zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ПРОБЛЕМА ВИТОКІВ РАННЬОСЛОВ’ЯНСЬКОГО МАТЕРІАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ В СУЧАСНИХ АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

 

Челноков М.В.

Україна, м.Київ,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

 

В статье рассматривается актуальное состояние научного знания о путях становления прототипов раннеславянского материального комплекса, получившего окончательное оформление в памятниках пражской, пеньковской и колочинской археологических культур. Демонстрируется важная роль археологии в реконструкции миграционных процессов, которые предшествовали появлению славянства.

 

Дослідження останніх десятиліть, проведені насамперед такими археологами як Є.О. Горюнов, М.Б. Щукін, І.О. Гавритухін, Р.В. Терпиловський та А.М. Обломський, дозволили розглядати слов’янський етногенез як своєрідне і досить складне явище. Очевидно, що становлення раннього слов’янства було поступовим і не відбувалося в ізоляції, оскільки в нього виявились втягнуті також певні германські елементи. Закономірності розташування ранньослов’янських пам’яток зумовлюють неможливість виділення певного одного, чітко окресленого ареалу формування раннього слов’янства. Вірогідно, приблизно одночасно і відносно незалежно, хоча й на спільній «зарубиноїдній» основі, характерні риси ранньослов’янського матеріального комплексу розвиваються в Прип’ятському Поліссі, Верхньому Подніпров’ї, Подесенні та Посейм’ї починаючи принаймні з середини І ст. н.е.

Дані археології в цілому узгоджуються з даними лінгвістики і отже дозволяють визначити хронологічні рамки процесів діалектної диференціації, що супроводжували розпад первинної балто-слов’янської мовної неперервності.

Вірогідно найбільш раннім етапом становлення прототипів слов’янського матеріального комплексу слід вважати специфічну групу пам’яток ранньоримського часу, що виникла в результаті кризи класичної зарубинецької культури –пізньозарубинецький культурно-хронологічний горизонт [5], генетично пов’язаний з більш пізньою київською культурою. Даний горизонт цілком міг виступати археологічним еквівалентом праслов’янського племені венедів, згаданого в ряді античних писемних джерел.

Пізньозарубинецькі пам’ятки, чиї певні, хоча і суттєво видозмінені, елементи прослідковуються навіть на поселеннях кінця пізньоримської доби, не можна вважати простим продовженням латенізованої зарубинецької культури, незважаючи на часткове накладання їхніх ареалів. Характерні риси пізньозарубинецького матеріального комплексу формувались в результаті глибокої кризи латенських традицій, яка спостерігалась наприкінці І ст. до н.е. В той же час пізньозарубинецькі племена, поступово втрачаючи спадок класичної зарубинецької культури, виявились відірваними від провідних провінційноримських центрів. Це і зумовило незначну кількість на пізньозарубинецьких пам’ятках власне ранньоримських елементів.

Серйозно різниться топографічне положення пізньозарубинецьких та класичних зарубинецьких поселень. Наслідком суттєвої аридизації клімату, що спостерігалась в східноєвропейському лісостепу на початку ранньоримського часу, стає розташування пізньозарубинецьких поселень переважно на низьких ділянках в безпосередній близькості від річкових заплав. Свідченням масштабних змін є зникнення зарубинецьких городищ та припинення функціонування могильників середньодніпровського, верхньодніпровського та поліського локальних варіантів. Пізньозарубинецькі племена освоюють такі нетипові для класичної зарубинецької культури регіони, як Південне Побужжя, Подесення та південь лісостепового Дніпровського Лівобережжя.

На відміну від класичних зарубинецьких пам’яток, пізньозарубинецькі старожитності увібрали ряд елементів, пов’язаних із світом переважно балтських лісових культур Східної Європи, які не в останню чергу і зумовили їх своєрідність. Зокрема, пізньозарубинецькі пам’ятки Подесення включають ряд суттєвих юхнівських елементів. Наслідком зустрічі зарубинецьких племен та носіїв культури пізньої штрихованої кераміки в Верхньому Подніпров’ї в час загальної кризи класичних зарубинецьких пам’яток виступає поява групи старожитностей типу Кістені-Чечерськ [2]. Притаманні даному угрупуванню елементи часто майже в незмінному вигляді фіксуються на поселеннях ранньоримського часу Середнього Подніпров’я та Дніпровського Лівобережжя (старожитності типу Грині-Вовки). Наслідком контактів племен дніпро-двінської культури та зарубинецьких мігрантів виступає поява специфічного середньотушемлянського горизонту пам’яток [3, с.79].

Наступний етап розвитку прототипів ранньослов’янського матеріального комплексу представлений старожитностями київської культури, які в цілому характеризуються подальшим розвитком пізньозарубинецьких традицій. Поступовий перехід київських старожитностей в слов’янські археологічні культури раннього середньовіччя прослідковано в Подесенні та Посем’ї [4, с.70-73; 7, с.73-78].

Отже, внаслідок культурного перелому рубежу ер, що супроводжувався, окрім того, змінами клімату і викликаним ними просуванням сарматів на північ, закладаються ряд передумов, які посприяли виникненню слов’янства як самостійного утворення на півдні лісової зони Східної Європи та півночі лісостепу в результаті синтезу рис, притаманних лісовим культурам (пізньої штрихованої кераміки, дніпро-двінської), і пережиткових елементів, пов’язаних із зниклим на той час світом латенізованих культур.

Таким чином, дані археології дозволили суттєво збагатити наукові уявлення про ранні етапи слов’янського етногенезу. Стало можливим цілком обґрунтоване датування передумов, що викликали початок цього процесу, першими століттями нашої ери. В ряді районів Дніпровського Лівобережжя вдалося побудувати еволюційну колонку слов’янських старожитностей та їх прототипів починаючи І ст. н.е. і закінчуючи появою ранньоколочинських пам’яток. Очевидною стала близькість генетично пов’язаних з київськими старожитностями пеньківської та колочинської культур. В Подесенні зафіксовано численні випадки поєднання їх ранніх рис в одному комплексі. Більш заплутаною внаслідок відсутності чітко окресленого горизонту перехідних пам’яток залишається проблема витоків празької культури. Різні дослідники намагалися пов’язати їх з верхньодніпровськими старожитностями київської культури, пізньочерняхівськими пам’ятками Верхнього Подністров’я та пшеворською культурою [1, с.84].

Втім, говорити про остаточно оформлене слов’янство в римський час очевидно все ж таки не варто. Це б означало серйозне спрощення складних міграційних процесів даного періоду, до чого певний час схилявся О.М. Приходнюк [6, с. 116-122].

Очевидно, більш продуктивним є підхід М.Б. Щукіна, який розглядав відповідні пам’ятки римської доби в якості еквіваленту ембріонального етапу розвитку слов’янства, що характеризувався перерозподілом ізоглосних областей в рамках охопленого стрімкими змінами балто-слов’янського масиву та закінчився приблизно в час гуно-готського зіткнення виникненням перших слов’янських племінних союзів і просуванням слов’янства на південь в колишній черняхівський ареал [8, с.286]. Результатом цього стає поява поселень з ранніми пеньківсько-колочинськими елементами (Мотовилівська Слобідка 4, Сенча, Курган-Азак) в Подніпров’ї та Посейм’ї, ранньопразьких поселень Кодин І, Лука-Каветчинська та Бакота в Подністров’ї.

 

Література:

1.      Баран В.Д. Пражская культура // Этнокультурная карта территории Украинской ССР в І тыс н.э.—К.:Наукова думка, 1985.—С.76-85.

2.      Дробушевский А.И. Чечерская группа верхнеднепровского варианта зарубинецкой культуры // Краеведческие записки (К 80-летию Гомельского областного краеведческого музея). — Гомель:Гомельский областной краеведческий музей, 2000. — С. 49-77.

3.      Лопатин Н.В., Фурасьев А.Г. Северные рубежи раннеславянского мира в III-V ст. н.э.— М.:Институт археологии РАН,2007.—252 с.

4.      Обломский А.М. Днепровское лесостепное Левобережье в позднеримское и гуннское время.—М.:Наука, 2002.—255 с.

5.      Обломский А.М., Терпиловский Р.В. Среднее Поднепровье и Днепровское Левобережье в І-ІІ вв. н.э.— К.: Институт археологии АН УССР,1991 —176 с.

6.      Приходнюк О.М. О территории формирования и основных направлениях распостранения пеньковской культуры // Древности юго-запада СССР (I—середина II тыс. н.э.).—Кишинев:Штиинца,1991.—С. 106-124.

7.      Терпиловский Р.В. Ранние славяне Подесенья III-V вв. К.:Наукова думка, 1984.—123 с.

8.      Щукин М.Б. На рубеже эр: Опыт историко-археологической реконструкции политических событий III в. до н.э. - I в. н.э. в Восточной и Центральной Европе. — СПб.:Фарн, 1994. — 324 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info