zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ЛЬВІВСЬКА ФІГУРАТИВНА СКУЛЬПТУРА ПОЧАТКУ ХХ СТ.: АРХІТЕКТУРНИЙ КОНТЕКСТ

 

Якимова О.О.

Україна, м. Львів, ЛНАМ

 

В статье рассматривается антропоморфная объемная скульптура и рельефная пластика в оформлении построек г. Львова начала ХХ века в контексте функционального предназначения зданий. Исследуются изменения, которые произошли в градостроительстве в первой трети ХХ века под влиянием тенденций синтеза архитектуры, монументальной живописи и скульптуры. Акцент сделан на личностях А.Захариевича, З.Курчинского и П.Вийтовича.

 

Lviv figurative sculpture of the beginning of xx cen.: architectural context

The article is about the anthropomorphic sculpture and relief plastics in the decoration of Lviv buildings from the beginning of XX cen. due its functional context. Also we research changes in city conductional program in early XX cen. on a basis of synthes of architecture, monumental murals and architectural sculpture. The main acsent is on the figures of A.Zacharievych, Z.Kurchynski and P.Viytovuch.

 

Місто Львів – це поліетнічний простір, у якому з часів його заснування пережито, прийнято й перетворено історію та культуру багатьох народів. Це місто зуміло поєднати їх мистецькі традиції у єдиний неповторний ансамбль історико-архітектурної спадщини. Найсвіжіші західно-європейські тенденції надзвичайно швидко засвоювались та інтерпретувались згідно сформованих, дещо провінційних, але неймовірно амбітних прагнень провідних громадян міста – політиків, багатих землевласників, промисловців, науковців, літераторів та художників. Вводилися в загальний обіг модерні досягнення техніки, науки та мистецтва.

Кінець ХІХ – початок ХХ ст. став граничним періодом між митцем-представником стилю та митцем-шукачем індивідуального вираження у творчості. Навіть, монументальне мистецтво, залежне від замовника, намагалося йти цим шляхом. Але, на відміну, від фігуративного стінопису, який здебільшого застосовувався для оздоби сакральних об’єктів, що зумовлювало певні обмеження формотворення та сюжету, скульптура мала можливість бути потрактована дещо вільніше. Тому саме у монументальній пластиці митці змогли зілюструвати передові здобутки тогочасного мистецтва. Пошуки нових форм та засобів вираження характерні для творів окресленого періоду. Хоча, варто зазначити, що певна провінційність, відповідно й консервативність середовища залишала можливість знайти своє місце і тим, хто працював у царині наслідування класичних зразків.

Спробуймо проаналізувати пластичні коди застосовані митцями-скульпторами у творенні фігуративних людських образів початку ХХ ст. для формування тогочасного архітектурного обличчя м.Львова. Серед інших, звернемо увагу на творчість Зигмунта Курчинського, Петра Війтовича, Блотніцького та інших, хто спричинився до введення у мову монументальної скульптури результатів новітніх мистецьких досліджень, що надходили з Парижу, Відня, Кракова тощо. Звернемо також увагу на залежність пластичного рішення фасаду від функційного призначення будівлі та місця її розташування у архітектурному ансамблі міста.

На початку ХХ ст. зростання Львова, який набуває статусу столиці одного з королівств Австро-Угорської монархії, зумовило потребу обговорення та введення певної стилістичної узгодженості у міській забудові. Провідним стилем на початку 1900-х років обрано сецесію, що, в свою чергу, в залежності від часу та завдань будівничого оперує дещо відмінними формотворчими характеристиками. Але незмінним принципом теоретиками-мистецтвознавцями та самими митцями проголошується всеосяжний синтез мистецтв, що відбилося найвиразніше саме у перетворенні архітектурного образу міста. Тому, говорячи про тогочасну скульптуру, ми будемо розглядати її саме у контексті формотворчих пошуків у архітектурі.

Впродовж періоду «орнаментальної» сецесії, навіть, виходячи з його назви, активно співпрацюючи, архітектори, скульптори та живописці займалися розробкою різноманітних візерункових композицій для фасадів та внутрішніх приміщень. Зокрема іноді антропоморфне зображення також стає частиною орнаменту. Здебільшого використовуюсь алегоричні стилізовані людські обличчя-маскарони або погруддя.

Поява сецесії-модерну, її інваріації пошуку нових форм та зростаюче відчуття національної самоідентифікації європейських націй спонукали митців-громадян до пошуків національного у мистецві. І якщо у живописі та скульптурі уособлення цього аспекту творчості міг бути сюжет та тематика обрана митцем, то характерні риси певного регіону найвиразніше проявляються у орнаментиці та традиційних архітектурних формах. Тому у перших спробах пошуку «національного» стилю у міському середовищі фігуративний образ взагалі зникає.

Але у 1907-1909 рр. у місцевій галицькій пресі починають говорити про те, що поступово намічається перелом. Зміни виявилися у зменшенні кількості орнаментики, наданні уваги виразності нових матеріалів та функційному призначенню споруди. Можливо, саме зміна ставлення та поява нових адміністративних, промислових та освітніх установ спричинила активізацію пошуків вираження їх найбільш визначальних характеристик. [1]

Своє теоретичне підгрунтя сецесія знаходить у символізмі, тому сюжети зображень, атрибутика їх персонажів несуть вже нову, неілюстративну інформацію у своїй образотворчості. Зокрема надзвичайно прогресивний розвиток банківської та страхової справи ініціював спорудження великої кількості нових монументальних приміщень фінансових та страхових установ, фасади та інтер’єри яких оздоблюють рельєфними та живописними вставками. Зображення мали виявити специфічне спрямування установи. Саме ці установи, маючи потужні фінансові можливості, мали змогу замовляти проекти своїх будівель кращим митцям та спілкам міста.

Однією з найвагоміших постатей тогочасної Галичини у галузі архітектури та містобудування можемо назвати Альфреда Захарієвича, що продовжив справу свого батька та відомого будівничого кінця ХІХ ст. Ю.Захарієвича. Першість у здобутках А.Захарієвича має будинок Торгово-промислової палати на проспекті Шевченка, 17-19 (колишня Академічна) у Львові. Над створенням проекту у 1907-1910 роках архітектор працював разом з Тадеушем Обмінським. Завершений у 1908 році, фасад цієї споруди вирішено за допомогою іронічної гри форм неокласики та сецесії. Над вікнами другого поверху горизонтальною стрічкою тягнеться фігурний фриз, що зображає юнаків-путті з символами торгівлі та ремесел, вище на хвилястому аттику розташовано орнаментально-мозаїчний фриз.

 Сприймання ж інтер’єру вестибюлю і сходової клітки становить тонко розрахований психологічний процес. Вітражі, виготовленні на замовлення світильники, мозаїчні вставки та облицювання стін та сходів ніби готують відвідувача до ідейного осереддя всього ансамблю, яким є Зал Засідань на другому поверсі споруди. Приміщення перекрите плоским склепінням з ліпним рослинним декором, декоративними кесонами та світильниками. Стіни облицьовані дубовими панелями, штучним зеленим мармуром і розчленовані спрощеними пілястрами з білого мармуру. Кожна з 12 пілястр увінчана в капітелі скульптурною групою роботи З.Курчинського. на трьох стінах у проміжках між пілястрами фризоподібно розташовуються живописні панно Ф.Вигживальського. Вдало визначеними є пропорції скульптур і панно, та їх відношення до розмірів зали. Їх композиційний лад є узгодженим із структурою інтер’єру і підсилює властиву їй тектонічну гармонійність, що є характерно для А.Захарієвича. Панно мають центричний характер, з підкресленою паралельністю вертикальних композиційних осей. Скульптури упорядковані у пари, невимушено завершують пілястри і водночас служать ніби-то обрамуванням панно. Підкорюючись архітектурним членуванням, живописні твори і скульптура створюють додаткові пластичні акценти стін . [4]

Панно Вигживальського задумувались ще на початку будівництва споруди у тісному зв’язку з архітектурою, її оздобою та скульптурою, що й стало виявленням ідеї всеосяжного синтезу, проголошеної однією з формотворчих засад сецесії. На кожній з трьох стін знаходяться три панно, укладені у триптихи: шість фігурних зображень і три пейзажі. Панно уособлюють працю, стійкість («Сизиф»), силу («Бій з кентавром»), фортуну, срібло («Перемінний капітал») та золото («Постійний капітал»). Вони пов’язані логічною ниткою у оповідь-легенду. Трансформування повсякденності і переосмислення античної міфології використовується Вигживальським для формування неоміфу про моральне вдосконалення сучасною людиною і прогрес цивілізації. [3]

Панно за своїм лінійно просторовим трактуванням повністю вписуються у канву модерну: тіла змодельовано максимально обємно, але золотий фон, що має площинний характер, «замикає» живописний простір. Зорове відчуття стінної площини підсилює також орнаментальне розташування фігур, що знов ж таки є однією з рис формотворчості сецесії – усі твори будується за орнаментальною схемою. Ті самі риси прослідковуються і у скульптурах Курчинського. Також панно і скульптура є наближені за сюжетом. Скульптури поєднані у шість парних груп, що є символічними узагальненнями окремих моментів людського буття: «Праця», «Відпочинок», «Меланхолія», «Мир», «Кохання», «Смерть». Твори скульптури та живопису можуть сприйматися як окремо, так і комплексно. Візуально-почуттєве та естетичне їх бачення в кінцевому рахунку відбувається унісонно, створюючи новий, синтетичний художній образ. Вітражі, створені за проектом Захарієвича, на четвертій стіні зали акомпонують панно і горельєфам у формуванні емоційної атмосфери інтер’єру. [3]

Роботи Альфреда Захарієвича стали взірцевими у розумінні завдань синтезу. Архітектор здійснював єдину «режисуру» архітектурного простору, композиційно підготовлював конструкцію до включення у неї творів монументально-декоративного мистецтва і скеровував у належному напрямку задуми художників. Однією з показових робіт митця-універсала (саме до цього прагнув модерн) є Дім Страхової компанії «Трієста» по вул. Коперніка,3. Розташування у ритмічному повторі скульптурних та керамічних вставок є тектонічним, вони домірні видимому модулю архітектури. Плавні заломи кованих грат візуально пов’язані з легкою ввігнутістю фасадної стіни. Маскарони, що символізують Гордість, Пересиченість, Здивування та Іронію, а також чотири монументальні фігури З.Курчинського на фронтоні супроводжують «хвилеподібну» його течію і є пластичними перебивками і наголосами. [5] Споруду навпроти вінчають дві крилаті голови Меркурії, покровителя торгівлі, також виконані З.Курчинським.

Серед спадщини З.Курчинського виділяються оздоби будинку страхової фірми Балабана і Львівського банку на вул. Валовій,7-9. За допомого нових форм, незвичних ракурсів та деталей-символів з площини стіни митець ніби лише відділивше зайве персоніфікує характеристичні прояви людської натури.

Поява споруд нових типів: освітніх установ та музеїв, новозбудованих фабрик й торгівельних площ, адміністративних споруд, вимагає змін, згідно нових функційних потреб, підходу до розробки архітектурних проектів. Оздоби будинків певного специфічного професійного призначення характеризуються тяжінням до ескперименту, до значного узагальнення та монументалізації форм. У своїх формотворчих пошуках деякі митці, зокрема З.Курчинський, зазнали відчутних впливів європейських прогресивних тенденцій, таких як кубізм та примітивізм. І хоч багато споруд змінили своє призначення і скульптурні оздоби вже, не відповідаючи потребам власників, нищиться, за допомогою фотографій та нотаток з періодики початку ХХ ст., ми можемо собі уявити, за яким принципом відбувалися зміни у архітектурному середовищі не лише репрезентативного середмістя, але й промислових околиць. Зокрема втрачено скульптуру «Кратос», рельєфи та скульптурні панно роботи Зигмунта Курчинського, створені для «Скейтинг-рінгу» та пекарні «Меркурій»,а також прикраси фонтану у славнозвісному пасажі П.Міколяша, які зображали Венеру та фавна (вірогідно роботи А.Попеля) .

В окрему групу можна виділити оздоби освітніх закладів. Це і фриз з гротескно модельованими постатями хлопчиків для Української вчительської семінарії, і алегоричні півфігури «Життя» та «Мистецтво» на фасаді семінарії ім.С.Стшалковської (тепер школа №6, ск. З.Курчинський), і фігури Коваля та Теслі для Технологічного інституту (тепер музична академія ім.М.Лисенка, ск. В.Пшедвоєвський). Окремо варто виділити постать митця українського походження Петра Війтовича, який оздобив фасад колишньої Художньо-промислової вищої школи фігурами «Мистецтво» та «Художня промисловість». Він також є автором скульптурної групи фасаду «Розп’яття з пристоячими» та вівтарів для костелу св.Єлизавети (тепер греко-католицька церква св.Ольги та Єлизавети).

Якщо ми говоримо про житлові чиншові кам’яниці, то згідно побажань замовника та тенденцій часу на фасаді здебільшого зображали об’ємну фігуру або рельєф покровителя власника чи Богородицю. Популярна прикраса, надзвичайно поширена, навіть, характеристична для сецесії – зображення Танецю. Образи з великою кількістю пливких ліній та додаткових деталей набували романтичного забарвлення, виконуючи роль ліричного акценту стриманої, дещо аскетичної загальної композиції більшості тогочасних споруд.

Невисокі рельєфи, що часто утворюють загальний фриз, використання матеріалів, подібних або таких самих фактури та кольору, що й облицювання фасаду, створюють враження ніби людські фігури виростають з стіни і є її логічним продовження та підкреслюють векторну структуру споруди. Також рельєф або півкругла скульптура вводиться у загальну композицію як центральний образотворчий акцент будівлі, що виявляє стилістичні преференції її автора та призначення споруди. Така тенденція характерна для так званого другого історизму чи постісторизму, де використовувалися основні формотворчі ідею попередніх великих стилів та творчо інтерпретувалися. Активно використовується переосмислена характерна риса доби Відродження, але замість традиційних аттиків та пілонів, можемо бачити зображення людських фігур та півфігур. Коли використовується балкон, а також такий розповсюджений архітектурний елемент як еркер, в постісторичних ремінісценціях, тоді монументальність споруди та її деталей часто підкреслюють атланти та їх варіація у вигляді лицарів.

Отже на початку ХХ ст. у своїх естетичних пошуках творці монументальної скульптури у контексті архітектурного аспекту у м.Львові зробили значний крок у трансформації та оздобі міського середовища. Вони адаптували та перетворювали найновіші тенденції та теоретичні концепції часу для потреб свого виду мистецва. Також важливим аспектом, що вплинув та активізував сюжетно-композиційні пошуки виявилась поява нових типів будівель певного функційного призначення.

 

Використана література

1.      Банцекова Анна. Шляхом архітектури Ар Деко. Львів. – Стальова Воля, 2008. – 131 с.

2.      Бірюльов, Юрій Олександрович. Захаревичі : творці столичного Львова . - Львів : Центр Європи, 2010. - 335 с. : іл., фотогр.

3.      Архітектура Львова : час і стилі XIII-XXI ст. / упоряд. і наук. ред. Ю.О. Бірюльов ; Національний університет "Львівська політехніка", Інститут архітектури, Громадська організація "Інститут Львова". - Львів : Центр Європи, 2008. - 720 с. : іл.

4.      Бірюльов, Юрій Олександрович. Мистецтво Львівської сецесії. - Львів : Центр Європи, 2005. - 184 с. : іл.

5.      Львів. Туристичний путівник - Львів : Центр Європи, 1999 - 540 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info