zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ПОХОДЖЕННЯ НІЖИНСЬКОГО ОГІРКА: ГРЕЦЬКІ КОРЕНІ

 

Позняк О.В.

Україна, с. Крути,

Дослідна станція «Маяк»

Інституту овочівництва і баштанництва НААН

 

У статті розглянута версія про походження Ніжинського огірка на історичній батьківщині сортопопуляції від греків-переселенців.

Аbstract: The article considers the version about the origin of Nizhyn cucumber on the historical motherland of the variety population from the Greeks-back settlers.

Кeywords: vegetable growing, cucumber, variety of people’s breeding, origin

 

 Дослідження Ніжинського огірка – унікального стародавнього місцевого сорту народної селекції – на Дослідній станції «Маяк» Інституту овочівництва і баштанництва НААН України, які проводяться відповідно до програми наукових досліджень, передбачають також вивчення комплексу питань з даної тематики, зокрема, історичних аспектів походження сортопопуляції у контексті зародження, формування і розвитку засолювального промислу.

За висновками В. Шевченка, історичний аспект питання щодо походження Ніжинського огірка до 20-х рр. ХХ століття практично не піднімався, і саме в той період починали формуватися певні історичні погляди, зокрема, через місцеві публікації [5]. У результаті опрацювання матеріалів Ніжинського філіалу державного обласного архіву (ФР 6297, справа 516) В. Шевченком виявлені посилання на грецьке походження Ніжинського огірка. Так, у 1923 р. агроном Ніжинської господарської спілки Фришев відмічав: «Консервування огірків шляхом соління в місті Ніжині зародилося з давніх часів. Першими піонерами в цій справі були греки». У матеріалах спілки за 1927 р. зазначалося: «Культура Ніжинських огірків занесена на Ніжинщину в другій половині ХVІІІ століття. Прибувші на територію Ніжинщини греки, зайнявши місця переселених на Кубань козаків, будучи добрими городниками, швидко помітили особливості місцевого грунту, благодатного для вирощування особливого сорту огірків, споріднених сорту Кримських огірків, і приступили до культивування цих огірків у широких розмірах». А у 1929 р. агроном Ніжинської плодоспілки П. Хоменко підтверджує цю тезу: «Ще за часів цариці Катерини, коли вигнали запорожців з Ніжинщини, переселені на їх місце греки занесли з собою насіння кримського огірка. Він пристосувався до природних умов Ніжинщини, дав нову форму й значно поліпшився на якість». Натомість академік УАН, член-кор. Всеросійської АН К. Харлампович, досліджуючи діяльність грецької колонії на території Ніжина, дійшов висновку, що «...звістки документів про грецьке землеволодіння не численні й уривкові. Тому не можна зробити ніяких висновків щодо характеру господарювання греків на землі, чи вносили вони в господарство які-небудь нові прийоми, чи вводили нові культури» (цитується за [5]).

«Слід» ніжинських греків у походженні Ніжинського огірка відстежувався також і нашими аналогічними розвідками [3]. Але твердженню про те, що засолювальний промисел сформували у Ніжині греки, переселені Катериною ІІ, суперечить той факт, що вже у 1788 р. місцеві ніжинські купці (можливо й греки) піднесли солоні огірки в дар імператриці, яка тоді здійснювала подорож до Криму. Саме після цієї події був виданий указ, згідно з яким до царського двору надалі вимагалося доставляти огірки тільки ніжинські. На цей період приписують розвиток засолочного виробництва у промислових масштабах (започатковано фірму «Дмитрієнко-Коломак»). Проте, за дослідженнями місцевих істориків [6], є дані, що греки своє поселення в Ніжині організували ще на початку ХVІІ ст., тоді як масове заселення українських земель, інкорпорованих до складу Російської імперії, представниками інших національностей, в т.ч. й греками, відбувалося упродовж ХІХ ст. [4]. У такому разі версія про грецькі корені, але переселенців більш раннього періоду заселення на території сучасного Ніжина (чи на околиці, в найближчих хуторах [5]), більш достовірна. До того ж відомо, що в 1698 р., коли московський цар Петро І здійснював похід на Азов і будував кораблі у Воронежі, його сподвижник О. Меншиков займався заготівлею огірків у Ніжині [3].

Наприклад, на східній околиці с. Крути також є лісове урочище «Грецьке». Можна припустити, що володільцями цих земель свого часу були греки, що постійно мешкали у Ніжині, адже даних про будь-яке поселення (хутір, окреме дворище) представників даної національності на цій місцевості виявити не вдалося. Можливо, деревина використовувалася саме (зокрема й) для виготовлення бочок для засолювання огірків. З власного досвіду відомо, що назви урочищ на вказаній території (південно-східна частина Ніжинського району Чернігівської області), що дійшли до нашого часу, досить точно відображають історичні події, прізвища/прізвиська мешканців колишніх поселень (хуторів), власників земель, водойм, лісових масивів тощо.

Інший аспект проблеми – щодо завезення «огірка кримського», «спорідненого сорту Кримських огірків». На сьогодні немає даних про максимальну подібність, морфолого-ідентифікаційну спорідненість Ніжинського (місцевого) огірка і яких-небудь сортозразків (форм, популяцій) походженням з Криму або Греції, чи аборигенних на цих територіях. Але ж за інтенсивного розвитку аграрної науки у напрямі формування, вивчення та концентрації генетичних ресурсів у відповідних центрах зі всього світу, наприклад, у другій половині ХХ ст. такі аналоги однозначно мали б бути виявлені. Вірогідно, в даному випадку мова може йти лише про завезення вихідних форм, на основі яких шляхом поступового багаторічного добору була сформована сортопопуляція Ніжинського огірка, як прообраз сорту Ніжинський місцевий – такий, який дійшов до нашого часу (з певними видозмінами, звичайно, викликаними, перш за все, часовим чинником, але зі збереженням основних морфолого-ідентифікаційних ознак і якісних показників плодів у засолюванні). Можна припустити, що добір на засолювальний напрям був осмисленим, адже переважав з самого початку: солоні огірки були об’єктом торгівлі ніжинських купців (нехай і греків), а плоди даної сортопопуляції належать до морфотипу, за структурою м’якуша придатного до засолювання. У другій половині ХVІІІ ст. населення Ніжина і прилеглих сіл почало вирощувати огірки уже відселектованого місцевого сорту [2].

Про те, що на території сучасного Ніжина огірки вирощувалися здавна, свідчить той факт, що власне назва овоча «огірок» на цій території зустрічалася ще до ХVІІ століття [1]. Навіть якщо допустити, що існуючий в ті часи місцевий (аборигенний) сортимент був греками (поселенцями початку ХVІІ ст. або переселенцями другої половини ХVІІІ ст. чи більш пізніх часів) «забракований» (у що віриться мало, принаймні він міг бути в тій чи іншій мірі залучений у селекційний процес – неосмислений, спонтанний, спрямований, випадковий тощо), підгрунтя для вирощування огірка і зародження промислу, без сумніву, на даній території уже було підготовлене місцевим населенням. І, зрештою, не піддаються сумніву сприятливі для цього грунтово-кліматичні умови, особливості хімічного складу води тощо [3].

Отже, із вищевикладеного можна зробити висновки:

- версія щодо грецького походження Ніжинського огірка, яка знайшла своє відображення головним чином у місцевій періодичній пресі, достеменно документально не підтверджена, а базується радше на основі усних переказів/легенд;

- вірогідно, засолюванням огірка у даному регіоні місцеві (корінні) жителі займалися задовго до масового переселення греків у Ніжин у другій половині ХVІІІ століття (хоч не виключено, що представники даного нороду поселялися на цій території і раніше) на основі тоді існуючого (дійсно місцевого?) сортименту;

- очевидно, саме у ХVІІ-ХVІІІ стст. відбулася або заміна місцевого сортименту на завезену греками-переселенцями форму, що могла перевершувати тоді існуючий сортимент за засолювальними якостями, а згодом адаптувалася до місцевих умов і повністю потіснила раніше існуючі аборигенні форми, або останні приймали участь у «створенні»/появі новітньої сортопопуляції із залученням «кримського» сорту;

- зародження огіркового засолювального промислу як «ніжинського соління» сталося раніше часів царювання Катерини ІІ, а розвиток (у значних масштабах, для торгівлі купцями, не важливо – греками, чи вихідцями із місцевого населення) - уже на основі ймовірно нового сортименту – популяції Ніжинського огірка, можливо, й «грецького» походження, саме у кінці ХVІІІ ст.;

- у контексті вище викладеного актуальними залишаються слова наукового співробітника ботанічного саду нинішнього Ніжинського державного університету ім. М.В. Гоголя, сказані півстоліття тому: «Ніжинські огірки відрізняються великими технічними та смаковими якостями. Створення такого сорту є одним з найвидатніших досягнень світової селекції. Чи відомо ім’я селекціонера, який створив цей славнозвісний сорт? Так, добре відомо – це наш народ. Ніжинські огірки – яскравий приклад народної селекції».

 

Список використаної літератури

1.     Болотских, А.С. Огурцы / А.С. Болотских.- Харьков: Фолио, 2002.- С. 4.

2.     Історія міст і сіл Української РСР. Чернігвська область / [Зав. ред. В.М. Кулаковський].- К.: Головн. ред. Укр. Рад. енциклопедії АН УРСР; Х.: Харківська книжк. фабр. ім. М.В. Фрунзе, 1972.- С. 18.

3.     Позняк, О. Славетний символ Приостерського краю: до питання минувшини і сьогодення сорту огірка Ніжинський місцевий та промислу на його основі / Олександр Позняк // Ніжинська старовина: Зб-к регіональної історії та пам’яткознавства. (Серія «Ніжинознавчі студії», № 9; Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. Вип. 13 (16).- К.: Центр пам’яткознавства НАН України, 2012; Ніжин: ТОВ НВП «Ферокол», 2012.- С. 181-196.

4.     Реєнт, О. Модерна українська нація. Зародження, формування та утвердження / Олександр Реєнт // г-та «День».- № 120-121 (4003-4004) – 12-13 липня 2013 р.- С. 8.

5.     Шевченко, В. Дослідження огіркового промислу Ніжинщини у 20-і роки ХХ століття / Володимир Шевченко // Сіверянський літопис.- Чернігів, 1996.- № 1.- С. 49-52.

6.     Шуст, В. Дещо нове про грецьку общину в Ніжині / В. Шуст, Л. Солошенко // г-та «Під прапором Леніна».- Ніжин, 1972 – 22 листопада.- №184(7869).



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info