zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



РОЗВИТОК ТЕХНІЧНОГО ТА КОНЦЕПТУАЛЬНОГО ПІДХОДІВ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ТУРИЗМУ У СВІТОВІЙ ТУРИСТИЧНІЙ НАУЦІ

 

Семенова І.І.

Україна, м. Луганськ,

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

 

Научная публикация посвящена истории развития технического и концептуального подходов к определению понятия «туризм» в мировой науке. В статье представлены этапы развития дефиниций в рамках двух подходов, выделены конкретные признаки туризма как феноменального явления современности.

 

Сучасна світова наукова спільнота визнає туризм феноменальним явищем сьогодення, що потребує ґрунтовного вивчення та грамотного регулювання. В основі будь-якої області наукового знання лежить понятійний апарат. Тож проблема туристської термінології заслуговує на увагу дослідників. Ряд представників світової наукової спільноти зверталися до аналізу різних підходів до визначення поняття «туризм». Особливої уваги заслуговують результати ґрунтовного аналізу підходів, проведеного такими вченими, як І. В. Зорін, А. ДжБеркарт (A. JBurkart) і С. Медлік (SMedlik), Н. Лейпер (NLeiper), М. Чухадар (MÇuhadar). Першоджерела під авторством зазначених вчених склали основу для аналізу трактувань туризму з боку науковців М. О. Жукової, М. О. Саранча, В. Н. Шарафутдінова.

Найбільш популярною серед сучасних науковців виявляється типологія дефініцій туризму, запропонована А. ДжБеркартом (A. JBurkart) і С. Медліком (SMedlik) (1981 р.) [1]. Науковці дійшли висновку, що різні трактування туризму можна об’єднати у дві групи: 1) технічне (або формальне) та 2) концептуальне (або сутнісне) визначення.

Питання повноцінності та вичерпності сучасного тлумачення туризму сьогодні залишається відкритим. Отже, з метою розуміння сучасних дефініцій технічного та концептуального характеру доцільно звернутися до історії розвитку двох підходів.

Метою наукової статті є вивчення історії розвитку технічного та концептуального підходів до визначення туризму в світовій науці. Відповідно до мети були поставлені завдання дослідження: провести аналіз розвитку підходів; представити етапи розвитку дефініцій в рамках двох підходів; виділити основні ознаки туризму.

Згідно типології дефініцій А. Дж. Беркарта і С. Медліка технічне визначення поняття носить вузькоспеціальний характер, виокремлює певні економічні, соціальні, правові аспекти туризму та застосовується в якості інструменту для розв’язання конкретних завдань. Формальне визначення використовується Всесвітньою туристською організацією з метою ведення статистики туристських потоків.

Вперше поняття «турист» з технічної точки зору було проголошено в 1937 році Комітетом експертів з питань статистики Ліги Націй: «туристом є особа, для якої характерні наступні ознаки: пересування, тимчасове перебування в певній місцевості; відсутність зв’язку з трудовою діяльністю та заробітною платою» [2, с. 7].

За результатами конференції ООН з туризму та подорожей (Рим, 1963 р.) було сформульоване поняття «турист» у більш розширеному вигляді: «турист – це особа, яка відвідує країну, що не є країною її постійного проживання з будь-якою метою, окрім працевлаштування в країні перебування» [3, c. 5]. Поняття 1963 року вносить ще одну ознаку туризму в список заявлених ознак. Вона полягає в тому, що подорожування здійснюється з будь-якою метою, окрім отримання прибутку в місці перебування. Але залишається упущеною характеристика щодо тривалості перебування в країні, а чітка орієнтація на відвідування іншої країни виключає можливість подорожування в межах власної країни (внутрішній туризм).

Більш точним виявляється технічне визначення, представлене за результатами Міжнародної конференції ООН з туризму та подорожей (Оттава, 1991 р.): «туризм – це діяльність осіб, що подорожують за межами їх звичайного середовища протягом спеціально визначеного часу з будь-якою метою, окрім отримання доходу з джерела місця перебування» [4, c. 12].

В наш час широкого використання дістало технічне поняття, надане Статистичною комісією ООН в 1993 році: «туризм – це діяльність осіб, які подорожують та здійснюють перебування в місцях за межами їх звичайного середовища на період часу не більше ніж один безперервний рік з метою відпочинку, діловими та іншими цілями, які не пов’язані з оплачуваною діяльністю в місці тимчасового перебування» [5]. Представлене визначення найбільш ґрунтовно розкриває ознаки туризму з технічної точки зору. Залишається лише уточнити мінімальний проміжок часу, що дозволяє особу віднести до категорії туристів.

Простеживши еволюцію технічного визначення поняття, можна зробити обґрунтований умовивід, що в наш час на світовому рівні використовується досить розгорнуте визначення туризму.

Концептуальне визначення поняття відображає сутність туризму, розкриває його внутрішній зміст, що дозволяє відрізнити це явище від інших.

Перше концептуальне визначення туризму було надано німецьким науковцем Е. Гуйер-Фьолером (Е. Guyer-Feuler) в 1905 році: «туризм – це унікальний феномен сучасності, який залежить від зростаючих потреб людини в змінах та відпочинку, бажанні пізнавати красу природи та мистецтва, а також в переконанні, що природа забезпечує щасливе людське існування; допомагає націям та спільнотам знаходити підходи один до одного, завдяки розвитку комерції та індустрії, транспорту та комунікації» [6]. Представлене поняття розкриває джерела виникнення туризму як унікального явища, вказуючи на мотивацію людей. Такий підхід дозволяє зрозуміти значення туризму для людини та суспільства.

Ураховуючи затверджені від 1937 року ознаки туризму, професори Бернського університету В. Хунцикер та К. Крапф в 1942 році визначили туризм як «сукупність явищ та відносин, що виникають в процесі переміщення та тимчасового перебування в тому чи іншому місці осіб, які не є місцевими жителями, якщо це не передбачає постійного проживання на цій території та не пов’язано із працею» [7, с. 20]. Автори зробили спробу охопити всі ознаки туризму, розглядаючи відносини в цій сфері як складну цілісність.

В 1979 році з’явилося нове формулювання поняття з боку зарубіжного дослідника Н. Лейпера (N. Leiper), який під туризмом розуміє «систему, що включає контрольовану подорож та тимчасове перебування людей за межами звичайного середовища протягом однієї чи більше ночей, за винятком турів з метою отримання доходів» [8]. Н. Лейпер застосував системний підхід до визначення туризму, виділяючи в якості елементів системи: 1) особу, що стає туристом; 2) місце генерації туристів; 3) транзитний шлях; 4) місце туристської дестинації; 5) туристську індустрію (послуги) [9]. Заслуговує на увагу ще й той факт, що вчений вказує на мінімальну тривалість подорожі, яка дорівнює одній ночівлі.

Особливої уваги заслуговує точка зору представників сучасної туристської науки, якими з метою однозначного тлумачення основних понять в області туризму в межах Всесвітньої туристської організації (ВТО, UNWTO) було складено Загальний Глосарій (2007 р.) щодо застосування термінів. Згідно Глосарію туризм визначається як «соціальне, культурне та економічне явище, пов'язане з переміщенням людей в країни та місця за межами їх звичайного середовища з особистими або професійно-діловими цілями» [10]. Дефініція туризму доповнюється визначенням поняття «відвідувач», в якому дещо конкретизуються характерні риси туристичної активності. Глосарій ВТО визначає, що «відвідувач – це мандрівник, який здійснює подорож до головної дестинації за межами його звичайного середовища на термін до одного року з будь-якою основною метою (бізнес, відпочинок або інші особисті цілі), не пов’язаною із здійсненням оплачуваної діяльності в країні чи місці перебування» Глосарій пояснює, що відвідувач класифікується як турист, якщо під час подорожі він здійснює хоча б одну ночівлю, або як екскурсант, якщо подорож завершується протягом одного дня [10]. Глосарій дозволяє констатувати, що в наш час на міжнародному рівні затверджено визначення, яке за своїм формулюванням є концептуальним, але доповнюється технічними характеристиками в рамках допоміжних понять.

Отже, на основі проведеного аналізу можна виділити етапи розвитку технічного та концептуального підходів до визначення туризму: 1) Перший етап (1905 р.) – визнання туризму унікальним феноменом, визначення мотивів подорожування; 2) Другий етап (1937 р.) – виділення основних трьох ознак туризму (пересування, тимчасове перебування за межами місця проживання, відсутність зв’язку з доходом); 3) Третій етап (1963 р.) – виділення четвертої ознаки (подорож здійснюється з будь-якою метою, окрім отримання доходу); 4) Четвертий етап (1979 р.) – застосування системного підходу до визначення туризму; 5) П’ятий етап (1993 р.) – уточнення максимальної тривалості подорожі (не більше безперервного року); 6) Шостий етап (2007 р.) – уточнення мінімальної тривалості подорожі (здійснення однієї ночівлі).

В результаті еволюції поняття на сучасному етапі можливе виділення основних ознак туризму: 1) туризм пов'язаний з тимчасовим переміщенням людей; 2) переміщення відбувається за межі середовища проживання людини; 3) подорож триває від доби до одного року; 4) мета подорожі не може бути пов’язана із здійсненням оплачуваної діяльності в місці перебування. Однак зазначені ознаки не вичерпують глибокої сутності туризму, дозволяючи лише ідентифікувати туристичну подорож від інших явищ дійсності.

Таким чином, на основі проведеного аналізу виділено основні етапи розвитку технічного та концептуального підходів до визначення туризму, виділено конкретні ознаки туризму як феноменального явища.

 

Література

1.      Burkart A.J. Tourism: Past, Present and Future / A.J. Burkart, S. Medlik. – L. : Heinemann, 1981. – 366 p.

2.      Жукова М.А. Индустрия туризма : менеджмент организации / М.А. Жукова. – М. : Финансы и статистика, 2006. – 200 с.: ил.

3.      Murphy P. Tourism: a community approach / P. Murphy. – NY : Methuen&Co, 1985. – 200 p.

4.      Page S. Tourism: a modern synthesis / S. Page, J. Connell. – L. : Cengage learning EMEA, 2006. – 546 p.

5.      Definition of tourism [Електронний ресурс] / World Tourism Organization (UNWTO). – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу : http://www.linkbc.ca/torc/downs1/WTOdefinitiontourism.pdf

6.      Esen Ş. Competitiveness of tourism and the evaluation of Turkey according international tourism competitive criteria [Электронный ресурс] / Ş. Esen, H. Uyar. – Електрон. дан. (1 файл). – 14 p. – Режим доступу : http://icbme.yasar.edu.tr/previous_conferences/2010/e-proceeding/SabanEsen.pdf

7.      Холловей Дж. К. Туристический бизнес: Пер. с 7-го англ. изд. / Дж. К. Холловей, Н. Тейлор. – К. : Знання, 2007. – 798 с.

8.      Leiper N. The framework of tourism: towards a definition of tourism, tourist, and the tourist Industry / N. Leiper // Annals of Tourism Research. – 1979. – Vol. 6 (4). – p. 390-407.

9.      Leiper N. Tourism management: the 3rd ed. / N. Leiper. – Sydney : Pearson Education Australia, 2004. – 455 p.

10.  Understanding Tourism: Basic Glossary [Електронний ресурс] / World Tourism Organization (UNWTO). – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу : http://media.unwto.org/en/content/understanding-tourism-basic-glossary



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info