zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ТЕРИТОРІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ПОДІЛ СВІТУ У ХХІ СТОЛІТТІ: АРКТИКА В ЗОВНІШНІЙ ПОЛІТИЦІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

 

Прус Д.С.

Україна, м. Луганськ ,

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

 

В статье рассматривается проблема территориально-политического раздела Арктики во внешней политике Европейского Союза. Для написания работы использовались документальные и аналитические материалы с официальных сайтов стран, которые играют важную роль в решении «Арктической проблемы». В статье рассмотрен интерес Европейского Союза, который начал проявлять активный интерес к Арктике с конца 90-х гг. XX века, обосновывая это своей обеспокоенностью конкуренции различных государств за природные ресурсы Крайнего Севера, территориальными спорами и претензиями ряда стран за контроль над северными морскими проходами, так же и ухудшением экологии в регионе. Борьба за Арктику всегда имела и военный подтекст. Страны региона, даже союзники, например, Исландия и Великобритания, периодически сталкиваются между собой - через районы рыбной ловли, через месторождения нефти и газа на шельфе, и т. д. В связи с тем, что только три государства-члена Европейского Союза являются арктическими государствами, - бороться на равных с такими странами, как США, Канада и Россия за господство на арктических территориях они не могут. Но, тем не менее, их работа направлена на достижение реальных результатов, при этом ЕС может игнорировать ряд процессов, используемых другими государствами.

Ключевые слова: Европейский Союз, Арктика, борьба за Арктику, территориально-политический раздел.

 

В боротьбі за нарощування економічного та військового потенціалу, держави світу не припиняють пошуки джерел матеріального статку, у тому числі – і шляхом поширення державної юрисдикції на території, яких до тепер не торкнувся процес територіально-політичного поділу світу.

Одним з регіонів, навколо якого прискореними темпами загострюється міжнародна суперечка, виступає Арктика, яка, завдяки неспроможності людини вести прибуткову господарську діяльність в умовах Заполяр’я, тривалий час майже не враховувалася під час планування господарського розвитку та в рамках зовнішньополітичних заходів провідних держав світу. Але, завдяки бурхливому розвитку світової цивілізації, і викликаного ним глобального потепління, частина територій планети ставала дедалі більш доступною, і, як наслідок, більш конфліктогенною.

Виявлені на дні Північного Льодовитого океану значні запаси природних енергоресурсів стали приводом для розширення меж прибережних держав у напрямку до Північного полюса планети. Однак зобов'язані діяти в рамках міжнародного публічного права, зацікавлені держави не можуть скористатися вивіреними, традиційними методами приєднання. У силу прямої вказівки Конвенції ООН з морського права 1982 року, «охочі» змушені довести незаперечну приналежність даної території до тієї чи іншої держави за допомогою формування наукової доказової бази: оспорюване океанічне дно має виступати «природним продовженням сухопутної території держави», тобто мати статус континентального шельфу.

Отже, тема, обрана для дослідження, є актуальною.

Разом з тим, не можна сказати, що в сучасній історіографії дана проблематика отримала всебічне висвітлення. Більшість публікацій з цієї теми, якими сповнена мережа Інтернет, мають науково-публіцистичний характер або представляють собою політичну аналітику [3], [4], [10], [15], [16]. Якщо з арктичної проблематики в цілому ще можна зустріти спеціальні дослідження [1], [23], [24], то арктична політика ЄС залишилася майже без уваги. Можна назвати лише окремі роботи, хоча б опосередковано наближені до теми нашого дослідження [26], [27], [28] .

Виходячи з цього інформаційну базу для даної роботи склали документальні та аналітичні матеріали, які розміщені на офіційних сайтах міжнародних організацій та країн, так чи інакше втягнутих до «арктичної» суперечки [5], [6], [12], [13], [14], [26], [27], [28].

Відповідно до характеру документального забезпечення, в якості мети роботи можна взяти дослідження ходу та актуального стану розвитку політики ЄС щодо Арктики. З цією метою достатньо проаналізувати доступне коло джерел та літератури, виявити основні напрями арктичної політики ЄС, з’ясувати тенденції в названій політиці, які мали місце в першому десятиріччі XXI століття і на даному підґрунті сформувати попередні прогнози щодо можливих напрямів розвитку ситуації.

Отже, в якості об’єкту дослідження нами було обрано міжнародну боротьбу за територіально-політичний поділ Арктики, яка набрала особливих обертів наприкінці XX – в першому десятиріччі XXI століття. Предметом дослідження виступає арктична політика ЄС.

Починаючи з кінця 90-х рр. XX століття Європейський Союз почав проявляти активний інтерес до Арктики, обґрунтовуючи це своєю стурбованістю конкуренцією різних держав за природні ресурси Крайньої Півночі, територіальними суперечками і претензіями ряду країн за контроль над північними морськими проходами, так само й погіршенням екології в регіоні [7].

 Спочатку діяльність Євросоюзу в арктичній сфері концентрувалася в основному в рамках «Північного Виміру». На початку 2000-х років в Європейському Союзі була популярна ідея «арктичного аспекту», яка знайшла своє відображення в оновленій концепції Північного Виміру, прийнятої в кінці 2006 року.

Євросоюз активно співпрацював з трьома регіональними організаціями, що займаються проблемами Арктики, - Баренц Євро-Арктичною радою (БЄАР), Арктичною радою та Радою міністрів країн Північної Європи (РМКПЄ). У жовтні 2007 року Європейська Комісія прийняла План дій щодо інтегрованої морської політики, в якій зачіпалася проблема розділу континентального шельфу та експлуатації морських проходів в Арктиці [19].

У червні 2010 року міністр закордонних справ Фінляндії Олександр Стубб запропонував організувати обговорення на вищому рівні питань, пов'язаних з використанням ресурсів Арктики. Зокрема, міністр зазначив, що Фінляндія зацікавлена у співробітництві з іншими арктичними країнами в Баренцевому морі. Для країни представляють ключовий інтерес лісовий сектор, арктичне судноплавство, гірничорудна промисловість і розвиток пов'язаної з цим інфраструктури. Критичним питанням для перспектив розвитку Баренцева регіону є поліпшення транспортної, комунікаційної та логістичної інфраструктури, а також спрощення режиму перетину кордону [4].

Володіючи обмеженими можливостями впливати на те, які процеси відбуваються в Арктиці, Євросоюз, як і в багатьох інших областях, намагається грати роль «нормативної» сили - пропонувати стандарти та зразки поведінки, які можуть бути прийняті всіма присутніми в регіоні акторами. В кінці 2008 р. Єврокомісія сформулювала, а роком пізніше Рада міністрів закордонних справ Євросоюзу схвалила три найважливіші цілі ЄС в Арктиці:

·         збереження природного середовища та автохтонного населення;

·         забезпечення видобутку ресурсів, що не завдає шкоди навколишньому середовищу;

·         участь у багатосторонньому управлінні справами регіону [18].

Ці цілі можуть здатися амбіційними тільки, якщо не брати до уваги обмеженість доступних Єврепейському Союзу політичних інструментів. На практиці мова йде про спостереження, дослідження і дискусії, багато з яких покликані переконати країни Арктики в необхідності введення більш високих природоохоронних стандартів, навіть на шкоду їх господарської активності.

Не дивно, що держави регіону прохолодно ставляться до подібних претензій, хоча і сприймають їх як норму, не відмовляючись від участі в ініційованих Євросоюзом діалогах [24].

В прес-релізі Єврокомісії з нагоди прийняття комюніке « Європейський Союз і Арктичний регіон »в листопаді 2008 року йшлося, що «розширення вкладу Європейського Союзу в арктичну співпрацю відкриє нові перспективи в наших відносинах з арктичними державами. ЄС готовий працювати з ними для зміцнення стабільності, багатостороннього управління через існуючі структури, а також для збереження балансу між пріоритетною метою збереження природи і необхідністю освоєння природних ресурсів, у тому числі вуглеводнів» [26].

Ряд експертів з Росії, Норвегії, США і Канади (тобто країн, які не є членами Європейського Союзу) оцінили цей документ, як досить рішучу спробу Євросоюзу позначити свою претензію на участь в арктичних справах [10].

Багато в чому, рушійною силою, що підштовхує ЄС до більш агресивній політиці в Арктичному регіоні є три північно-європейські держави - члени ЄС: Данія, Швеція і Фінляндія, які відчувають себе відтиснутими від арктичних справ, хоча вони і мають значні інтереси в цьому регіоні.

Справа в тому, що Швеція, Фінляндія та Ісландія вважають себе ображеними, адже їх вже двічі не запросили на зустрічі міністрів закордонних справ п'яти прибережних арктичних держав - у травні 2008 р. в Ілуліссат (Гренландія), в березні 2010 р. в Челсі (Канада).[11] На цих зустрічах було досягнуто принципово важливі домовленості, зокрема про те, що будь-які пересічні претензії в Арктиці будуть регулюватися виключно на основі норм міжнародного права, перш за все, Конвенцією ООН з морського права 1982 р. Швеція, Фінляндія та Ісландія неодноразово висловлювали побоювання, що заходи у форматі «п'ятірки» можуть послабити Арктичну раду.[23]

У комюніке Єврокомісії з Арктики не надається особливого значення потенційним проблемам у області безпеки, але відзначається важливість стабільності, співпраці та збереження морського середовища. Співробітник Європейського агентства з навколишнього середовища Гуннар Сандер в одній зі своїх публікацій якось зазначив, що «в Європейському Союзі вбачають необхідність у новій і при цьому більш сильній структурі з управління в Арктиці», і додав, що на його думку «Арктичній раді в її сучасній формі не вистачає необхідного політичного впливу» [21].

Виступаючи у Кіркенесі на конференції по Крайній Півночі норвезької Ради з науки, Сандер відзначив значні зміни у позиції Європейської комісії з Арктиці. Якщо до 2007 р., зазначає він, про Арктику достатньо було знати, що вона знаходиться десь далеко, зараз до неї проявляють зростаючий інтерес. Безпрецедентні темпи танення арктичних льодів і російський прапор, встановлений на морському дні на Північному полюсі, порушили у Комісії інтерес до арктичного регіону. На думку вченого, Єврокомісія перебуває в процесі пізнання Арктики, і комюніке окреслює загальні стратегії, яким ще належить значна доробка.

На противагу Сандеру, міністр праці Фінляндії Тар'я Кронберг стверджує, що аспекти безпеки на Півночі досить важливі, і їй хотілося б, щоб Фінляндія приєдналася до співпраці, що швидко розвивається між Норвегією та Швецією у цій галузі. "Північний вимір", на його думку, міг би стати гарантом безпеки на Крайній Півночі. [25]

У січні 2011 р. Європейський парламент у своїй резолюції закликав активізувати арктичну політику Європейського Союзу, однак його голос у подібних питаннях залишається лише консультативним [27].

У липні 2010 року Ісландія поспішно розпочала переговори про вступ держави до Європейського Союзу. І в цьому також є арктичне підґрунтя. Тепер використовувати в своїх інтересах Ісландію намір Брюсселю, який зможе через «крижаний острів» зміцнити свої позиції в арктичному регіоні. При цьому жителі Ісландії зовсім не впевнені в тому, що вступ до Євросоюзу - гарна ідея. 60% опитаних ісландців виступили проти ініціативи уряду країни. Але навряд чи влада зверне велику увагу на соцопитування: дана угода передбачає бонуси для обох сторін - ЄС, який знаходиться на стадії будівництва арктичної політичної лінії, зміцнить свої позиції в Арктиці, а Ісландія отримає нові можливості впливу на політику Євросоюзу [21].

У 2011 р. на сьомий міністерській сесії Арктичної ради (АР) в Гренландському місті Нууке був підписаний перший панарктичний юридично зобов'язуючий документ – «Угода про співпрацю в авіаційному та морському пошуку та рятуванні в Арктиці». Підписавши його, Данія, Ісландія, Канада, Норвегія, Росія, США, Фінляндія та Швеція взяли на себе взаємну відповідальність за стан справ в Арктиці. У документі враховано все - зв'язок, транспорт, аварійно-рятувальне обладнання та ін. У свою чергу Ісландія вкрай зацікавлена у розвитку співпраці в такій сфері, як рятування, пошук судів і людей в Арктиці [24].

Боротьба за Арктику завжди мала і військовий підтекст. Країни регіону, навіть союзники, наприклад, Ісландія і Великобританія, члени НАТО, періодично зіштовхуються між собою - через райони рибного лову, через родовища нафти і газу на шельфі, і т. д. Навіть залишаючи осторонь англо-ісландські "тріскові війни "50-70-х років, можна згадати сьогоднішні регулярні дипломатичні зіткнення Росії та Норвегії, приводом до яких служать інциденти за участю риболовецьких суден і кораблів берегової охорони.

Обідві сторони використовують військові кораблі для патрулювання спірних районів лову й полювання на "напівлегальних браконьєрів" - рибальські траулери, які раз у раз порушують морські кордони сусідніх країн [15].

Крім усього іншого, не слід забувати про "спадщини холодної війни". Арктика - регіон, який скорочує відстані між Сходом і Заходом, і це правило справедливо не тільки для торговельних суден. Через Арктику пролягають найкоротші маршрути стратегічної авіації з Росії до Північної Америки і назад, і найкоротші же траєкторії міжконтинентальних балістичних ракет. Росія, володіючи найбільшими полярними володіннями, має і найбільш розвинену інфраструктуру за полярним колом. У неї тут більше аеродромів, криголамів і бойових кораблів, ніж у всіх інших арктичних країн разом узятих. Підстав для благодушності це, однак, не дає. У значній частині російська заполярна інфраструктура виробила свій ресурс і потребує модернізації та заміні [20].

Отже, Арктика - це регіон, чиє стратегічне значення зростає з кожним днем. Кожна країна вважає своїм першочерговим обов’язком розробити власну програму, відносно подальших відносин як з державами Арктики, так і щодо територіальних претензій. Незважаючи на те, що приарктичні країни все ще намагаються вирішити виникаючі суперечки мирним шляхом, ні для кого не секрет, що при цьому часто використовується і презентація військової могутності держави.

У зв'язку з тим, що тільки три члена Європейського Союзу є арктичними державами (Данія, Фінляндія, Швеція) - боротися на рівних з такими державами, як США, Канада і Росія в розгорнувшийся гонці за арктичні території вони не можуть. Тому, роль "нормативної" сили, яку обрав Європейський Союз по відношенню до Арктики, може бути не таким ефективним і не дати тих же результатів, які були в інших проблемних регіонах.

Головними претендентами на Арктику на наш погляд є США, Канада і Росія. Вирішальна гонка відбудеться між ними. І шлях, який обере кожна з цих країн і вирішить долю Арктичних територій. Завдяки своєму впливу в світі, кожна з них може мирним шляхом добитися своїх цілей, але тим самим це дає можливість іншим державам і Європейському Союзу заявити про свої домагання. Та держава, в чиїх руках опиниться якомога більше багатих арктичних територій займе лідируюче місце в світі. І від того, яка це буде держава, буде залежати чи залишиться світ багатополярним, чи повернеться до біполярної системи, або ж буде створена нова світова система.

 

Джерела і література

1.      Отчет Восьмой Конференции Парламентариев Арктического региона [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.arcticparl.org/conferences.aspx

2.      ПРО, нефть и ледоколы [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.gazeta.ru/science/2012/06/08_a_4617845.shtml

3.      Опыт изучения Арктики в Финляндии [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.uarctic.org/SingleNewsArticle.aspx?m=350&amid=13688

4.      Финляндия Финляндии [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.arcticuniverse.com/ru/finland.html

5.      Speech by Minister Tuomioja in the Finnish-Russian Arctic Partnership Seminar [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://formin.finland.fi/Public/default.aspx?contentid=251007

6.      Finland’s Strategy for the Arctic Region, Abstract. Prime Minister’s Office Publications, 8/2010. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://vnk.fi/julkaisukansio/2010/j07-suomen-arktinen-08-finlands-strategy/pdf/en.pdf

7.      Арктика: зона мира и сотрудничества, Москва, ИМЭМО РАН, 2011. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.imemo.ru/ru/publ/2011/11011.pdf

8.      Стратегия Финляндии в освоении Арктики [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://russiancouncil.ru/inner/?id_4=705#top

9.      "Арктическая пятерка" обсудит вопрос определения границ шельфа [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.vesti.ru/doc.html?id=349717

10.  Швецию и Финляндию не пригласили на встречу стран Арктики [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://polblog.ru/2010/03/31/shveciyu-i-finlyandiyu-ne-priglasili-na-vstrechu-stran-arktiki/

11.  Sweden's strategy for the Arctic region 2011-2013 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.government.se/sb/d/3427/a/186174

12.  Sweden's Chairmanship Programme for the Arctic Council 2011-2013 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.government.se/sb/d/3427/a/186177

13.  Finland’s strategy for the Arctic region drafted [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://formin.finland.fi/public/default.aspx?contentId=194146&nodeId=23&contentlan=2&culture=en-US

14.  Экспедиция в Арктику [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.arms-expo.ru/049057054050124049055049049051.html

15.  Our F-35 future: We need someone to watch over us [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.theglobeandmail.com/commentary/our-f-35-future-we-need-someone-to-watch-over-us/article4325255/

16.  Just what we need: a $16-billion fighter jet us [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.theglobeandmail.com/commentary/just-what-we-need-a-16-billion-fighter-jet/article1388996/

17.  Милитаризация Арктики: не так страшен черт, как его малюют [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://russiancouncil.ru/inner/?id_4=327#top

18.  Арктическая дружба [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.kommersant.ru/doc/1927764/print

19.  Россия и Исландия: арктическое притяжение [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://russiancouncil.ru/inner/?id_4=816#top

20.  Исландия [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.arcticuniverse.com/ru/iceland.html

21.  Брюссель готовится к битве за Арктику [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ng.ru/world/2010-07-28/1_arctic.html

22.  Nordic cooperation on foreign and security policy [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.mfa.is/media/Frettatilkynning/Nordic_report.pdf

23.  С.В.Лавров "Нуукская Декларация: новый этап сотрудничества арктических государств", "Арктика: экология и экономика", № 3, 2011 год [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.mid.ru/brp_4.nsf/0/5083A33779726F2BC32579280022719B

24.  The High North - Visions and strategies [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.regjeringen.no/en/dep/ud/campaigns/the-high-north/high_north_visions_strategies.html?id=663591

25.  Communication from the commission to the European Parliament and the Council [Електронний ресурс] - – Режим доступу: http://eeas.europa.eu/arctic_region/docs/com_08_763_en.pdf

26.  European Parliament resolution of 20 January 2011 on a sustainable EU policy for the High North [Електронний ресурс] - – Режим доступу: http://www.europarl.europa.eu/sides/getDoc.do?pubRef=-//EP//TEXT+TA+P7-TA-2011-0024+0+DOC+XML+V0//EN&language=EN

27.  EU Arctic Policy [Електронний ресурс] - – Режим доступу: http://eeas.europa.eu/arctic_region/index_en.htm



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info