zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ПЕДАГОГІЧНА ЕТИКА ЯК РЕГУЛЯТОР ДІАЛОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ВИКЛАДАЧА Й СТУДЕНТІВ

 

Жовтан Л.В.

Україна, м. Луганськ,

ЛНУ імені Тараса Шевченка

 

Статья посвящена вопросам педагогической этики преподавателей высшей школы в аспекте диалогического взаимодействия преподавателя и студентов в условиях изменения образовательной парадигмы. Рассмотрено и проанализировано отношение современных студентов к педагогической этике, выявлены их требования к тендерным характеристикам преподавателя.

Ключевые слова: педагогическая этика, диалогическое взаимодействие.

 

У зв'язку з реформуванням вищої освіти в контексті Болонського процесу значно розширюється поле взаємодії викладача й студентів, адже педагогічна діяльність в умовах кредитно-модульного навчання вимагає безпосередніх контактів викладача ВНЗ зі студентами, налагодження відповідного педагогічного спілкування. Регулятором такої взаємодії має стати педагогічна етика – наука, що визначає сутність морально-психологічної сторони діяльності викладача вишу.

Як відомо, педагогічна діяльність у сучасних умовах вимагає від викладача вищої школи безпосередніх контактів зі студентами й налагодження відповідного педагогічного спілкування, під час якого він впливає на студентів не лише своїми знаннями, а й властивими йому рисами характеру, особливостями емоційно-вольової сфери, життєвим досвідом, світоглядом тощо. У моральному плані педагог має бути таким, якими він хоче зробити своїх вихованців. Від викладача вимагається певна витримка, емоційна рівновага, вміння миттєво обирати шляхи адекватного реагування на педагогічну ситуацію, що виникає в навчально-виховному процесі, та правильно її вирішувати. Він формує позитивну установку на кожного студента; виявляє емпатію, розуміння внутрішнього стану особистості. Крім того, викладач має вміти слухати співбесідника, ставити запитання, аналізувати виступи, встановлювати контакт з людьми, бачити й розуміти реакцію слухачів тощо, отже, володіти культурою педагогічного спілкування. Таким чином, педагогічна етика викладача має ґрунтуватися на принципах поваги, довіри до студента, створення умов для його розвитку й саморозвитку.

Особливого значення це набуває нині, коли в системі цінностей студентської молоді відбуваються суттєві зрушення. Для виховання молоді дуже важливим є, хто саме виховує, тобто особистість викладача й наставника. Цей зв'язок посилюється у вищій школі, оскільки специфіка освітнього процесу у вишах споконвічно припускає як ніде інтенсивну трансляцію якостей викладача на більшість студентів. Чим в більшій мірі кожен викладач буде виявляти у спілкуванні зі студентами значущі для них якості, тим вагомішими будуть досягнення в навчально-виховній роботі.

У той же час, досить поширеною у вищій школі є ситуація, коли молодий викладач, який ще зовсім недавно сам був студентом, стикаючись із проблемами етичного характеру, часто нав'язує студентам власний досвід їх вирішення, що не завжди заслуговує високої оцінки з їх боку. Свою власну діяльність він, переважно, здійснює на основі копіювання своїх старших колег, інтуїції, що на сучасному етапі розвитку вищої освіти не може бути прийнятним.

Викладачі ж зі стажем бачать студентів з висоти своїх життєвих позицій і моральних цінностей, отже, нерідко неоднозначно реагують на нові форми взаємин зі студентами (зокрема, на діалогічну взаємодію) та на впровадження нових етичних норм у практику вищої школи. Як наслідок, для більшості викладачів вишів, на жаль, поняття "педагогіка співробітництва" не наповнене реальним практичним змістом.

Незважаючи на те, що питанням діалогічної взаємодії викладача й студентів присвячено цілу низку публікацій (Г. Акопов, А. .Амельков, Г. Андрєєва, О. Бодальов, І. Булах, В. Власенко, О. Гульбс, Л. Долинська, В. Кан-Калик, Я. Коломінський Є. Кузьмін, С. Литвин, Н. Павелко, А. Реан, С. Сгадов, В. Семенов, Ю. Шафігулліна, В. Юрченко, Я. Яноушек, Т. Яценко та ін.), проте питання педагогічної етики викладача вищої школи в аспекті означеної взаємодії окреслено лише в загальному вигляді. Досі відсутній чітко виписаний етичний кодекс поведінки викладача й, отже, відсутня будь-яка методична й психологічна допомога викладачу в цьому питанні.

Хоча у світовій практиці існують приклади успішного вирішення означеної проблеми. Так, у вищій школі США, незважаючи на те, що не існує єдиних вимог до діяльності й особистості викладача ВНЗ, все ж таки існують певні якості викладача, які визнаються більшістю науковців, а професійна поведінка викладачів регламентується відповідним кодексом, центральною ідеєю якого є пошана індивідуальності студента [1]. Згідно з цим кодексом, обов'язком викладача вишу є підтримка високого стандарту власної поведінки й заборона будь-яких дій, що могли б знизити його власний авторитет або авторитет колег, а також сприяння підтримці престижу ВНЗ і педагогічної професії загалом.

Проте, незважаючи на відсутність в Україні й країнах пострадянського простору аналогічного етичного кодексу поведінки викладача вищої школи, в психологічній літературі виокремлено цілу низку професійно важливих якостей викладача. Так, Г. Акоповим [2] наголошується на важливість загальнохарактерологічних (зокрема, емоційно-вольових) якостей викладача. М. Павелко [3], задаючи необхідні викладачеві якості у вигляді блоків, поряд з професійним, визначає мотиваційний, особистісний і моральний блоки. І досі існує полеміка між науковцями, що ж є більш важливим для викладача: його фахова підготовка чи морально-етичні якості.

Нас же цікавила думка студентів з цього питання. Слід зазначити, що більшість студентської молоді сприймає викладача вищої школи як непересічну постать. У процесі навчання його "образ" від курсу до курсу змінюється та поповнюється новими рисами, впливаючи на студентів не лише своїми знаннями, а й властивим йому світоглядом, життєвим досвідом, рисами характеру. З уявленням про "образ" викладача вишу, що суб'єктивно склався, студент співвідносить свою поведінку й діяльність в різних ситуаціях навчальної діяльності.

Метою наших досліджень стало ставлення студентів до педагогічної етики і в зв'язку з цим, які вимоги висувають вони до викладача вищої школи, тобто з'ясування уявлень студентської молоді стосовно тендерних характеристик викладачів. Для цього нами було проведено анкетування студентів 1–5 курсів різних напрямів підготовки ЛНУ імені Тараса Шевченка (обсяг вибірки – 250).

Отже, на запитання "Яка риса характеру має обов'язково бути у будь-якого першокласного викладача" переважна більшість опитаних (80,8 %) віддала перевагу викладачеві з певними моральними якостями в порівнянні з гарним спеціалістом, при цьому кожний четвертий із опитаних (27,2 %) виділив почуття гумору, кожний п'ятий (19,2 5) обрав тактовність, кожний десятий (13,1 %) – витримку.

У той же час, при обранні неприпустимих для викладача рис характеру студенти поділились на три групи: кожний четвертий (27,3 %) назвав грубість, приблизно стільки ж (26,9 %) – нетактовність, кожний п'ятий – лицемірство (21,8 %). І лише кожний п'ятий із усіх респондентів (19,2 %) вважає, що це неважливо, головне, щоб викладач був гарним спеціалістом.

Саме особистість викладача вишу, ставлення до своєї справи, рівень майстерності зумовлюють у студентів потребу в знаннях, бажання глибоко й досконало вивчати певну дисципліну. Так, на думку кожного третього з опитаних (34 %), симпатія до викладача в найбільшій мірі впливає на зацікавленість студентів у вивченні певної навчальної дисципліни. Та ж симпатія стала б для кожного п'ятого респондента (17 %) найвагомішою причиною при виборі дисципліни з варіаційної складової навчальних планів.

У той же час, кожний третій з опитаних (35,4 %) серед чинників, що негативно впливають на навчальний процес, називають відсутність взаєморозуміння з викладачем. Кожний п'ятий респондент (22 %) хотів би бачити в іншому суб'єкті спілкування партнера.

Стосовно того, яким має бути спілкування викладача зі студентами, то кожний другий із опитаних (54,7 %) хотів би бачити викладача максимально наближеним до студента, кожний четвертий (25,6 %) – демократичного викладача. Проте, на думку респондентів, цим вимогам задовольняють менше половини викладачів, у той час як кожний четвертий з них є строгим (25,8 %) або максимально дистанційованим по відношенню до студентів (24 %).

Отже, як свідчать результати опитування, питання педагогічної етики викладача вишу в аспекті діалогічної взаємодії викладача й студентів є недостатньо вирішеним, незважаючи на його затребуваність. У недалекому минулому з таким станом речей можна було миритися, оскільки зміни й вимоги до вищої освіти не були настільки швидкоплинними, як на сучасному етапі. Нині ж нові пріоритети освіти й зміни, що відбуваються у вищій освіті та в системі цінностей студентів, потребують швидкого розв’язання проблеми підготовки викладача з високими морально-вольовими якостями, який би володів елементами педагогічної етики та був би взірцем для майбутніх фахівців. Адже саме такий викладач може позитивно впливати на підвищення якості вищої освіти. А зважаючи на недостатню психолого-педагогічну підготовку молодих викладачів, виникає необхідність розробки й упровадження системи формування педагогічної етики молодого викладача як на етапі навчання їх у магістратурі, так і в перші роки діяльності у вищій школі.

 

Література

1.      Veysey L.R. The Emergency of the American University / L.RVeysey. Chicago : University of Chicago Press, 1965. – 358 p.

2.      Акопов Г.В. Социальная психология высшего образования / Г.В. Акопов. – Самара : изд-во Самарского ГПИ, 1993. – 212 c.

3.      Павелко Н.Н. Педагогическая культура как сущностная характеристика профессиональной деятельности преподавателя / Н.Н. Павелко. – Краснодар, 2004. – 306 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info