zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ВЗАЄМОДІЯ ПРОСТОРУ І ФОРМИ В РАМКАХ АРХІТЕКТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА

 

Мринська Н.О.

Україна, м. Луцьк,

Луцький національний технічний університет

 

В статье раскрыты теоретические положения пространства и формы, как синтезированных составляющих архитектурной среды. Даны новые определения пространству и форме, как структурных единиц композиционного единства. Создано разделение пространственных структур на: искусственные, перцептивные и природные, которые в состоянии формально охарактеризовать архитектурное пространство, что дает возможность детального изучения любой архитектурной композиции в рамках среды окружения.

 

Сучасні умови життєдіяльності, застосування наукових технологій, змінюють уявлення про простір і форму. Введені в жорсткі рамки нормативних актів, вони далеко не повністю враховують сприйняття простору і форми, з точки зору людини, яка створює особливий вимір при проектуванні архітектурних об'єктів. Основний напрямок врахування людського фактору, є створення структурних показників простору, які б могли формувати гармонійне середовище. Таким чином, актуальним і необхідним є пошук нових прийомів формування архітектурного простору засобами архітектурного формоутворення. Органічного поєднання форми та простору в структурі архітектурного будівництва.

Метою роботи є необхідність визначення понять простору та форми, як основних термінів будь якого архітектурного середовища та структуризація простору та його базових похідних.

Питанню організації архітектурної форми та простору присвячено багато досліджень, на формування концепції даної роботи вплинули дослідження в сфері методології архітектурного простору – Н.П. Андрущенко [1], М.А. Ільїн [5], А.Г. Рапорт [6]. Архітектурну форму як предмет досліджували Р.Є. Барбишев [2], А. Валпис [3], Ю.Н. Евреінів [4]. У теоретичних роботах є фрагменти того чи іншого підходу до категоріально-понятійної функції простору, форми, але визначення набувають загальних, не чітких понять. Тому автор визначає нове поняття простору та форми в архітектурно - практичних рамках.

Архітектурний простір є складною динамічною системою, що утворюється з безлічі елементів, а його формування є комплексним багатощаблевим процесом. Цей процес вимагає загального методологічного підходу, який дозволив би встановити кореляцію між різними елементами його структури, досить гнучку й пристосовану до різних окремих ситуацій, які відбивають сучасний погляд на організацію простору за рахунок форми об’єктів. Цей діалектичний зв’язок простору з формою лише підкреслює необхідність розвитку теоретичного знання.

Простір – це середовище, обумовлене певними рамками, яке включає в себе архітектурну чи природну форму і створює в своїх границях емоційний фон композиційної єдності. Тобто архітектурний простір, це не тільки окреслене об’ємними показниками середовище, а і форма, яка знаходиться у цьому середовищі, а також відчуття, тобто емоції, сформовані при об’єднані його структурних границь та форми.

При цьому форма – це штучно створений об’єкт, упорядкований геометричними показниками, який формує простір. Таке тлумачення відокремлює штучний об’єкт від природного, що створює закономірне витікання характеристики природної форми. Природна форма – це живий чи рослинний об’єкт, який можливо описати за допомогою асоціацій чи геометрії. Визначається, що різниця між штучним та природним об’єктом в понятті форма базується на асоціативному сприйняті. А якщо більш детально, то для опису природної форми достатньо порівняння її по асоціативному ряду, а геометричні показники не є вирішальними, наприклад: кущ схожий на оленя, гора у вигляді трикутника, цього достатньо для опису форми природного об’єкта; в той час як для штучної форми асоціації не виступають головним чинником, тут переважно враховується геометричні показники.

Простір і форма як теоретико-архітектурна категорія підлягає самостійному вивченню, однак це не заперечує їх нерозривного діалектичного взаємозв’язку.

Неможливо сприймати архітектурний об'єкт будь-якої форми, без його оточення, тільки цілісність сприйняття дасть довершений результат. У загальній композиційній закономірності форма знаходить значимість, а простір - усвідомленність.

На теоретичній основі простору та форми можливо створити групи базових структур та чинників, на підставі яких формується той або інший вид структурного членування простору, - «просторові структури» - штучна, природна та перцептивна, як основні напрямки формування середовища під впливом архітектурного простору. Просторові структури в свою чергу складаються з показників, які дають змогу створити певну послідовність аналізу архітектурного середовища.

Штучна структура відображає простір, який створений чи запланований до створення в тому чи іншому місці і має структуру архітектурного об’єкта. Штучна структура – це простір, який не може бути створений ні ким, крім людини. Також вона є відображенням двох понять - співрозмірність та конструкція, які в свою чергу формують загальній показник тектонічність споруди. Геометрична гармонія описує показники штучного простору, використовує визначення розмірів, границь, форми речовинних тіл, які в той або інший спосіб беруть участь у його формуванні. Таким чином, певна абстрактна схема простору, яка виражена за допомогою систематизованих знань геометрії та служать для теоретичного уявлення штучного простору, і містить у своїй основі геометричну просторово-організуючу ознаку, і є складовою структурної гармонії.

Співрозмірність, як функціональний чинник, виступає узагальненою похідною від абстрактної функції, відповідно до якої відбувається схематичне розмежування архітектурного простору з утворенням і розвитком зв’язків між визначеними просторовими одиницями. Виявлений у такий спосіб чинник є формальним відбиттям функціонального процесу, що в результаті визначає закономірності організації простору за співпідпорядкованістю компонентів, визначає прийоми групування або диференціації просторів, прийоми побудови об’єму споруди і взаємовідношення між нею та загальною композицією, зовнішнім середовищем, а також композицію відкритих просторів.

Конструктивний чинник віддзеркалює роль будівельних конструкцій у процесі формування геометричної структури архітектурного простору. Для виявлення конструктивного чинника в теоретичних положеннях слугували абстрактні типи структури, що використовують членування простору у контексті конструктивної схеми споруди, сітки колон, типи перекриттів, тощо.

Тектоніка створена для опису механізмів, що визначають просторову побудову архітектурної форми в просторі, в основі яких закладені прийоми і методи дослідження форми. При цьому сам процес дослідження обумовлений прагненням до чіткого опису форми та архітектурно-просторових явищ в складі її конструкції. Відповідно з такої позиції архітектурне штучне середовище розглядається як система з чітко обґрунтованими структурними елементами (просторовими первинними одиницями і їх видами), що знаходяться у взаємодії один з одним.

Перцептивна структура є узагальненням характеристик процесів, пов’язаних з емоційним сприйняттям архітектурного простору за допомогою органів відчуттів, та створює духовну гармонію. Кожний елемент цієї структури досить чітко віддзеркалює характеристику простору і як результат, його сприйняття людиною. Перцептивна структура відповідає та створює на своєму тлі такі чинники – образ та асоціативність.

Образ, як чинник, виступає своєрідним асоціативним підґрунтям при сприйнятті будь-якого об’єкта, де асоціативність виступає як потенційна можливість вступати у комбінацію з подібними просторами, або його елементами, утворюючи аналоговий образ простору. У різні часи такими ідеалами відображаються певні сумарні архітектурні ідеї, традиційні принципи побудови жител, храми, палаци, фортифікаційні та адміністративні комплекси. У них концентрувалися накопичені знання і еволюційно перевірений досвід поколінь. Існування такого роду «ідеалів» (або образів) стає головною особливістю розвитку архітектури з моменту усвідомленого формування людиною свого оточення. Ця риса в значній мірі визначає механізми «народження» архітектури і підтримує її існування як культурного явища. Іншими словами, одним з головних ознак архітектурної системи є впорядкованість її елементів згідно певного набору правил, символів. Знакові показники є завершальними при формуванні перцептивного простору, саме вони в змозі дати повну оцінку образу і порівняти візуальний ряд з фіксованою пам'яттю, тобто дати визначення об'єкту як архітектурної одиниці, що належить до чітко виділеного типу будівель за їх призначенням. Знак стає досконалим утіленням формального мислення людини при формуванні образності форми.

Жодний простір не можливо віднести до досконалого, якщо не враховувати його природне оточення.

Природна структура - це принцип узгодження архітектурних просторів форми з природними ландшафтами, та врахування природно-кліматичних показників в процесі формування архітектурного середовища. Природна структура сприяє відчуттю цілісності та гармонії. Форма створюється за рахунок плановості та відображення у візуальному ряді знаковості, загальну композиційну єдність з природним ландшафтом і змушує сприйняття людини поєднувати традиційність форми з традиційністю природного оточення.

Та найважливішим у природній структурі є природна інтеграція архітектурного простору, та взаємодія людини з природним середовищем, узгодженість та відповідність цілей при урахуванні функціональності та комфортності простору. Природна структура, інтегрована в архітектурний простір, дає змогу людині відчувати єдність архітектурного простору з духовним світом і складає найважливішу задачу сучасного будівництва. Допоміжними чинниками при структуризації природного середовища є природоінтеграція.

Природоінтеграція виступає чинником в природній структурі, є єдністю з природним ландшафтом та створює замкнуту екосферу взаємодії людини з оточуючим середовищем. Врахування природних структур збагачує композиційне середовище архітектурного об’єкта. Природоінтеграція задає напрямок цілісного взаємопроникнення штучного в природнє середовищє за допомогою композиційного удосконалення та цілісності сприйняття. Цілісність як чинник, створює загальну концепцію, завершальний етап формоутворення інтегрованого простру. Цілісність слугує мембраною та поєднує зовнішнє оточення з внутрішньою наповненістю. Завдяки цілісності образу екстер’єру будівлі робиться узагальнений висновок гармонійності архітектурного простору та природного оточення.

Природоінтеграція і цілісність створюють нову концепцію сприйняття архітектурних форм - утилітарність. За рахунок використання природного середовища, як складової архітектурного простору, та створення природоінтегруючих чинників ми досягнемо користі, тобто утилітарності. Утилітарність, це взаємовигідне співробітництво між природною структурою (ландшафтом) і штучною спорудою (архітектурною формою), де природний простір виступає таким собі посиланням до створення «корисної» архітектурної форми, але при цьому ґрунтується, на природоінтегрірующіх показниках і враховує цілісність, яка в змозі підтримувати сприйняття природи і форми як єдиного простору.

Архітектурну форму, ототожнюють з інертною масою, тому що дійсно архітектурний простір стає відчутним, знаходить свою форму, тільки в результаті того або іншого розподілу конструктивності, знаковості і утилітарності з обов'язковою умовою - гармонійного поєднання простору і форми. І в цьому відношенні архітектурний простір створює синтез з архітектурною формою і тільки тоді може визначати напрямки і відчуття гармонійного середовища. Єдність архітектури в рамках простору і форми ми називаємо «синтезом», хоча розуміємо, що цей термін давно вже не вміщує всіх відтінків і нюансів, що виникають при взаємодії простору і форми . Простір - свого роду універсальний «матеріал» форми.

Треба зазначити, що немає простору без форми і форми без простору, за виключенням синтетичної моделі архітектурного середовища. Простір формує форму, а форма впливає на упорядкованість та загальне підпорядкування простору. Загальна ознака синтезу в тому, що це складна, «поліфонічна» структура образного цілого, що створюється «діалогом» простору і форми. Їх образна і композиційна єдність, духовне співзвуччя, спільна участь в художній організації простору і форми, узгодженість масштабів, пропорцій, ритму, здатні активізувати сприйняття, повідомляти багатоплановість форми, багатогранність художньої ідеї.

 

Список використаних джерел

1.      Андрощенко Н.П. Многозначность термина «архитектурное пространство» [текст] / Н.П. Андрощенко / Методологические проблемы теории архитектуры. / [Сб.статей. Під ред. Ю.Н.Єврєінова]. — Київ: КиевЗНИИЭП,1981. — 73

2.      Барбишев Е. Формообразующие структуры и архитектурная форма / Є. Барбишев, Г. Сомов — М.: Архитектура СССР. 1990 80 с.

3.      Валпис А. Социальный смысл архитектурной формы / А. Валпис : Декоративное искусство СССР, 1973. 95 с.

4.      Евреинов Ю.Н. О природе и сущности формообразования в архитектуре : Вопросы формообразования в современной архитектуре / Ю.Н Евреинов, Сб. науч. трудов— К.: ЗНИИЭП. 1983. — 215 с.

5.      Ильин М.А. Основы понимания архитектуры. / М.А. Ильин – М.: Строиздат, 1989. — 332с.

6.      Раппапорт А.Г. К пониманию архитектурной формы : Автореф. дис. д-ра исскуствовед. : 18.00.01 / А.Г. Раппапорт Рос. акад. арх. и строит, наук. М., 2002. 38с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info