zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



СПРИЙНЯТТЯ РАДІАЦІЙНИХ РИЗИКІВ НАСЕЛЕННЯМ УРАНОВИДОБУВНОГО РЕГІОНУ

 

Шевченко О.А.

Україна, м. Дніпропетровськ,

 Дніпропетровська державна медична академія,

Дорогань С.Б., Сидоренко П.І.

Україна , м. Кіровоград,

Кіровоградський базовий медичний коледж ім. Є.Й Мухіна

 

Изложены результаты анкетного опроса жителей г. Кировограда в плане оценки ими радиационных рисков в регионе и доверия общественности к действиям органов власти в этом вопросе. Проведенный опрос свидетельствует о существующей обеспокоенности населения влиянием радиации на состояние здоровья, его недостаточной информированности и готовности к восприятию соответствующих знаний. Намечены общие тенденции формирования уровня радиотревожности граждан.

 

Актуальність. Високий рівень радіотривожності залишається значимим соціально-психологічним наслідком для населення, що мешкає на територіях аварійного радіоактивного забруднення та у місцевостях з розвиненою урановидобувною та уранопереробною промисловістю. Останніми дослідженнями показано, що радіотривожність, як особливий психоемоційний стан людини, знижує якість її життя, супроводжується психологічною дезадаптацією та, як наслідок, підвищенням рівня соматичної захворюваності населення [1].

Чорнобильська катастрофа, різнобічні медичні, соціальні, екологічні наслідки якої продовжують знаходитись в центрі уваги громадськості та спеціалістів, наразі є основним, але не єдиним фактором формування радіотривожності українців, перш за все в місцевостях зі штучно підсиленими природними джерелами радіоактивності – об’єктами видобування та збагачення урану. Натепер наша країна має 12 детально розвіданих уранових ендогенних родовищ, найбільші з яких розташовані в Кіровоградському рудному районі, де на трьох шахтах – Інгульській, Смолінській і Новокостянтинівській фактично видобувається весь уран України [2].

Громадськість області, засоби масової інформації, мешканці обласного центру, прилеглих районів періодично обговорюють вплив радіації на пересічних громадян. При дефіциті доступної та адекватної інформації формується громадська думка щодо незаперечного негативного впливу видобування урану на стан здоров’я населення.

Методи дослідження. В зв’язку з вищенаведеним, у травні – червні 2012 року нами проведено анкетування населення м. Кіровограда, до якого було залучено 740 осіб. Серед опитаних було 258 представників чоловічої статі та 482 – жіночої.

Структура анкети складалася з чотирьох розділів: І. Загальні дані. ІІ. Стан здоров’я. ІІІ. Наслідки аварії на ЧАЕС і безпечна експлуатація АЕС. IV. Радіація та ризик. В межах цих розділів респонденти відповіли на 29 питань, які мали кілька варіантів відповідей, серед яких опитувані могли обирати як один, так і декілька (цим, зокрема, пояснюється більший за 100 % результат додавання варіантів відповідей на деякі питання). Для обробки та аналізу результатів анкетування використано стандартний програмний продукт Microsoft Excel 2010.

Результати та їх обговорення. Аналіз загального розділу анкети показав, що за віком майже половина опитаних – 48,9 % належить до людей молодого віку (до 28 років). Іншу частину – 51,1 % можна віднести до людей середнього та старшого віку (29 та більше років).

У другому розділі анкети респонденти могли оцінити стан свого здоров’я за критеріями від «відмінного» до «дуже поганого». В результаті як «відмінне», оцінили своє здоров’я 80 осіб, «добре» – 297, «задовільне» – 307, «погане» – 51, «дуже погане» – 3. Усвідомлюючи всю суб’єктивність подібної оцінки, тим не менш можна констатувати, що переважна більшість опитаних, тобто 93 %, не вважають стан свого здоров’я незадовільним – «поганим» чи «дуже поганим», розцінюючи його позитивно – від «задовільного» до «відмінного». Загалом це відповідає віковій структурі осіб, які брали участь у анкетуванні, та демонструє здебільшого адекватне ставлення опитаного населення до свого фізичного стану.

Наступні два питання ставили за мету з’ясувати обізнаність респондентів у стані здоров’я членів своєї родини за горизонтальним та вертикальним векторами. На питання «Чи траплялися у Вашій родині онкологічні захворювання (лейкемія, рак) ?» були отримані такі відповіді:

·         «Так» - 245 (33,1 %);

·         «Ні» - 445 (60,1 %);

·         «Не знаю» - 50    (6,8 %).

Більшість тих, хто позитивно відповів на це питання (139 осіб), вважають випадки онкологічних захворювань в родині прямим наслідком впливу радіації (56,7 %); 39 осіб (16 %) так не вважають і ще 67 осіб (27,3 %) не визначились з однозначною відповіддю.

Таким чином, третина опитаних визнала, що у їх родинах були онкологічні захворювання, при цьому більша половина з них (56,7 %) пов’язують ці захворювання із впливом радіації. Звертає на себе увагу доволі високий відсоток респондентів, які не знають, чи були випадки онкологічних захворювань у їх родинах, що можна пояснити, зокрема, віковою структурою опитаних.

Аналіз відповідей на запитання розділу ІІІ анкети «Як би Ви оцінили радіаційне забруднення території, на якій зараз проживаєте?» показав, що опитані дуже стурбовано ставляться до стану радіаційного забруднення території м. Кіровограда. Чистою чи задовільною територію міста визнали тільки 206 респондентів, що складає 27,8 % від числа опитаних.

Така думка більшості населення безумовно пов’язана з відсутністю у місті загальнодоступних та об’єктивних джерел інформації про щоденний стан радіаційної обстановки, а необізнаність, в свою чергу, викликає побоювання та перебільшення рівня реальної небезпеки за принципом «невідоме лякає».

Однією з задач дослідження було з’ясування ставлення людей різного віку до існуючих та можливих у майбутньому наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Нажаль, досі у всьому світі Чорнобильська катастрофа є однією із найпоширеніших сталих асоціацій, що виникають у пересічних громадян інших країн при згадуванні України. Однак сучасні молоді люди в Україні, більшість з яких народилась у «постчорнобильську еру», мають досить непевні уявлення про реальні масштаби та очікувані наслідки цієї події [3]. Аналіз відповідей на запитання: «Після аварії на Чорнобильській АЕС минуло 26 років. Як Ви вважаєте, який з наведених нижче наслідків аварії є найактуальнішим сьогодні?», - показав, що в опитаних найбільшу стурбованість викликає можливий негативний вплив наслідків аварії на ЧАЕС на здоров’я в майбутньому, а також радіаційне забруднення території. Але людей так само непокоїть стан здоров’я членів родини, забруднення продуктів харчування. Існування зони відчуження хвилює найменше, що можливо, пов’язане з її відносною віддаленістю, а також з наявністю місцевого «подразника» радіостурбованості – кіровоградських підприємств з видобування урану. Відповідно, наявність уранового виробництва у свідомості людей мимоволі асоціюється з іншими небажаними наслідками, а не з існуванням зони, і цей фат потребує додаткового дослідження.

У відповіді на наступне запитання чітко просліджується загальне, притаманне сучасній соціально-політичній ситуації в Україні явище – доволі незначний рівень довіри людей до роботи урядових структур, в тому числі і у питаннях забезпечення радіаційного благополуччя територій. Отже, на питання «Чи приховується зараз, на Вашу думку, від людей інформація про реальні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС?» респонденти відповіли:

·         «Так» – 450 (60,1 %);

·         «Ні» – 104 (14,1 %);

·         «Не знаю, важко сказати» – 186 (25,8 %).

Тобто, лише кожний сьомий респондент вважає, що отримує достовірну інформацію про наслідки аварії на Чорнобильській АЕС, а переважна більшість опитаних не довіряє такій інформації. Зважаючи на велику кількість достатньо незалежних медіа-джерел, доступних пересічному громадянину в Україні, приховування екологічної інформації слід віднести саме на рахунок центральних та місцевих органів влади.

І, як підсумок цього розділу опитування, характерною є реакція людей на запитання «Чи хотіли б Ви більше знати про ядерну енергетику та отримувати відповіді на питання, пов’язані з радіоактивністю, безпекою атомних електростанцій, ядерною енергетикою ?», яке отримало абсолютну більшість позитивних відповідей – 528.

 

Отже, натепер у суспільстві визріла потреба та бажання в поліпшенні чи отриманні хоча б базових знань у галузі ядерної енергетики та радіаційної гігієни (71% опитаних). Для втілення в життя цього позитивного прагнення необхідна розробка освітніх програм, спроможних зацікавити більшість громадян. Це, в свою чергу, має сформувати більш виважену громадську позицію щодо будівництва та експлуатації ядерних об’єктів і збільшенні попиту на тематичні просвітні проекти [4].

Висновки. Опитування, проведене серед населення м. Кіровограда – одного з найбільших центрів видобування та переробки урану в Україні, дозволило виявити деякі тенденції суспільно-соціальних особливостей формування радіонастороженості у мешканців цього регіону та актуальні, з точки зору пересічних громадян, проблеми розвитку ядерної енергетики в Україні, зокрема:

1. Більшість опитаних, в родинах яких були випадки онкологічних захворювань (56,7%), пов’язують їх саме з впливом радіації, що говорить про недостатню обізнаність населення про інші, часто більш вагомі фактори ризику виникнення цих хвороб та притаманну звичку скидати проблеми з індивідуальним здоров’ям суто на зовнішні фактори, ігноруючи власний спосіб життя. З іншого боку можна вважати відношення населення до проблеми раку одним з головних проявів радіонастороженості у регіоні.

2. Найбільш небезпечними наслідками існування уранодобувних підприємств опитувані вважають високий стан радіаційного забруднення радіонуклідами території і води, можливий негативний вплив на здоров’я у майбутньому, більш байдужо ставлячись до наслідків Чорнобильської катастрофи, зокрема існування зони відчуження.

3. Опитування свідчить про недостатню інформованість населення щодо можливості захисту в разі радіаційної небезпеки та готовність більшості громадян до отримання додаткових знань з цього приводу. Свої претензії щодо поінформованості у реальній радіаційній ситуації в регіоні респонденти спрямовують до органів влади, яка, на їх думку, приховує правдиві данні, зокрема, про наслідки Чорнобильської катастрофи. Майже 78% респондентів визнає, що або зовсім не знайомі з дією радіації, радіоактивним забрудненням, або знайомі недостатньо.

4. Близько 63 % опитаних негативно ставиться до перспективи будівництва нових блоків АЕС, отже для сучасної суспільної думки є характерною позиція стурбованої настороженості до атомних джерел енергії та домінування принципу «отримана користь > можливий ризик». До того ж, більше двох третин опитаних бажають брати участь у обговоренні перспективи розвитку ядерної енергетики, що говорить про їх достатню громадську активність в цьому питанні.

5. Отримані данні свідчать про існуючу стурбованість населення впливом радіації на стан здоров’я, недостатню поінформованість у цьому питання і готовність до сприйняття інформації. Це потребує впровадження дієвих шляхів донесення інформації для збільшення ефективності її сприйняття і якості засвоєння. В цьому сенсі вивчення гігієнічних та санітарно-просвітницьких аспектів радіотривожності у населення районів видобування та переробки урану потребує подальшого продовження.

 

Література

1.    Зыкова И.А., Радиотревожность населения загрязненных территорий и меры по ее снижению: пособие для специалистов Роспотребнадзора // И.А Зыкова, Г.В. Архангельская.-М: (http://eup.ru/facts.asp?site=foruser.ru&id=7509335388D4F536C3257424004C9636)

2.    Звіт по проекту «Екологія Кіровоградської області»: Дослідження на тему «Екологічна оцінка Кіровоградської області України в частині впливу радіаційного фону техногенного та природного характеру на здоров’я населення регіону». Підприємство з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «БЮРО ВЕРІТАС Україна». Харків. – 2009. - С. 7.

3.    Тарасюк О.Є. Оцінка ролі Чорнобильської аварії населенням Рівненської області серед найбільш значимих факторів можливого негативного впливу на здоров’я // О.Є. Тарасюк, І.П. Лось та ін. - Довкілля та здоров’я, К.- 2012 рік, №1, С. 21.

4.    Шевченко О.А. Гігієнічні та санітарно-просвітницькі аспекти радіотривожності населення регіонів видобування та переробки урану // О.А. Шевченко, С.Б. Дорогань, П.І. СидоренкоВестник гигиены и эпидемиологии, Донецьк – 2012, №2, С. 167.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info