zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ФОРМУВАННЯ ПОНЯТЬ ФІЗИКО-ТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН ЯК ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ

 

Кучменко О.М.

Україна, м. Київ,

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

 

Annotation. In this paper the need to improve the formation of technological knowledge in the training of students of pedagogical universities. One solution to this problem is the formation of the concepts of physical and technical disciplines. The stages of the formation of these concepts.

Keywords: technology, process knowledge, concepts, physical and technical disciplines.

 

Мета та зміст освіти обумовлені тими змінами, які відбуваються в суспільстві під впливом соціального та науково-технічного прогресу. В зв’язку з цим важливо виявити основні передумови, які вимагають необхідність здійснення сучасної технологічної підготовки. Черговий етап науково-технічного прогресу має не технічний, а здебільшого технологічний характер, який має в своїй основі систему взаємопов’язаних технологій. Це обумовлено тим, що розвиток сучасної цивілізації суттєво залежить від зростаючих темпів переробки природних речовин, енергії, інформації.

Створення та розповсюдження нових технологій, важливими напрямками розвитку яких є комп’ютеризація, хімізація та біологізація технологій, екологізація технологічних систем, впровадження безвідходних та маловідходних технологій, перетворює їх в суттєвий фактор розвитку суспільства.

Сучасний етап суспільного розвитку все більше обумовлюється зв’язком технології та наукового знання, який підсилюється, що слід віднести до одної з основних його особливостей. Більшість іновацій сьогодні виникає як реалізація наукових знань, практичне використання принципово нових явищ, відкритих в провідних галузях природознавства. Саме розвиток науки слугує тою теоретичною основою, яка призводить до якісних стрибків в прогресі технології. Технологія не лише спирається на окремі наукові результати, але й сама є наукою про перетворюючу діяльність людини, яка враховує в своїх рішеннях і рекомендаціях всі системні характеристики діяльності. Технологія використовує наукові результати не лише для досягнення цілей діяльності , але й для теоретичного обгрунтування та раціоналізації всіх виробничих, економічних, соціальних, культурно-гуманістичних рішень і процесів, які реалізуються в даному виді людської діяльності.

Сьогодні існує суперечність між прискореним розвитком технологічної реальності, яка змінює трудовий характер діяльності людини та повільними темпами формування сучасної технологічної культури в процесі фахової підготовки майбутніх вчителів технонгії в педагогічних університетах, що призводить до недооцінки зниження технологічної освіти в вузі. Багаточисельні публікації в психолого-педагогічній літературі, тестування в педуніверситетах показали, що у багатьох студентів знання з технологічних дисциплін недостатньо глибокі, являють собою неузагальнені та несистематизовані відомості й факти.

Одним з шляхів подолання зазначеної суперечності є формування понять фізико-технічних дисциплін, їх узагальнення та систематизація. Формування понять в методичних засобах є одним з важливих засобів засвоєння інформації з фізико-технічних дисциплін.

Оскільки фізикаце наука, яка вивчає найпростіші та разом з тим найбільш загальні закономірності явищ природи, властивості, будову матерії та закони її руху. Механіканаука про механічні рухи матеріальних тіл та взаємодії між ними, які при цьому відбуваються [1].

Поняття є знання суттєвих властивостей, сторін предметів і явищ оточуючої дійсності, суттєвих зв’язків і відношень між ними і в той же час поняття – це одна з вищих форм мислення, форм відображення матеріальної дійсності, найбільш суттєвих властивостей, зв’язків, відношень предметів і явищ, вони виступають елементами теорії пізнання [2, 3].

Без засвоєння понять не можливе свідоме засвоєння законів і теорій тому, що вони виражають зв’язок між поняттями. Таким чином оволодіння знаннями про оточуючий світ залежить перш за все від засвоєння системи понять, які відповідають різним областям природничої, соціальної та культурної дійсності.

Фундаментальні закони, встановлені в фізиці, фізичні методи дослідження використовуються в інших галузях науки і техніки. Відкриття та вивчення нових фізичних явищ призводить до створення нових технологій і визначає темпи розвитку науково-технічного прогресу.

Швидкий розвиток багатьох розділів фізики призвів до появи нових понять, термінів, теорій, без засвоєння яких важко слідкувати за новітніми досягненнями науки. Тому природнім є те, що при вивченні фізики, зокрема першого розділу – «Механіка» вивчаються різні види рухів, причини їх виникнень та умови відносного спокою, формуються поняття і категорії: матерія, простір, час, кількість, якість. Це – найбільш загальні поняття і категорії природничих наук.

Лише після засвоєння правил, законів, теорій, які описують, пояснюють різноманітні механічні рухи та взаємодії тіл, здобуваються певні основи, які не лише полегшують, але й взагалі роблять можливим перехід до вивчення інших розділів фізики і технічних дисциплін, наприклад, молекулярної фізики, електрики, радіоелектроніки, де вивчаються більш складні рухи, взаємодії об’єктів матеріального світу.

Формування знань починається з пізнання нових предметів, явищ. На цей процес впливає багато різних факторів від смислового їх охоплення через абстрактне пізнання до практичного застосування цього пізнання. Раціональне пізнання предметів та явищ найкраще досягається студентами тоді, коли воно спирається на гарно організоване спостереження або практичну діяльність; готує студентів до узагальнення або створює основу для оволодіння поняттями та узагальненими судженнями; вимагає власної активності та самостійності учнів.

Воно може відбуватися потрійним шляхом.

1.   Через «оригінальне сприйняття», тобто безпосереднє знайомство з ними, наприклад через зорове сприйняття даних об’єктів, спостереження протікання якихось процесів, читання оригінальні наукових творів.

2.   За допомогою більш або менш наближених до дійсності засобів, які замінюють реальні предмети, явища, наприклад, моделей, картин, рисунків, схем.

3.   За допомогою живого або друкованого слова [4].

Зрозуміло, перші правильні уявлення про природу формуються ще в школі і лише поглиблюються, удосконалюються в вузі, набувають узагальненого вигляду, а тому формування системи наукових понять, що є одним з важливих елементів озброєння студентів і учнів системою наукових знань варто розпочинати в шкільних природничих курсах. При цьому кожний навчальний предмет включає систему взаємопов’язаних наукових понять, від засвоєння яких учнями залежить якість їх знань з предмета в цілому [2].

Але звичайне споглядання, спостереження явищ, навіть організоване та кероване вчителем, не дозволяє зафіксувати, виділити те, що є загальним та важливим для певної групи явищ. Лише за допомогою мислення, використовуючи такі операції як узагальнення, індукція, дедукція, аналіз та синтез, студенти узагальнюють їх особливості [4].

В університетському курсі загальної фізики студенти вивчають фізичні властивості речовини і фізичних полів, фізичних форм руху матерії та їх різнобічних проявів. Все це охоплюється системою понять: про явища, про властивості речовини, про властивості фізичних полів, про фізичні величини.

Таким чином створення у студентів правильних уявлень та наукових понять – основна задача викладання фізики та інших природничих, технічних дисциплін в педагогічному університеті.

Процес засвоєння понять має досить складний характер. Це пояснюється тим, що на відміну від спостереження, при керуванні яким викладач має в розпорядженні реальні предмети, явища, зовнішні характеристики яких суб’єкт навчання має змогу чуттєво сприймати, при узагальненні неможливо, наприклад, показати «простий механізм взагалі». Загальне міститься в конкретних предметах як їх характеристика, загальна для даної категорії предметів, даної групи явищ. Процес формування поняття в свідомості заснований саме на «відкритті» цієї характеристики, або на абстракції. Поняття є не результатом пасивного відображення в свідомості суб’єкта навчання даних явищ, а психічним процесом, в якому має місце свідоме зусилля по узагальненню характеристик цих явища шляхом співставлення та порівняння їх з іншими явищами. В цьму процесі важливу роль відіграє уявлення про проміжне ланка між сприйняттям та поняттям. Відсутність глибоко обміркованих уявлень є суттєвою перешкодою в оволодінні новими поняттями [4]. Слід також зазначити, що оскільки оволодіння поняттями пов’язане з активною розумовою діяльністю з використанням, як вже було відмічено вище, з виконанням таких розумових операцій, як аналіз та синтез, порівняння та співставлення, абстрагування та узагальнення, тому формування понять має важливе значення для розвитку мислення учнів [2].

Джерелами формування фізичних понять є життєвий досвід, результат споглядання та творення, вивчення навчального матеріалу розділів і курсів, читання науково-популярної літератури, перегляд науково-популярні фільмів та навчальних передач по телебаченню. Всі ці джерела слід враховувати при цілеспрямованому формуванні понять.

Засоби і напрямки формування поняття залежать від його змісту, загального розвитку слухачів, їх попереднього досвіду, фахових та загальноосвітніх знань. В одних випадках формування понять починають з аналізу фактів та явищ, відомих студентам та учням з їх повсякденного досвіду. Так, наприклад, поводяться при утворенні понять сили, тиску, механічної роботи, потужності.

При утворенні складних понять, які не мають аналогів в життєвому досвіді викладач повинен організовувати цілеспрямовані спостереження за явищами, спиратися на мисленний експеримент. При утворенні складних понять, коли одних спостережень не достатньо, виникає необхідність постановки дослідів з наступним їх теоретичним аналізом. Всі вказані способи починаються з чуттєво-конкретного сприйняття слухачами: при цьому в предметах та явищах виділяють суттєві ознаки, відкидають несуттєві. Так відбувається абстрагування. Цей процес завершується словесним означенням поняття.

Другий етап у формуванні поняття – рух від абстрактного до конкретного. При цьому збагачують зміст поняття, уточнюють його об’єм, повніш розкривають зв’язки та відношення з іншими поняттями.

Однак при утворенні деяких понять не має можливості спертися на конкретно-чуттєве сприйняття у вузькому смислі розуміння цього слова. В таких випадках поняття формують іншим шляхом. Починають з постановки проблеми та опису класичних дослідів, аналіз результатів яких призвів у науці до утворення нових понять.

На другому етапі вивчення фізики формування багатьох загальних понять доцільно розпочати з означень, наприклад, означення матерії, руху, енергії, оскільки етап конкретно-чуттєвого сприйняття у формуванні поняття був пройдений на першому етапі вивчення фізики. Данні конкретно-чуттєвого сприйняття на момент утворення узагальнюючих понять вже перетворені в свідомості учнів та узагальнені. Так при формуванні узагальненого поняття руху спираються на знання учнів про різні види рухів – механічного, теплового, електричного. На основі аналізу особливостей різних видів руху, які вивчаються в курсах фізики, хімії, біології, формують більш загальне поняття руху як зміни взагалі, як способу існування матерії.

В процесі вивчення того чи іншого розділу курсу загальної фізики, і в першу чергу механіки, у школярів спочатку формуються окремі поняття, а потім системи понять, наприклад, розділу механіки курсу загальної фізики. З метою більш ефективного засвоєння понять необхідно дотримуватися раціонального за даних обставин поєднання в процесі їх формування образно-наочного, словесно-теоретичного та дієво-практичного компонентів мислення [2].

В засвоєння понять також велику роль відіграють вправи, які активізують увагу та мислення учнів, їх пізнавальну діяльність. Без активної пізнавальної діяльності поняття не може бути засвоєним учнями. Тому необхідна організація активної пізнавальної діяльності учнів на всіх етапах оволодіння поняттями. В розв’язанні цієї задачі важливу роль відіграють такі види робіт, як виділення суттєвих ознак поняття, уточнення його ознак, порівняння та співставлення ознак поняття, що лише формується, з ознаками раніш засвоєних, встановлення зв’язків та відношень даного поняття з іншими, класифікація понять та їх застосування [2].

Необхідно відмітити також, що важливу роль у формуванні понять відіграє створення проблемної ситуації, в результаті якої учні приходять до висновку про недостатність знань, які вони мають, для пояснення нових фактів, явищ. З іншого боку слід зауважити, що створення проблемної ситуації сприяє підвищенню емоційного настрою школярів, їх інтересу до вивчення нового, сприяє активізації їх мислення, уваги та, в кінцевому підсумку, забезпечує більш високий рівень засвоєння понять.

Зважаючи на все, вище сказане, виникає питання: «Чому ми приділяємо таку значну увагу проблемі формування понять з фізики, зокрема механіки ?»

Відповідь полягає в тому, що оскільки фізика – основа техніки, то їй як навчальному предмету належить одне з провідних місць в розв’язанні задач, які пов’язані з підготовкою спеціалістів, задіяних в народному господарстві, зокрема на виробництві.

Зміст курсу фізики дозволяє дати знання, які є частиною науково-теоретичних основ промислового виробництва, зокрема, приладо- та машинобудування, радіоелектронної та електротехнічної промисловості.

Яке б питання техніки ми не розглянули б, в основі його завжди лежать явища та закони, які вивчаються на заняттях з фізики.

Так, наприклад, відомості з механіки про сили, напруження, навантаження необхідні як при створенні та обробці матеріалів, в галузі машинобудування, будівництва, так і при обслуговуванні машин та механізмів. Чітке знання таких понять, як «енергія», «робота», «потужність» сприяє більш продуктивній праці на виробництві. Тому на заняттях з фізики необхідно доводити, що в техніці, на виробництві користуються тими ж самими поняттями, які вивчаються в курсі загальної фізики.

 

Література.

1.   Физика. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. А.М. Прохоров. – 4-е изд. – М. : Большая Российская энциклопедия, 1998. – 944 с.

2.   Методика преподавания физики в 7-8 классах средней школы: Пособие для учителя[Под. ред. А. В. Усовой]. – 4-е изд., перераб. – М. : Просвещение, 1990. – 319 с.

3.     Шут М. І. «Мова» фізики : довідковий навчальний посібник / М. І. Шут, П. В. Бережний, А. В. Касперський. – К. : НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2000. – С. 33.

4.     Оконь В. Введение в общую дидактику [Пер. с польск. Л. Г. Кашкуревича, Н. Г. Горина]. – М. : Высш. шк., 1990. – 382 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info