zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬОГО МИСЛЕННЯ СТУДЕНТА В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ КУРСУ "ЗАГАЛЬНОГО ФОРТЕПІАНО"

 

Чиркіна С.В.

Україна, м. Канів,

Канівське училище культури і мистецтв

 

В статье поднят вопрос особенностей формирования художественного мышления студентов в процессе изучения "общего фортепиано" в культурнообразовательных учебных заведениях І-ІІ уровней аккредитации, выявлены факторы, влияющие на подбор методов обучения, предложены основные подходы по достижению цели.

 

Постановка проблеми і зв'язок її з важливими науковими завданнями. В умовах соціокультурних трансформацій, що мають місце в сучасному суспільстві, з новою силою набуває актуальності проблема формування художнього мислення студентської молоді. Однією з причин відновлення уваги до вище окресленої проблеми, на нашу думку, є активне поширення серед молоді масової культури, зорієнтованої на спрощене та примітивне відтворення соціокультурної дійсності. Масові стереотипи, наполегливо поширюються через усі мас-медіа та позбавляють молоду людину можливості повноцінного, цілісного сприйняття світу, формування власних переконань, поглядів та системи ціннісних орієнтацій, що є невід’ємною вимогою у формуванні молодої особистості. Значний потенціал, в цьому контексті, містить музичне мистецтво, засобами якого відбувається цілеспрямоване залучення всіх студентів до освоєння форм і методів спілкування з культурною спадщиною минулого й сучасності, культурних цінностей, формування навичок творчої діяльності тощо. Проте, без сформованого художнього мислення неможливо осягнути образи, що сприяють цілісному сприйняттю світу, закодованому в нотах. Утворення образів і оперування ними є однією з основних фундаментальних особливостей інтелекту людини. Без цього людина неспроможна планувати свої дії, передбачати їх результати та вносити в них зміни. Відтак питання формування художнього мислення студентської молоді засобами музичного мистецтва потребують додаткового вивчення та сприяють вирішенню стратегічних завдань сучасної освіти серед яких формування творчої особистості, забезпечення пріоритетності розвитку людини, відтворення й трансляції культури і духовності в усій різноманітності вітчизняних та світових зразків, визначених "Державною національною програмою "Освіта" ("Україна XXI століття") [6].

Аналіз досліджень і публікацій. Питання формування художнього мислення знайшли відображення у працях вчених та педагогів-практиків, таких як Л.П. Воєводіна [1], Н.Г. Гуз [2], А.П. Лащенко [3], В.В. Медушевський [4], Г. М. Падалка [5], І.О. Хотенцева [6] та інші.

Метою статті є висвітленя основних підходів до формування художнього мислення студентської молоді в процесі вивчення курсу "загального фортепіано".

Основний матеріал дослідження. Музичне мистецтво це галузь культури, що має свої специфічні особливості та потребує формування художнього мислення майбутніх музикантів та працівників сфери культури. Для музикантів, в процесі освоєння курсу "загального фортепіано" художнє мислення виступає основою музичної діяльності, оскільки здатність студента мислити образами є основоположним при формуванні всіх видів мислення. Розвивати розумові здібності особистості неможливо без формування її художнього мислення, оскільки, як слушно зазначала І. С. Якіманська, світ образів – це істотний компонент внутрішнього світу людини та результат його індивідуального досвіду сприйняття та перетворення інформації [8]. В цьому контексті художнє мислення представляє єдність трьох компонентів: сприйняття, рефлексії та творчості, що є основою творчої діяльності.

При цьому слід зауважити, що сприймання, оцінювання і творення є провідними видами мистецької діяльності, притаманними будь-якому ступеню навчання. Мистецька діяльність того, хто тільки опановує ази мистецтва, у різновидах, структурних компонентах (сприймання-оцінювання-творення) відповідає діяльності того, що вже зійшов на мистецький Олімп. Інакше кажучи, і на етапі входження в мистецтво, і на етапі мистецької діяльності у її довершених вимірах мають місце сприймання, оцінювання, творення [5].

При цьому, в процесі формування художнього мислення у студентів училищ культури і мистецтв під час вивчення курсу "загального фортепіано" значна роль відводить викладачу. Розпочинаючи роботу над формуванням художнього мислення, передусім, слід брати до уваги цілу низку чинників. По-перше, слід пам’ятати, що не дивлячись на наявність певної музичної підготовки та музичної освіти у студента, навички гри на фортепіано у нього все ж відсутні. По-друге, обов’язковою умовою успішного навчання є врахування педагогом загального рівня розвитку особистості, а також його характеру та темпераменту, що значною мірою впливає на швидкість та якість сприйняття навчальної інформації. По-третє, студенти училища культури мають певну вокальну чи інструментальну музичну підготовку, а відтак і володіють певними навичками виконавської майстерності, аналіз якого дозволяє сформувати уявлення про рівень музично-виконавського розвитку особистості. По-четверте, слід визначити рівень музично-художнього розвитку особистості, що дозволить в подальшому педагогу раціонально організувати навчальний процес, зробивши акцент саме на виховання художнього мислення.

Отже, вище зазначені чинники дозволяють нам зробити припущення, що викладач "загального фортепіано" на початок навчального процесу отримує студента, який за рівнем навичок гри на фортепіано прирівнюється до учня початкових класів музичної школи. Тоді як основною функцією середньої ланки навчання є підготовка керівника самодіяльного інструментального чи хорового колективу, який розуміється в жанрах і стилях, може розуміти і будувати образно-смислову концепцію твору, інтерпретувати його тощо. Відтак, перед педагогом постає завдання поєднання методики початкового курсу освоєння гри на інструменті з урахуванням уже сформованих на даний вік художнього та образного мислення, естетичних смаків, музичних уподобань тощо та формування знань і умінь на рівні програмового матеріалу кваліфікаційного рівня "молодшого спеціаліста".

Враховуючи вище зазначене, на нашу думку, навчальний процес найдоцільніше побудувати на основі використання системи частково-дидактичних (навчальних) методів навчання, створених з метою здійснення ефективного вивчення навчального предмета на кожному з його етапів. При цьому, особливу роль у формуванні художнього мислення студента в процесі вивчення фортепіано відіграє вступне слово, цілеспрямоване створення ситуації мистецького сприймання та активізація художньо-асоціативного мислення учнів.

Таким чином, в процесі роботи над формуванням художнього сприйняття твору та як результат розвитку художнього мислення студента, сформувався певний алгоритм педагогічних дій, який у загальному вигляді представлений наступними кроками:

1.      Ознайомлення з музичним текстом твору.

2.      Ознайомлення з епохою та загальними рисами творчості композитора.

3.      Аналіз основних засобів виразності музичного твору.

4.      Визначення основної ідеї, образної сфери твору.

5.      Технічне освоєння нотного тексту.

6.      Визначення головних та другорядних тематичних побудов, образних тем.

7.      Аналіз прийомів розвитку музичної думки в процесі подолання технічних труднощів.

8.      Вирішення виконавських труднощів за допомогою технічних прийомів і способів.

9.      Створення цілісного художнього образу.

Висновки. Отже, виховання художнього мислення студента в процесі вивчення курсу "загального фортепіано" це проблема, що межує між конкретними знаннями та навичками студента з одного боку та безпосередніми емоційними реакціями, що втілюються у виконавській інтерпретації музичного твору з іншого, що, у свою чергу, вимагає від викладача підбору оптимальних методів навчання, поєднуючи інтелектуальні методи з методами емоційного впливу.

 

Список літератури

1.      Воєводіна Л.П. концепт музичної комунікації у творчості В. Медушевського / Л.П. Воєводіна // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 8 (219), Ч. ІІ, 2011 .– Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – № 8 (219). – Ч.ІІ. – 2011. – С.41-50.

2.      Гуз Н.Г. Використання комплексу мистецтв як провідна умова формування художнього мислення молодших школярів / Н.Г. Гуз [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Nzvdpu/pp/2007_ 18/text%20rozdil%202/vukorustannya%20kompleksy.pdf. – Заголовок з екрана.

3.      Лащенко А.П. Хоровая культура: аспекты изучения и развития / А.П. Лащенко. – К.: Музична Україна, 1989. – 136 с.

4.      Медушевский В.В. О закономерностях и средствах художественного воздействия музыки / В.В. Медушевский. – М.: Музыка, 1976. – 254 с.

5.      Падалка Г.М. Педагогіка мистецтва (Теорія і методика викладання мистецьких дисциплін) / Г.М. Падалка. – К.: Освіта України, 2008. – 274 с.

6.      Про Державну національну програму "Освіта" ("Україна XXI століття"). Постанова КМУ від 3 листопада 1993 р. № 896 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/896-93-п. – Заголовок з екрана.

7.      Хотенцева І.О.Формирование художественно-образного мышления как основа интерпретации музыкального произведения у студентов в классе фортепиано / Іриада Олексеевна Хотенцева: Автореф.дисс. на соискание науч.степ. канд.пед.наук. – М., 2007. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.ceninauku.ru/page_13406.htm. – Заглавие с экрана.

8.      Якиманская И.С. Основные направления исследований образного мышления [Электронный ресурс]. – Режим доступа к статье: http://www.voppsy.ru/issues/1985/855/855005.htm. – Заглавие с экрана



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info