zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ТЕЧІЯ МІНІМАЛІЗМУ – ОДИН ІЗ КЛЮЧОВИХ ФАКТОРІВ ВПЛИВУ НА РОЗВИТОК СУЧАСНОЇ СКУЛЬПТУРИ

 

Одрехівський В.В.

Україна, м. Львів,

 Львівська Національна Академія Мистецтв

 

В статье анализируются концептуальные вопросы, касающиеся художественных проблем минималистеческой скульптуры, которая зародилась в ХХ веке. Проводится анализ некоторых примеров скульптурных произведений, а также делается попытка показать, что именно минималистическое художественное течение оказало существенное влияние на развитие скульптуры, в том числе украинской, до наших дней.

 

У третє тисячоліття Україна вступає незалежною і відкритою державою, і є здатною, зобов’язаною і зумовленою реагувати на різноманітні зовнішні виклики, в тому числі і в культурному житті. Український мистецький простір є особливим і самостійним, але в той же час – учасником світових культурних процесів, особливо після здобуття Україною незалежності, після падіння радянської культурної ізоляції від решти світу. В цьому контексті здається важливим мати усвідомлення і розуміння тих ключових і вагомих тенденцій, які мали місце в мистецтві і які активно торкаються мистецьких проблем сьогодення, зокрема в ділянці скульптури.

Серед таких напрямів варто виділити течію арт-мінімаль, яка зародилася у середині ХХ ст. в Північній Америці і вагомо вплинула на хід розвитку мистецтва у світі.

Ми можемо розглядати мінімалістичні твори мистецтва 60-х років як радикальну зміну в історії скульптури тому, що вони вступають в рішуче протистояння з домінуючими стилями, які їм передують, і також тому, що у їх концепціях панує глибока абстракція. Художники-мінімалісти, найпомітніші серед яких Карл Андре, Сол ЛеВітт, Роберт Морріс, Дональд Джад, Річард Серра, Френк Стелла, Ден Флевін, використовують у своїй творчості елементарні, чисті і лаконічні структури, реалізовані з простих матеріалів і часто залишені сирими і необробленими.

Робота і думка цих художників є базована насамперед на сприйнятті об’єктів і їхнього відношення до простору. Їхні твори є свого роду «показниками», «відкривачами», «вимірювачами» навколишнього простору, який їх вміщає як визначальні елементи.

Формула Карла Андре «найефективніша економія задля найефективнішого результату» чітко висловлює, що, якщо простота форм здається характерною для арт-мінімаль, то мінімальною є тільки репрезентація. Насправді художники цієї епохи не пропонують мистецтво «скорочення», «сухості» чи стилістичної строгості, а швидше за все – новий художній досвід, позбавлений всієї експресивної аури, властивої мальовничим ілюзіоністичним творам.

Серед численних художників ХХ ст., які по-особливому вплинули на підхід до скульптури, був французький митець румунського походження Константин Бранкузі, який став своєрідним джерелом натхнення для скульпторів-мінімалістів в майбутньому.

У 1910 році його твори суттєво еволюціонують, оскільки він вирішує переосмислити роль підставки у скульптурі. Переконаний її можливістю бути чимось більшим, ніж просто підтримкою і додатковим елементом, він віддає перевагу тому, щоб її розглядати як один з елементів твору і, виходячи з цього, ліквідовує будь-яку ідею ієрархії між нижчими і вищими частинами скульптурної композиції. Яскраво вираженим свідченням цьому стане пізніше його відома «Колона без кінця», структура якої проголошує ідею серійності і повторення без початку і без кінця.

Скульптор Річард Серра заявив, що вся генерація американських художників була зобов’язана «Колоні без кінця» Константина Бранкузі: «Факт того, що вона вимірювала визначений простір між землею і небом вказував на спосіб, з яким Дональд Джад «досліджував» простір від однієї стіни до іншої. Ідея нескінченності, грунтована на модулярному повторенні, була дуже вражаюча у Бранкузі. Вона трансформувала всю чуттєвість у художників шістдесятих років. Чорні картини Стелли і серійні «впорядкування» Джада багато в чому винні «Колоні без кінця». Але особисто мене ще більше цікавили переваги проблем, яких Бранкузі торкався у таких творах, як «Ворота поцілунку». [1, с.34]

«Колона без кінця» була кульмінацією досвіду Бранкузі, як свідчить Карл Андре: «Ця колона високо підіймається і глибоко вгрузає в землю своєю нескінченною вертикальністю. Перед ним, скульптура мала ліміти: верх голови чи підставка під ногами. Скульптура Бранкузі продовжується поза вертикальними лімітами і поза межами землі. Вона опускається в землю і набуває там свого продовження». [2, с.39]

У своїй творчій майстерні, пізніше по просьбі художника переробленій для виставки його робіт, Бранкузі відкриває зв’язки, які об’єднують між собою різні за характером його роботи, і в той же час наполягає, щоб ці його скульптури і простір в якому вони знаходяться були спостережувані і оцінені однаковим поглядом: таким чином він створює спеціальні умови, які впливатимуть на весь підхід до скульптури у ХХ ст.

Мінімалісти починають, таким чином, утверджуватись в ідеї, що твір повинен концентруватись на його власній реальності, вони створюють низку умов, які ми відчуваємо як форму мистецтва, яка робить свій власний аналіз: зміст скульптури і сама скульптура, без неоднозначностей. Немає жодної «закамуфльованої» ідеї за твором, тільки ідея та її матеріалізація, що становлять єдине ціле.

Сформований за допомогою істотних елементів, художній об’єкт є виконаний з простих промислових матеріалів, покликаних забезпечити його максимальну нейтральність, для яких не існує нічого містичного оброблюваного металу, перетвореного в твір мистецтва.

Якщо інтерпретувати слова відомого історика мистецтва Розалінд Краус, скульптура перестає бути відображенням якогось об’єкта світу, вона просто є цей об’єкт: «Мінімалістичні скульптури починають стверджувати зовнішність сенсу. Вони протистоять ілюзіонізму, який позначає і відображає один матеріал, за допомогою іншого (наприклад, камінь відображає плоть), ілюзіонізм, який виключає твір з простору «буквальності», щоб зосередити його у просторі метафоричному. Вони пропонують принцип цілісності чи напруги, які лежать в основі, порядок, який, як і метафора, керується простою конфігурацією цього об’єкта (його формою і матеріалом)». [3, с.283]

В ім’я заперечення традиційної скульптури, художники мінімалісти виключають цоколь (підставку), який зазвичай відділяє об’єкт мистецтва від простору глядача.

Елсворс Келлі є також одним з перших художників, які використовували геометричні форми і ліквідовували п’єдестал з-під скульптури. Більше того, він пропонує прототип пластичної мови скульптури, отриманої з пластичної мови живопису. Келлі досягає максимальної напруги, використовуючи мінімальні засоби, створюючи криву форму, легку для гойдання, яку ставить просто на землю. Це відчуття небезпечної рівноваги, що ми віднайдемо в його творах, а також у роботах Річарда Серри, можуть інтерпретуватися як абстрактна метафора людського стану.

Ми можемо помітити на виставках, що з’являється взаємозалежність між творами мистецтва і оточуючим середовищем. Таким чином, логічно набуває вагомої ролі простір знаходження твору, оскільки перед цією нейтральністю творів погляд глядача не має іншого вибору, ніж переміститися з його об’єкту на середовище; і у сприйнятті простору, що він йому надає, твір мінімалістичного мистецтва прагне вирівняти свою матеріальну присутність і просторово-часовий досвід глядача, інакше кажучи, він прагне наблизити, об’єднати точку зору глядача і поле його дій. З цією ціллю твір застосовує свій власний механізм, визначає свої ліміти і запрошує глядача зконцентрувати свій погляд на такій, таким чином створеній, єдності: об’єкт-простір-час.

Таким чином, ми можемо бачити, що мистецький об’єкт перестає бути простою присутністю у певному середовищі впродовж часу його споглядання: вперше весь простір розцінюється як структурований об’єм в інтер’єрі, з яким вступають в конфронтацію глядачі та скульптури, які там виставлені – виставка формує твір.

Роберт Морріс зазначає: «Найкращі з нових творів виникають з їх відношень з простором і залежності від нього, від світла і візуального поля глядача. Об’єкт є не що інше як «дані» нової естетики. До певної міри він є навіть більш медитативний тому, що свідомість того, що ми існуємо в одному просторі з твором, є набагато сильнішою, ніж у випадку з попередніми творами, в яких був свій власний численний ряд відношень і зв’язків. Ми є більш свідомі ніж раніше того, щоб залишатися собою під час встановлення зв’язків і відношень, виходячи з факту, що ми оглядаємо об’єкт з різних кутів зору і в найрізноманітніших умовах освітлення і простору». [4, с.27]

Цей процес діалогу з навколишнім середовищем, здійснений художниками-мінімалістами, розвивається через їхню допитливість і цікавість до архітектурного протору як простору для експозицій, як середовище, що вміщає твір мистецтва.

Також ми можемо помітити, що досвід мінімалізму буде центральним у творчості художників течії ленд-арту: «Відсутність підставки, формальна простота створених робіт, певним чином важливість наділена часовому виміру – всі речі покликані виділити нові скульптури ленд-арту, були очевидним спадком мінімалізму». [5, с.48]

Необхідність дозволяти сприймати скульптуру у своєму відношенні до людського тіла, незалежно від ступеня абстракції її форм – тому, що на противагу живопису її масштаб та об’єми мають реальне і конкретне існування у просторі, в якому перебуває глядач –, стає для художників все більш основним завданням.

Серед українських художників сьогодення, які активно намагаються вирішувати проблеми скульптури у її некласичному вигляді, варто згадати Василя Татарського, Назара Білика, інсталяції Нікіти Кадана та інші.

 

Список джерел та літератури:

1.      Krauss R. Richard Serra, sculpture. – Artstudio #3, Sculptures contemporaines 1970-1986 / R.Krauss. – New York, 1986. – 158p.

2.      Tuchman P. An interview with Carl Andre. – Art Minimal II: catalogue de lexposition. – New York, 1970. – 83p.

3.      Krauss R. Passages, une histoire de la sculpture de Rodin а Smithson / R.Krauss. – Paris : Йditions Macula pour l’йdition en langue franзaise, 1977. – 318p.

4.      Morris R. Notes on sculpture. – Artstudio #6. – New York, 1987. – 126p.

5.      Tiberghien G.A. Land Art / G.A.Tiberghien. – Paris : Йditions Carrй, 1993. – 953p.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info