zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ОРГАНІЧНА АРХІТЕКТУРА, ЕКОЛОГІЧНЕ БУДІВНИЦТВО ТА ЕКО-ДИЗАЙН: ПРИНЦИПИ ФОРМОУТВОРЕННЯ ТА ПРИЙОМИ ІНТЕГРАЦІЇ

 

Гнецько З.І.

Україна, м. Львів, ЛНАМ

 

Organic architecture, ecological building and eco-design: principles of creations of architectural form and receptions of integration.

Аbstract. The principles of ecological design in the context of sustainable development are considered. The place and role of environmental factor on the modern design-process and its impact on the designer's ideological position is uncovered. The need for connection of buildings and interiors to the ground is clearly emphasized.

Кeywords: оrganic architecture, ecological building, eco-design, principles, integration, environment, sustainable development.

 

Аннотация. В статье рассмотрены принципы экологического проектирования в контексте обеспечения устойчивого развития. Определено место и роль экологического фактора в современном дизайн-процессе и его влияние на позицию мировоззрения дизайнера. Четко подчеркнута необходимость связи зданий и интерьеров с окружающей средой.

Ключевые слова: органическая архитектура, экологическое строительство, эко-дизайн, принципы, интеграция, устойчивое развитие, окружающая среда.

 

Постановка проблеми. Зв’язки між природою і культурою, між екологічними та соціальними факторами є фундаментальними та постійними [1]. Саме на основі цих зв’язків сьогодні виникла необхідність гармонізувати взаємовідношення людини і природи. Природне середовище було, є і буде незмінним партнером людини в повсякденному житті. Природа, її краса і велич залишаються головним скарбом людства, якому непідвладні ні час, ні стиль епох.

Цілком очевидно, що урбаністичне суспільство сьогодні істотно відрізняється від природного середовища. Зосередження сучасних мегаполісів на технократичних тенденціях призводить до появи великої кількості техніки, транспорту, будинків, які в сумі не сприяють збалансованому розвитку суспільства. Внаслідок цього, в умовах великих міст людина деформує біосферу в цілому й, будучи її частиною, відчуває наслідки цього дисбалансу на собі погіршенням фізичного й психологічного здоров’я людства. Наведені обставини створюють передумови для корінних соціально-культурних трансформацій у всіх сферах життєдіяльності людини та зміни принципів в будівництві та дизайн-процесі.

Архітектурна та дизайнерська діяльність на сучасному етапі ставить основним своїм завданням відродження втраченого взаємозв’язку між природою і людиною, між природою і дизайном, між природою і архітектурою, а також створити в містах єдину екологічно збалансовану систему, здатну до урівноваженого гармонійного розвитку. Загальна концепція екологічного проектування підкреслює необхідність встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства та захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їхню потребу в безпечному і здоровому довкіллі. Саме тому, архітектурна і дизайнерська практики, які виникли на противагу тотальній урбанізації суспільства, демонструють творчі пошуки інтеграції природи і предметно-просторового середовища в таких підходах і напрямах як «органічна» архітектура, «екологічне» будівництво та «еко-дизайн».

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Проведене дослідження є складовою частиною дисертаційної роботи Гнецько З.І. «Принципи еко-дизайну в інтер’єрах дитячих дошкільних закладів» зі спеціальності 17.00.07 – Дизайн. Роботу виконано згідно навчального плану факультету ІТМ Львівської Національної Академії Мистецтв.

Мета роботи. Визначити принципи формоутворення і методи інтеграції органічної архітектури та дизайну з природним середовищем.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні основи взаємодії предметно-просторового та природного середовища розглядались ще в працях по природознавству І. В. Ґете, французьким філософом Г. Бергсоном, англійським математиком-філософом А. Н. Вайтхедом та представлено в маніфестах і програмах архітекторів ХХ століття Х. Херинга, Л. Саллівена та Ф. Л. Райта. Архітектори органічного напрямку відмовляються від традиційних законів форми, висунувши тезу: «Митець повинен творити так, як це робить природа» [2]. Такі архітектори, як Ч. Мур, Е. Саарінен, К. Скарпа, Л. Барраган, Ф. Гері, Т. Андо відображають особливість регіонального духу не у вигляді спрощених стилістичних цитат, але як тектонічні розробки простору, матеріалу і форми. Завдяки взаємозв'язку тектоніки, топографії та органічності, яка є принципом організації простору, їх проекти вказують напрямок майбутнього розвитку. Серед зарубіжних дослідників дану проблему висвітлювали: А. Аалто, М. Ботта, Б. Принс, В. Папанек, Л. Міс ван де Рое, Р. Арнхейм, Г. Шарун, Б. Таута, Х. Херинг, Я. М. Харг, Р. Копенрат, К. Келлог, Л. Фьюмора. Серед вітчизняних науковців: О.Я. Боднар, В.Я. Даниленко, О.А. Орлова, С.В. Вергунов, А.М Алексеєнко, В.Д. Северин, М.Д. Пригодін, О.І. Лазарєв, Д.Л. Звенігородський, В.В. Сьомкін. У своїх дослідженнях автори звертають увагу на особливості взаємозв’язку екології, естетики і функціональності в архітектурі та дизайні [1,2,6,]. Акценти в міркуваннях теоретиків ставляться на важливість врахування екологічного фактора в процесі проектування [3,5,8,11]. Але питання комплексного розгляду методів інтерпретації природного середовища в органічній архітектурі, екологічному будівництві та еко-дизайні висвітлено недостатньо. Зважаючи на вищезазначені аспекти, поставлена проблема набуває важливого філософсько-культурного характеру.

Серед сучасних архітекторів, які наслідують принципи органічної архітектури та еко-дизайну, слід відзначити проектну діяльність: С. Карроквіно, Ю. Котніка, A. Міранди, T. Смісс, T. Хепнера, Ж. Наяра, Р. Коппенрата, К. Келлога, Л. Фьюмора, Б. Гоффа, А. Гельмута, А. Говарда, С. Ференса, Л. Риссі та інших.

Виклад основного матеріалу. Витоки органічної архітектури закладено американським архітектором Л. Г. Саллівеном (на основі положень еволюційної біології), який мав на меті прагнення до органічної цілісності архітектурного об’єкту й взаємозв’язку частин, на відміну від механічних індустріальних методів модерністів. Ідеї Л. Саллівена були розвинені його учнем - Франком Ллойдом Райтом, який і обґрунтував теоретичні основи «органічної архітектури». Саме Ф. Л. Райт висунув кілька принципів, на яких повинне ґрунтуватися архітектурне формоутворення: тривалість й інтеграція, узгодження об’єкта з ландшафтом, використання відкритого плану, сприйняття стін як екранів, ефективне використання природних будівельних матеріалів, а також створення природної «живої» архітектури «зсередини назовні», ідеалом якої є цілісність [2]. Основу концепції Райта становила ідея безперервності архітектурного простору, протиставлена підкресленому виділенню його окремих частин у класичній архітектурі. Будинок, вписаний у природне середовище, його зовнішній вигляд, що випливає із внутрішнього змісту, відмова від традиційних законів формице характерні ознаки, властиві його індивідуальному архітектурному стилю.

Органічна архітектура Ф. Райта стає вищим зразком того, як слід в процесі проектування усувати не тільки зайве, але ще більшою мірою як виключати несуттєве. У функціональних елементах, які часто залишалися непоміченими, він відкрив приховану силу виразності конструкції. Одним із прикладів органічної архітектури ХХ століття є «Будинок над водоспадом»Fallingwater») у штаті Пенсільванія, США (рис.1,2). Ідея будівництва цього будинку полягає в розміщенні не лише поруч із водоспадом, а безпосередньо над ним – являється маніфестом органічної архітектури. Подібний симбіоз стихії та житла став вершиною в спробах Ф. Райта гармонізувати відносини людини з природою, стоїть на грані конфлікту між архітектурою, як ідеєю і комфортним житлом з утилітарної точки зору. Система сміливих залізобетонних консолей в будинку немовби продовжує уступи скель над водоспадом, вражаючи своєю інтеграцією з пейзажем і віртуозним використанням контрастів широкої гами матеріалів - від залізобетону і грубої кам'яної кладки до полірованого скла в поєднанні з природними матеріалами: деревом, каменем, цеглою [6]. Строгість ліній і просторових композицій, цілісність об’єкта з природою поєднуються з поетичною дотепністю ключових конструкцій і образів, що одночасно рухаються зі специфікою місцевого ландшафту. На тлі простих геометричних форм, прямих кутів, сучасних матеріалів – сталі, бетону і скла, підкреслено захоплення сучасними технічними можливостями, пропагованими майстрами модернізму. В основі проектування органічної архітектури лежить взаємодія трьох основних чинників: людина, функція, оточення. Основним завданням, на протилежність функціоналізму, органічна архітектура бачить у створенні будівель, що розкривають властивості природних матеріалів та є органічно вписаними в навколишнє середовище (рис.3,4). Архітектор прагне злити архітектурну споруду з місцевою топографією, його робота часто виглядає як справжній природний аналог, як її продовження.

 

 

Рис. 1, 2. Фасад та інтер’єр «Будинку над водоспадом», Ф. Л. Райт, 1936р., США.

 

 

Рис. 3, 4. Школа в США (1902р.,) та готель «Імперіал» в Японії (1916р.,), Ф. Л. Райт.

 

Сплеск інтересу до органічної архітектури на початку ХХІ століття пов'язаний із становленням естетики, яка визначає можливість і значущість прямих зовнішніх аналогій архітектурних форм з елементами органічної природи. Зважаючи на це, архітектори та дизайнери повинні не бездумно тиражувати ті чи інші форми і конструкції, а творчо переосмислювати процес проектування згідно місцевим, регіональним умовам – ландшафтним, природним, історичним [7].

Основні принципи формоутворення в органічній архітектурі

1. Єдність внутрішнього простору будинку:

·       «гнучке», вільне планування;

·       «перетікаюча» система приміщень;

·       горизонтальний принцип проектування будівлі та інтер’єрів.

2. Єдність оточуючого ландшафту і архітектури:

·       застосування природних матеріалів;

·       залучення природних компонентів в процес формоутворення (рослинність, вода);

·       використання форм природного рельєфу в архітектурі;

·       відповідність архітектури місцевому клімату;

·       зв’язок внутрішнього простору будівлі з оточуючим середовищем.

3. Єдність архітектури і людини:

·       відповідна масштабність архітектурних форм і внутрішнього простору людині;

·       - невелика поверховість будинку;

·       індивідуальний художній образ будівлі, що підкреслює особистість замовника.

4. Єдність функції і архітектурної форми:

·       форма повинна відповідати змісту;

·       стилістична інтеграція форми і простору;

·       відображення функціональних процесів в архітектурі.

Аналіз об’єктів органічної архітектури свідчить, що залучення природних компонентів в архітектуру будинків не виступає головним фактором проектування, як і пряме копіювання природних форм. В основу формоутворення покладено більш глибокі коріння: слідування внутрішнім принципам і законам побудови живих організмів і ландшафтів.

Сьогодні багато проектів висотних будівель, спрямованих на підтримку екологічного балансу навколишнього середовища, вже реалізовано. Новий екологічний підхід в будівництві був заснований на принципах енергозбереження, економії матеріалів, органічної взаємодії архітектурних об’єктів та природного оточення. Нетрадиційні підходи, які виводилися із нових вимог до соціально-функціональної структури та поглядів на естетичні цінності дизайну й архітектури, призвели до появи нових принципів просторово-пластичних вирішень будівлі. Оскільки екологічне будівництво поєднує, з однієї сторони, виразність конструкцій, побудованих за новітніми технологіями, а з іншоїдемонстрацію глибокого інтересу до проблем екології [8].

Основні принципи формоутворення в екологічному будівництві

1. Біокліматичністьвідповідність функції та форми споруди певним кліматичним умовам регіону.

2. Застосування екологічних будівельних матеріалів в поєднанні з іноваційними технологіями (під час виробництва та експлуатації).

3. Використання альтернативних (відновлюваних) джерел енергії (сонця, вітру, води, біомаси).

4. Ефективна утилізація відходів і використання замкнутих рециркуляційних систем.

5. Мінімалізація негативного впливу споруди на природне середовище.

До одних із перших екологічних хмарочосів слід віднести споруду офісу швейцарської компанії «Свез Ре» (Swess Re) в Лондоні, яка побудована за проектом Нормана Фостера (2004 р.). В проекті будівлі використано принципи рівномірного освітлення та природної вентиляції приміщень (без використання електроламп і кондиціонерів). Навколо споруди такої висоти (180 м), як правило, утворюються завихрення потоків повітря, тому у місцях його найбільшого тиску на стіни хмарочоса, у верхньому рівні подвійного засклення створені спеціальні отвори, через які у споруду попадає свіже повітря (рис.5).

У ХХІ ст. світовим центром архітектурних інновацій стало м. Дубай в ОАЕ. Для отримання електроенергії у будівлі «Лайтхаус Тауер» (The Lighthouse Tower), яка запроектована фірмою В.С.Еткінс Аркітектс (рис.6), планується використати 4000 фотогальванічних панелей, розташованих на південному фасаді споруди. Разом з трьома мегатурбінами вони будуть забезпечувати потреби будівлі в електроенергії [9].

 

  

Рис. 5, 6, 7. Приклади сучасного екологічного будівництва у зарубіжних країнах.

 

Екологічність хмарочосу Світового торговельного центру у м. Манама в Бахрейні («The Bahrain World Trade Center Towers», проект Шана Кілла, 2008 р.), базується на виробленні електроенергії за допомогою вітрових генераторів (рис.7). Три масштабні вітроустановки будуть виробляти до 1100 МВт/год. Форма хмарочосу також дозволяє створювати пришвидшені потоки повітря для турбін, які виступають важливим елементом дизайну.

На жаль, кількість реалізацій проектів екологічного будівництва на сучасному етапі не є співрозмірною з планетарним масштабом екологічної проблеми, проте вони допомагають формувати масову свідомість і стимулюють розвиток екологічного мислення в дизайнерів.

Розвиток сучасного еко-дизайну відбувається в умовах кардинального перегляду стратегій та зміни ціннісних орієнтирів і визначається факторами створення принципово нового дизайнерського підходу. Сьогодні еко-дизайн стає не лише засобом формування певних продуктів, а й інструментом впорядкування світу. Проектування за принципами еко-дизайну є надзвичайно складним та багатогранним процесом, оскільки вимагає ґрунтовних екологічних знань, синтезу різних наукових сфер, раціонального співвідношення екологічних, функціональних та естетичних факторів [10]. Екологічний напрям у дизайні поставив по-новому питання про місце і значення природного фактора у формуванні предметно-просторового середовища, оскільки демонструє нові творчі можливості у сфері еко-дизайну та цілковиту зміну світогляду дизайнера.

В еко-дизайні є можливість спостерігати, як тісно взаємопов`язана архітектура та природа: фасад будівлі немов продовжує рельєф та форми навколишнього середовища (рис.8,9). У проекті дошкільного закладу «Зелена країна» відтворено інтеграцію предметного-просторового та природного середовища (дизайнер - Зоряна Гнецько). В дизайні інтер’єрів використано ідею абстрактної інтерпретації трави, яка символізує екологічно чисті поля і луки (рис.10,11,12,13). В кожному приміщенні ці декоративні елементи трактуються по-різному, відповідно до чотирьох пір року: весни, осені, літа і зими (принцип біоморфізму із змінними метаморфозами).

 

 

Рис.8, 9. Інтерпретація природних мотивів на фасадах дитячих дошкільних закладів в Австрії та Бразилії.

 

 

 

Рис.10, 11, 12, 13. Проект дитячого дошкільного закладу «Зелена країна». Розробка дизайнера Зоряни Гнецько, аспірантки ЛНАМ, 2012р.

 

Ключове значення в процесі еко-дизайну займає ретельний аналіз кожного творчого рішення дизайнера на предмет відповідності екологічним, соціальним, інформаційним і ергономічним вимогам, функціонально-технологічному процесу, техніко-економічним показникам і цілісній художній моделі [11]. Такий підхід повинен ґрунтуватися на формуванні і втіленні інформаційних технологій, теорії екологічного концептуального мислення і психології екологічного відношення до довкілля, концепції збалансованого розвитку та ідей сучасної естетики.

Основні принципи формоутворення в еко-дизайні

1. Проектування інтер’єрів на основі стилів - мінімалізм, хай-тек і біоморфізм:

·       лаконічність архітектури;

·       геометризація форм, графічність та абстрактна стилізація елементів;

·       велика площа скління;

·       відкрита організація предметного середовища.

2. Композиційна цілісність архітектури, інтер’єру та ландшафту:

·       використання прийомів перетікання природного середовища в предметне і навпаки;

·       елементи, які мають загальний зміст і спільний контекст слід поєднувати у групи;

·       побудова композиції на засадах від загального до часткового;

·       використання одного природного матеріалу (зі зміною метаморфоз) в інтер’єрах та на фасадах, а також для благоустрою прилеглої території.

3. Використання природних форм, фактур і кольорів:

·       домінування монохромного простору, який наповнюється кольоровими деталями – обладнанням та елементами графіки;

·       основні кольори в процесі проектування: білий, сірий, оливковий, жовтий, теракотовий, коричневий (тобто відтінки трави, води, дерев, ґрунтів, каміння);

·       виразність в дизайні досягається через контраст в кольорі, матеріалі та фактурі об’єктів.

4. Забезпечення психологічного комфорту:

·       врахування індивідуальних потреб і запитів особистості;

·       використання принципів психо-дизайну;

5. Використання сертифікованих природних матеріалів:

·       швидко-зростаючих і масових порід деревини, вирощених у спеціалізованих місцях та умовах (сосна, липа, бук, клен), бамбук, глина, камінь, натуральні тканини (бавовна, льон, шовк, шерсть);

·       - використання натуральних фарб з молочного білка, вапна та природних пігментів;

·       екологічні матеріали протистоять утворенню грибкових елементів, володіють антимікробними властивостями та запобігають процесам корозії, відповідають високим критеріям якості, тому мають тривалий термін використання;

·       до виробників екологічного обладнання належать компанії: Gat Greek, Caperton, Selamat, IKEA, The Old Wood Co, Cisco Brothers, Hickory Chair Company.

6. Створення дизайнерського продукту з використанням ресурсозберігаючих і енергозберігаючих, нешкідливих і безвідходних технологій виробництва:

·       дизайн з ефективним матеріаловкладенням;

·       проектування об’єктів з тривалим терміном служби, з урахуванням подальших процесів утилізації, можливості розподілу та вторинного використання сировинних матеріалів;

·       використання традиційних ресурсів для певної місцевості (сировини, енергоносіїв);

·       застосування натуральних вентиляційних систем, які якісно фільтрують та очищують повітря;

·       використання енерго-, водо- та теплозберігаючих технологій;

·       спеціальних систем опалення, кондиціонування повітря та підігріву води;

·       ефективних систем водопроводу;

·       високого рівень ізоляції приміщень.

Висновки. Підсумовуючи вищезазначене, встановлено, що екологічний напрям в проектній практиці дизайну та будівництва репрезентує максимальний потенціал творчої уяви, в якій функціональні, конструктивні і технологічні принципи поєднуються з новітніми еко-концепціями. Показано, що естетику нових об’єктів, поруч із технічними, функціональними, а також соціокультурними компонентами все більше визначає екологічний фактор як один з найважливіших складових проектної культури.

Розвиток екологічного будівництва та еко-дизайну сприяє виникненню досконалішої культури проектування, відображаючи тенденції розвитку людського суспільства, спрямовані на розв’язання екологічних проблем шляхом зміни світогляду архітектора та дизайнера. Таким чином, завдання дизайну якісно змінюються: їх бачать не лише в удосконаленні форми і функції, а й у скороченні надлишкової кількості продуктів, у перегляді матеріалів і технологій з точки зору екології, а також у зміні споживчих вимог. Встановлено, що традиційна структура дизайн-процесу, при уведенні до неї екологічної складової, може стати основою для розробки сучасної моделі проектування, що забезпечуватиме естетичний і екологічний баланс в об’єктах.

Подальші дослідження передбачають більш поглиблене вивчення і аналіз об’єктів еко-дизайну та екологічного будівництва.

 

Література:

1.     Алексеенко А.М., Северин В.Д. Взаимосвязь форм жизненной среды человека и современных технологий // Вісник ХДАДМ. – 2009. - №9. – С. 3- 9.

2.     Гольдштейн А.Ф. Франк Ллойд Райт. Серия: Мастера архитектуры. – М.: Стройиздат, 1973. – 136 с.

3.     Ковальський Л.М., Чижмак Д.А. Тенденції формування екологічно безпечних споруд // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Науково-технічний збірник / Відп. ред. М.М. Дьомін. – К.: КНУБА, 2009. – Вип. 21. – С. 239 – 243.

4.     Кондратьева К. А. Дизайн и экология культуры.– М.: Изд. Моск. гос. худ.-пром. ун-т им. С. Г. Строганова, 2000. – 106 с.

5.     Орлова О.О. Екологічний фактор формоутворення в дизайні: автореф. дис. … канд. мистец.: 05.01.03 / Орлова О.О. ; ХДАДМ . — Х., 2003. — 21 с.

6.     Осиченко Г.О., Павленко О.А. Прийоми інтеграції природного і штучного середовища в органічній архітектурі ХХ століття // Вісник ХДАДМ. – 2009. - №4. – С. 80 - 89.

7.     Пригорницька А.А. Естетичний дискурс сучасності у вимірі дизайну // Практична філософія. – 2006. - № 2. – С. 235-243.

8.     Уваров А.В. Экологический дизайн: опыт исследования процессов худ. проектирования: автореф. дис. канд. мистец. – М.: МВХПУ, 2010. – 41 с.

9.     Jones L. Environmentally Responsible Design: Green and Sustainable Design for Interior Designers // John Wiley & Sons, 2008. – 432 p.

10.  Jenks C. Architecture Today // New York: Harry Abrams, Inc. Publishers, 1988. – 358 p.

11.  Nayar J. Green living by design (the practical guide for eco-friendly remodeling and decorating) // Filipacchi Publishing, 2009. – 160 p.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info