zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



МЕНТАЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ СЕЛЯН ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ’Я КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ ХХ СТ.: У ДЗЕРКАЛІ ВІДНОШЕННЯ ДО ІНСТИТУТУ СІМЇ

 

Романченко В.В.

Україна, м. Бердянськ,

Бердянський державний педагогічний університет

 

В данной статье автором рассмотрены особенности, а также общие черты института семьи в рамках территории Северного Приазовья конца XIX – начала XX вв., в контексте ментальности украинских крестьян, на основе данных устной истории.

 

Інститут сім’ї посідає визначальне місце у процесі формування ментальності на рівні як свідомості, так і підсвідомості Селянська сім’я (власне українці частіше називали даний інститут «родиною» [17 с.243]) Північного Приазовя досліджуваного періоду визначається як моногамна [14 с.176], повна (подружжя і неодружені діти) та, переважно, мала (проста [20 с.201]). Однак, даний процес активізується лише на рубежі XIX - XX ст. у зв’язку з капіталістичним розвитком, поступово утверджуючи домінування нині переважаючої нуклеарної сімї [17 с.248]. Мала сім’я як головна і єдина форма організації сімейного життя прийшла на село із запізненням у півстоліття, якщо порівнювати процеси на селі з містом [16 с.285].

Перш за все, відзначимо, що у рамках даної праці ми приймаємо догму про те, що ментальність транслюється, між іншим, посередництвом виховного впливу та не зазнає надмірних змін протягом десятиліть (враховуючи соціальну замкненість сільського простору), тому, у даному плані, ми вважаємо доцільним використати матеріали усної історії, а конкретніше – дані респондентів, отримані нами та іншими дослідниками під час інтерв’ювання у 2012 році.

На теренах Катеринославської та Таврійської губерній родина становила у середньому 6 осіб [11 с.355 - 356]. У внутрішньому житті малих сімей збереглися пережитки великої патріархальної сім’ї. Зокрема, це стосується виняткового розпорядчого права господаря, санкціонованого традицією його головування [15 с.82]. Образ батька в колективному несвідомому українців символізує грізну силу, владу. Як згадує мешканець села Нововасилівка, Бердянського району, «…отец не трогал, не бил, он так – сказал – и все, и он занимается своим делом» [8 арк.15]. Щоправда, в свідомості українців існує і протилежний образ батька, так званого «материнського типу». Цей образ лагідного батька – захисника асоціюється з відомим українським феноменом «отаманщини». Отаман – це справжній дбайливий батько, який опікується своїми синами, радиться з ними перед прийняттям рішення [13 с.28].

Патріархальні устої сім’ї робили жінку залежною від чоловіка. З таким становищем жінки пов’язані, як вважають окремі дослідники, різні зловживання чоловіка [11 с.356 - 357]. Однак, це не ставить роль української жінки у порівняння з положенням жінки у традиційному мусульманському суспільстві, оскільки український чоловік не дозволяв собі невиправданого, з точки зору європейця, насилля.

На рубежі XIX - XX ст. можна впевнено стверджувати про глибоку демократичність внутрішньо сімейних відносин, а також загальну розкутість українців [17 с.249]. Наприклад, відомий земський статистик В. Постніков, який наприкінці ХІХ ст. робив опис селянських господарств Мелітопольського повіту був вражений незвичними рисами ментальності місцевих селян. Він зазначив, що ці селяни не бояться начальства, сміливо вступають з ним у дискусію, відстоюючи свою точку зору. Зокрема, вони не бояться говорити про те, про що селяни інших регіонів говорять неохоче – про власне господарство, його прибутки і витрати [19 с.153]. Патріархальну демократичність підтверджують і дані усно історичних міні - експедицій: як згадує респондент, «Батько був старшим, головним. Баба командувала трохи. А так, совітувалися всі, шонада робить, гуртом» [3 арк.5]. Хоча з часом, імовірно, поширились і відмінності від стандарту, наприклад один з респондентів зазначав, що «Та все одинаковые были, кто что вздумает, то и делает (смеётся)» [7 арк.7].

Необхідно відзначити і те, що патріархальність була загальною складовою ментальності селян, без значних відмінностей у зв’язку із приналежністю до певного етносу, тому ми можемо лише простежувати певні якісні відмінності у контексті ступені сили і впливу патріархальних акцентів на господарські та сімейні відносини. Як згадує респондент – етнічний росіянин, чиї предки переселились до Північного Приазовя після 1861 р.: «Главным отец всегда был. Отец, Пантелеймон Фролыч всегда был. Он был умный человек, хотя без образования был» [2 арк.18]. Більше того, патріархальність у сімейних відносинах закріплювалась на законодавчому рівні, наприклад ст. 107 Зводу законів цивільних прав, станом на 1911 рік, закріплював догму: «Жена обязана повиноваться мужу своему, как главе семейства, пребывать к нему в любви, почтении и в неограниченном послушании, оказывать ему всякое угождение и привязанность, как хозяйка дома» [18 с.24]. Якщо звернутись до компаративістського підходу й порівняти патріархальні устої між містом і селом, то ми знов отримаємо однакову картину (тут мається на увазі український етнос). Наприклад, мешканка міста Бердянськ згадує ситуацію з главенством у власній сімї: «Отец конечно. Потому что он, как говориться, мама, когда замуж выходила, она ж ведь венчалась в церкви» [1 арк.6]. Дійсно, вплив релігії мав значення в утвердженні конструктивної патріархальності.

Здавна в сім’ї утвердився певний традиційний розподіл праці на «чоловіче діло» «жіноче діло», «спільну працю». До чоловіка належало все «надвірне господарство» (обробіток землі, будівництво, обмолот зерна, догляд за худобою, виготовлення сільськогосподарського інвентарю, забезпечення паливом, кормами для худоби та ін.), до жінки – «хатнє» (підтримання порядку в хаті і біля хати, готування їжі, обробіток городу, прядіння, виготовлення тканини, шиття одягу, догляд і виховання дітей, тощо). [11 с.359]. Дану тезу підтверджують і усно історичні дані: «Батько коло корови вправлявся, а мати галушки варила, затірку якусь або лободяники» [9 арк.7]. Більшість жіночих робіт виконувались у межах дому та поблизу нього, відтак сама оселя є майже виключною жіночою цариною, виповнена предметами, які функціонально та символічно належали до жіночої субкультури [12 с.11].

Окрім того, як згадує один зі старожилів, існував перелік справ, котрі покладалися на дітей: «Ну, вже коли ми стали більш дорослими, то в городі щось прополоти, так, чи, можливо, полити, от. А була ж якась там худоба, якої треба було їсти дати, чи води їм дати. Корівку ж цю треба було вигнати в череду, після череди ще пропасти, тому що мама готувала вечерю, а корову треба було пасти» [4 арк.19]. Інший респондент підтверджує вищезазначений аспект: «На нас шло такое, что, ну в основном, травы принести, воды поприносить… Корову выгнать, или мать выгнала утром, на стадо. Вечером шоб она пришла – мы должны уже сена наготовить, воды принести» [8 арк.14].

Поряд з господарською найважливішою функцією сім’ї вважалося народження, виховання і «виведення в люди» дітей. Наголошувалася потреба змалку виховувати, навчати дитину. Вже колисковою піснею закодовуються в душі дитини такі першорядні якості, як трудолюбивість, чесність, доброта, шанобливе ставлення до отця - неньки, «людей старших» [11 с.359]. Дитину не розглядали як абсолютну цінність, вартість її життя зростала відповідно до можливості використання дитячої праці в господарстві. Водночас не лише мати займалась доглядом та вихованням дитини, оскільки їй доводилося поєднувати материнську роль із виконанням інших важливих для всієї сім’ї господарських функцій [20 с.210]. Старші діти завжди виконували роль своєрідних «віце - батьків», наприклад один з респондентів характеризує дану ситуацію так: «Всяко виховували. І годували, і в ясла носили, це кому як глядіть нікому, то в ясла носили. А як є старший хто в ясла не несуть, дома вигодовують. Годують, укладають спать, це малих дітей» [5 арк.8]. Інший респондент підтверджує дану тезу: «Ну а як, батьки на роботі, а в основному старший за ним дивився і годував, і уражував. Яке там ухажуваніє було, щоб нікуди не вліз, щоб не пішов у річку сам» [10 арк.8]. Третій респондент з села Андріївка, Бердянського району, довершує аксіому: «Ну я було, той помагаю братику і сестричці. Це я помагала мамкі» [6 арк.7]. У стосунках із дітьми мати керувалася гуманістичними принципами народної педагогіки, які передбачали поєднання заохочення та покарання у виховному процесі [12 с.10 - 11].

Обов’язком батьків і сім’ї було, згідно з народною традицією, прищеплення дитині змалку основних християнських морально - етичних засад та людських чеснот. І в сімї, і в громаді стежили за тим, щоб дитина і в дрібницях не посягала на чуже, говорила правду, шанувала не лише своїх батьків, а й інших старших людей, була чесною, доброю, привітною до людей. У вихованні хлопця особлива увага зверталася на прищеплення таких рис характеру, як мужність, кмітливість, а в дівчини – скромність і цнотливість. [11 с.361]. Сім’я становила справжню малу церкву [20 с.213].

Неповага дітей, якого б віку вони не були, до батьків просто не допускалася, вважалася великим злом і гріхом з релігійного погляду (як порушення однієї з Божих заповідей «Шануй отця і матір твою»), засуджувалася громадою. У випадках конфліктів батьків і дітей звичай, як і громадська думка, часто віддавали перевагу першим, навіть коли їхня позиція була не зовсім справедливою. Зовнішнім виявом поваги батьків було обовязкове звертання до них на «Ви» [11 с.358].

Отже, ментальність українських селян Північного Приазов’я передбачала нерозривний зв’язок землі, праці, християнського гуманізму та сім’ї. Водночас, домінування чоловіка у сімейних відносинах мало яскраво виражений конструктивний характер, що підтверджують і дані усноісторичних досліджень.

 

Перелік джерел та літератури

1.      Верховенко Марія Сергіївна (1929 р. н.) м. Бердянськ Запорізької області. 04.03.2012. – Архів кафедри історії України БДПУ. 13 арк.

2.      Воробйов Олександр Пантелєїч (1930 р. н.) с. Нововасилівка, Бердянський район, Запорізької області. 24.01.2012. – Архів кафедри історії України БДПУ. 45 арк.

3.      Ємченко Марія Никифоровна (1931 р. н.) с. Новокам’янка Запорізької області. 18.02.2012. – Архів кафедри історії України БДПУ. 18 арк.

4.      Іванченко Іван Іванович (1942 р. н.) м. Бердянськ Запорізької області. 25.01.2012. – Архів кафедри історії України БДПУ. – 34 арк.

5.      Келембет Наталія Димидівна (1929 р. н.) с. Берестове Бердянського району Запорізької області. 15.02.2012. – Архів кафедри історії України БДПУ. – 22 арк.

6.      Космінська Галина Михайлівна (1937 р. н.) смт. Андріївка Бердянського району Запорізької області. 04.02.2012. – Архів кафедри історії України БДПУ. 19 арк.

7.      Півень Єфросинія Микитівна (1929 р. н.) с. Нововасилівка, Бердянський район, Запорізької області. 17.01.2012. – Архів кафедри історії України БДПУ. – 20 арк.

8.      Поросюк Михайло Григорович (1946 р. н.) м. Бердянськ Запорізької області. 28.01.2012 – Архів кафедри історії України БДПУ. – 30 арк.

9.      Різник Віра Макарівна (1939 р. н.) смт. Андріївка Бердянського району Запорізької області. 03.02.2012. – Архів кафедри історії України БДПУ. 22 арк.

10.  Скряга Володимир Андрійович (1929 р. н.) с. Успенівка Бердянського району Запорізької області. 13.02.2012. – Архів кафедри історії України БДПУ. – 18 арк.

11.  Етнографія України: Навч. посібн. / [За ред. Макарчука С.]. – Вид. 2 - ге, перероб. і доп. – Львів: «Світ», 2004. – 520 с.

12.  Кісь О. Жінка в українській селянській сім’ї другої половини XIX - початку ХХ століття: ґендерні аспекти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.05 «Етнологія» / Кісь О. – Львів, 2002. – 15 с.

13.  Колесник І. Українська культура та історіографія: історія ментальностей / Колесник І. // Український історичний журнал. – Київ, «Наукова думка», 2002. – №1. – С. 26 – 37.

14.  Культура і побут населення України / [Артюх Л., Горленко В., Косміна Т. та ін.] ; керівн. авт. колект. В. Наулко. – [видання друге, доповнене та перероблене]. – К.: «Либідь», 1993. – 285 с.

15.  Мишанич М. Вступ до українського народознавства: Навчально - методичний посібник / Мишанич М. – Донецьк: Донецький національний університет, 2003. – 232 с.

16.  Миронов Б. Социальная история России периода империи (XVIII - начало XX в.) / Миронов Б. – [2 - е изд., испр.]. – СПб: Изд - во «Дмитрий Буланин», 2000. – Т.2. – 2000. – 568 с.

17.  Пономарьов А. Українська етнографія: Курс лекцій / Понамарьов А. – К.: «Либідь», 1994. – 317 с.

18.  Соціальна історія Наддніпрянської України в другій половині ХІХ - на поч. ХХ ст.: Посіб. для практ. зан. та самост. роб. [для студентів історичних факультетів] / [упоряд. Куліков В., Проценко М.]. – Харків: Вид - во ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2007. – 63 с.

19.  Турченко Ф. Південь України напередодні Першої світової війни / Турченко Ф. // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя: «Просвіта», 2004 – Вип. ХVII. – С.127 – 162.

20.  Українське народознавство: Навч. посіб. / [Глушко М., Гонтар Т., Горинь Г. та ін.] ; за ред. С. Павлюка ; передмова М. Жулинського. – [3 - тє вид., випр.]. – К.: «Знання», 2006. – 568 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info