zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



СТЕРЕОТИП ЯК ОДИН ІЗ ЧИННИКІВ ВПЛИВУ НА МАСОВУ СВІДОМІСТЬ

 

Палига О.М.

Україна, м. Острог,

Національний університет «Острозька академія»

 

Аbstract: The article examines the phenomenon of «stereotype» as one of the forms of perception of the world around. Clarified the nature of the influence of stereotypes on human consciousness.

Кeywords: stereotype, human consciousness, impact of stereotypes.

 

На сьогоднішній день спостерігається значне ускладнення соціально-політичного середовища існування людини. Кожного дня індивід сприймає значні масиви інформації, стикається з різноманітними соціальними явищами, що не завжди аналізуються та структуруються у його свідомості. Таким чином, прослідковується суттєве спрощення у сприйняті людиною цього середовища, адже серед завантаженості справами практично стало неможливим знайомство з кожним об’єктом індивідуально. Механізм спрощеного сприйняття навколишнього середовища забезпечується за допомогою стереотипів. Вони стали невід’ємною частиною сучасного життя.

Одним із перших, хто ввів поняття стереотип був Уолтер Ліпман. У своїй праці «Громадська думка» він стверджував, що стереотипи це впорядковані, схематичні детерміновані культурою «картинки світу» в голові людини, які заощаджують її зусилля при сприйнятті складних соціальних об'єктів і захищають її цінності, позиції і права [3, с. 95].

Психолог Т. Мадржицький описує такі основні риси стереотипу:

·       стереотипи є неправильними узагальненнями – занадто широкими, перебільшеними чи спрощеними;

·       стереотипи є переконаннями, спільними для певної групи людей у суспільстві, переважно пов’язаними з уявленнями про соціально-психологічні чи антропологічні характеристики інших суспільних груп;

·       стереотипи, будучи системою переконань і установок, прийнятих заздалегідь, не формуються через соціальний досвід; стереотипи передаються за допомогою мови;

·       стереотипи відносно стійкі і досить важко піддаються зміні [1, с. 336].

Проаналізувавши основні характеристики стереотипу варто зазначити, що феномен «стереотипу» являє собою спрощене уявлення про навколишній світ чи певні соціальні явища, які постають у свідомості індивіда як узагальнені та певним чином структуровані картинки. Стереотипам властивий суб’єктивний характер. За допомогою стереотипів людина швидше сприймає і аналізує певне явище чи об’єкт, що допомагає їй краще орієнтуватись в світі.

Стереотип завжди містить у собі певний оцінний елемент, який виступає у вигляді установки. В цьому прослідковується те, що стереотип є незвичайним спрощенням. Він «найвищою мірою заряджений почуттями». Оцінний елемент стереотипу (установка) завжди свідомо детермінований, оскільки стереотип, виражаючи почуття особистості, систему її цінностей, завжди співвіднесений із груповими почуттями і груповими діями.

Стереотипізацію варто розглядати як необхідний та важливий елемент когнітивного процесу, який опосередковує поведінку людини, допомагає її орієнтації. Стереотип при цьому є атрибутом реальної людської психіки, а «стереотипізовані» поняття, оцінки, категорії – це закріпленні в суспільній свідомості «згустки» суспільного досвіду як повторювані властивості і явища.

Стереотипи за своєю природою є досить стійкими, адже вони часто відображають певний колективний образ, який був сформований протягом кількох років. Разом з тим він характеризується мінливістю, оскільки на практиці стереотипи часто реагують на нову інформацію, особливо на драматичні події. Зміна стереотипу відбувається у разі акумулювання великої кількості нової інформації, яка спростовує стару. Зокрема, історія розвитку нашої країни містить чимало прикладів зміни і зникнення соціальних стереотипів. Це було пов’язано зі зміною зовнішніх чинників: економічних, політичних, соціальних умов життя людини і т. д.

Незважаючи на досить стійку природу стереотипів, вони не є вічними. Вони формується під впливом двох чинників: несвідомої колективної переробки та індивідуально-соціокультурного середовища, а також в умовах цілеспрямованого ідеологічного впливу за допомогою ЗМІ та інших каналів поширення інформації. Серед умов першого порядку вирізняють рівень освіти, інтелект, особистий досвід, а також норми, звички, соціальні ролі, середовище проживання.

Американські психологи визначили три основні етапи формування стереотипу: «вирівнювання» (leveling), «посилення» (sparpening) і «асиміляція» (assimilation) [1, с. 342]. Спочатку складне явище чи об’єкт зводиться до кількох добре відомих ознак, а потім цим ознакам надається особлива значущість порівняно з тими, які вони мали в складі цілого. Після цього вибираються «вирівняні» і «посилені» риси об’єкта чи явища і формується образ, що має особливе психологічне значення для індивіда. В процесі «асиміляції» стереотип зливається із буденним життям людини, її світоглядом і сприймається як щось достовірне.

Внаслідок інтеграції у життя людини стереотип виконує низку функцій. Г. Теджфел виділяє чотири функції стереотипів, дві з яких реалізуються на індивідуальному рівні, а інші дві – на груповому.

Значення стереотипу на індивідуальному рівні:

·       когнітивна функція полягає у селекції соціальної інформації, схематизації, спрощені;

·       ціннісно-захисна функція покликана створювати і підтримувати позитивний «Я-образ».

На груповому рівні:

·       ідеологізуюча функція забезпечує формування та підтримку групової ідеології, що пояснює і виправдовує поведінку групи;

·       ідентифікуюча функція полягає у створені і підтримані позитивного групового «Ми-образу» [5, с. 111].

Таким чином, стереотипи здатні визначати моральні норми, формувати політичні, релігійні і світоглядні концепції. Вони часто визначають нашу поведінку, наші думки і ставлення до навколишнього середовища та інших людей.

Багато дослідників вказують на зв’язок стереотипів у свідомості людей зі значним впливом різноманітних каналів поширення інформації, зокрема із засобами масової інформації, які формують ставлення до світу. Стереотипи впливають на поведінку, що відтворює вчинки «героїв» преси, радіо, телебачення, а також на прив’язку певних принципів поведінки до тих місць життєдіяльності людини, на які вказують засоби комунікації. На думку дослідника Є. Орлової, соціальний стереотип існує там, де існує згода різних людей відносно стереотипізованих об’єктів і ситуацій. Чим вище ступінь погодженості між оцінками різних людей, тим більш вираженим вважається соціальний стереотип [6, с. 116-118].

За допомогою стереотипів формуються певні образи властиві тому чи іншому об’єкту. Такі механізми мають значний вплив на свідомість індивіда, виробляють його упереджене ставлення до різних явищ соціального життя. В стереотипах часто концентрується увага на найхарактерніших ознаках об’єкта, при чому нівелюються його суттєві риси. Однак, такі стереотипи можуть бути як істинними, так і хибними. Вони здатні формувати помилкове ставлення людини щодо тих чи інших явищ та об’єктів сприйняття, оскільки можуть базуватися на недостовірних передумовах або певних, не завжди обґрунтованих умовностях. Це може здійснюватись як цілеспрямовано, так і без конкретного наміру впливу на свідомість людини. Тому важливо усвідомлювати, що сформований стереотип може бути не об’єктивним.

Варто зазначити, що чим далі відстають одна від одної культури, тим вищою є роль стереотипів. Люди на підсвідомому рівні сприймають узагальнено-спрощенні уявлення відображені в певних образах і засвоюють їх як щось, що володіє достатньою достовірністю, хоча це не завжди так. Адже, як було зазначено вище, такі образи відображають лише деякі поверхневі риси.

У ситуації міжкультурної комунікації носій своїх культурних стереотипів занурюється в новий контекст за допомогою сформованої і представленої картинки. Особистість звертає увагу саме на характеристики нового «ми». При цьому відзначається схильність людини відзначати негативні якості нової національно-культурної спільноти [4, c. 41].

Тому є досить важливим вміння аналізувати різні стереотипні уявлення, що наштовхують людей на упереджене ставлення. Адже такі стереотипи часто ґрунтуються на недостовірних передумовах. А в деяких випадках цілеспрямовано використовуються з метою впливу на масову свідомість та формування у них відповідних суджень.

Отже, явище стереотипізації, на сьогоднішній час, є досить проблематичним. Такі стереотипи в значній мірі визначають моральні норми, формують політичні, релігійні і світоглядні концепції. Вони визначають поведінку людини, її думки і ставлення до навколишнього середовища та інших людей. Тому важливою умовою становлення людини як глибоко усвідомленої особистості, особливо в умовах української державності, є її здатність аналізувати і систематизувати різноманітні уявлення про ті чи інші соціальні явища та об’єкти.

 

Список джерел та літератури:

1.     Бутенко Н. Ю. Соціальна психологія в рекламі: навч. посіб. / Н. Ю. Бутенко. – К.: КНЕУ, 2006. – 384 с.

2.     Грановская Р. М. Творчество и преодоление стереотипов / Р. М. Грановская, Ю. С. Крижанская. – СПб: OMS, 1994. – 192 с.

3.     Липпман У. Общественное мнение: перевод с англ. / У. Липпман. – М.: Институт Фонда «Общественное мнение», 2004. – 384 с.

4.     Социальная идентификация личности / Под ред. Ядова В. А.М., 1993. 167 с.

5.     Стефаненко Т. Г. Социальные стереотипы и межличностные отношения / Т. Г. Стефаненко; за ред. Г. М. Андреевой, Я. Яноушек. – М.: изд-во Московского ун-та, 1987. – 357 с.

6.     Орлова О. Г. Система стереотипных признаков в структуре концепта Russia [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.gramota.net/materials/2/2012/1/32.html. – Название с экрана.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info