zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ДИСПОЗИЦІЯ ТА КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД ВОЮЮЧИХ СТОРІН НАПЕРЕДОДНІ БИТВИ ПІД БЕРЕСТЕЧКОМ (ЛІТО 1651 Р.)

 

Дем’янюк О.Й.

Україна, м. Луцьк,

Луцький інститут розвитку людини університету «Україна»

 

Quantitative complement, armament, forces kinds of Polish and Cosacks-Tatarian armies, which were located near Berestechko at Volyn in the summer of 1951 for decisive battle, is researched in the article. Disposition of the sides before the battle is analyzed.

 

Загальна чисельність козацького війська напередодні бойових дій на Волині становила 60–70 тис. чоловік при 100–130 гарматах. Тут було зосереджено також близько 170 тис. повсталих селян, понад 20 тис. татар і 5 тис. турків [1, 178]. Зібравши свою армію та дочекавшись союзників, гетьман Б. Хмельницький розташував об’єднане військо під Зборовим таким чином, щоб перегородити королеві Яну ІІ Казимиру шлях, коли той буде йти із коронним військом в Україну.

Натомість польський король не поспішав зближуватися з козацькими силами. Пунктом збору королівського війська став Сокаль, куди стікалися мобілізовані Яном ІІ Казимиром загони. Польський табір під Сокалем налічував 70 тис. чоловік, з них 40 тис. посполитого рушення, 12 тис. піхотинців і драгунів, а також близько 200 тис. обозної челяді [2, 140]. Однак місце розташування польського табору було незручним – серед боліт і лісів, на території, яка швидко була спустошена військом короля.

Змінити дислокацію табору та вибрати вигідніше місце для зустрічі війська Б. Хмельницького короля спонукали й інші причини. Насамперед, це відсутність перевірених даних про напрямок походу гетьмана і татар, спроба перекрити шлях козацькому війську в разі їх відходу в східному напрямку [3, 85].

З цією метою 9 червня 1651 р. в район Берестечка було направлено 4 тис. загін О. Конєцпольського, який повинен був провести розвідку місцевості та взяти під контроль переправи через р. Стир. Щоб убезпечити військо О. Конєцпольського від несподіванок, йому на допомогу було передано 1,5 тис кінноти і 200 драгунів. Окрім того, король дозволив забезпечувати його потреби провіантом у місцевих жителів без будь-якої оплати.

Очікуючи військо Б. Хмельницького, польський король 15 червня виступив з-під Соколя у напрямку Дубна трьома групами – Потоцького, Калиновського і королівською [4, 117]. Затримка хана перешкодила гетьману перехопити королівську армію на марші, що дало змогу полякам зайняти вигідні позиції на замкнутій з трьох сторін місцевості над р. Стир, під самим Берестечком. Спроби поляків рушити далі, в сторону Дубна, не знайшли продовження. Їх передові загони зіштовхнулися з козацьким військом І. Богуна біля р. Горинь і повернулися назад під Берестечко, де й окопалися.

Гетьман Б. Хмельницький повів свої і татарські війська на Волинь через Вишнівець. Пройшовши через Козин та форсувавши р. Пляшівку у півтори милі нижче польського табору, розташував свої полки навпроти польських військ на західному березі цієї річки вище села Солонева. Татарський табір розташувався за три версти від козацьких укріплень на височині.

Незважаючи на величезний інтерес до подій Берестецької битви не одного покоління істориків і дослідників, й до сьогодні достеменно не відомо достовірної цифри її учасників. Різняться дані й щодо козацьких полків. Так, І. Каманін вказує на 15 полків [5, 1–10], а І. Свєшніков лише на 13. Останній вважає, що Канівський полк С. Савича не брав участі у Берестецькій битві, а Київський полк І. Ждановича був залишений гетьманом Б. Хмельницьким на Київщині для відсічі можливого наступу з Полісся війська великого гетьмана литовського Я. Радзівіла [3, 87].

Серед відомих полковників та козацької старшини у битві під Берестечком приймали участь: полковники І. Гуляницький, І. Куцевич–Миньковський, Й. Глух, І. Нечай, І. Богун, Ф. Джелалій, М. Гладкий, М. Пушкар, Т. Носач, І. Маркевич, К. Грунько, Т. Губ’яла, О. Стасенко, ротмістр коронного війська А. Хмелецький, І. Виговський та інші [4, 112]. У татарському таборі були присутніми особисто хан Іслам-Гірей ІІІ, калга Крим-Гірей, Мурад (брат Іслам-Гірея), нурадін-султан Аділь-Гірей, Турай-бей.

Щодо чисельності козацького війська, то з великою ймовірністю можна сказати, що у Берестецькій битві 40 тисячній козацькій армії допомагали кілька десятків тисяч покозачених селян і міщан та близько 30 тис. татар [6, 179].

Ядром козацької армії була піхота. Вона наступала лавами, залежно від бойових і місцевостевих обставин. У наступі на укріпленого ворога використовувала запозичену з Європи періоду Тридцятилітньої війни методику – насипалися довкола доосередні вали та «апроші» [4, 113].

За своїм типом козацька кіннота відносилася до легкої кавалерії з відповідними завданнями: розвідка, флангові атаки, рейди, переслідування, виманювання ворога. Визначеного місця в бойових порядках війська козацька кавалерія не мала. Її висока рухома здатність дозволяла маневрувати під час бою. Як правило, вона розташовувалася по центру війська, оточена з обох боків піхотою, яка в разі наступу кінноти з’єднувала фронт другого ешелону наступу [7, 61]. Зазначимо, що у битві під Берестечком козацька кіннота уже виступала окремою боєздатною військовою одиницею.

Кістяк польського війська складали 20 тис. кінноти (із них 2,5 тис. гусари, 12 тис. панцирна кавалерія, 2 тис. рейтари, 500 кінних аркебузирів, близько тисячі литовських татар, до 1,5 тис. легкої литовської «охотницької» кінноти), 12 тис. піхоти (9 тис. німецької, 2,8 тис. польської та угорської), 2 тис. драгунів, більше 30 тис. піших і кінних шляхтичів-ополченців [8, 332]. За підрахунками дослідників радянської доби у поляків було 150 тис. війська.

 Щодо озброєння, то гармат різних типів у козацького війська було, за словами І. Каманіна, 120, «з яких 30 належали самому гетьману, а інші були розподілені по полках» [5, 7]. Про кількість втрачених згодом гармат зазначав у своєму літописі Г. Грабянка: «… поляки в таборі захопили 60 гармат малого калібру та 18 полкартонів» [9, 83]. Коронне військо мало 95 гармат усіх калібрів, під кінець облоги козацького табору з замку у Бродах привезли ще декілька [6, 179].

 

Література:

1.      Гуртовий Г.О. Волинь – край козацький: Історико-краєзнавчі нариси / О.Г. Гуртовий; вид. друге, доповн, уточн. – Луцьк: «Надстир’я», 2009. – 388 с.

2.      Стороженко І.С. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у Визвольній війні українського народу середини ХVІІ ст.: у 2 кн. / І.С. Стороженко. – Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1996. – Книга перша: Воєнні дії 1648–1652 рр. – 254 с.

3.      Свєшніков І.К. Битва під Берестечком / І.К. Свєшніков. – Львів: Слово, 1992. – 304 с.

4.      Тис-Крохмалюк Ю. Бої Хмельницького / Ю. Тис-Крохмалюк. – Мюнхен: Вид-ня Братства кол. вояків 1-ої Української Дивізії УНА, 1954. – 184 с.

5.      Каманин И.М. Битва казаков с поляками под Берестечком в июне 1651 г. / И.М. Каманин. – К.: Б.и., 1910. – 240 с.

6.      Журавльов Д.В. Визначні битви та полководці української історії / Д.В. Журавльов. – Х.: КК «Клуб Сімейного Дозвілля», 2013. – 416 с.

7.      Дем’янюк О.Й. Козацька кіннота: від кінця ХVІ до середини ХVІІ століття / О.Й. Дем’янюк // Воєнна історія Сіверщини та Слобожанщини: Зб. наук. праць / Відпов. редак. Горєлов В.І., Денисюк Ж.З., Непота І.В. – К., 2010. – С.60–62.

8.      Oświęcim S. Stanisława Oświęcima dyariusz 1643–1651 / S. Oświęcim // Scriptores Rezum Polonicarum. – Kraków, 1907. – T. 19. – 298 s.

9.      Літопис Гадяцького полковника Григорія Грабянки. – К.: Дніпро, 1992. – 198 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info