zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



МОНІТОРИНГ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ПРОВЕДЕННЯ

 

Лопатнюк Ю.О.

Україна, м. Миколаїв,

Чорноморський державний університет ім. П.Могили

 

В статье проанализированы и обобщены основные научные подходы к мониторингу инновационной деятельности. Предложены авторские рекомендации к усовершенствованию его проведения на разных уровнях экономики. Рассмотрены факторы и нормы, влияющие на процесс мониторинга инновационной деятельности на предприятии и в стране в целом.

 

Актуальність теми. Загострення конкурентної боротьби за інноваційні ресурси вимагає прийняття зважених управлінських рішень, в основі яких - аналіз та прогноз основних показників економічних систем, вивчення інноваційного клімату, попиту і пропозиції на зазначені ресурси. Інформація, отримана від учасників моніторингу, дозволяє прогнозувати зміни в інноваційному розвитку економічних систем, виявляти проблеми при управлінні інноваційною діяльністю економічних систем, поліпшувати взаємодію виробничих та інноваційних процесів.

Ефективна організація моніторингу інноваційної сфери передбачає багатоаспектне дослідження з виявлення тенденцій та перспектив подальшого розвитку інноваційних процесів. Система моніторингу дозволяє сформувати необхідну основу системи раннього виявлення проблем, що виникають при інноваційному розвитку економічних систем.

Аналіз публікацій. Дослідженням питань моніторингу інноваційних процесів присвячені праці багатьох відомих вчених. Серед них: С.М. Ілляшенко, М.П. Денисенко , О.Є. Кузьмін, О.О. Лапко, П.Г. Перерва, В.П. Соловйов, Н.І. Чухрай, Л.І.Федулова, А.І.Яковлєв та інші.

Метою статті є комплексний аналіз теоретико-методичних аспектів моніторингу інноваційної діяльності на засадах системного підходу. Для цього вважаємо за доцільне розглядати зазначений моніторинг на мікро-, регіональному та макрорівнях економічної системи.

Основні результати дослідження. Система моніторингу в управлінні інноваційною діяльністю економічних систем являє собою систему оперативного відстеження та первинного аналізу змін в інноваційному розвитку економічних систем, що забезпечує формування і зберігання стратегічної та економічної інформації про поточні значення показників виробничо-господарської діяльності економічних систем, показника рівня інноваційного потенціалу та реалізованості інноваційної стратегії. Погоджуємося з думкою Буханцевої С.М. [1], що моніторинг в управлінні інноваційною діяльністю базується на науковій методології досягнення ефективності в рамках економічного контролю, комплексно-системному аналізі, плануванні та прогнозуванні, менеджменті, маркетингу, інформаційних технологіях. Теоретико-методологічні підходи, які використовують різні автори при розкритті змісту поняття «моніторинг інноваційної діяльності», розглянуто, систематизовано та умовно поділено авторами [2] на наступні: інноваційної безпеки; інноваційного потенціалу; системний; процесний.

Узагальнення цих підходів дозволяє стверджувати, що моніторинг інноваційної діяльності виконує такі функції: безперервне отримання і документування достовірної, релевантної, всебічної, об'єктивної та актуальної інформації, що характеризує інноваційну діяльність; оцінка, комплексний, системний і систематичний аналіз цієї інформації; виявлення відхилень від бажаних або запланованих показників розвитку інноваційної діяльності та їх причин з метою розробки рекомендацій щодо їх усунення або з перегляду заданих показників, а також прогнозування майбутнього стану інноваційної діяльності.

Моніторинг інноваційної діяльності на мікрорівні детально розглянутий у працях Денисенка М.П., Ілляшенка С.М., Перерви П.Г. та інших вчених.

Заслуговує на увагу запропонована методика інтерпретації результатів моніторингового спостереження інноваційної діяльності підприємства, розроблена авторами в [3], яка зводиться до визначення трьох значень показників стану інноваційної діяльності підприємства: базове значення (базовий рівень), критичне значення (критичний рівень) і фактичне значення показників (фактичний рівень). У відповідності з фактичними значеннями показників та розміром їх відхилень від критичних значень стан інноваційної діяльності підприємства в результаті проведеного моніторингу можна охарактеризувати як високий, нормальний, передкризовий, кризовий та критичний. При цьому високий стан інноваційної діяльності - вважається таким, коли фактичні значення всіх показників знаходяться вище верхньої межі критичного рівня. Такий стан інноваційної діяльності має місце, коли підприємство володіє всіма необхідними для розвитку та нормального функціонування видами інноваційних ресурсів, ступінь використання яких близька до технологічно обґрунтованих нормативів. Це найкращий стан інноваційної діяльності, який потребує заходів щодо його підтримки та збереження. Нормальний стан інноваційної діяльності – означає, що фактичний стан більшості моніторингових індикаторів знаходиться вище критичного значення, разом з тим фактичне значення декількох індикаторів знаходиться нижче критичного рівня. Такий стан свідчить про незначне відставання наявності інноваційних ресурсів та їх використання від нормального функціонування та/або нераціонального використання певних видів ресурсів. Передкризовий стан інноваційної діяльності – вважається таким, якщо фактичне значення половини і більше показників знаходяться нижче критичного рівня. Не дивлячись на те, що значення більшості індикаторів близькі до критичного рівня, підприємство ще не втратило технічні та технологічні можливості покращення такого стану інноваційної діяльності з допомогою заходів попереджувального характеру. Не дивлячись на загрозливе визначення стану інноваційної діяльності, це найбільш поширене становище на машинобудівних підприємствах, яке потребує постійного втручання вищої та середньої управлінської ланки з метою корегування становища, що склалося на підприємстві. Кризовий стан інноваційної діяльності – відповідає такому стану справ на підприємстві, коли область фактичних значень всіх індикаторів знаходиться нижче їх критичного рівня. При цьому проявляються ознаки незворотності спаду інноваційного виробництва та вичерпування інноваційних ресурсів: застаріле обладнання, скорочення персоналу, згортання НДДКР і т.п. Критичний стан інноваційної діяльності – відповідає такому стану справ на підприємстві, коли фактичні значення більшості показників знаходяться нижче нижньої межі критичного рівня. Критичний стан інноваційної діяльності має місце тоді, коли на підприємстві втрата інноваційних ресурсів стає незворотною і навіть неминучою.

Методичні рекомендації щодо інтерпретації результатів моніторингу інноваційної діяльності промислового підприємства, викладені в [3] дозволяють підприємству вирішити наступні проблеми:

а) підвищити ефективність моніторингу шляхом своєчасного виявлення проблем в здійсненні інноваційної діяльності та впровадженні заходів по їх усуненню, базуючись на комплексному вирішенні проблем ресурсного забезпечення інноваційної діяльності;

б) забезпечити дієвість процесу розробки інноваційної стратегії, який потребує відповідного рівня інноваційної активності та рівні інноваційного потенціалу, який відповідає сучасним умовам конкурентоспроможності ефективно працюючих підприємств;

в) отримати можливість співставлення рівня та ефективності інноваційної діяльності різних підприємств, порівнювати свої можливості , переваги та недоліки з іншими підприємствами і на цій основі розробляти стратегію покращення інноваційної діяльності.

У 1999 р. Верховною Радою України була прийнята Постанова ВРУ від 13.07.1999 № N 916-XIV, в якій було схвалено Концепцію науково-технологічного та інноваційного розвитку України. Відповідно до положень Концепції, з метою удосконалення управління у науково-технологічній та інноваційній сферах, головним завданням галузевих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади з проблем науково-технологічного та інноваційного розвитку, серед іншого, є організація і проведення моніторингу інноваційної діяльності підприємств та установ своєї галузі (незалежно від їх підпорядкованості).

На загальнодержавному рівні моніторинг перебігу інноваційних процесів організований та здійснюється в рамках державного статистичного спостереження (одноразового або періодичного) науково-технічної та інноваційної діяльності. Таке спостереження, відповідно до Закону України «Про державну статистику» проводиться органами державної статистики шляхом збирання та розробки даних спостереження за формою державного статистичного спостереження. Фактично, логіка побудованої загальнодержавної системи статистичного спостереження базується не тільки на спостереженні безпосередньо перебігу інноваційних процесів всередині в державі, а також передумов до їх виникнення – науково-технічного та наукового потенціалу, зокрема позитивних результатів НДДКР.

Наказами Державного комітету статистики затверджено наступний перелік форм статистичної звітності у науково-технічній та інноваційній сферах, а саме форми: №1-наука (квартальна); №3-наука (річна); №ДН (річна); №КН (річна); №1-інновація (річна); №4-нт (річна); №7-нт (річна). Також відповідно до Наказу Державного комітету статистики України від 01.10.2008 №361 «Про затвердження Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 1-інновація» у 2009 р. проводилося одноразове статистичне спостереження інноваційної діяльності № 1-інновація «Обстеження інноваційної діяльності промислового підприємства» за період 2006-2008 рр. Крім зазначених вище форм статистичної звітності, з метою моніторингу інноваційної діяльності можуть також застосовуватися інші форми статистичної звітності, зокрема форма №1-підприємництво «Звіт про основні показники діяльності підприємства».

Таким чином, в Україні організоване масштабне статистичне спостереження інноваційної та науково-технічної сфер, проте виникає питання щодо релевантності зібраної інформації. Першочергово необхідно звернути увагу на відповідальність суб’єктів господарювання (їх посадових осіб), які подають статистичну звітність. Відповідно до частини 3 статті 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення, подання недостовірної інформації органам державної статистики в рамках державного статистичного спостереження тягне за собою накладання штрафу від трьох до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. І це у випадку, якщо зазначене порушення буде підтверджене перевіркою представників регіональних управлінь статистики за місцем знаходження суб'єкта господарювання, які практично не проводяться. Таким чином, відповідальність за подання статистичної звітності покладена на суб'єкти господарювання практично без застосування повноцінної системи контролю за релевантністю інформації, яка подається. Окрім цього, статистичне спостереження інноваційної діяльності не охоплює усіх видів економічної діяльності суб'єктів господарювання в Україні. Так, в дане державне статистичне спостереження не враховані наступні, важливі в цілях моніторингу інноваційної діяльності, види економічної діяльності, а саме: сільське господарство, мисливство, лісове господарство (Секція А); рибальство, рибництво (Секція В); будівництво (Секція F); діяльність транспорту та зв'язку (Секція І); освіта (Секція М); охорона здоров'я та надання соціальної допомоги (Секція N).

Термінологія, яка використовується у формі державного статистичного спостереження № 1-інновація «Обстеження інноваційної діяльності промислового підприємства», затвердженого Наказом Державного комітету статистики України від 01.10.2008 №361 приведена у відповідність з міжнародними рекомендаціями. Не зважаючи на це, в обстеження включаються також підприємства, які здійснювали (розробляли та впроваджували) інновації не лише нові для ринку, але й нові тільки для підприємства. На нашу думку, дане положення суперечить нормам спеціального інноваційного законодавства, зокрема в частині означення понять інноваційного продукту та інноваційної продукції, і, як наслідок, є причиною формування інформаційної бази даних результатів статистичного спостереження на основі нерелевантної інформації. Таким чином, реальна картина інноваційної діяльності та інноваційної активності промислових підприємств в Україні, на нашу думку, є викривленою, та не може використовуватися як інформаційна база результатів моніторингу інноваційної діяльності в Україні для прийняття рішень органами державної влади щодо реалізації в Україні інноваційної політики.

Одночасно з загальнодержавним статистичним спостереженням інноваційної діяльності, відповідно до п. 1 Указу Президента України № 454/2004 від 20.04.2004 року «Про фінансову підтримку інноваційної діяльності підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави», Кабінет Міністрів України зобов’язаний забезпечувати проведення моніторингу впливу результатів виконання інноваційних проектів підприємств на конкурентоспроможність національної економіки та технологічну укладність промисловості. Зазначена система моніторингу не здійснюється безпосередньо Кабміном, а організовується і проводиться центральними органами виконавчої влади в інноваційній сфері. Дуже часті реорганізації цих органів, на думку Яненкової І.Г., не сприяють якісному проведенню моніторингу інноваційних процесів [4]. Проаналізувавши результати діяльності центральних органів виконавчої влади в інноваційній сфері до моменту створення Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації, можна дійти висновку, що незважаючи на свої повноваження, ні Міністерство освіти і науки ні Державне агентство України з інвестицій та інновацій у свій час не повною мірою виконували покладені на них функцій головного та спеціально уповноважених органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної інноваційної політики відповідно. Серед іншого слід відзначити також, що в частині організації та проведення моніторингу інноваційної діяльності, Міністерство освіти і науки в основному приділяло увагу моніторингу реалізації зареєстрованих інноваційних проектів, зокрема проектів технологічних парків.

Як відомо, одним з основних завдань, вирішення яких передбачає система моніторингу інноваційної діяльності – є досягнення задекларованих в інноваційних проектах планових показників, в результаті виробничо-господарської діяльності суб’єктів інноваційного процесу (виконавців проектів). На нашу думку, саме тому, держава повинна здійснювати контроль за виконанням планових (прогнозних) показників в ході реалізації проекту вже після його державної реєстрації. Проте, на практиці уповноваженими центральними органами виконавчої влади зазначена система моніторингу або взагалі не проводиться, як у випадку з інноваційними проектами (за винятком проектів, яким надана державна фінансова підтримка) або проводиться за значно нижчими стандартами (критеріями) ніж це здійснювалося при експертизі та державній реєстрації – під час реалізації проектів технологічних парків. Вважаємо, що на законодавчому рівні необхідно привести у відповідність систему критеріїв та показників, які використовуються при проведенні експертизи та відбору інноваційних проектів та проектів технологічних парків з системою критеріїв та показників, які використовуються при здійсненні моніторингу реалізації цих проектів.

На регіональному рівні діють регіональні центри інноваційного розвитку, які відповідно до покладених Державним агентством України з питань науки, інновацій та інформатизації на них завдань, проводять моніторинг ефективності реалізації інноваційних проектів та впровадження інноваційної продукції, а також поширюють відповідні узагальнені ними дані. Проте, на сьогоднішній день не розроблено чіткого механізму зазначеної системи моніторингу, яка у більшості випадків носить не масовий, а лише вибірковий характер. Як наслідок досить важко виокремити з результатів проведеного моніторингу реалізації інноваційних проектів та впровадженої інноваційної продукції, які саме дані вже були враховані, наприклад, в ході моніторингу реалізації проектів технологічних парків, розташованих в межах територіальної сфери управління регіонального центру інноваційного розвитку, або проектів, які реалізуються в рамках виконання програм інноваційного розвитку тощо. Отже, інформаційна база сформована регіональними центрами інноваційного розвитку внаслідок моніторингу інноваційної діяльності регіонів, потребує уточнення в першу чергу шляхом формування та затвердження на законодавчому рівні методичних рекомендацій щодо моніторингу інноваційної діяльності суб'єктів інноваційної діяльності.

Таким чином, можна стверджувати, що організована уповноваженими центральними органами виконавчої влади у науковій, науково-технічній та інноваційній сферах система моніторингу інноваційної діяльності потребує значних коректив, зокрема в частині уточнення форм звітності суб'єктів інноваційної діяльності, а також в частині організації системи моніторингу реалізації інноваційних проектів, яким не надається державна фінансова підтримка. Окрім цього, хотілося б окремо відзначити, що на сьогоднішній день у центральних органів виконавчої влади в науковій, науково-технічній та інноваційній сферах відсутні вагомі важелі впливу (зокрема, організаційні та фінансові) на суб'єкти інноваційної діяльності та на інноваційні процеси в Україні загалом. Винятком є зареєстровані в законодавчо встановленому порядку інноваційні проекти, в тому числі проекти технологічних парків.

Моніторинг практичних наслідків заходів держави щодо стимулювання і регулювання інноваційної діяльності на макрорівні організовується та проводиться центральними органами виконавчої влади в інноваційній сфері та зорієнтований в першу чергу на моніторинг основних складових системи державного регулювання інноваційної діяльності, яка здійснюється шляхом [5]:

·         визначення і підтримки пріоритетних напрямів інноваційної діяльності державного, галузевого, регіонального і місцевого рівнів;

·         формування і реалізації державних, галузевих, регіональних і місцевих інноваційних програм;

·         створення нормативно-правової бази та економічних механізмів для підтримки і стимулювання інноваційної діяльності;

·         захисту прав та інтересів суб'єктів інноваційної діяльності;

·         фінансової підтримки виконання інноваційних проектів;

·         стимулювання комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ, що кредитують виконання інноваційних проектів;

·         встановлення пільгового оподаткування суб'єктів інноваційної діяльності;

·         підтримки функціонування і розвитку сучасної інноваційної інфраструктури.

При цьому, зазначимо, що відповідно до результатів статистичного спостереження інноваційної діяльності в 2010 р., розміщеного на офіційному сайті Державного комітету статистики, видно, що реалізації державної інноваційної політики не приносить належного результату, оскільки основні показники інноваційної активності суб'єктів інноваційних процесів знижуються.

Проте не зважаючи на відсутність організованої системи моніторингу інноваційної діяльності в Україні є сформований перелік показників, які повинні містити дані моніторингу, а саме [5]:

·         частка витрат на інноваційну діяльність у загальному обсязі витрат на виробництво продукції (виконання робіт, надання послуг);

·         частка витрат на виконання завдань програм та державного замовлення з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності у загальному обсязі витрат на інноваційну діяльність;

·         частка інноваційних капіталовкладень у загальному обсязі капіталовкладень на виробництво продукції (виконання робіт, надання послуг);

·         частка капіталовкладень на виконання завдань програм з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності та державного замовлення у загальному обсязі інноваційних капіталовкладень;

·         частка освоєних у процесі виконання завдань програм та державного замовлення з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності і поставлених на ринок найменувань інноваційної продукції у загальній кількості найменувань інноваційної продукції;

·         частка інноваційної продукції (робіт, послуг) у загальному обсязі реалізованої продукції (робіт, послуг);

·         частка принципово нової продукції (робіт, послуг) у загальному обсязі реалізованої інноваційної продукції (робіт, послуг).

Висновки та перспективи подальших досліджень. У підсумку можна стверджувати, що в Україні створена та функціонує загальнодержавна система моніторингу інноваційної діяльності, проте вона потребує значних коректив. Першочергово, на нашу думку, необхідно вирішити наступні питання: провести гармонізацію норм прописаних в загальному та спеціальному інноваційному законодавстві з урахуванням загальноприйнятих в економічній теорії категорій; провести перегляд (з метою уточнення) діючих нормативно-правових актів, які стосуються системи моніторингу інноваційної діяльності та сформувати уніфіковану системи показників моніторингу для всіх центральних органів виконавчої влади, базуючись на критеріях державницької та економічної доцільності і обґрунтованості; розробити економічно обґрунтовані підходи до переходу від мікро- до макропоказників шляхом ігнорування (укрупнення) частини статистичних даних; включити в систему показників моніторингу процесу господарювання суб’єктів інноваційної діяльності чітко окреслені групи макропоказників та групи показників економічного та фінансового аналізу.

 

Список джерел та літератури:

1.      Буханцева С.Н. Система мониторинга в управлении инновационной деятельностью экономических систем /С.Н. Буханцева //Вестник ОрелГИЭТ.-2010.-№2(12).-С.27-31.

2.      Палкина М.В., Пшеницын Д.А. Мониторинг инновационной деятельности промышленного комплекса региона / М.В. Палкина, Д.А. Пшеницын.- [Электронный ресурс].- Режим доступа: http://vernadsky.tstu.ru/pdf/2009/09/rus_30_2009_09.pdf

3.      Перерва П.Г. Моніторинг інноваційної діяльності: інтерпретація результатів / П.Г. Перерва, І.В. Гладенко.- [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://mmi.fem.sumdu.edu.ua/sites/default/files/mmi2010_2_108_116_0.pdf

4.      Яненкова І.Г. Організаційно-управлінські ресурси інноваційного розвитку економіки: методологія та практика : монографія / І.Г.Яненкова. – Миколаїв : Вид-во ЧДУ імені Петра Могили, 2012. – 380 с.

5.      Стояновський А.Р. Особливості побудови та перспективи розвитку загальнодержавної системи моніторингу інноваційної діяльності в Україні / А.Р. Стояновський. - [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchnu_ekon/2010_4_1/282-289.pdf



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info