zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ЕФЕКТИВНІСТЬ ДИСТАНЦІЙНИХ НАВЧАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ЛІКАРІВ

 

Ждан В.М., Ткаченко М.В., Бабаніна М.Ю.,

Волченко Г.В., Кітура Є.М.

Україна, м. Полтава, ВДНЗ України

«Українська медична стоматологічна академія»

 

Effectiveness of distance learning technologies in the system of postgraduate education

Abstract: Presented the comparative analysis of the pedagogical effectiveness of refresher doctors of specialities "General practice-Family medicine" held at the Faculty of post-diploma education clinics and courses based on other hospitals with on-the-job training. Shows the efficiency of the use of distance learning according to test results and the development of practical skills. Provides recommendations on introduction of distance learning in the Faculty of postgraduate medical education.

Key words: distance education, post-graduate medical education.

 

Впровадження новітніх засобів навчання на сучасному етапі розвитку освітніх та інформаційних технологій визначається, з одного боку, педагогічною ефективністю технологій, що використовуються, а з іншого – їх економічною доцільністю та рівнем соціального сприйняття як курсантами, так і фахівцями-викладачами. Критерієм доцільності  використання конкретної новації є ефективність принаймі не нижче порівняно з технологіями, що вже використовуються, забезпечення загальної якості освітніх послуг відповідно до існуючих критеріїв, реальний економічний ефект від її впровадження  та наявність відповідних техніко-економічних можливостей та інфраструктури (необхідних технічних засобів навчання у слухачів, наявність каналів звۥязку в регіоні тощо) [4, 5].

Специфіка медичної освіти в цілому зумовлюється необхідністю не тільки теоретичної підготовки, а й повного опанування практичними навичками саме на етапі навчання, а не в процесі трудової діяльності. Це є переконливим поясненням відсутності  в медицині навіть заочної форми навчання, тим більш проблемним вважається дистанційне навчання, коли слухачі ще більш віддалені від бази навчального закладу [3].

Важливою особливістю навчального процесу в галузі післядипломної медичної освіти також є тісне поєднання теоретичної та практичної підготовки фахівців, тому велике значення має саме комплексність навчання: використання дистанційних форм на етапі теоретичної підготовки, періодичне “живе” спілкування з досвідченими фахівцями у вигяді семінарів чи майстер-класів та наступна практична робота безпосередньо з пацієнтом.

Вважається, що дистанційні технології освіти в медицині не можуть існувати самостійно, і доцільні тільки в тісному поєднанні з класичними формами навчання. Це твердження також справедливе і для післядипломного етапу медичної освіти, а саме інтернатури, тематичних та передатестаційних циклів підвищення кваліфікації лікарів.

Важливою особливістю навчального процесу у галузі медичної освіти є тісне поєднання теоретичної та практичної підготовки фахівців. Специфіка професійної діяльності лікаря вимагає надання значної уваги саме відпрацюванню практичних навичок роботи з хворим. На жаль, сучасні можливості дистанційної освіти обмежені в плані безпосереднього опанування практичними навичками, що накладає свій відбиток на реалізацію дистанційних технологій навчання в медичний післядипломній освіті. Розподіл навчального часу, прийнятий у очній формі медичного післядипломного навчання, виключає можливість використання лише дистанційних методів у медичній освіті. Доцільність цієї форми підвищення кваліфікації спеціаліста має місце тільки у тісному поєднанні з «класичним» очним стажуванням «біля ліжка хворого». Це ні в якому разі не зменшує ролі дистанційних форм і не визначає їх як допоміжні, адже без належної теоретичної підготовки відсутній будь-який сенс у практичних заняттях, безпосередньому спілкуванні з викладачем та пацієнтами [1-3].

Велике значення має саме етапність навчання: максимальне використання дистанційних форм на першому етапі (теоретична підготовка) та практична робота безпосередньо з пацієнтом на наступному.

Шляхи забезпечення ефективності засвоєння матеріалу слухачами дистанційних навчальних курсів залежать, в першу чергу, від аудиторії учасників навчального процесу, їх базової підготовки та специфіки предмету, що викладається.

Дистанційне навчання в обов’язковому порядку передбачає взаємодію викладача і лікаря-курсанта, але означена взаємодія організована спеціальними засобами та методами, виходячи із можливостей, що надають сучасні телекомунікаційні технології.

Метою роботи  була оптимізація післядипломної підготовки лікарів зі спеціальності  “Загальна практика – сімейна медицина” на тематичних курсах підвищення кваліфікації шляхом використання елементів дистанційної форми навчання без відриву від виробництва.

Для досягнення вказаної мети були поставлені наступні задачі:

1.       Оцінити  педагогічні, технічні та економічні можливості впровадження елементів дистанційної форми навчання на післядипломному етапі освіти.

2.       Розробити орієнтовну методику використання елементів дистанційного навчання при проведенні виїзних курсів тематичного удосконалення  лікарів-спеціалістів.

3.       Порівняти педагогічний ефект тематичних виїзних курсів з елементами дистанційних форм навчання в порівнянні з тематичними курсами за традиційною методикою на базі кафедр.

Дослідження впливу впровадження елементів дистанційного форм навчання проводилося на тематичних курсах підвищення кваліфікації “Актуальні питання терапії в практиці сімейного лікаря” для лікарів із спеціальності “Загальна практика – сімейна медицина”. Курси проводилися за однаковим тематичним планом як на клінічних кафедрах академії, так і виїзні в містах і районних центрах Полтавської області. Останні передбачали підготовку курсантів без відриву від виробництва шляхом виїзду фахівців для проведення лекцій, семінарів та майстер-класів на базі клінічних відділень міських та районних клінік, а також використання дистанційних навчальних технологій як в цілому з академічною групою, так і індивідуально з кожним слухачем. Оцінка ефективності використаних педагогічних технологій проводилася наприкінці циклу шляхом проведення тестування за допомогою ліцензованої комп’ютерної програми «Elex» (пропонувалося 200 питань 2-3 рівня складності з відповідного фаху) та шляхом перевірки опанування практичними навичками згідно стандартизованих карт практичних навичок. Всього підвищило кваліфікацію 295  лікарів-курсантів, з них 121 – без відриву від виробництва частковим з використанням дистанційних навчальних технологій.

Результат був представлений у балах та у рейтингових відсотках від індивідуального та середнього по академічній групі базового рівня, визначеного на початку циклу.

Були використані наступні дистанційні навчальні технології:

1.   Дистанційні on-line-лекції для загальної цільової аудиторії, вже інформаційно підготовленої до креативного сприйняття лекційного матеріалу. Основною метою дистанційної лекції було не подання інформації лектором, а формування зацікавленості аудиторії проблемою, декларація актуальності проблеми конкретно для слухача, стимулювання творчої особистості та мотивації до подальшої індивідуальної роботи за даним напрямком. Виходячи з цього, забезпечувалося максимально якісне відтворення мультимедійної інформації у напрямку від викладача до аудиторії з метою  донести до слухача невербальні інформаційні подання викладача. Зворотний інформаційний канал надавав викладачу інформацію про загальний стан аудиторії. Для оптимізації інформаційного потоку від викладача до слухача також використовувався перерозподіл в часі, коли значна частина мультимедійної інформації (наприклад, графічно навантажені презентації, відео-фрагменти і т.п.) передавалися аудиторії заздалегідь і відтворюється в процесі лекції під управлінням викладача.

2.   Дистанційні on-line-семінари, які передбачали інтерактивне спілкування викладача з конкретними слухачами у віддаленій аудиторії. Роль викладача: спрямовуюча (організаційна), консультативна (інформаційна) та контролююча. Слухач під час проведення семінару отримував цільову інформацію, сам оцінював свій інформаційний рівень та рейтинг в аудиторії. Викладач оцінював загальний інформаційний рівень аудиторії, її інтереси, індивідуальний рейтинг кожного слухача та ступінь його креативності. Для забезпечення педагогічної ефективності дистанційного семінару використовувалося швидкісне інтернет-з’єднання та засоби відеозвۥязку. Методичне забезпечення семінару здійснювалося шляхом надання слухачам методичних рекомендацій (електронною поштою). Передбачався достатній рівень інформаційної підготовки слухачів на етапі їх самостійної роботи.

3. Дистанційні індивідуальні on-line-консультації передбачали інтерактивне спілкування викладача з конкретним слухачем незалежно від місця їх знаходження та часу. Роль викладача: спрямовуюча (організаційна), консультативна (інформаційна) та контролююча. Основною метою дистанційної консультації була інформаційна для слухача та контролююча для викладача. Під час попередньої самостійної роботи з інформаційними джерелами слухач визначав, яка додаткова інформація йому необхідна для створення цілісної картини з даної теми. При безпосередньому спілкуванні з викладачем ці інформаційні пробіли або ліквідувалися викладачем, або ж викладач надавав рекомендації щодо подальшого самостійного пошуку необхідної додаткової інформації слухачем. При проведенні індивідуальної консультації викладач мав змогу оцінити рівень підготовки слухача та своєчасно внести корективи в план індивідуальної підготовки, звернути увагу слухача на необхідність додаткового опрацювання конкретних тем.

Дистанційні індивідуальні заняття проводилися згідно попередньо затвердженого плану, або позапланово – з ініціативи як слухача, так і викладача. Вибір видів зв’язку (відеозв’язок, голосовий зв’язок, текстові месенжери, електронна пошта) визначався індивідуальними можливостями кожного слухача.

При порівнянні результатів базового тестового контролю з результатами тестового контролю при закінченні курсів виявлено, що середній коефіцієнт приросту результату в групах, які навчалися на клінічних базах академії склав 1,23±0,09, в той час як аналогічний показник в  групах без відриву від виробництва з виристанням елементів дистанційного навчання склав 1,29±0,10 (р>0,05), тобто достовірної різниці в педагогіній ефективності навчання за результатами тестування не виявлено. Одночасно цей показник в групах навчання без відриву від виробництва, в яких не використовувалися дистанційні технології навчання, склав 1,05±0,07 (р<0,05), що свідчить про меншу педагогічну ефективність такого навчання. Аналогічний показник, розрахований на базі набраних балів за стандартними картами практичних навичок під час роботи з хворим, склав 1,38±0,12 та 1,31±0,12 відповідно (р>0,05) та 1,17±0,08 (р<0.01).

Таким чином, педагогічний ефект тематичних курсів підвищення кваліфікації, проведених без відриву від виробництва та з використанням дистанційних навчальних технологій, близький до такого при проведенні курсів на клінічних базах академії.

Як свідчить наш досвід, слухачі тематичних курсів підвищення кваліфікації на кафедрах післядипломної освіти є досить мотивованими до навчання, і в майбутньому така мотивація буде тільки зростати за рахунок підвищення вимог та індивідуальної конкуренції в галузі.  Тому поступове впровадження дистанційних форм навчання в освітній процес на післядипломному етапі бачиться досить ефективним з точки зору педагогічної ефективності.

 

Література.

1.     Зайченко Т.П. Основы дистанционного обучения: Теоретико-практический базис: Учебное пособие. / Т.П. Зайченко. – СПб.: Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена, 2004. – 167 с.

2.     Иванченко Д.А. Системный анализ дистанционного обучения: Монография. / Иванченко Д.А. ― М.: Изд-во "Союз", 2005. – 192 с.

3.     Ковальчук Л.Я. Концептуальні підходи до інтегрованого середовища оцінки знань в медичній освіті / Л.Я. Ковальчук, В.П. Марценюк, А.В. Семенець //Клінічна інформатика і телемедицина. – 2008. - №5. – С.71-76.

4.     Національна доктрина розвитку освіти // Освіта. – 2002.– № 26. – С.3.

5.     Рижов В.А. Моделі знань у системах дистанційного навчання / В.А. Рижов // Клінічна інформатика і телемедицина. – 2010. - №7. – С.133-139.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info