zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНИХ БУДІВЕЛЬНИХ КЛАСТЕРІВ В ПОСТКРИЗОВИЙ ПЕРІОД

 

Пинда Р.В.

Україна, м. Львів,

Інститут регіональних досліджень НАН України

 

Creating of integrated systems is one of the most effective forms of increasing efficiency and strengthening the competitiveness of their members. The formation and development of regional clusters facilitate construction of socio-economic development of the territories in which are created and operate these structures.

 

Создание интегрированных систем является одной из эффективных форм повышения эффективности и укрепления конкурентоспособности их участников. Формирование и развитие региональных строительных кластеров будет способствовать социально-экономическому развитию территорий, где будут создаваться и функционировать указанные структуры.

 

Як доведено практикою економічно розвинених держав створення вертикально чи горизонтально інтегрованих систем є однією з ефективних форм зростання ефективності та зміцнення конкурентоспроможності їх учасників. Це особливо важливо в системі реального сектора національного господарства, до якого відноситься й будівельний комплекс.

Економічне кооперування спрямоване на зниження трансакційних витрат, розширення можливостей ресурсного забезпечення та зростання інвестиційної привабливості, збільшення обсягів капітальних вкладень у нове будівництво, посилення організаційних зв’язків будівельних підприємств з суб’єктами інфраструктури та регулювання будівельного ринку. Саме тому на посткризовому етапі розвитку економіки України в умовах зниження ділової активності та погіршення фінансово-економічного стану підприємств галузі перед органами державного управління істотно актуалізується завдання всебічного сприяння та навіть ініціювання створення і розвитку регіональних будівельних кластерів.

Відомо, що ефективність державної політики залежить від раціональності її планування. Важливо вибудувати системну сукупність стратегічних і тактичних планових документів на центральному, регіональному та місцевому рівнях, узгоджених між собою та з програмами розвитку інших видів економічної діяльності і системи національного господарства загалом організаційно, ресурсно та в часовому вимірі. В цьому випадку основоположним та в подальшому координуючим елементом державного планування виступає розробка Концепції створення та розвитку регіональних будівельних кластерів в Україні.

Концепція має визначати мету і операційні цілі, принципи та завдання, а також дати відповіді на найбільш проблемні аспекти реалізації державної політики в аналізованій сфері. Її місія полягає у чіткішому розумінні сукупності взаємозв’язаних і взаємообумовлених ознак того стану розвитку регіональних інтегрованих систем у будівництві, якого заплановано досягнути, виходячи з реалій та характеристик сучасного етапу розвитку цієї вітчизняної галузі.

Положення Концепції мають стати основою подальшої державної політики на всіх рівнях системної ієрархії управління щодо створення і розвитку мережі регіональних будівельних кластерів. Завдяки розробці Концепції можна спроектувати стан конкурентоспроможності та орієнтири розвитку будівельної галузі. Відповідно, якщо він буде прийнятним, то в узгодженні до положень Концепції будуть вибудовуватися довго- та короткострокові цілі державної політики.

Актуальність зазначеного посилюється й тим, що забезпечення появи та діяльності територіальних інтегрованих систем є набагато складнішим завданням, ніж, наприклад, стимулювання утворення чи розвитку окремих організаційно та економічно незалежних відособлених підприємств; інтеграційні об’єднання створюються на базі суб’єктів господарювання здебільшого приватної форми власності, але із залученням до співпраці державних науково-дослідних та навчальних інститутів, громадських організації;функціонування будівельних кластерів потребує інвестицій та істотних обсягів фінансування.

Вказані аспекти ускладнюють ефективність процесу створення і розвитку регіональних будівельних кластерів в Україні. Відповідно центральним та регіональним органам влади потрібно чітко усвідомлювати механізми та важелі, а також послідовність та засоби реалізації політики у цій сфері.

Передусім важливо визначити перелік суб’єктів, які мають увійти до регіонального будівельного кластеру. У праці [3, с.270] до елементів структурної побудови будівельного кластеру регіону віднесено підприємства області, які виконують: загальне будівництво будівель та споруд, ремонтні і реставраційні роботи, будівництво водогазопостачання внутрішніх і зовнішніх мереж, будівництво та реконструкцію автострад, доріг, вулиць; надають послуги оренди будівельної техніки, прокладки інженерних мереж, здійснюють виробництво та реалізацію будівельних матеріалів і конструкції; проектні організації; навчально-наукові заклади; фінансові установи; органи державного управління та структурні підрозділи з стандартизації, метрології, сертифікації та випробувань; громадську організацію (із завданням координації діяльності кластеру); некомерційні обласні підприємницькі об’єднання.

Дійсно, варто погодитися, що перевагами такої розширеної структури учасників кластеру є ефективна взаємодія з представниками влади (зокрема дозвільними і контролюючими структурами) та пришвидшення таким чином проектно-кошторисних та будівельно-ремонтних робіт, економія на трансакційних витратах шляхом спільної інформаційної діяльності, маркетингу, виробництва, закупівель та навчання.

Позаяк, визнаємо очевидну складність створення та забезпечення ефективності функціонування структури, якою управляє громадська організація, в підпорядкуванні якої знаходяться органи державної влади та в яку входять усі підприємства (які є конкурентами між собою) будівельного комплексу регіону.

Складним є й рішення відносно правової основи входження до кластеру владних структур. Відповідно, на думку автора, бажано, щоб державні структури були не учасником договірного об’єднання, а їх представники входили до системи координації діяльності кластеру. Це суперечить принципам роздільності бізнесу та влади, а також відсутності преференцій влади одним суб’єктам господарювання по відношенню до інших.

Представники влади мають входити до громадських рад, створюваних або при органах управління кластерами, або при регіональних та місцевих органах державного управління. Створення при будівельних кластерах громадських рад та участь у їх діяльності представників влади необхідна для швидкого реагування та вирішення проблемних аспектів поточної господарської діяльності, а також відносно функціонування і розвитку кластерів та їх суб’єктів.

З іншого боку можна погодитися, що вищим органом управління кластеру має виступати координаційна рада, до якої на паритетних засадах можуть входити представники кожного з учасників або лише базових учасників системи. Критеріями визначення головних учасників при цьому виступають: участь в інвестуванні створення та розвитку матеріально-технічної бази кластеру; фінансування його поточної господарської діяльності, включно з органами управління; надання організаційної, технічної та інтелектуально-кадрової підтримки; укладання договірних зобов’язань з вступу в об’єднання, меморандумів про партнерство, ін. З метою оптимізації адміністративних витрат може застосовуватися принцип почергової участі представників учасників кластеру в управлінні його діяльністю чи виконанні окремих адміністративних функцій.

Вважаємо, що склад учасників кластеру не може обмежуватися лише будівельними підприємствами та організаціями різного профілю будівельної діяльності та ремонтних послуг, постачальниками будівельних матеріалів, підрядними організаціями, проектними центрами, науково-дослідними інституціями та представниками деяких інших елементів ринкової будівельної інфраструктури. Він формується не настільки функціонально, як із урахуванням потреби у формуванні належного ресурсного забезпечення та ефективної реалізації основних етапів технологічного процесу будівництва (рис.1).

Відповідно, для досягнення однієї з головних цілей створення кластеру – поєднання всіх компонент виробничого процесу – від пошуку будівельних об’єктів, постачання сировини до кінцевого споживання, включаючи експлуатацію та обслуговування готових будівельних об’єктів, функціонування їх спеціалізованої інфраструктури – необхідне інформаційне, інтелектуально-кадрове, матеріально-технічне, технологічне, нематеріальне, фінансове, інвестиційне та інноваційне забезпечення.

 

Рис.1. Проекція суб’єктів – учасників регіонального будівельного кластеру відповідно до етапів технологічного процесу та ресурсного забезпечення будівництва (розроблено автором)

 

Це обумовлює потребу включення (на умовах членської або договірної співпраці) в структуру регіональних будівельних кластерів постачальників інформації та підприємств із інформатизації, агенцій нерухомості, девелоперських структур, підприємств консалтингу та дизайну, кадрових та рекрутингових агенцій, громадських організацій якості будівництва та захисту прав споживача, сертифікаційних центрів та лабораторій, ріелторів, маркетингових організацій, підприємств юридичних послуг, аудиту, а також житлово-експлуатаційних управлінь, об’єднань співвласників багатоквартирних будівель, підприємств з обслуговування об’єктів будівництва та їх інфраструктури.

Наступним концептуальним проблемним аспектом виступає прийняття рішення відносно процедури створення регіональних будівельних кластерів. Автор переконаний, що ініціювання цього процесу та його дієвість залежить від центральних органів влади, втім організація та підтримка – виключно від регіональної та місцевої влади.

В цьому контексті важливо, щоб представники керівних державних структур дотримувалися принципів: створення сприятливого економіко-правового та організаційного середовища для утворення і розвитку кластерів; необмеженості кількості створюваних в регіоні територіальних інтегрованих структур; рівномірного (залежно від реальної та потенційної місткості будівельного ринку) просторового (за територією регіону) розвитку регіональних будівельних кластерів, включно з створенням за для цього територіальних інтегрованих утворень з переважанням державної форми власності та державного фінансування їх діяльності; достатньої та рівної підтримки усіх кластерів (та їх учасників), що функціонують та створюються; добровільності при обранні організаційної структури і форми господарювання, формуванні складу учасників кластеру.

Фінансування створення і розвитку державних регіональних будівельних кластерів дозволить реалізувати в Україні низку пілотних проектів у цій сфері. А це стане вагомим імпульсом для подальшої приватної ініціативи, а також сприятиме соціально-економічному розвитку територій, де створюватимуться та функціонуватимуть зазначені структури.

 

Список джерел і літератури:

1.      Законодавство України : офіційний інтернет-сайт Верховної Ради України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon2.rada.gov.ua/laws/show.

2.      Статистичний щорічник України за 2011 рік / Державна служба статистики України. – К.: Державна служба статистики України, 2012. – 558 с.

3.      Стратегія та механізми просторово-структурної конкурентоспроможності регіону : Монографія / за ред. А. І. Мокія, Т. Г. Васильціва. – Львів: ПАІС, 2010. – 488 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info