zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ТЕОРІЇ ТА АНАЛІТИЧНІ МОДЕЛІ ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ МІГРАЦІЇ

 

Палагнюк О.В.

Україна, м. Миколаїв,

Чорноморський державний університет імені Петра Могили

 

This article reveals the value and impact of the existing theories and analytical approaches towards the study of the process of international migration from the point of view of different areas of science: economics, jurisprudence, sociology, demography and ethno psychology.

 

Міжнародна міграція населення як унікальне та масштабне соціальне явище є частиною об'єкта дослідження великої кількості наук, таких як юриспруденція, демографія, соціологія, економіка, етнопсихологія тощо. За той короткий відрізок часу коли міграція почала вивчатися і розглядатися в якості самостійного наукового напрямку виникла велика кількість наукових підходів і теорій у вивченні цього суспільно-економічного явища. Необхідність комплексного розгляду різних теорій і виявлення найбільш підходящих з них з точки зору поставлених завдань кожного конкретно взятого наукового дослідження є нагальною необхідністю через відсутність єдиного підходу до розуміння основних понять, які характеризують міграційні процеси та їх учасників. Вибір правильного підходу для проведення наукового дослідження є індивідуальним рішенням самого дослідника у відповідності до поставлених завдань та цілей.

Наукові підходи до вивчення міграції

Демографічний підхід досліджує міграцію з точки зору відтворення та збереження людської популяції, чисельності населення тієї чи іншої країни чи цілого регіону, його статево-вікової структури тощо.

Економічний підхід є найбільш універсальним, бо вивчає міграцію в якості одного з найважливіших регуляторів чисельності працездатного населення країни, що з точки зору економічного розвитку покликаний стулювати здорову конкуренцію на ринку робочої сили.

 Юридичний підхід аналізує особливості правового статусу різних категорій мігрантів та спрямований на розробку та вдосконалення правових норм і законодавчих актів, що його регламентують та регулюють.

 Соціологічний підхід де основна увага дослідження приділяється проблемам, що пов'язані в з адаптацією мігрантів до нових умов життя у країні призначення та підтриманню ними соціокультурних контактів з батьківщиною.

 Історичний підхід займається дослідженням специфіки різних історичних етапів зародження та розвитку міграційних процесів того чи іншого регіону або країни за допомогою застосування широкого спектра прийомів історичного характеру та вивчає міграцію у контексті історичної еволюції демографічних процесів світу.

 Психологічний підхід де основний акцент дослідження припадає на вивчення мотиваційної і спонукальної природи міграцій. Ряд вчених вбачає у переселенні спосіб задоволення різних психологічних потреб особи, в тому числі і бажання самоствердитися. [3]

Посеред існуючого розмаїття теоретичних підходів та аналітичних моделей вивчення явища міграції цілком логічно випливає необхідність їх класифікації. Виходячи з аналізу зарубіжної і вітчизняної літератури, найбільш повна класифікація теорій дослідження міграції була розроблена В. Іонцевим і включає у себе 17 підходів, що у свою чергу об'єднані у 45 наукових напрямків, теорій і концепцій. З них на економічний підхід припадає 15 теорій, 5 на соціологічний, 4 суто міграційний, 3 на демографічний та 2 на історичний [1]

Теоретичне вивчення міґрації з економічної точки зору започаткував та вперше представив науковому світу у другій половині ХІХ ст. відомий британський дослідник Ернест Джордж Равенштайн. Він сформулював сім основних і три додаткові закони міґрації. Равенштайном також була сформульована модель «подвійної економіки», суть якої полягає у тому, що відбувається відплив робочої сили з традиційного сектору у сучасний сектор економіки. Для традиційного сектору еміграція є єдиною можливістю позбутись надлишку робочої сили і продовжувати виконувати свої функції у сфері виробництва. Відтак обидва сектори отримують вигоду. [2]

Зважаючи на величезний внесок економічної науки у дослідження міграційної проблематики важко недооцінити значення та роль економічних теорій. При цьому слід зазначити, що економіка вивчає міграційні процеси виключно через призму дослідження добровільної трудової міграції та зазвичай залишає поза полем зору вимушену міграцію не з економічних причин, не беручи до уваги роль особистісних мотивів мігранта, цілого ряду соціальних, політичних та культурних чинників, що впливають на прийняття рішення особи про переселення. Усі вищезазначені аспекти міграції досліджує та аналізує інша наука – соціологія.

Соціологічний підхід до вивчення міграційних процесів включає декілька наукових напрямів: соціологічний функціоналізм, структурно-функціональний аналіз, системну соціологію, соціологію конфлікту та марксистську соціологію. До першого напрямку належить більшість відомих теорій і концепцій дослідження міграції з соціологічної точки зору в той час як з позитивістським підходом пов’язане прагнення дослідників та науковців у повній мірі розкрити об’єктивні закономірності міграції, оцінити її соціальні наслідки та визначити ефективність управлінських дій. Більш того в основі позитивістського підходу лежать класичні економічні теорії, які базуються на концепції “людини економічної”. [2]

Для теоретичної оцінки обсягів міграції у науці часто використовується так звана гравітаційна модель. Гравітаційна модель дослідження міграції базується на засадах ньютоновского закону тяжіння і широко застосовується в урбаністиці з метою прогнозування темпів міграції між двома окремо взятими регіонами. Географічна інтерпретація закону Ньютона здійснюється шляхом застосування заміни понять "тіла" та "маси" термінами "регіони" і "значимість", де значимість зазвичай виміряється у одиницях чисельності населення, обсягу валового продукту або іншої підходящої величини. Гравітаційна модель міграції базується на гіпотезі, що переміщення осіб між регіонами світу зростає зі збільшенням їх значимості та економічної привабливості.

Екзистенціальна міграція - концепція, яка виникла в результаті досліджень життя добровільних мігрантів, які свідомо залишили свої країни виключно через бажання жити на чужині. Метою переселення осіб, виходячи із засад теорії екзистенціальної міграції, є ніщо інше ніж непереборне бажання пізнати ті аспекти людського буття, які не можуть бути осягнуті іншим шляхом аніж через міграцію. Так, чисельні дослідження, проведені за допомогою інтерв'ювання, виявили ряд мотивів мігрантів, що підтверджують дану гіпотезу: прагнення у повну міру реалізувати свій інтелектуальний та професійний потенціал, тяжіння до свободи і незалежності, відкритість новому досвіду, стимул до розширення кругозору та самосвідомості тощо. Для цієї групи людей характерне надання переваги чужорідному аніж знайомому і традиційному. [3]

 

Список джерел та літератури:

1.      Ионцев В. Международная миграция населения: теория и история изучения / В.Ионцев//. – М.: Диалог-МГУ. - 1999. - 370 с.

2.      Прибиткова І. Сучасні міграційні процеси: теоретико-методологічні аспекти досліджень / І. Прибиткова // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1999. – № 1. – С. 161–172.

3.      Хомра А. Миграция населения: вопросы теори и методики исследования /А. Хомра //.- К.: Наукова думка, 1979.- 146с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info