zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ДЕЯКІ АСПЕКТИ МІЖЕТНІЧНИХ ВІДНОСИН НА ТЕРЕНАХ ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВЯ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ ХХ СТ.: У РАМКАХ СТУДІЙ З ІСТОРІЇ МЕНТАЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛЯНСТВА

 

Романченко В.В.

Україна, м. Бердянськ,

Бердянський державний педагогічний університет

 

В данной статье рассмотрены некоторые особенности межэтнических отношений на территории Северного Приазовья в контексте исследования ментальности крестьян как части украинского этноса в последние десятилетия существования Российской империи.

 

Хоча етнос і релігія є відносно самостійними соціальними об’єктами, у процесі історичного розвитку між ними з’явилося чимало точок дотику. Політетнічність конфесій та поліконфесійність етносів, взаємодія елементів етносу з елементами релігії зумовили появу багатоманітності форм їхнього співіснування, утворення мозаїчних етноконфесійних конструкцій.

У поліетнічному та поліконфесійному середовищі домінуючою релігією, як правило, була релігія панівної нації [14]. У контексті Північного Приазов’я кінця XIX – початку ХХ йдеться про росіян, хоча етнічні чинники поступалися місцем політико - ідеологічним. Територіальна експансія Росії призвела до того, що етнічні росіяни у Росії стали національною меншиною, що, на думку дослідника Б. Міронова, не мала жодних привілеїв [10 с.47], окрім мовних. Етнокультурна політика царату зводилась до свідомої русифікації населення регіону. Окрім німців та євреїв, практично жоден з етносів не мав своєї національної школи. Не мали її і українці, складаючи 42 % населення Таврійської губернії [4 с.21].

Враховуючи нашу позицію щодо трансляції ментальності посередництвом виховання та соціальної пам’яті (а не лише завдяки географічним та кліматичним чинникам тощо), звернемось до усно історичних досліджень та надамо слово опитаним респондентам, з поправкою на те, що міжетнічні відносини є складовою самоідентифікації того, чи іншого етносу (розуміння окремішності від інших етносів та спорідненості з представниками власного етносу – складова національної самосвідомості). Окремо відзначимо ментальну складову: мова, культура, побутова релігія є визначальними чинниками формування етнічної само ідентифікації.

Характерним для приазовських селян було не особливо привітне ставлення до євреїв: «Ой, не любили євреїв. Не любили в нас євреїв. Був у нас на крайку єврей один. Жид на нього казали. У нас біля ставка була хата в його, так обходили його стороною. Про нього казали, що він з нечистою силою водиться» [3 с.76]; «…жидів не любили… А до других… Не та віра… - якби люди хороші були… Щоб побалакали, щоб помогли, а що віра не та – нам було одинаково… Ото як уже у войну було ішли до людей, значить, як ото вбивали євреїв у войну, то нам і євреїв було жалко. І були й погані люди, а було жалко, що їх убивали» [3 с.77]. Доволі цікавим є факт того, що самоізоляція євреїв у рамках іудаїзму створювала передумови до негативного ставлення українців (та й всіх інших етносів) до євреїв, котрі, у свою чергу, відчуваючи деструктив у свою адресу, ще більше підпадали під вплив стратегії духовної самоізоляції. Виходило т. зв. «замкнуте коло».

Причина деструктивного ставлення до євреїв крились у тому, що представники цієї народності рідко займались сільською працею, за винятком колоністів, які становили абсолютну меншість навіть серед євреїв. Основним заняттям переважної більшості євреїв були: торгівля, рента, банківська справа, утримання питущих закладів і т.п., що у свою чергу не могло не позначитися на стосунках між ними і селянами [8 с.190]. Ситуація конфліктності, можливо, була зумовлена і поведінкою окремих євреїв. Наприклад, один з респондентів так пояснює відношення українських селян до євреїв: «Я знаю, що до євреїв погано ставилися, бо вони казали: «Ви у нас уже в мішку, тільки залишилось зав’язати.» Через це люди їх боялися і зневажали. Навіть зараз у багатьох залишилась якась злоба на них» [2 с.141]. Подібним заявам сприяли, власне, і особливості іудаїзму як релігії: догмат про богообраність єврейського народу. З моменту виникнення іудаїзм носив національний характер і був оголошений релігією «богообраного народу», що уклав союз з богом Яхве. Ідея богообраності не дозволила іудаїзму вийти за межі єврейських племен навіть тоді, коли євреї були «розсіяні» по різних країнах [6 с.106]. Тим не менш, той факт, що на початку XX ст. в Україні проживало близько третини євреїв світу, засвідчує про певні сприятливі умови для їх розвитку серед корінного населення [7 с.473 - 474].

Деяку вагу мали й антропологічні особливості представників різних етносів, що, можливо, не мало ваги, однак фіксувалось українськими селянами Приазовя: «…скажем, якщо росіяни – то вони були так більше, десь так, світловолосі більш так, якщо це греки – то це обов’язково темне волосся і частенько кучеряве так от. Ну, скажем, греки от вони відрізняються, трошечки темніший колір обличчя було так, виразні такі брови, скажем, у них були віки такі чорні, довгі, от, ну, скажем, формою навіть носа от теж відрізнялися вони» [1 арк.14]. Стосовно с. Шевченкове Андріївського району, респондент відзначає: «Різницю тільки відчували за тим, що коли спілкувались, так. Ну, скажем, цигани. Були цигани, що жили у нашому селі і вони, у більшості, розмовляли своєю мовою. То тут тільки могли відрізнятись мовою, ну в одежі дещо було, знаєте, циган…» [1 арк.15].

Відношення «вони – ми» – це етнокультурна диспозиція, через яку та завдяки якій відбувається історичний процес самовизначення етносу та формування його національного характеру. Звичайно, цей процес не обмежується лише негативною формою. Скажімо, коли йдеться про зустріч народу з культурно переважаючим етносом, характерними ознаками взаємодії стають відчуття захвату, уподібнення, наслідування, як це мало місце у випадку зустрічі давньоримської держави з давньогрецькою культурою [12 с.48]. З іншого боку, в умовах полікультурного Північного Приазов’я як німецькі колоністи практично не робили різниці для своїх українських та російських сусідів (які насправді мали виразно відмінні життєві практики) і називали їх усіх «руськими», так і для українських та російських селян католики, лютерани, меноніти; шваби, голландці, гессенці були просто «німцями» [9 с.98]. Не варто перебільшувати і деякі деструктивні аспекти, котрі, можливо, стали більш актуальними для більш пізнього періоду, ніж кінець XIX - початок XX ст.

Якщо повертатися до національної політики Російської імперії наприкінці XIX - початку ХХ ст., то, на нашу думку варто спростувати часто використовуване порівняння становище українців як пригнобленого етносу. Звісно, політика асиміляції, котру проводила дореволюційна Росія негативно позначалась на можливостях українських селян вставати на чолі урбанізаційних процесів, однак фактів боротьби з конкретним етносом фактично не існувало (однак, стосовно інших етносів картина менш радісна – єврейські переселення у межах імперії стримувала «межа осілості»). Українське походження не створювало перешкод для кар’єрного просування: українці вважалися частиною російського етносу.

Також варто зосередитись і на деяких аспектах розвитку інших етносів на теренах Північного Приазов’я на зламі XIX - ХХ ст., тобто окреслити ті етноси, з котрими українці, так би мовити, «мали справу». Пiвденна Україна, яка заселялася протягом тривалого часу, в етнографiчному планi являла собою досить строкату картину. Так, на кiнець XIX ст., на територiї Катеринославської губернiї проживало 45 етнiчних груп, з яких були найбiльшими українці, росіяни, євреї та німці.У Таврiйськiй таких було 39, а серед найбiльших етногруп – українці, росіяни, татари та німці [5 с.133 - 135]. Поселяючись, переважно, у сільській місцевості та спираючись на власне історичне минуле, релігійний і буденний світогляд, мораль і менталітет, колоністи тривалий період були повністю відгороджені від впливів українського населення Північного Приазовя [11 с.451].

Крiм нових моноетнiчних населених пунктiв, на Пiвднi України виникали i етнiчно змiшанi поселення. Зiбранi Я. Бойко данi свiдчать, що їх основна частка виникла в Таврiйськiй губернiї. Наприклад, у 1862 р. у Мелiтопольському повiтi переселенцi з Воронезької, Курської та Полтавської губернiй заснували с. Катеринiвку, а з Орловської, Курської, Полтавської та Харкiвської – с. Григорiвку [5 с.133].

Головним чинником, що стримував процес асиміляції, в підросійській Україні були високі темпи природнього приросту та порівняно менші розміри еміграції серед місцевих українців, аніж серед галичан [15] у поєднанні з низьким рівнем інструментарію асиміляції (ЗМІ, урбанізація, масові культура, освіта). Наприкiнцi ХIХ - на початку ХХ ст. в основному завершується процес формування української буржуазної нацiї i визначається сучасний етнiчний склад населення Пiвденної України [5 с.134].

Революція 1905 р. показала, що члени українських політичних партій здатні піднімати південноукраїнське селянство на масові і організовані протестні дії, особливо коли у вимогах поєднувалися соціальні і національні гасла. Так, під керівництвом українських соціалістів та есерів у 1905 р. на Катеринославщині розгорнулася діяльність селянської Спілки, кількість членів якої обчислювалася в десятки тисяч чоловік. Вимогами Спілки було, між іншим, надання автономії Україні [13 с.155].

Отже, міжетнічні відносини на теренах Північного Приазов’я досліджуваного періоду перебували у доволі конструктивному руслі (за винятком єврейського фактору). Відношення до інших етносів являло (і, значною мірою, являє сьогодні) складову частину ментальності українців, що транслювалась посередництвом випливу батьків та громади. Головну роль у даних процесах відігравала конфесійна приналежність, що (як і у попередні століття) частково замінювала собою етнічні чинники, не зважаючи на космополітичність християнства.

 

Перелік джерел та літератури

1.      Іванченко Іван Іванович (1942 р. н.) м. Бердянськ Запорізької області. 25.01.2012. – Архів кафедри історії України БДПУ. – 34 арк.

2.      Інтерв’ю з Ємельяновою Дариною Петрівною, 1925 року народження, мешканкою смт. Чернігівка Запорізької області // Трансформації релігійності в умовах полікультурного регіону (матеріали археографічних експедицій Північним Приазов’ям) / Упорядник І. І. Лиман. – Запоріжжя: АА Тандем, 2011. – С. 141 – 143.

3.      Інтерв’ю з Різніченко Анастасією Пантелеймонівною, 1917 року народження, мешканкою с. Воздвижівка Гуляйпільського району Запорізької області // Трансформації релігійності в умовах полікультурного регіону (матеріали археографічних експедицій Північним Приазов’ям) / Упорядник І. І. Лиман. – Запоріжжя: АА Тандем, 2011. – С. 75 – 82.

4.      Бідзіля П. Державна етнополітика на Півдні України: історична ретроспектива / Бідзіля П., Ремізніков В., Ремізнікова І. // Державна етнонаціональна політика: правовий та культурологічний аспекти в умовах Півдня України. – Сімферополь: «Доля», 2003. – С. 21 – 22.

5.      Бойко Я. Заселення Південної України (60 - 90 - ті роки XIX ст.) / Бойко Я. // Південна Україна ХVІІІ - ХІХ століття: Записки науково - дослідницької лабораторії історії Південної України ЗДУ. – Запоріжжя, «Тандем - У», 1996. – Вип.1. – С. 129 – 135.

6.      Ерышев А. Религиоведение: Учеб. пособие. – 3 - е изд. / Ерышев А. – К.: МАУП, 2003. – 280 с.

7.      Етнографія України: Навч. посібн. / [За ред. Макарчука С.]. – Вид. 2 - ге, перероб. і доп. – Львів: «Світ», 2004. – 520 с.

8.      Клименко М. К вопросу о религиозной сущности Юга Украины начала ХХ века / Клименко М. // Державна етнонаціональна політика: правовий та культурологічний аспекти в умовах Півдня України. – Сімферополь: «Доля», 2003. – С. 188 – 191.

9.      Лях К. Синдром Робінзона Крузо: парадокси інтеграції німецькомовних колоністів в мультиетнічне середовище Південної України (ХІХ - початок ХХ ст.) / Лях К. // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя: ЗНУ, 2006. – Вип. XX. – С. 94 – 101.

10.  Миронов Б. Социальная история России периода империи (XVIII - начало XX в.) / Миронов Б. – [2 - е изд., испр.]. – СПб: Изд - во «Дмитрий Буланин», 2000. – Т.1. – 2000. – 548 с.

11.  Присяжнюк Ю. Українське селянство Наддніпрянської України: соціоментальна історія другої половини XIX - початку XX ст. / Присяжнюк Ю. – Черкаси: «Вертикаль», ПП Кандич С. Г., 2007. – 640 с., іл.

12.  Семко В. Негативна міжетнічна взаємодія як головний історичний фактор у формуванні українського національного характеру / Семко В. // Державна етнонаціональна політика: правовий та культурологічний аспекти в умовах Півдня України. – Сімферополь: «Доля», 2003. – С. 47 – 50.

13.  Турченко Ф. Південь України напередодні Першої світової війни / Турченко Ф. // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя: «Просвіта», 2004 – Вип. ХVII. – С.127 – 162.

14.  Шуба О. Релігія в етнонаціональному розвитку України (політологічний аналіз): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. політ. наук: спец. 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / Шуба О. – Львів, 1999. – 24 с.

15.  Грицак Я. Нариси з історії України: формування української модерної нації [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.twirpx.com/file/261398/



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info