zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



СИСТЕМАТИЗАЦІЯ БЮДЖЕТНИХ РИЗИКІВ ТА ЗАХОДИ ЩОДО ЇХ МІНІМІЗАЦІЇ

 

Онищенко Д.О., Лічман С.А.

Науковий керівник - Свинаренко Т.І.

Україна, м. Донецьк,

Донецький національний університет

економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

 

Постановка проблеми. На сьогодні система бюджетного менеджменту в Україні залишається малоефективною. Однією із причин такої ситуації є відсутність практичної обізнаності про наявні бюджетні ризики на всіх стадіях бюджетного процесу. Враховуючи те, що уникнути бюджетних ризиків практично не можливо, питання щодо їх мінімізації в бюджетній сфері залишається особливо актуальним.

Аналіз останніх досліджень. За останні роки дослідження бюджетних ризиків знайшли відображення в багатьох публікаціях вітчизняних дослідників таких як: Камінський А.Б., Молдован О.О., Жаліло Я.А., Шевченко О.В., Донець О.М. Однак, аналіз науково-практичних публікацій з проблем управління бюджетними ризиками свідчить, що переважна їх більшість не має чітко визначених шляхів щодо мінімізації ризиків.

Мета. Метою даного дослідження є визначення сутності бюджетних ризиків та їх систематизація, з метою удосконалення управління ними.

Основна частина. Об’єктивно бюджетні ризики являють собою потенційно можливі відхилення бюджетного показника від його запланованого значення під дією ризикоутворюючих факторів. Тому під ризиком у бюджетній сфері можна розглядати сукупність імовірних несприятливих (небажаних) наслідків реалізації прийнятих рішень, що можуть призвести до втрат в ефективності при формуванні, розподілі та використанні державних і місцевих централізованих фондів грошових ресурсів [1, с.64]. До факторів ризику відносять причини, обставини, умови, що створюють ймовірність несприятливих ситуацій і негативних результатів.

Бюджетні ризики у широкому значенні полягають у вірогідності невиконання заходів бюджетного планування та бюджетної політики у зв'язку з неефективним використанням бюджетних ресурсів та порушенням їх пропорцій. Відповідно в більш широкому трактуванні з точки зору всіх складових бюджету бюджетний ризик може трактуватися як потенційна можливість зміни бюджетних грошових потоків унаслідок дії одного або сукупності чинників, що має в кінцевому підсумку прямий чи опосередкований вплив на обсяги дефіциту державного бюджету та його фінансування.

Зауважимо, що бюджетні ризики виникають на всіх стадіях бюджетного процесу і обумовлюватися результатами діяльності його учасників. Вплив цих ризиків може призводити до порушень у процесі виконання показників бюджетного дефіциту, доходів, видатків, боргових зобов'язань. Бюджетні ризики багатогранні, тому для можливостей ефективного управління ними необхідно їх систематизувати та класифікувати за певними критеріями [2, c.35]. В свою чергу, систематизація бюджетних ризиків – це згрупування ризиків, що виникають на всіх стадіях бюджетного процесу.

Згрупування бюджетних ризиків дозволяє певною мірою спрогнозувати настання непередбачених подій і вживати заходів щодо їхнього зменшення. Відмітимо, що сьогодні не існує загальновизнаного підходу до систематизації ризиків, тому враховуючі існуючі погляди вітчизняних науковців і фахівців, можна виділити наступні напрямки систематизації бюджетних ризиків [3, с.89]. Розглянемо базові класифікаційні ознаки бюджетних ризиків на рис.1.

 

Рис.1. Класифікаційні ознаки бюджетних ризиків.

 

Як бачимо, за сферою виникнення бюджетні ризики поділяються на ризики дестабілізації бюджетної системи внутрішньо економічного характеру (фактори внутрішнього впливу на фіскальну сферу) та зовнішньоекономічного характеру (фактори зовнішнього впливу на фіскальну сферу). Перші зумовлені дією факторів політичного та соціально-економічного характеру, що мають вплив на макроекономічний розвиток країни в цілому, на обсяги виробництва і споживання, умови господарювання й можуть вплинути на виконання бюджету в запланованих обсягах. Ризики ж дестабілізації бюджетної системи зовнішньоекономічного характеру визначаються впливом сукупності факторів, пов'язаних зі змінами кон'юнктури товарних та фінансових ринків, іншими подіями зовнішнього характеру, здатними вплинути на виконання бюджету в запланованих обсягах.

За причинами, що зумовлюють появу ризиків бюджетної сфери, виокремлюють фінансові ризики держави, які виникають унаслідок неефективних управлінських рішень і здатні призвести до розбалансування державного і місцевих бюджетів, тобто суб'єктивні ризики, а також об'єктивні та суб'єктивно-об'єктивні. Об'єктивні ризики викликані дією об'єктивних факторів впливу на невиконання дохідної та видаткової частин бюджету, наприклад фінансування заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціально-політичного характеру стихійного лиха, кризових явищ тощо, які не покриваються коштами резервного фонду бюджету.

Остання група ризиків, за даною класифікаційною ознакою пов'язана зі свідомою діяльністю державних органів управління бюджетом щодо фінансування об'єктивно існуючих, але незапланованих видатків (здебільшого це політичні фактори).

Наступною класифікаційною ознакою бюджетних ризиків є характер їх виникнення, згідно з нею вони поділяються на ризики середовища: політичні, макроекономічні (економічні, соціальні), адміністративні, природно-екологічні, законодавчі; ринкові ризики (валютний, процентний, ціновий); ризики бюджетного процесу (ризикові чинники, безпосередньо пов'язані з процесом бюджетного планування та його реалізацією).

За масштабами ризики бюджетних втрат бувають регіональними, національними та міжнародними. Прикладом міжнародних ризиків можуть бути кризові явища, що зачіпають бюджетну сферу не однієї країни. До таких можна віднести фінансово-економічну кризу 2008-2009 рр., вплив якої розповсюдився на країни Європи. Іншим критерієм поділу бюджетних ризиків є рівень бюджетної системи, тобто залежно від того, бюджет якого рівня зазнає дії ризиків, їх можна поділити на ризики державного та ризики місцевого бюджетів.

Ще вужчою в цьому контексті є класифікація за структурою бюджету. Згідно з даною ознакою бюджетні ризики відповідно до бюджетної класифікації поділяються на ризики доходів бюджету, ризики видатків та кредитування бюджету, ризики дефіциту та фінансування бюджету:

- бюджетні ризики дохідної частини бюджету - ризик недоотримання запланованого рівня збирання доходів і виконання бюджетних зобов'язань;

- бюджетні ризики видаткової частини бюджету - ризик перевищення запланованого рівня видатків державного бюджету;

- бюджетні ризики, пов'язані з дефіцитом бюджету, ризик прийняття економічно необґрунтованого рівня дефіциту державного бюджету або/та його зростання в процесі виконання державного бюджету;

- ризики, пов'язані з фінансуванням бюджету, - це недофінансування бюджету в запланованих обсягах відповідно до визначених джерел (законом про бюджет визначаються обсяги фінансування за борговими та не борговими операціями і додатково визначається внутрішній склад такого фінансування), ризик збільшення боргових виплат та вартості державного запозичення (боргова складова бюджетних ризиків).

За рівнем втрат бюджету бувають бюджетні ризики з припустимим рівнем втрат (наслідки дії яких зумовлюють необхідність внесення змін у закон про бюджет); бюджетні ризики з критичним рівнем втрат (наслідки яких можуть викликати секвестр витрат і необхідність додаткових запозичень); бюджетні ризики з катастрофічним рівнем втрат (у результаті впливу яких зберігається можливість фінансування тільки захищених статей). При цьому характер втрат бюджету буде різним, звідси ризики поділяються на:

- ризики, наслідком яких є втрачена вигода. Така ситуація може виникнути, наприклад, якщо фінансовими органами не здійснюється діяльність, у результаті якої могла б зрости сума бюджетних доходів;

- ризики, наслідком яких є тільки бюджетні втрати. Фінансові наслідки впливу таких ризиків лише негативні (наприклад, одержання суми податкових бюджетних доходів меншої від запланованої);

- ризики, наслідком яких можуть бути як втрати, так і одержання доходів. Такого роду ризики можуть бути пов'язані, наприклад, з емісією боргових цінних паперів або коливанням цін на внутрішньому і світовому товарному ринках.

Для визначення рівня втрат бюджету важливим є термін дії даних ризиків. За цим критерієм бюджетні ризики можуть бути постійними, випадковими та разовими. Постійні ризики врахувати легше, ніж випадкові, якщо їх можна передбачити та кількісно виміряти.

За можливостями передбачення ризики можуть бути:

- прогнозовані, пов'язані з розвитком економіки, зміною кон'юнктури ринків тощо (рівень економічного зростання, рівень інфляції, ймовірні зміни законодавчої бази тощо), тобто чинниками, імовірність яких з тим чи іншим ступенем достовірності можна спрогнозувати;

- непрогнозовані ризики, пов'язані з факторами, які характеризуються повною непередбачуваністю прояву (наприклад, ризик непередбачуваних видатків - придбання житла для відселення мешканців з аварійних будинків унаслідок надзвичайної ситуації).

За можливістю кількісної оцінки ризики бюджетних втрат поділяються на ризики, що підлягають кількісному оцінюванню, та ризики, які неможливо кількісно розрахувати. При цьому важливою є вхідна інформація щодо ризикових подій.

Існування ризику породжує необхідність його мінімізації так, як уникнення бюджетних ризиків є практично не можливим, а їх ліквідація не завжди вдала, та несе ряд наслідків, тому необхідно мінімізувати бюджетні ризики. Оцінка заходів, щодо мінімізації бюджетних ризиків, які запропоновано в фінансовій науці та використовуються в бюджетній практиці дозволяє відокремити основні з них:

1)      В державному бюджеті має бути передбачений достатній рівень резервів, які використовуються за рішенням Уряду. Реалізація антикризових процедур щодо пошуку необхідних резервів, повинна дотримуватись базових бюджетних принципів. Оскільки в умовах сьогодення невиправдані видатки можуть стати додатковим джерелом фінансової нестабільності, а порушення макроекономічної стабільності держави може призвести до невиконання прийнятих державою зобов’язань, необхідності підвищення податкового навантаження або до збільшення запозичень.

2)      Рішення пов’язані з реалізацією антикризових заходів мають прийматися і реалізовуватись максимально оперативно. При цьому важливе є забезпечення поетапного виконання бюджету, яке передбачає, що всі необхідні заходи для організації виконання бюджету мають прийматися до початку бюджетного року.

3)      Забезпечення високого рівня бюджетної дисципліни, шляхом чіткого визначення функцій та розширення повноважень головних розпорядників бюджетних коштів, які мають спиратися не тільки на визначені цільові орієнтири діяльності, а й на наладжені бюджетні процедури, механізми внутрішнього контролю.

4)      На нашу думку, слід розвивати систему моніторингу якості фінансового менеджменту, що здійснюється головним розпорядником бюджетних коштів, застосовувати її результати при оцінці діяльності підвідомчих їм розпорядників з метою підвищення їх відповідальності за досягнення встановлених показників.

5)      Вдосконалення державного фінансового контролю, що має полягати не тільки у фіксації фактів неефективного виділення і витрачання коштів, а й у підтвердженні ефекту, на який розраховували при прийнятті рішень про їх виділення.

6)       Реалізація режиму жорсткої економії бюджетних коштів, визначення чітких пріоритетів і цілей використання бюджетних коштів, а також проведення інвентаризації бюджетних видатків з метою вилучення необов’язкових у поточний момент затрат, визначення критеріїв, за якими можна оцінити ефективність бюджетних видатків.

7)      Впровадження на місцевому рівні програмно-цільового методу бюджетного планування, поступовий перехід до середньо і довгострокового бюджетного планування.

Висновок. Отже, бюджетний ризик – це можливість виникнення у бюджетному процесі несприятливих ситуацій і наслідків, як ймовірність відхилення фактично виконаних показників бюджетних доходів і видатків від запланованих. Удосконалення управляння бюджетними ризиками, пропонується здійснювати шляхом систематизації бюджетних ризиків, ідентифікації факторів і подій, які мають вплив на їх виникнення, та шляхом реалізації ефективних заходів, щодо їх мінімізації.

Подальші наукові дослідження, щодо удосконалення управління ризиками повинні передбачати виявлення та ідентифікацію факторів, які впливають на появу бюджетних ризиків, систематичне та кількісне вимірювання ризиків.

 

Література:

1.     Камінський А. Б. Концептуальні підходи до вимірювання фінансових ризиків / А. Б. Камінський // Фінанси України. - 2009. - № 5. - С. 64.

2.     Молдован О.О., Жаліло Я.А., Шевченко О.В., к.е.н. Нова архітектура бюджетної системи України: ризики та можливості для економічного зростання. – К.: НІСД, 2010. – 35 с.

3.     Донець О.М. Методи та засоби управління бюджетом з врахуванням ризиків: Дис. канд. Наук. – 2010 – 120 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info