій відповідає вивчення природних властивостей материків і морів, основи їх зв’язків, що являє собою фундамент всієї історії, без якої її важко було б відрізнити від казок. Другий розділ розглядає людину на всій земній кулі з точки зору багатоманітності її природних властивостей і моральних відмінностей. Третій розділ досліджує те, що можна визнати результатом взаємодії двох перших, а саме стан держав і народів на Землі.

Таким чином, розглянувши спосіб побудови І. Кантом свого методу викладання, по суті, філософії, ми бачимо, що головний акцент зроблений на логічність викладу філософських наук за їх складністю і застосуванням, а також на тому, що викладач повинен вчити, а учень вчитись, не філософії, адже її як такої не існує згідно І. Канту, а філософствувати, беручи за основу матеріал поданий викладачем, але не як „істину в останній інстанції”, а як привід для роздумів і побудови власних оригінальних думок, шляхом розуміння способу застосування розуму іншими. Лише таким чином той, хто навчається, буде мати право називатися філософом.

 

Список використаної літератури:

1.      Кант И. Понятие философии вообще. – Философия по школьному понятию и по общему понятию. – Существование потребности и цели философствования. – Самые общие и высшие задачи этой науки. // И. Кант. Сочинений в 8 т. Т. 8. – М.: Чоро 1994. – С. 277-282.

2.      Кант И. Уведомление о расписании лекций на зимнее полугодие 1765/66 г. // Кант И. Сочинения: В 6 т. Т. 2. – М.: Мысль, 1964. – С. 277 – 289.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info