zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ЗНАЧЕННЯ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ ДЛЯ ФАХІВЦІВ З ТУРИЗМУ

 

Парійчук К.Р.

Україна, м. Львів,

Львівський інститут економіки і туризму

 

Рассматривается проблема преподавания культурологического циклу дисциплин и их значение для формирования профессиональных компетенций менеджеров по туризму.

 

Вивчення філософської та культурологічної літератури дає підстави констатувати постійне зростання уваги до культурологічних проблем освіти і виховання як результату системного розгляду зв’язків освіти і культури. Це зумовлює чітку тенденцію до пошуку нових шляхів та підходів до організації педагогічної діяльності і професійної підготовки кадрів, адекватних сучасній культурі і науці. Саме таким є культурологічний підхід, який розширює дослідницькі і прикладні межі, забезпечує панорамний багатовимірний погляд і полісистемне пояснення сутності культурних проблем, цінностей та компонентів сучасної освіти майбутніх менеджерів туризму.

Під культурологічною підготовкою розуміють цілеспрямований гармонійно-цілісний творчий процес формування готовності до реалізації культуротворчої функції освітньої діяльності з позицій суб’єктного підходу, що здійснюється у ході оволодіння знаннями методології, історії та теорії загальнолюдської та національної культури, культурно-мистецькими вміннями і навичками [4].

Сьогодні культурологічні дослідження органічно інтегруються в надзвичайно великий спектр як суто наукових студій, так і в комерційно доцільні проекти. Культурологічна складова допомагає не тільки глибше осягнути суспільно-культурні явища, впорядкувати історичний досвід, але й вибудовувати більш-менш чітке бачення майбутнього, окреслити магістральні шляхи розвитку людства. Важливо й те, що культурологія не підміняє собою механізми розбудови суспільства, а лише світоглядно відтворює й почасти декорує складну взаємодію людини з оточуючим світом та пошуки „себе” в цьому світі. Саме з таких позицій варто розглядати (й співставляти) туристичні й культурологічні дослідження на стику основних понятійних, філософських і, звичайно, прикладних елементів [3].

Сутність культурології туризму полягає у виокремленні найбільш значущих домінант загального культурологічного та туристичного потоків, що наповнюють собою всі можливі вияви людської життєдіяльності. Чому ми поставили за завдання постановку саме найбільш значущих особливостей? Природно, що це випливає з неможливості охопити всі доступні точки дотику – вони надзвичайно розпорошені в просторі та часі, їхній повний перелік не може сьогодні позбутися значного ступеню умовності. Ця умовність є прямим наслідком відсутності системного вивчення культурології туризму.

Для повноцінного сприйняття культурологічних туристичних реалій необхідно вдумливо та всебічно проаналізувати розвиток людських уявлень про себе та оточуюче середовище протягом всього історичного циклу, що, звісно, піддається більш-менш прийнятним інтерпретаціям чи констатації наявних фактів.

Наука пропонує доволі різноманітні часові та просторові класифікації людського поступу. Особливо умовності збільшуються при значній віддаленості від писемної епохи. Тому найбільш прийнятним нам видається змістовий та значиневий підхід: явища розглядаються в залежності від їхнього впливу на культурологію туризму. Почасти це здійснюється безвідносно до часу та місцезнаходження, оскільки вони стали трансцендентними та сприймаються виразно лише в формі архетипів [5].

Перші уявлення про туризм можна відносити до ХХ століття, оскільки те, що ми сьогодні маємо на увазі при усвідомленні цього поняття, раніше не тільки не вкладалося в прийняті рамки, але було явищем значно розпорошеним між іншими домінантами – прочанством, відкриванням земель, пілігримством тощо. Як не дивно, але культурологія також сформувалася лише в ХХ столітті. До цього її складові знаходилися в площині різноманітних наукових напрямків. Але подібні часові розуміння цих понять не тільки не позбавляє культурологію туризму права глибоко приникнути в товщину часу, але й характеризує цю галузь виплеканою часом із органічного поєднання різноманітних віянь епох. Зазначимо більше – зміщенні часові аспекти позиціонують культурологію туризму як вершинну наукову єдність знань та історичного досвіду та зміцнюють проектування її надбань на перспективні напрямки наукового розвитку майбутнього.

Таким чином, ми можемо вибудовувати аналіз історичних реалій давнини в річищі сучасного осмислення культурології туризму. Помилково тут буде зупинятися лише на ХІХ столітті, як столітті-предтечі. Набагато значущий матеріал залягає почасти незайманим скарбом саме в глибині віків. Суттєвою проблемою тут є пошук інструментарію для правдивої подачі цього матеріалу, виокремлення його в якості частки туристичної культурології. Тому деякі речі можна подавати виключно гіпотетично, інші – як постановку проблеми. Навіть з археологічних і антропологічних досліджень ми можемо потрапити лише в царину вимислу та домислу.

Найбільш перспективним є питання просторового пошуку в давніх культурах.

Для української культури притаманне природне тяжіння до християнства. Ця тенденція відстежується в активній фазі її розвитку та має свої виразні ознаки в межах слов’янської та загальноєвропейської спільноти. Темою нашого дослідження не виступає окрема концепція релігійних впливів на туризм, але частково це питання перебуває в орбіті культурології туризму. Справедливості заради варто зазначити, що переважна більшість наведених нами далі аспектів засвоїлася культурою туризму вже у видозміненому вигляді, де релігійна складова має виразно трансцендентний характер. Це не занижує роль християнства, але показує, як потужній імпульс віри пробуджує та створює реальність в багатьох сферах людської життєдіяльності, зокрема в туризмі.

Основною релігійною течією культурології туризму є безпосередні біблійні концепти, що реалізувалися протягом століть в численних психологічних та суспільних виявах. Другою складовою цього питання є, безумовно, сама історична ретроспекція та сучасність релігійного туризму, що колись становила собою одну з провідних сил розвитку галузі й нині посідає чільне місце в загальному туристичному потоці. Природно, що спочатку ми розглянемо саме біблійну грань – вона є структуруючою не тільки для саме релігійного вияву релігійної культурології туризму, але й з різною інтенсивністю розповсюджується фактично в усьому культурологічному полі туризму.

Понятійна основа християнської релігії закладена в Біблії. Саме це джерело є найбільш повним трансформуванням уявлень людей про навколишній світ з Божественної точки зору.

Хто ж був першим біблійним „туристом” ? Можливо, що це були Адам та Єва – вони були за гріхопадіння вигнані з раю (Едему) до ворожого світу. Саме в цьому вигнанні закладений один з важливих аспектів туристичних реалій – пошук раю, бажання його повернути, нехай навіть на короткий час. Земний рай – сьогодні одні з самих дорогих курортів, де людина поринає у повну безтурботність поряд з надзвичайною красою екзотичної природи. Важливо, що поняття раю асоціюється з відсутністю важкої фізичної праці, оскільки ще напередодні вигнання з біблійного раю Бог надав людям відоме прокляття „в поті обличчя будеш їсти хліб, доки не повернешся в землю” (Буття 3:19) [2]. Розуміння цього закляття сьогодні доволі очевидне в туристичній галузі – в переважній більшості вона спрямована на бажання вивільнитися від обов’язку гірко заробляти на життя.

Зазначимо, що в Біблії втрата раю в першій книзі логічно продовжена в останній книзі Об’явленні (Апокаліпсисі), коли двері раю знову відчиняються для віруючих. Власне, цим зберігається єдиний мотив всієї книжки – спасіння людей.

При всій очевидності першого „туристичного” переходу Адама та Єви, „справжнім” започаткуванням сучасної туристичної тенденції виступає Каїн. Після вбивства свого брата Авеля він отримує подвійну кару – збільшені проблеми з обробкою землі та статус вигнанця, що ніде не може знайти спокій (Буття 4:14). В цьому заклятті була закладена одна з домінуючих ознак людської проблематики перебування на зелі – нескінчений пошук спокою, бажання отримати нові враження у поєднанні з порушеною системою позиціювання себе в оточуючому середовищі.

Сьогодні в туристичній галузі особливо гостро виявляється цей біблійний „синдром Каїна”. Це викликано передусім високим стресовим напруженням в суспільстві, постійною необхідністю робити правильний моральний вибір. Моральний вибір Каїна полягав у тому, що „гріх лежить у дверей; він приваблює тебе до себе, але ти пануй над ним” (Буття 4:7). Як правило негативний моральний вибір людини значно активізує бажання (а в певному розумінні неусвідомлену необхідність) зриватися з місця, рухатися в невідомому напрямку в пошуках примарного щастя та спокою. Сучасні „Каїни” забиваються в каюти комфортабельних лайнерів, шукають розраду в постійному подорожуванні водою, повітрям та землею. Але, природно, спокою вони не отримують, можливе лише незначне психологічне полегшення.

„Синдром Каїна” не характеризує цілком негативне ставлення Біблії до подорожування – навпаки, туризм, пілігримство, прочанство виступають цілком позитивними явищами. Негативний же досвід „синдрому Каїна” можна відстежити лише в апокрифічних переказах, найбільш відомі з яких про циган (вони, як мандруючі ковалі, виробили цвяхи для розп’яття Ісуса Христа; за це були покарані вічним блуканням) та про „вічного єврея” (людина, що відмовилася допомогти Ісусу Христу нести хрест; за це „вічний єврей” був покараний вічним блуканням та існуванням на землі).

Культурна традиція полягає в даній історії в заохоченні в людині здатності до сприйняття нового, що існує за обрієм. Радикальні катаклізми (як потоп) здатні зруйнувати землю, але справжня подорож відбувається всередині – важелі внутрішнього світу людини проектуються на реальність. Ной уособлює Людину, яка здійснює не до кінця осмислену подорож, але наповнену великою мотивацією.

Повертаючись до культурологічного зрізу туристичних реалій Біблії, варто звернути увагу на постать Авраама, що, власне, й становить собою взірцеву типізацію пілігримства. Подорож Авраама – це не втеча, не цікавість, не усвідомлена потреба, а складний механізм віри. Саме шлях до „обітованої землі” постає центральною темою, що повністю ламає усталене життя, примушує до внутрішнього та зовнішнього руху.

Високий статус культури пілігримства підтверджує форма, в якій Бог одного разу являється Аврааму – в образі трьох подорожніх (Буття 18) [2] . Ставлення до подорожніх трансформувалося у відповідне розуміння місії патріарха. Саме позитивний досвід в подорожах та приймання на високому рівні подорожуючих є показовим не тільки в побутовому значенні, а містить в собі глибокий сенс загального земного пілігримства. Це пілігримство полягає в умовності всього оточуючого, в зреченні від матеріальних благ (відсутня локальна прив’язка до них). Кредо подібного пілігримства знайшла оцінку вже в Новому Заповіті: „Усі вони повмирали у вірі, не одержавши обітниць, але здалека побачили їх, і привітали, і визнали, що вони є чужинцями і приходьками на землі” (До євреїв 12:13) [2].

Ми тільки штрихами окреслили основну проблематику біблійної культурології туризму. Звичайно, великий заряд нових досліджень цієї галузі допоможе краще осягнути всю багатющу палітру не лише релігійного туризму, але й всього комплексу питань співвідношення фактично філософських категорій простору і часу, методи їхнього сприйняття та відтворення.

Для літератури подорожі займають доволі важливе місце при трансформації простору та часу шляхом художнього слова.

Підсилює штучність фактор міфологізації – бич майже всіх життєписів про українських письменників. Можливо, це викликано й тим, що, скажімо, Т. Шевченко – національний символ України, в свідомості багатьох поколінь значить куди більше, ніж просто поет і художник. Правда, в монументальних рисах часто губиться людяність, справжня природа видатних діячів. Та для читача уявляється мало цікавим розглядати “мумію”, нехай прикрашену та оздоблену. Для справжнього біографічного роману великою вдачею є показати генія в земному масштабі, в повсякденному оточенні. В той же час існує небезпека заниження значення видатної особи, її штучного, невиправданого спрощення, стилізації. А.Акимова на це слушно зауважує, що “…наближаючи до нас героя біографічної книги, в той же час руйнуючи п’єдестал, на який його підняла героя його діяльність” [1, С. 348].

Робота з архівами, мандрівки місцями, де перебував герой, свідчення сучасників та вивчення попередніх досліджень допомагають автору відтворити дійсність минулого.

Для практичної реалізації основних культурологічних засад в туристичній галузі сьогодні відкривається надзвичайно багато можливостей, що враховують як суто академічні розробки, так і цілий пласт аматорських спроб трансформувати культурний доробок в якісну складову туристичного продукту.

Ми спробуємо розглянути найбільш перспективні напрямки культурології туризму. Для більш чіткого розуміння впливи культури на туристичну реальність необхідно відштовхуватися від вже наявних загальновизнаних класифікацій, що характеризують сьогоднішній туристичний ринок. Найбільш поширеною є концепція розподілу туризму на внутрішній, виїзний та в’їздний. Щодо структури туристичного ринку за напрямками, то в 2006-2007 році для України найбільшу частку посів внутрішній туризм. Відповідно до наведених результатів розробляється стратегія та тактика діяльності переважної більшості туристичних фірм.

Для кожного сегменту структури туристичного ринку діє своя унікальна культурологічна специфікація. Можливо, що інколи вона губиться в загальному інформаційному потоці, але її чітке виокремлення та послідовне свідоме впровадження дієвим інструментарієм туристичної фірми здатне принести не тільки фінансові прибутки, а й забезпечити високі темпи культурного розвитку країни.

Проаналізувавши основні засади культурології туризму, можна цілком певно твердити як про надзвичайно великий потенціал цього напрямку фахової підготовки студентів, так і про значний наявний доробок. Щоправда, навіть існуючі розробки в цій сфері потребують переосмислення та систематизації. Очевидно, що він є вкрай необхідним у навчальних планах студентів, що здобувають фах менеджера туристичної діяльності.

 

Література:

1.      Акимова А. Герой та міфологізація. – К., 2000. – 436с.

2.      Андрущенко В. Модернізація педагогічної освіти України в контексті Болонського процесу// Вища освіта України. – 2004.- № 1. – С.5-9.

3.      Біблія або Книги Святого Письма Старого і Нового Заповіту. – Українське Біблійне Товариство. 1993.

4.      Болюбащ Я.Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти. // Навч. посібник для слухачів закладів підвищення кваліфікації системи вищої освіти – К.: ВВП «КОМПАС», 1997. – 64 с.

5.      Красовський Т. Підвищення ефективності вищої освіти і науки як дієвого чинника суспільного розвитку та інтеграції в європейське співтовариство // Освіта – 2004.- №5. – С.35-41.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info