zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



Світло як предмет проектно-творчої діяльності ДИЗАЙНЕРА інтер'єру

 

Високіна Я.І.

Україна, м. Бровари,

Луцький національний технічний університет

 

В статье рассматривается роль света в дизайне интерьеров, источники освещения и выделены основные новейшие разработки в сфере интерьерного освещения.

 

In article addresses the role of light in the interior design, lighting sources, and the basic latest developments in interior lighting.

 

Освітлення – один з найважливіших чинників формування інтер'єрів. Світло впливає на емоційний настрій людини. Обумовленою інженерними та фізіологічними аспектами проблемою формування гармонійного інтер’єру є визначення вимог до освітлення. Отже, виникає необхідність у формуванні єдиного підходу до проектування і експлуатації устаткування різного призначення (світлотехнічного, електричного, вентиляційного і т.п.). Це визначається економічною доцільністю, а в деяких випадках і тим, що в інтер'єр неможливо вмістити окремі види обладнання без комплексного інженерного проектування. При цьому слід мати на увазі поліпшення всього робочого середовища інтер'єру в цілому. Наприклад, не можна отримати хороший результат в приміщенні з незадовільним рівнем шуму, навіть якщо воно чудово освітлено. Окреслені питання зумовлюють актуальність обраної теми та потребують подальшого дослідження.

Об’єктом дослідження виступає світло в інтер’єрі. Предметом є використання світла у дизайні інтер’єру.

Метою даної роботи є дослідження світла як предмету проектно-творчої діяльності дизайнера інтер’єру. Для досягнення поставленої мети у роботі необхідно виконати низку завдань: розглянути роль світла в дизайні інтер’єрів, джерела освітлення та виділити основні новітні розробки в сфері світової інсталяції.

Світло як предмет проектно-творчої діяльності дизайнера інтер’єру досліджували у своїх працях чимало вітчизняних та зарубіжних вчених. Технічної сторони використання джерел світла торкнулися автори І.Розенсон [4], Лакшмі Бхаскаран [2], А. Дональд [1], до практичної розробки дизайн-проектів більш широко підійшли Г.В.Мінервін [3] та І.Розенсон [4]. А.Дональд наголошував на вкрай важливому елементі будь якого дизайну – світлі, він розкрив основні показники та особливості оздоблення приміщень світловими приладами [1]. У свою чергу Г.В. Мінервін дослідив основні завдання та принципи художнього проектування, виявив потенціал розвитку світлової індустрії [3]. І. Розенсон та Лакшмі Бхаскаран говорили про проектно-творчу діяльність та використання світла при проектуванні, але новітні технології не були розглянуті повною мірою, це свідчить про те, що дана тема актуальна та має важливе значення у процесі проектування та оздоблення приміщень [2; 4].

У своїх працях згадані дослідники торкалися низки питань проектно-творчої діяльності дизайнеру інтер’єру та розкривали особливості використання світла у проектуванні інтер’єру, однак питання визначення вимог до освітлення в процесі формування інтер’єру дизайнером так і залишаються не дослідженими.

При створенні дизайну інтер'єру велике значення має як природне, так і штучне освітлення простору. Наукові критерії оптимального світлового комфорту та обґрунтування найкращих умов світлового клімату розробляються спеціальним розділом будівельної науки – світлотехнікою. Використання природного освітлення в інтер'єрі – самостійне завдання створення комфортних умов життєдіяльності людини.

Механізм сприйняття світла людиною можна порівняти з комп'ютерною системою, де очі виконують роль датчиків, а мозок-«процесор» обробляє отриману інформацію і перетворює її в доступні для розуміння зорові образи. Як це не парадоксально звучить, але люди бачать не світло як таке (тобто не електромагнітне випромінювання), а відчувають колірну температуру відбитого від предметів світлового потоку. Саме на цьому принципі сприйняття базуються новітні розробки в сфері освітлення інтер'єрів та екстер'єрів: вчені створюють нові джерела світла, ґрунтуючись на тому, що мозок людини обробляє не первинний, а відбитий світловий потік.

У дизайні інтер'єрів світло відіграє функціональну і естетичну роль. Недостатньо яскраве освітлення робить все навколо тьмяним і нудним, викликаючи пригніченість і депресію, а добре насичене, яскраве світло народжує життєву енергію і динамізм, створює обстановку комфорту і затишку. Дизайнери використовують одночасно три базові схеми освітлення: загальне, робоче освітлення і спрямоване. Загальне освітлення необхідне для переміщення в інтер'єрі і звичайних занять. З усіх трьох схем воно передбачає мінімальний рівень освітленості і найширший світловий потік. Робоче освітлення застосовується для особливих видів робіт, що потребують інтенсивного світлового потоку, наприклад, при тривалому читанні або тонких ручних операціях. Нарешті, направлене світло використовують зазвичай з естетичних міркувань для виділення елементів інтер'єру – каміна, статуетки або картини на стіні. Його застосовують також в роздрібній торгівлі, де необхідно привернути увагу до якогось предмета в загальній товарній композиції.

Цілісна схема загального, робочого і спрямованого освітлення визначає підбір джерел світла і світлове рішення інтер'єру. Джерело світла може бути як природним, так і штучним, але найбільш оптимальним для людини є денне природне світло. Коли з якихось причин природного світла не вистачає, дизайнери застосовують штучні джерела світла, які поділяються на лампи розжарювання, люмінесцентні, газорозрядні і з'явилися останнім часом світлодіоди. У побуті найчастіше застосовують лампи розжарювання, що дають теплий, легко регульоване за інтенсивністю світло від приладів, придбання та установка яких відносно дешеві. Традиційні лампи розжарювання забезпечують досить високий рівень світлового потоку на один ват потужності, хоча більш нові галогенні лампи істотно вище за цим показником. Люмінесцентне освітлення особливо вигідно, коли потрібно забезпечити загальне освітлення на великій площі або коли важливо домогтися високого рівня світлового потоку при низьких витратах енергії. Однак люмінесцентні світильники не надто привабливі через свій «холодний» спектр і трубчасту форму ламп. Газорозрядні світильники використовуються переважно для вуличного освітлення, в промислових або дуже великих громадських спорудах. Вони дуже економічні, забезпечуючи в десять разів більш потужний світловий потік на одиницю потужності в порівнянні з лампами розжарювання [5]. Такий тип освітлення є найбільш оптимальних у випадках, коли для освітлення великих площ використовують світло, відбите від високих стель.

Характер освітлювальних приладів зумовлюється типом самого джерела світла. Якщо лампи розжарювання вбудовуються в різноманітні типи світильників, то люмінесцентні джерела світла припускають в основному видовжені або круглі їх форми. Вибір електроарматури залежить також від того, чи хоче дизайнер зробити освітлювальні прилади елементами художньої композиції приміщення або прагне зробити їх прихованими. Можливі різні варіанти розташування світлових приладів, які по-різному підкреслюють загальну атмосферу приміщення. Світло, джерело якого розташоване на рівні стелі, можна охарактеризувати як більш різке та відкрите порівняно із світлом, яке дає прилад, розташований на рівні очей. В той же час розташування джерела світла на рівні підлоги підвищує безпеку пересування і додає приміщенню динамізму.

На сьогодні ведуться розробки світильників-новинок, що поєднують в собі дві функції: освітлення і передачу даних. Виробники обіцяють, що з часом ці пристрої витіснять Wi-Fi, що стали традиційними. Технологію передачі даних за допомогою світла видимого спектру називають Visible Light Communication (VLC), а також Li-Fi [6]. Використання цієї технології, яка в даний час ще знаходиться в стадії випробувань та апробації, дозволить підключатися до Інтернету через настільну лампу або люстру. Знову ж таки, ці пристрої збирають на базі світлодіодних елементів.

Ціна світлодіодних світильників вища за звичайні світлотехнічні прилади, але оцінювати доцільність придбання і подальшу ефективність слід в довготривалих перспективах, а не керуючись миттєвою вигодою. Об'єктивна картина з урахуванням перспектив виглядає наступним чином: новинки-світильники на основі LED-технології економічно вигідніше, зручніше і довговічніше аналогічної за призначенням продукції.

Крім утилітарних функцій, нові розробки в сфері світлотехніки володіють рядом інших не менш важливих достоїнств. Окремо варто згадати про стилізацію та естетичність: нова світлотехніка дозволяє реалізувати будь-які ідеї інтер'єру, в той час як застосування світильників застарілої конструкції має ряд обмежень. Грамотний дизайн освітлення для інтер'єрів повинен розроблятися спільно із загальним дизайн-проектом, при цьому необхідно враховувати різні параметри приміщення, такі як: площа, висота стель, кількість вікон і їх розташування, колір використовуваних в оформленні приміщень матеріалів, місцеположення і вид меблів, а також багато іншого. Підбір світильників і світлового обладнання здійснюється в суворій відповідності з дизайн-проектом. Ретельне опрацювання схеми освітлення, розрахунок світлотехнічних параметрів, правильний вибір місця для установки освітлювальних приладів сприяють гармонійному поєднанню обраного типу освітлення з інтер’єром приміщення.

Проведене дослідження показало, що світло має велике значення в дизайні інтер’єру. Параметри, що характеризують освітлення - такі як яскравість, кут падіння і ширина світлового потоку - впливають на сприйняття людиною навколишнього простору і забезпечують комфортну і безпечну життєдіяльність людини. Тому управління потоками світла, створення необхідної світлової атмосфери, супутньої людині в різних сферах його діяльності, має особливу важливість.

Дизайнери інтер’єру завжди мають на увазі поліпшення всього робочого середовища інтер'єру в цілому. Тому цілісна схема загального, робочого і спрямованого світла визначає підбір джерел світла і світлове рішення інтер'єру. На сьогодні ведуться розробки нових видів світильників, які дозволяють створювати нові схеми загального, робочого і спрямованого світла, та визначають світлове рішення інтер'єру.

 

Список використаних джерел

1.      Дональд А. Норман Дизайн привычных вещей. – М .: "Вільямс", 2010. – 384 с.

2.      Бхаскаран Лакшми. Дизайн и время. – СПб. : Арт-источник, 2009. – 342 с.

3.      Минервин Г.В. Основные задачи и принципы художественного проектирования. Дизайн архитектурной среды: Уч. пос. – М.: Архитектура–С, 2009. – 96 с.

4.      Розенсон И. Основы теории дизайна. – СПб. : Питер, 2011. – 224 с.

5.      Кирюшин В.А., Большакова А.М., Моталова Т.В. Гигиена труда. М: ГЭОТАР-Медиа, 2011. – 400 с.

6.      Li-Fi: беспроводная передача данных при помощи света. - http://net.compulenta.ru/712134/



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info