zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



НЕВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ МОВЛЕННЄВИХ АКТІВ ЗГОДИ/НЕЗГОДИ В КОНТЕКСТІ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

 

Наливайко А.Р.

Україна, м. Острог,

Національний університет «Острозька академія»

 

The article deals with the notion of intercultural communication as a social phenomenon, the essence of which lies in constructive or destructive interaction between different cultures, the role of non-verbal communication in successful intercultural dialogue.

Keywords: sociolinguistics, intercultural communication, non-verbal means, verbal acts of agreement/disagreement.

 

Постановка наукової проблеми та її значення. Сьогодні особливу увагу приділяють комунікації в соціокультурному просторі. У сучасній лінгвістиці зростає інтерес до міжкультурної комунікації, яка є процесом спілкування (вербального та невербального) представників різних національних лінгвокультурних спільнот, які, як правило, послуговуються різними ідіоетнічними мовами, мають різну комунікативну компетенцію. Міжкультурна комунікація характеризується тим, що її учасники у випадках прямого контакту використовують засоби мовного коду з культурно-специфічними смислами, а також стратегії і тактики спілкування, які відрізняються від тих, котрими вони користуються у випадках взаємодії всередині однієї культури [1, с.9]. Дослідження невербального спілкування як у психологічному, так і у лінгвістичному аспектах розпочалося ще на початку ХХ ст. й активізувалось у другій його половині (праці А. Піза, Ф. Бацевича, А. Хілла, Б. Успенського, І. Горєлова, Г. Колшанського, Г. Уайнрайта, Ю. Фаста, Р. Бердвістела, та ін.).

Серед різноманітних засобів забезпечення успішного процесу міжкультурного спілкування та взаєморозуміння важливе місце займають одиниці, що висловлюють згоду та незгоду співрозмовників. Питання вираження згоди та незгоди активно вивчають у таких сферах як лінгвістика, філософія, логіка та ін. Засоби вираження згоди/незгоди розглядають різні вчені, серед них – О. В. Молчанова, М. Н. Глазичева, Н. К. Войцехівська, О. В. Озаровський, І. В. Галактіонова, Т. М. Свиридова, та ін. Саме наявність дискусій щодо цього питання зумовлює вибір теми цієї статті та спонукає нас до подальшого вивчення та дослідження у цій сфері.

Метою є дослідити систему мовленнєвих актів згоди/незгоди, їхні культурно-мовні характеристики та функції, простежити особливості невербальної комунікативної поведінки представників різних культур на прикладі використання невербальних засобів згоди/незгоди, зокрема, жестів та вербальних засобів – характерних мовних одиниць, які підтверджують/заперечують невербальне повідомлення.

Виклад основного матеріалу. «За останні роки межі між народами різних культур зруйнувались і люди стали більш комунікабельними» [4, с.12].

Міжкультурна комунікація - це соціальний феномен, сутність якого полягає у конструктивній чи деструктивній взаємодії між представниками різних культур (національних та етнічних), субкультурами в межах чітко визначеного просторово-часового континууму. У центрі міжкультурних взаємодій перебуває людина як носій загальнолюдських універса­лів і культурних особливостей. Ця людина діє й взаємодіє з іншими на основі цих універсалів і осо­бливостей у великій кількості контекстів спілкування [5].

Іншими словами, міжкультурна комунікація – це спілкування, що відбувається в умовах, які так відрізняються від культурно обумовлених традицій в комунікативній компетенції її учасників, що ці відмінності суттєво впливають на успіх чи невдачу комунікативної події.

Обмін інформацією відбувається не лише за допомогою мови, тобто системи фонетичних знаків, а й за допомогою інших знакових систем, які належать до невербальної комунікації. Знання психологічних особливостей невербальної комунікації є важливою умовою налагодження контакту і створення спільного комунікативного поля. Невербальна комунікація, доповнюючи мову, розгортається в контексті з вербальною, завдяки чому надає спілкуванню суттєвих відтінків, репрезентує емоційні стани партнерів.

Свідомість людини більше контролює вербальну діяльність, яка містить у собі більше інформації щодо свідомих цілей, бажань, уявлень людини. Невербальні дії є вільнішими від контролю свідомості, тому через них можуть «прориватись» несвідомі, але водночас істинні наміри та імпульси. Вербальна і невербальна поведінка пов’язані між собою, але не є тотожними за своїм змістом. Досить часто вони несуть різний семантичний зміст [2; 3].

Згідно класифікації Майкла Арджила, невербальні повідомлення можуть взаємодіяти з вербальними п’ятьма різними способами, а саме: повторення, заперечення, доповнення, заміщення та акцентування (виділення основної інформації висловлювання). Повторення інформації, або ж її дублювання, являє собою жести, котрі посилюють вплив словесного повідомлення (наприклад, вказування пальцем на об’єкт дискусії). Проте, може відбуватись і протилежне, а саме, заперечення вербального повідомлення невербальним, що значно зменшує досягнення бажаного ефекту. Якщо людина, котра словесно висловлює нібито правдиве твердження, одночасно метушиться та/або уникає візуального контакту, то вона може нести суперечливе повідомлення.

Невербальне заперечення словесної інформації може трапитись через різні причини, починаючи від почуття невпевненості та закінчуючи розчаруванням. У такому випадку головне значення для реципієнта буде мати невербальний зміст повідомлення, а саме рухи тіла та поза адресанта в момент передачі інформації. Точна інтерпретація повідомлення відбувається набагато швидше і легше, якщо вербальна і невербальна частини доповнюють одна одну, а не суперечать одна одній.

Невербальне повідомлення служить поштовхом для кращого розуміння словесної інформації. Крім того, інформація запам’ятовується краще, якщо вербальна і невербальна частини повідомлення взаємодоповнюють одна одну. Часто невербальне повідомлення служить єдиним каналом сприймання інформації, тобто відбувається так зване «заміщення». Таке повідомлення надзвичайно рідко дублюється словесними сигналами, це відбувається здебільшого у випадках, коли людина не до кінця зрозуміла зміст повідомлення. Акцентування може повністю змінити зміст сказаного, виділити основну інформацію завдяки тону, висоті голосу та жестам [7; 4].

Згода та незгода, схвалення/заперечення – це висловлювання, які займають важливе місце в організації вербальної та невербальної взаємодії, у структуруванні змістовного світу людини. Мовленнєві акти згоди/незгоди є одними з найдавніших та найпоширеніших мовленнєвих актів, які виникли в діалогічному мовленні як одні з двох основних можливих реакцій на слова співрозмовника. У комунікативному процесі за допомогою цих мовленнєвих актів встановлюються комунікативно-прагматичні відношення між комунікантами, передаються смислові ідеї мовця, його мовна та комунікативна компетенція. До них належить найбільша кількість культурно-мовних ознак, які є властиві конкретному соціуму, а також постійно змінюються разом із ним. Це означає, що за всієї універсальності мовленнєвих актів згоди/незгоди для будь-якої мови на зовнішньому рівні, у кожному окремо взятому мовному соціумі мовленнєві акти згоди/незгоди мають певний набір індивідуальних семантико-прагматичних особливостей [6].

Висновки. На сучасному етапі досліджень специфіка міжкультурної комунікації полягає в міждисциплінарній природі, тісних зв’язках з проблематикою перш за все комунікативної лінгвістики, лінгвокультурології, соціо- та етнолінгвістики. Міжкультурна комунікація як особливий вид комунікації являє собою спілкування між носіями різних мов і культур. Співставлення мови, зокрема невербальної, і культури виявляє не лише загальне, універсальне, але й специфічне - національне, зумовлене розбіжностями в історії розвитку народів.

Нами було встановлено, що мовленнєві акти згоди/незгоди, схвалення/заперечення виконують різні функції. Спершу, варто звернути увагу на те, що за допомогою мовленнєвих актів згоди/незгоди комунікант має намір якимось чином повпливати на адресанта, за допомогою використання вербальних та невербальних форм поведінки. Варто також звернути увагу на повідомляючи (інформативну) функцію мовленнєвих актів згоди/незгоди. Адресат інформує свого співрозмовника про своє позитивне або негативне ставлення щодо певного явища. Окрім цього, мовленнєві акти згоди/незгоди часто виконують стимулювальну функцію. Вона полягає в спонуканні співрозмовника до певних дій.

 

Література:

1.      Бацевич Ф.С. Словник термінів міжкультурної комунікації. – К.: Довіра, 2007. – 205 с.

2.      Каган М. Мир общения/ Каган М. – М: Ай-Кью, 1998.

3.      Леонтьєв О. Психология общения/ Леонтьєв О. – М.: Академия, 2007. – 368с.

4.      Минасова С.Г. Язык и межкультурная коммуникацияю – М: Слово, 2000. – 264 с.

5.      Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування. – Львів: Сподом, 2001. – 224с.

6.      Рот Ю. Межкультурная коммуникация. Теория и тренінг/ Ю. Рой — Москва: ЮНИТИ-ДАНА - 2006. – С. 223

7.      Сусов И.П. Лингвистическая прагматика / Сусов И.П. – Винница : Нова кн., 2009. – 271с.

8.      Argyle M. Bodily Communication: (2ns ed. Argyle M. – Madison: International Universities Press, 1988.

9.      Knapp M. Nonverbal Communication in Human Ineraction/ Knapp M., Hall J. – Wadsworth: Thomas Learning, 2007.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info