zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



НЕЙРОЛІНГВІСТИЧНА МЕТА-МОДЕЛЬ МОВИ ЯК ЗАСІБ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАХИСТУ ВІД МОЖЛИВОГО МАНІПУЛЮВАННЯ СВІДОМІСТЮ І ПІДСВІДОМІСТЮ

 

Дідух З.О.

Україна, м. Острог,

Національний університет «Острозька академія»

 

В статье, на конкретных примерах текста, показано случаи обобщения, упущения и искажения, а также приведены мета-модельные вопросы, которые следует задавать для адекватного понимания собеседника или защиты от возможного манипулирования сознанием и подсознанием.

 

Результативність мета-моделі зумовлена її комунікативною верифікованістю та фундаментальністю наукових ідей, що перебувають в основі комунікативних моделей НЛП загалом. Серед них: 1) дослідження півкуль людського мозку Р. Спері, за яким ліва півкуля, співвідносна зі свідомістю, декодує і використовує слова і знаки; права ж, «несвідома», мислить лише образами та відчуттями; 2) узагальнення фундатора загальної семантики А. Коржибського щодо нетотожності об’єктивного світу та його суб’єктивної моделі; 3) ідеї трансформаційної граматики Н. Хомського, за якими мова – це поверхнева структура, що є результатом експлікації глибинних структур. У цьому аспекті необхідно врахувати і відмінність між «процесом» і «результатом», яка породжується тим фактом, що інформація (і відповідно її мовленнєва реалізація) під час переходу від глибинних структур до поверхневих зазнає впливу процесів узагальнення, упущення й викривлення, тобто під час перетворення глибинної структури в поверхневу певна частина інформації неминуче втрачається.

Відношення нетотожності між глибинною і поверхневою структурами, реалізовані у процесах упущення (делеція), узагальнення (генералізація) та викривлення (дисторція), постульовані сукупністю правил, власне й становлять мета-модель мови НЛП [5, с. 207], завдяки якій відновлюють втрачену чи викривлену інформацію, вдаючись до активного аналізу, тобто ставлять запитання з метою усування перекручень, яких зазнає інформація в процесі комунікації (упущення – відновлюють, узагальнення – конкретизують, викривлення – «об’єктивують»).

Вміння розрізняти вербалізовані випадки узагальнень, упущень та викривлень, наявних у мовленні конкретної людини, разом із навиком використання мета-модельних запитань, дасть можливість «краще зрозуміти унікальну карту світу мовця, його реальність» [5, с.207], що забезпечить «правильне усвідомлення сенсу, який люди вміщують у слова» [1, с.74]. На певних прикладах тексту видно, які мовні структури варті конкретизуючих запитань для адекватного розуміння співрозмовника чи захисту від можливого маніпулювання свідомістю й підсвідомістю.

До процесу упущення належать техніки номіналізації, неспецифічні дієслова та іменники, порівняння та судження, до процесу узагальненняуніверсальні квантифікатори та модальні оператори можливості/ необхідності, а до процесу викривлення – техніки пресупозиції, каузативні зв’язки і так звані «читання думок».

У випадку використання лексем без референтного індексу (вказівки на суб’єкта чи об’єкта дії), що закінчуються на но/то говорять про неспецифічні дієслова, наприклад слова, які використовуються часто у мовленні передано, випущено, створено, вивчено, збудовано, прийнято тощо. Зазначені безособові конструкції становлять національну специфіку української мови, їх використовують у діловому стилі від ХІV ст. [4, с. 14], проте для конкретизації сенсу необхідно ідентифікувати суб’єкта дії, тобто запитати, ким передано? що вивчено? ким створено? тощо.

Іншою технікою процесу упущення є номіналізація. Як відомо, конструкції типу «підтримка діяльності», «відродження університету», «формування бюджету», «будування корпусу» не тільки переводить в імпліцитну форму деякі важливі аспекти ситуації, але й представляє деякі контрольовані процеси в формі неконтрольованих подій, що вже відбулися. Уточнюють значення таких віддієслівних іменників запитання на зразок: що саме робили, коли підтримували діяльність? як саме відроджували університет? тощо. Іншим прикладом може слугувати конструкція «Відмова від погодження приведе до неуспіху переговорів», яка приховує у глибинній структурі пропозиційні форми типу «дехто відмовився від погодження». У цьому випадку належить звернути увагу слухача на процесуальний характер ситуації, на її контрольованість за допомогою запитань типу «У кого ви не знаходите визнання?» або «Чи можете ви собі уявити, що ви здобули визнання?».

Отже, відновлення упущеної співрозмовником інформації через мета-модельні запитання сприяє наближенню й збігу смислів поданої та отриманої інформації, що уможливлює усвідомлення управлінцем всього інформаційного обсягу повідомлення.

До непорозуміння в трактуванні подій, явищ і їх значень в індивідуальній і соціальній свідомості призводить і генералізація, чи узагальнення – наступний універсальний закон, якому підлягає вербальна поведінка. Це процес у межах якої досвід однієї людини починає репрезентувати категорію загалом. Зокрема, генералізацію репрезентатують: а) універсальні квантифікаторивсі, ніхто, кожний, завжди, ніколи тощо; б) модальні оператори можливості/необхідності: можу, повинен, зобов’язаний, треба тощо [2, с.30] .

Універсальні квантифікатори науковці пов’язують із категоричністю висловлювання: «ми робимо все, що можемо», «ми всі прекрасно знаємо, що це значить», «кожен забудовник віддає місту його частку», «ми завжди відчували себе частиною Європи». Конкретизують узагальнення в такий спосіб: чи дійсно зроблено все можливе?, хто не знає? тощо.

Специфіка модальних операторів полягає у тому, що вони встановлюють межі неписаними правилами. Типовий мовний прояв збіднення свого досвіду і, як наслідок, звуження простору вибору – використання конструкцій з модальними словами необхідно, потрібно, я повинен, мені потрібно робити тощо. Мета-модель мови в НЛП приписує цим конструкціям глибинну структуру. Уникнути обмеженого вибору варіантів мислення і поведінки можна зосередивши увагу людини на альтернативі: «Що трапиться, якщо ви не будете цього робити?», «Що б трапилося, якби ви відмовились?». Осмислення альтернативи розширить свідомий досвід людини, що буде сприяти вирішенню проблеми, яка виникла.

Отже, постановка питань і знаходження наслідків або винятків можуть відкривати нові можливості. Обмежувальні переконання можна ідентифікувати й змінювати. Таким чином, мета-модель – це «спосіб точної конкретизації досвіду» [3, с.121, 122], який поліпшує комунікацію.

Останнім універсальним процесом мовного моделювання є викривлення, суть якого полягає у поєднанні нееквівалентних між собою суджень або одного явища з іншим, неідентифікованим в попередньому досвіді. Сюди відносять пресупозиції, каузативні зв’язки і так звані «читання думок».

У мета-моделі наголошено на специфіці пресупозицій. Наприклад, в реченні: «Ви прийшли сюди для того, щоб згуртувати український народ» імпліцитною є інформація: український народ – незгуртований. Так само інші варіанти: «Нам потрібно ще більше жертводавців та меценатів» – університету не вистачає коштів. Імпліцитна інформація легко сприймається адресатом і впливає на його оцінку повідомлення, оминаючи процедуру аналітичної обробки інформації. Адресат сам виводить цю інформацію, а не отримує її в готовому варіанті, а тому, як правило, не шукає підтвердження їй у тексті, що вкотре доводить доцільність використання мета-моделі як захисту від впливу (часто маніпулятивного).

Усвідомлення дійсності тягне установлення між подіями причинно-наслідкових відносин (каузативні зв’язки). Оскільки сама суть НЛП складається з переосмислення досвіду, установлення нових зв’язків між явищами та почуттями, когнітивними станами, робота з причинними конструкціями виявляється ефективним інструментом впливу на адресата. Комунікативна техніка обмірковування причинних зв’язків припускає, що людина звертає увагу на відсутність необхідних зв’язків між подіями, які ставляться в причинно-наслідкову залежність. Наприклад, вислів: «Вони навмисне затримують кошти, щоб змусити нас хвилюватися» приховує каузальну залежність «Вони навмисне роблять щось, щоб ми хвилювалися». Тут необхідно з’ясувати, на підставі чого людина, що говорить вирішила, що хтось свідомо затримує кошти, чи можна пояснити їх поведінку чимось ще, чи завжди така поведінка викликає в інших почуття стурбованості тощо.

Отже, за допомогою мета-моделі мови відбувається контроль процесу спілкування та виявлення моментів, які вказують на особливості мислення людини і які, разом з тим, можуть обмежувати її в сприйнятті і декодуванні отриманої інформації. Ефективним є і використання мета-моделі мови як засобу психологічного захисту від можливого маніпулювання свідомістю й підсвідомістю, що з урахуванням сучасних інформаційних процесів у суспільстві є дуже актуальним. Мета-модель дає змогу зібрати високоякісну інформацію в тих випадках, коли важливо точно розуміти, що люди мають на увазі, вона прояснює значення комунікації і надає можливість вибору. Доцільне використання мета-моделі сприяє загальній оптимізації процесів спілкування у сфері державного управління.

 

Список використаних джерел та літератури

1.      Алдер, Х. НЛП в действии [Текст] / Г. Алдер. – СПб.: Питер, 2001. – 192 с.: ил. – (Бізнес-психолог).

2.      Бэндлер, Р. Структура магии [Текст] / Р. Бэндлер, Д. Грюндер. – СПб.: Белый кролик, 1996. – 218 с.

3.      Бэндлер, Р. Трансформэйшн [Текст] / Р. Бэндлер, Д. Грюндер.Сыктывкар: Флинта, 1999. – 378 с.

4.      Городенська, К. Синтаксична специфіка української мови [Текст] / К. Городенська // Українська термінологія і сучасність: зб. наук. пр. – Вип. 4 / відп. ред. Л. О. Семоненко.К.: КНЕУ, 2001. – 23-34 с.

5.      Олдер, Г. НЛП. Полное практическое руководство [Текст] / Г. Олдер. – К.: София, 2000. – 298 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info