zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ДО ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ УЧНЯМИ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Смешнова А.В.

Україна, м. Глухів,

Глухівський національний педагогічний

університет імені О. Довженка

 

В данной статье раскрываются специфика изучения словосочетания учащихся начальной школы. Приводятся примеры упражнений, которые помогают осознать понятие словосочетания и предложения, принцип их построения, учат младших школьников образовывать различные типы словосочетаний и выделять их из предложения.

 

Основна мета української мови в початкових класах полягає у формуванні ключової комунікативної компетентності молодшого школяра, яка виявляється у здатності успішно користуватися мовою (усіма видами мовленнєвої діяльності) у процесі спілкування, пізнання навколишнього світу, вирішення життєво важливих завдань.

Відповідно до освітньої галузі «Мови і літератури» Державного стандарту початкової загальної освіти навчальний предмет «Українська мова» будується за такими змістовими лініями: мовленнєвою, мовною, соціокультурною, діяльнісною.

Мовленнєва змістова лінія, яка є основною, передбачає розвиток усного й писемного мовлення учнів, їхнє вміння користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання, впливу. З цією метою розвиваються, удосконалюються усні види мовленнєвої діяльності, якими учні певною мірою оволоділи у дошкільному віці (слухання-розуміння; говоріння), а також формуються, удосконалюються види мовленнєвої діяльності, пов’язані з писемним мовленням (читання вголос і мовчки, робота з дитячою книжкою, письмові види робіт).

3 клас є особливим щодо змісту й організації навчальної діяльності молодших школярів на уроках української мови. Саме тут відбувається активне становлення графічної навички письма: учні починають писати в зошиті в одну лінію, набувають умінь скоропису, що є необхідним для виконання ними об’єктивно більшої кількості письмових вправ; у них удосконалюються знання і вміння щодо опанування важливого для початкової мовної освіти розділу «Звуки і букви»; третьокласники засвоюють найважливіші правила української літературної вимови і грамотного письма; на дещо вищому рівні узагальнення знань і вмінь, порівняно з 2 класом, опановують розділи «Мова і мовлення», «Текст», а також відповідно до нової мети шкільного мовного курсу – формування комунікативного мовлення – вивчають розділи «Речення», «Лексичне значення слова», «Частини мови».

Одним із головним напрямком засвоєння елементів синтаксису є формування уявлень про одиниці синтаксису – словосполучення, речення, зв'язне висловлювання (текст). У 3 класі відповідно до вимог програми з української мови учні повинні вміти

·         розрізняти сприйняті на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення;

·         усно переказути текст обсягом 40-50 слів з опорою на допоміжні матеріали (ілюстрація, план, опорні слова, словосполучення);

·         поширюти речення словами і словосполученнями;

·         утворюти словосполучення іменників з прикметниками, вміти будувати словосполучення, уживаючи різні частини мови [5].

«Словосполучення як структурний елемент висловлення» [4, 142] завжди було в центрі уваги синтаксичної науки, хоча питання про природу, структуру, обсяг словосполучення різними групами лінґвістів теж розв’язується по-різному.

Вивченням словосполучення займались такі вчені, як В. П. Сухотін, В. Н. Ярцева, С. І. Груздєва, П. Ф. Фортунатов, О. М. Пєшковський і М. М. Петерсон та інші.

Найбільшого поширення вчення про словосполучення як основну синтаксичну одиницю дістало в радянський період – в 20-ті і на початку 30-х років XX ст. Підвищений інтерес до теорії словосполучення знайшов відбиття і в шкільній практиці, і в навчальній літературі, і в роботі вчителів початкової ланки. Подібний інтерес до проблеми словосполучення не є випадковим, бо він диктується інтересами усвідомлення структури речення, потребами методики і шкільної практики.

Словосполучення - це поєднання двох або кількох слів, повязаних за змістом і граматично. Словосполучення називає одне певне явище дійсності. В мовленнєвій діяльності словосполучення, як правило, використовується не самостійно, а в реченні [1].

Учні 3 класу у ході практичних вправ усвідомлюють правила побудови словосполучень та речень і практично засвоюють норми вживання відмінкових форм, підвищують рівень орфографічної грамотності, удосконалюють уміння в галузі морфологічного і синтаксичного аналізу. При цьому важливо поєднувати граматико-орфографічну роботу з розвитком мовлення учнів. Засвоєння структурних і смислових особливостей словосполучення повинно тісно пов’язуватися з вивченням різних частин мови. Навчання учнів складанню словосполучень уході роботи над іменником, дієсловом, прислівником, прийменником зумовлено морфолого- синтаксичною особливістю цих тем, оскільки всі морфологічні властивості названих частин мови знаходять своє вираження в синтаксисі [3].

Засвоєння відмінка іменника можливе тільки на основі встановлення зв’язку між словами, тобто на основі словосполучення. Наприклад: малювала (кого?) брата, малювала (кому?) братові, малювала (із ким?) із братом тощо.

Засвоєння граматичних категорій прикметника буде глибшим, якщо вивчати їх з іменником: сонячний ранок, сонячні ранки; глибоке озеро, глибока річка, глибокий яр і т. п. Для кращого засвоєння учнями узгодження прикметника з іменником у роді, числі й відмінку можна використовувати такі ігри: „Про кого (що?) можемо так сказати?” . Учитель називає прикметник, а учні добирають іменник за названими прикметником ознаками. Наприклад, круглий (кругла, кругле ) – кавун, м’яч, колесо, кулька, сонце, земля і т. п. Гра „Спіймай”. Учитель називає словосполучення, учні повинні вдарити у долоні, якщо слова в ньому поєднані лексично неправильно. Лексичний матеріал: хитра лисичка, гіркий цукор, голубе небо, червоний лимон. Мета таких ігор – засвоїти синтаксичний і семантичний зв’язок прикметника з іменником. Такі мовні ігри будуть цікавими для учнів молодшого шкільного віку. І вони не тільки активізують навчально - пізнавальну діяльність учнів, але й дають відпочинок і розумове навантаження одночасно. Подібні вправи та ігри можна використовувати під час засвоєння й інших частин мови. Зокрема, у ході вивчення теми „Дієслово” можна запропонувати таке завдання з логічним навантаженням: із слів кожного рядка утворити всі можливі словосполучення. Наприклад, піднімати – рука, зошит, ручка, місяць, вниз, щастя, швидко, квітка; відкрити – двері, книга, світ.

Вправи такого типу допомагають школярам усвідомити, що словосполучення будуються не тільки за граматичними законами, але й смисловими, а також сприяють збагаченню словникового запасу, розумінню образного значення окремих слів, розвитку усного й писемного мовлення учнів [4].

Надаючи вагомого значення словосполученню в системі розвитку мовлення учнів, слід водночас пам’ятати, що це лише сходинка до вищого рівня мовленнєвих вправ – побудови речень та зв’язних висловлювань. Адже центральне місце у всій системі формування лексико- граматичної будови мовлення займає робота над реченням. Краще зрозуміти зв’язок між словами, осмислити поняття словосполучення і речення допоможе таке завдання: використовуючи подані словосполучення, скласти речення: Маленька пташка, пташка сидить, сидить на підвіконні, на нашому підвіконні (Маленька пташка сидить на нашому підвіконні).Діти пішли, ловити рибу, пішли на річку. (Діти пішли на річку ловити рибу). Ці словосполучення можуть бути написані заздалегідь на дошці.

Для організації самостійної роботи учнів краще підготувати завдання кількох варіантів, поступово їх ускладнюючи. Насамперед учні визначають граматичну пару, яка сама може бути реченням. Тоді учитель пропонує їм поставити до залежних слів питання і скласти речення. Це робиться поступово: спочатку – група підмета, потім група присудка.

Наприклад: маленька пташка – граматична основа, пташка (яка?) маленька, сидить (де?) на підвіконні, підвіконні (якому?) нашому.

Метод постановки запитань до кожного слова у словосполученні та реченні є одним із найважливих прийомів, які використовуються у роботі для удосконалення граматичної будови мовлення й уточнення уявлень учнів про зв’язок слів [2].

Ефективними для опрацювання будь-якого матеріалу будуть дидактичні ігри. Призначення їх різноманітне: активізувати вміння правильно поєднувати слова у словосполучення, поширювати ними речення, будувати різні типи словосполучень, застосовувати у мовленні відмінкові закінчення та займенники відповідно до літературних норм.

Наприклад, гра-естафета „Поширте речення”. Учитель зачитує просте непоширене речення і пропонує ввести у нього можливі компоненти словосполучення. Наприклад:

Учитель:

– Читаю.

Учні:

–Я читаю книгу.

–Я читаю цікаву книгу.

–Я читаю цікаву книгу щовечора.

–Я з мамою читаю цікаву книгу щовечора..

Якщо подальший добір слів стає для учнів складним, педагог допомагає їм навідними граматичними запитаннями. У результаті розвивається мислення, оперативна мовленнєва пам’ять учнів, синтаксична будова мовлення, зокрема, практичне оволодіння граматичними зв’язками у словосполученні (прилягання, керування, узгодження).

Отже, запропонований дидактичний матеріал сприяє усвідомленню поняття словосполучення і речення, принципів їх побудови, навчає молодших школярів будувати різні типи словосполучень і виділяти їх з речення, поширювати речення словосполученнями та встановлювати граматико-смислові зв’язки між компонентами словосполучення, впливає на розвиток уяви, розширює словниковий запас.

 

Список літератури:

1.      Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови/І. Р. Вихованець. К-, 1992. С. 52—58.

2.      Методика викладання української мови: навч. посібник / С.І. Дорошенко, М.С. Вашуленко / - 2-е вид, переробл. і доповнене – К: Вища школа, 1992 р. – 398 с.

3.      Можаєва О. М. Формування і розвиток основних компетентностей особистості в початковій школі/О. М. Можаєва // Початкова освіта. – 2009. - №32.

4.      Сухотин В. П. Проблема словосочетания в современном русском языке // Вопросы синтаксиса современного русского языка. – М.: Госпедиздат, 1950. – С.138–156.

5.      Українська мова. 1-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання : проект базової навчальної програми [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://www.mon.gov.ua/images/gr/pr/ykr_mova.doc. - Назва з екрану.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info