zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



СПРОБИ УТВЕРДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ВЛАДИ НА ХОЛМЩИНІ ЗА ДИРЕКТОРІЇ УНР

 

Дем’янюк О.Й.

Україна, м. Луцьк,

Луцький інститут розвитку людини університету «Україна»

 

Some aspects of Ukrainian-Polish struggle for the Holmshchyna’s territory in the period of Dyrectoria UNR are considered. Attention is paid at military lose of Ukrainian armed forces in the war for West-Ukrainian territory.

 

Наприкінці існування Гетьманату «Українська Держава», скориставшись тим, що гетьманській адміністрації необхідно відстоювати свою владу хоча би у Києві, польські війська протягом листопада 1918 р. повністю окупували Холмщину, арештувавши тамтешню українську місцеву адміністрацію на чолі з губернським старостою О. Скоропис-Йолтуховським [1, 222], та частину Західної Волині. На цих територіях почала встановлюватися польська адміністрація, закривалися українські установи, почали переслідуватися прояви українськості.

Вже у перший місяць діяльності Директорії УНР, у зв’язку із захопленням Холмщини та Західної Волині польськими військами, було вирішено, що головні українські військові сили необхідно спрямувати до західних кордонів. С. Петлюра вважав, що об’єднані армії УНР та ЗУНР зуміють вигнати польську армію зі Львова, Перемишля, з Волині та Холмщини [2, 218–219].

Паралельно із веденням бойових дій з польськими військами на західноукраїнських теренах було започатковано роботу із поширення української адміністрації на землях Волині та Холмщини. С. Петлюра, для встановлення контролю над повітами Західної Волині, Холмщини та Підляшшя, розпочав формування органів військової влади на усіх українських етнічних територіях, нерідко підміняючи ними функції місцевих адміністративних органів.

Так, 5 січня 1919 р. наказом Головної команди передбачалося «сформувати для повітів Холмського (з Влодавським), Замостського (з частинами Томашівського і Грубешівського), Більського, Володимир-Волинського, Ковельського, Брестського, Кобринського управління повітових військових начальників» [3, 60] з призначенням у Холм полковника Гавемана [3, 61].

Для боротьби проти поляків на території Західної Волині і Холмщини 21 січня 1919 р. було кинуто Володимир-Волинську та Ковельську групи [4, 207]. Визволивши Володимир-Волинський та Турійськ, українське військо розвинуло наступ у напрямку Грубешів – Замостя – Холм.

На початку квітня 1919 р. на українсько-польському фронті було створено штаб Холмського фронту, який очолив отаман О. Осецький. У його підпорядкування були передані Ковельська та Володимир-Волинська групи армії УНР. Він переформував Сіру дивізію у корпус. 11 квітня 1919 р. Головний отаман провів у Здолбунові військову нараду командирів фронтових груп Дієвої Армії УНР та Начальної команди УГА задля аналізу військової ситуації та вироблення спільного плану бойових дій. Проте, незважаючи на довготривалі дискусії, виробити спільний план дій не вдалося, що вказало на те, що в українській армії немає необхідної їй одностайності та субординації.

Уже 14 квітня, незважаючи на окупацію польськими військами Холмщини та значної частини Західної Волині, 1-й та 4-й сірі полки було відправлено в район Кременця для ліквідації наступу більшовиків. На початку травня до складу Холмської групи військ увійшов особовий склад Житомирської військово-юнацької школи.

Під тиском більшовицької армії наддніпрянська армія УНР згрупувалася на межі колишнього австрійсько-російського кордону на території Західної Волині: Холмська група в районі Луцька, Північна група біля Сарн, Запорізька група під Кременцем, Січові стрільці в районі Рівного. На той час доля української армії у значній мірі залежала від рішення польського військового командування.

На переговорах полковника Ф. Тимченка з польським генералом А. Карніцьким 16 травня 1919 р. про перепуск українських частин зі зброєю та амуніцією для їх використання на українсько-більшовицькому фронті домовленості досягнуто не було. У польський полон потрапив український генералітет на чолі з командувачем Холмським фронтом отаманом О. Осецьким. Окрім нього полоненими стали генерали І. Мартинюк, П. Єрошевич, В. Агапіїв, полковники Ф. Тимченко, В. Абаза, штаби Холмської групи, Сірої Дивізії [5, 321].

Такий перебіг подій привів до захоплення поляками великих складів з військовою амуніцією та майном, фактичної ліквідації Холмської групи. Вже 18 травня 1919 р. С. Петлюра та кабінет Б. Мартоса залишили Радивилів, а з ним і Волинь, переїхавши спочатку на станцію Красне [2, 163], а звідти до Тернополя.

Натомість польські політики, розуміючи хитке становище Директорії УНР, відкрито заявляли про свої претензії на західноукраїнські землі, у тому числі й на Холмщину. Ще у травні 1919 р. до резиденції С. Петлюри в Чорному Острові за вказівкою польського начального вождя Ю. Пілсудського прибув майор Генштабу Я. Заглоба-Мазуркевич. Він озвучив пропозиції керманича Другої Речі Посполитої щодо майбутнього українсько-польського співробітництва: рівноправний союз обох незалежних держав за умови входження до складу Польщі територій Західної Волині, Холмщини, Північного Полісся, Підляшшя та Східної Галичини.

26 вересня 1919 р. на спільному засіданні Директорії та уряду УНР було прийнято рішення про так званий «нульовий варіант», за яким пропонувалося усі, раніше досягнуті, домовленості з Другою Річчю Посполитою анулювати і розпочати новий переговорний процес лише після гарантій польського уряду про підтримку УНР у війні з генералом А. Денікіним. До скликання українського парламенту розглядалася можливість перебування території Холмщини і Підляшшя у складі Польської держави. Дане рішення не знайшло підтримки у польської сторони, хоча й не було однозначно відкинутим.

Згодом, як відомо, українсько-польський договір, знаний як Варшавський, закріпив значні територіальні втрати Української Народної Республіки. До складу Другої Речі Посполитої відійшли не лише землі Східної Галичини та Підляшшя, але й території Холмщини і Західної Волині.

До складу Волинського воєводства спочатку увійшло 9 волинських повітів. Частину українських земель Полісся, разом з білоруськими територіями, включено до Поліського воєводства, а Холмщину – до Люблінського воєводства.

На заклик місцевих українських політичних партій волинське і холмське населення, на відміну від галицького, взяло участь у виборах до сейму, які відбулися 5 листопада 1922 р. Представники різних українських політичних сил Полісся, Холмщини та Волині, об’єднавшись у Блоці національних меншин, отримали на виборах до сейму 20 мандатів, у сенат – 6 місць.

Таким чином, Директорія УНР, ведучи війну на кілька фронтів не змогла відстояти українську територію, а згодом і державність. Однією із перших нею були втрачені для України землі Холмщини, де, починаючи із листопада 1918 р., польська влада почала планомірно здійснювати великопольську державницьку політику.

 

Література:

1.      Бойко О. Територія, кордони і адміністративно-територіальний поділ Української Держави гетьмана П. Скоропадського (1918) / О. Бойко // Регіональна історія України. Зб. наук. ст. – 2009. – Вип. 3. – С. 217–232.

2.      Савченко В.А. Симон Петлюра / В.А. Савченко – Х. : Фолио, 2004. – 415 с.

3.      Центральний державний архів вищих органів влади і управління України. – Ф. 1075. – Оп. 1. – Спр. 12.

4.      La guerre polono-soviétique de 1919–1920. – Paris : In-t d’Etudes Slaves, 1975. – 454 р.

5.      Литвин М. Українсько–польська війна 1918–1919 pp. / М. Литвин. – Львів : Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 1998. – 488 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info