zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



УДК 616.72-002.77:616-035.684

 

РОЛЬ ТРИВОЖНОЇ СИМПТОМАТИКИ У СТРУКТУРІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ ХВОРИХ НА КОКСАРТРОЗ

 

Спіріна І.Д., Леонов С.Ф., Феденко Є.С.,

Шустерман Т.Й., Коваленко Т.Ю.

Україна, м. Дніпропетровськ,

Державний заклад «Дніпропетровська медична академія

Міністерства охорони здоров’я України»

 

Было проведено экспериментально-психологическое обследование 83 стационарных больных коксартрозом. Определен уровень тревожности с использованием личностной шкалы проявлений тревоги Дж. Тейлор и цветовой тест Люшера. Полученные данные свидетельствуют о наличии тревожных тенденций у 61,9% больных коксартрозом. Полученные данные необходимо учитывать врачам-травматологам при лечении и реабилитации этих больных. Также необходимо привлечение других специалистов, в частности медико-психологического профиля, усилия которых должны быть направлены на то, чтобы помочь пациенту с коксартрозом адекватно воспринять своё заболевание, приспособиться к измененному физическому и социальному статусу, поверить в возможность жить в новых условиях, ограниченных болезнью.

 

Коксартроз (КА) – хронічне прогресуюче захворювання тазостегнового суглоба різної етіології і найбільш важка форма остеоартрозу. Серйозною медико-соціальною проблемою є велика розповсюдженість хвороби у осіб працездатного віку, значна інвалідізація хворих та втрата професійних і соціальних навичок [1]. Доведено, що при будь-якому захворюванні необхідно враховувати не тільки соматичний фактор, який є провідним в терапевтичній практиці, а й психологічний [2].

У літературі наводиться багато даних, що свідчать про те, що якість життя хворого, що переніс тяжке захворювання, операцію чи травму, надзвичайно залежить від ступеня його психологічної реадаптації, від того, як він адаптувався і до самого факту захворювання, до його медичних, мікросоціальних та соціальних наслідків [4]. Відомо, що однією з форм психологічної адаптації організму в умовах гострого і хронічного стресу є тривога. Проте, тривалий, інтенсивний, неадекватний ситуації стан тривоги перешкоджає формуванню адаптивної поведінки.

Метою дослідження було провести оцінку рівня тривожності як психологічного феномену особистості у хворих на КА.

Матеріали та методи досліджень

Обстежено 83 хворих на коксартроз (КА) у віці від 23 до 68 років, які перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні ендопротезування Обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечникова м. Дніпропетровська. Серед обстежених було 30 (36,2±4,7 %) чоловіків і 53 (63,8±4,7 %) жінок, середній вік (M±m) – (53,3±0,9) років. Всі пацієнти хворіли на КА, підтверджений відповідними медичними документами.

Для оцінки рівня тривожності використовувалась особистісна шкала проявів тривоги Дж. Тейлор в адаптації Немчина Т.А. і 8-колірний тест Люшера.

Результати та їх обговорення

Шкала проявів тривоги Тейлор оцінює рівень особистісної тривожності, яка розглядається як відносно стабільна риса особистості, що виявляється в постійній схильності до переживань тривоги в самих різних життєвих ситуаціях, тобто схильності сприймати стресогенні ситуації як небезпечні або загрозливі, реагувати на них станом тривоги. Людина з високим рівнем особистісної тривожності постійно знаходиться в напруженому і пригніченому настрої, що може свідчити про наявність невротичного конфлікту та викликати емоційні і невротичні зриви, а також психосоматичні захворювання.

Як показали результати дослідження (табл. 1.1), більшість хворих на КА (53 пацієнта – 63,8 %) до операції мали середній рівень особистісної тривоги з тенденцією до низького рівня (в середньому – (10,10±0,57) балів). Водночас, у групі пацієнтів з виявленими граничними психічними розладами, вираженість тривоги була в 2,2 рази вище (р<0,001). Рівень тривоги кожного третього пацієнта цієї групи (37,1 %) за шкалою Тейлор становив від 15 до 24 балів (середньо-високий рівень), у 3 хворих – понад 25 балів (високий рівень). Прояви тривоги у них виявлялися внутрішньою напругою, роздратованыстю, занепокоєнням з незначних приводів, фобічними переживаннями з нечіткою чи мінливою фабулою.

 

Таблиця 1.1

Частота і ступінь вираженості особистісної тривоги за шкалою Тейлор у пацієнтів з коксартрозом (абс., %)

Рівень тривоги

В цілому (n=83)

Групи

основна (n=58)

контрольна (n=25)

р

Низький (0-4 бали)

7 (8,6%)

2 (2,9%)

5 (20,0%)

0,006

Середній з тенденцією до низького (5-14 балів)

53 (63,8%)

32 (55,7%)

20 (80,0%)

0,018

Середній з тенденцією до високого (15-24 бали)

21 (24,8%)

21 (37,1%)

<0,001

Високий (25-40 балів)

2 (2,9%)

3 (4,3%)

0,549

Середнє значення (М±m)

10,10±0,57

12,36±0,72

5,60±0,20

<0,001*

Примітка. * - за критерієм Стьюдента для незалежних груп, в інших випадках - за двостороннім точним критерієм Фішера.

 

Найбільші рівні особистісної тривоги відзначались у пацієнтів з домінуючим тривожно-фобічним синдромом (18,19±0,69 балів; р<0,001; порівняно з іншими підгрупами), що цілком закономірно і свідчить про високу діагностичну точність шкали Тейлор для виявлення цих відхилень.

Іншою методикою, що використовувалась нами для оцінки рівня тривоги і компенсаторних механізмів психоемоційного реагування на ситуацію, був 8-колірний тест Люшера. Виконання тесту передбачало послідовний вибір приємного кольору із 8-кольорових карток. Для виключення ситуаційної напруженості тест проводився двічі, причому перший вибір вважався бажаним, а другий – реальним. З урахуванням цього, для характеристики психофізіологічного стану хворих на КА, основний аналіз проводився за даними другого вибору. Інтерпретація тесту базується на аналізі порядку розташування основних кольорів (синій, зелений, червоний, жовтий), що асоціюються з ведучими психофізіологічними потребами і мають розташовуватися на перших позиціях рядку вибору. Додаткові кольори (коричневий, чорний, сірий) при нормальному стані людини мають бути обраними останніми. Порушення цього порядку свідчить про наявність тривоги, напруження і компенсаторних тенденцій.

При порівняльному аналізі колірного розподілу у пацієнтів основної і контрольної груп встановлено, що на перші дві позиції (І-ІІ) рядку вибору, хворі з ГПР достовірно рідше обирали синій (відповідно 24,3 % проти 45,7 % в контрольній групі; р<0,05) і червоний колір (27,1 % проти 48,6 %; р<0,05), віддаючи перевагу коричневому, чорному і сірому кольору – 21,4 %; 11,4 % і 17,1 % відповідно, проти жодного випадку серед пацієнтів без психопатологічних порушень (р<0,05) (табл. 1.2).

 

Таблиця 1.2

Частота вибору певного кольору пацієнтами з коксартрозом відносно І-ІІ і VII-VIII позицій рядка (абс., %)

Колір

І-ІІ позиція коліру у рядку

VII-VIII позиція коліру у рядку

Групи

Групи

основна (n=70)

контрольна (n=35)

р

основна (n=70)

контрольна (n=35)

р

1–синій

17

(24,3%)

16

 (45,7%)

0,044

14

(20,0%)

0,008

2–зелений

30

 (42,9%)

17

 (48,6%)

0,678

5

(7,1%)

1

(2,9%)

0,661

3–червоний

19

 (27,1%)

17

 (48,6%)

0,049

13

(18,6%)

0,004

4–жовтий

11

 (15,7%)

11

 (31,4%)

0,077

21

(30,0%)

3

(8,6%)

0,014

5–фіолетовий

27

 (38,6%)

9

 (25,7%)

0,275

8

(11,4%)

5

(14,3%)

0,756

6– коричневий

15

 (21,4%)

0,002

22

(31,4%)

23

(65,7%)

0,002

7–чорний

8

 (11,4%)

0,050

38

(54,3%)

22

 (62,9%)

0,531

0–сірий

12

 (17,1%)

0,008

18

(25,7%)

16

(45,7%)

0,048

Примітка. р - за двостороннім точним критерієм Фішера

 

Такі ж закономірності встановлено при аналізі колірного розподілу на останніх двох позиціях (VII-VIII) рядку: пацієнти основної групи достовірно (р<0,05) частіше ставили на ці позиції основні кольори (синій – 20,0 %; червоний – 18,6 %; жовтий – 30,0 %) і рідше – додаткові (коричневий – 31,4 % проти 65,7 %; сірий – 25,7 % проти 45,7 %). Ці результати вказують на тенденції до зниження у пацієнтів з ГПР загального фону настрою, зростання емоційної напруженості, фрустрації фізіологічних і особистісних потреб. Зокрема, переважання коричневого, чорного і сірого кольорів на І-ІІ позиціях свідчить про домінування у цих пацієнтів негативної оцінки свого стану, відчуття незадоволеності, хвилювання, стомленості, втрати надії на позитивні зрушення, намагання піти від проблем. Аналогічно, розташування основних кольорів на VII-VIII позиціях говорить про підвищення тривоги, емоційного напруження, незадоволеності, невіри у свої сили, безпорадність.

В цілому, наявність тривоги за тестом Люшера виявлено у 65 (61,9 %) хворих на КА, в тому числі у 56 (80,0 %) пацієнтів з ГПР і 9 (25,7 %) пацієнтів без психічних порушень (р<0,001). Психологічний конфлікт або стан фізіологічного неблагополуччя, що є джерелом тривоги, обумовлює поведінку компенсаторного типу. Проте, компенсаторні тенденції, виявлені у 42 (40,0 %) хворих на КА, були неадекватними, про що свідчить розташування додаткових кольорів на перших позиціях рядку. Слід зазначити, що у пацієнтів контрольної групи вираженість тривоги і компенсації була досить низькою, що свідчить про наявність у них невиражених проблем ситуаційного характеру і адекватну адаптацію. При наявності ГПР середня вираженість психофізіологічної дезадаптації була суттєво вищою – (3,63±0,37) балів, (р<0,001), а активність нижчою – показник працездатності дорівнював (15,7±0,43) проти (18,6±0,38) балів в контрольній групі (р<0,001).

Про залежність результатів тесту Люшера від ситуації свідчать дані порівняльного аналізу показників при першому і другому його виконанні. Встановлено, що у хворих з граничними психічними розладами реальні оцінки рівня тривоги і психофізіологічної дезадаптації були достовірно (р<0,05) вище, ніж «бажані». Коливання оцінок мало місце у 45 (64,3 %) цієї групи. У пацієнтів контрольної групи розбіжність оцінок мала місце лише в третині випадків (13 осіб або 37,1 %; р<0,05) і носила зворотний характер – показники першого вибору були дещо вище оцінок при другому виборі (p>0,10), що ще раз наголошує наявність у них проблем ситуаційного характеру.

Висновки

Таким чином, результати, отримані за тестом Люшера, свідчать про наявність тривожних тенденцій з частотою 61,9 % хворих на КА. При цьому інтегральний показник психофізіологічної дезадаптації найбільш високий у пацієнтів з психопатологічними розладами, що вказує на наявність у них вираженого нервово-психічного напруження, особистісної дисгармонії і відсутність оптимальних форм психологічного захисту. Спостереження пацієнтів з коксартрозом доцільно проводити спільно лікарем-травматологом і медичним психологом з метою вчасного проведення фармакологічної та психотерапевтичної корекції психоемоційного стану даного контингенту хворих.

Зусилля спеціалістів, зокрема медико-психологічного профілю, мають бути направленими на те, щоб допомогти хворому на коксартроз адекватно сприймати своє захворювання, прилаштуватися до зміненого фізичного і соціального положення, повірити у можливість жити у нових умовах, обмежених хворобою.

 

Джерела інформації:

1.      Коваленко, В.Н. Остеоартроз. Практическое руководство / В.Н. Коваленко, О.П. Борткевич. – К.: Морион, 2003. – 448с.

2.      Напреенко, А.К. Психосоматические расстройства: подходы к фармакотерапии / А.К. Напреенко // Международный медицинский журнал. – 2002. – Т.8,№4. – с.40-45.

3.      Александровский, Ю. А. Пограничные психические расстройства / Ю.А. Александровский. – М.: Медицина, 2000. - 496с.

4.      Николаева, Л.Ф. Основы медико-социальной реабилитации / Л.Ф. Николаева // Медицинская реабилитация / Под. ред. акад. В.М. Боголюбова. – Пермь: Звезда, 1998. – Т I. – с.6-34.

5.      Положий, Б.С. Стрессы социальных изменений и расстройства психического здоровья / Б.С. Положий // Обозрение медицинской психологии и психиатрии им. В.М. Бехтерева. – 1996. – №1-2. – С.136-143.

6.      Совершенствование методов ранней диагностики психических расстройств (на основе взаимодействия со специалистами первичного звена здравоохранения) / Под ред. В.Н. Краснова. – М.: ИД МЕДПРАКТИКА, 2008. – 136 с.

7.      Гублер, Е.В. Применение непараметрических критериев статистики в медико-биологических исследованиях /Е.В. Гублер, А.А. Генкин. – Л.: Медицина. – 1973. – 142с.

8.      Погосова, Г.В. Современные подходы к диагностике и лечению расстройств депрессивного спектра в общемедицинской практике : методическое пособие для врачей / Г. В. Погосова // Терапевт. – 2007. – №5. – С. 61-76.

9.      Подкорытов, В.С. Депрессия : Современная терапия. :[ руководство для врачей] / В.С. Подкорытов, Ю.Ю. Чайка. – Харьков: Изд–во «Торнадо», 2003. – 350 с.

10.  Ребров, Б.А. К вопросу о связи хронического болевого синдрома и тревожно- депрессивных расстройств у больных терапевтического профиля / Б.А. Ребров, И.И. Благинина, О.А. Реброва // Боль, суставы, позвоночник. – 2011. – Т.2, №2. – С.83-87.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info