zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧНІ ЧИННИКИ СХИЛЬНОСТІ ОСІБ ДО ВІКТИМНОЇ ПОВЕДІНКИ

 

Бантишева О.О.

Україна, м. Київ, НАУ

 

Аbstract. On the bases of the theoretical analysis of a variety of scientific publications, the article’s author substantiates the concept of victimhood and the victim mentality.

The main socio-psychological factors that influence an individual’s disposition to victim mentality have been reviewed.

The author suggests that the very propensity to victim mentality implies, first and foremost, difficulties in experiencing personal emotions, an inclination to be responsible for the feelings and the emotional state of another person. Additional concerns are increased anxiety, unsound response to criticism, an inclination towards helplessness, low self-appraisal and negative attitude towards oneself - up to a sense of inferiority. Lastly, the individual will experience an increased readiness to acquire victim stereotypes and behavior patterns.

Key words: victimization, victim mentality, disposition to victim mentality, victimhood factors.

 

Аннотация. В статье, на основании теоретического анализа литературы, дано обоснование понятий виктимности и виктимного поведения. Рассмотрены основные социально-психологические факторы склонности личности к виктимному поведению.

Склонность к виктимному поведению рассмотрена как включающая в себя: трудности в переживании собственных эмоций, тенденция брать на себя ответственность за чувства и состояния других людей, повышенное чувство тревожности, болезненное отношение к критике, установка на беспомощность, низкая самооценка и негативное отношение к себе, вплоть до чувства собственной неполноценности, трудности в преодолении давления окружающих и повышенная готовность усвоения виктимных стереотипов и паттернов поведения.

Ключевые слова: виктимность, виктимное поведение, склонность к виктимному поведению, факторы виктимности.

 

Віктимність – досить стійка особистісна якість, що характеризує об'єктну характеристику індивіда ставати жертвою зовнішніх обставин і активності оточення, свого роду особистісна схильність ставати жертвою в тих умовах взаємодії з іншими і впливу цих інших, які в цьому плані виявляються нейтральними, не «небезпечними» для інших особистостей. У логіці соціальної психології така особистісна властивість як віктимність, досить жорстко корелює із заниженою самооцінкою, нездатністю, а часом і небажанням відстоювати власну позицію і брати на себе відповідальність за прийняття рішення у проблемних ситуаціях, надлишкової готовністю приймати позицію іншого як безсумнівно вірну, неадекватною, а іноді патологічної тягою до підкорення, з невиправданим почуттям провини і т. п. [6, 32].

Але не можна казати, що віктимність виникає сама по собі. Певні чинники можуть послужити каталізатором виникнення віктимності та віктимної поведінки індивіда. У першу чергу розглядають індивідуально-психологічні та біофізичні властивості (характер, темперамент, інвалідність), та соціально-психологічні чинники. Саме останні ми хочемо проаналізувати в даній статті.

Серед соціально-психологічних чинників віктимної поведінки особистості слід, насамперед, указати на особливості взаємовідносин з сім’єю і, зокрема, на досвід спілкування з батьками в дитинстві. Загалом сім’я порівняно з іншими соціальними інститутами має такі особливості, що позначаються на успішність соціалізації дитини [3].

Отже сім’я, сімейний чинник. Цей чинник включає в себе: стратегію сімейного виховання (починаючи з самого раннього дитинства); порушення сімейної комунікації при наявності стратегій образливої поведінки; тоталітарні установки членів сім’ї; емоційну депривацію з боку батьків, неповну сім’ю, сім’ю з порушеним емоційним кліматом, алкоголізацію, наркотизацію, асоціальну поведінку членів сім’ї, трудову невлаштованість, потворні способи виховання – саме такі зразки поводження можуть формувати в людині ті чи інші якості, патерни поведінки, певні сценарії розв’язання конфліктів. У подальшому такий конфлікт пов’язаний з переживанням ряду негативних відчуттів – тривоги, відчуття провини, самотності [2, 61].

Багато хто з відомих психологів підкреслював причини відхилень у розвитку особистості та формування віктимності саме у сімейному чиннику, на сам перед у дефіциті емоційного контакту, теплого спілкування з матір'ю в перші роки життя.

Наприклад, Г. Салливан [11] називає це «потреба у ніжності», саме вона дає дитині відчуття спокою і навпаки – відсутність ніжності, незадоволення цієї потреби – формує відчуття тривоги, переживання, пов'язане з уявною або реальною загрозою безпеці. Отже найважливішими, провідними для всіх людей потребами Салліван вважав потребу в ніжності і потребу в уникненні тривоги, тому що тривога, на його думку – гальмує розвиток повноцінних міжособистісних відносин. [8].

К. Хорні [12] пише про відсутність любові, яка змушує дитину часто переживати «корінну тривогу» в наслідок чого можуть виникати стійкі риси характеру, такі як невпевненість в собі, боязке ставлення до оточуючих.

Британський психоаналітик С. Герхарт [4] у книзі «Як любов формує мозок дитини» пише про необхідність позитивного емоційного контакту дитини з батьками з перших днів життя, саме це впливає в подальшому на наші способи сприйняття стресу, а також виникнення залежності різного роду та антисоціальної поведінки.

Шкільний чинник, дуже важливий для розуміння формування схильності осіб до віктимної поведінки, оскільки кожний з нас колись був школярем, а отже був об’єктом цього мікросередовища яке відіграє велику роль у формуванні особистості. Починаючи ходити у перший клас, дитина отримує певний стрес. Незвична обстановка, прагнення зайняти нове соціальне положення, повагу вчителів та товаришів по школі – діє на учня двояко и може формувати негативний або позитивний опит перебування у колективі. Хтось відчуває себе «у своїй тарілці» з першого дня і легко йде на контакт з іншими дітьми та вчителями, а хтось почувається скуто та незручно. У цій ситуації вкрай важлива позиція вчителя його поведінка, ставлення до усіх учнів у цілому і до кожного окремо, а також те, як він згуртує клас, навчить дітей дружити, поважати один одного.

Відсутність індивідуального підходу до дитини, неадекватність виховних заходів, несправедливе, образливе відношення вчителя, заниження самооцінки учнів, відсутність необхідної допомоги навіть при обґрунтованому пропуску занять, здирство, психічне і фізичне насильство [2, 68] – все це негативно позначається на розвитку особистості. Дитина може почати відчувати себе відкинутим, поганим, зайвим. В неї формується певний «емоційний пазл» який складається з тривожності, відчаю, сорому, розчарування, образи, гніву (складові що притаманні віктимної особистості).

У вирі соціально-психологічного процесу який впливає на формування та розвиток особистості, як самостійний чинник віктимізації, слід виокремити неформальні субкультури. Великий тлумачний соціологічний словник роз’яснює, що субкультура – це система переконань, цінностей і норм, які поділяються і активно використовуються явною меншістю людей у ​​рамках певної культури [5].

Британський соціолог Д. Хебідж [15] пише, що субкультура приваблює людей зі схожими смаками, яких не задовольняють загальноприйняті стандарти. Їх називають різноманітно: «міські племена», «клуби», «тусовки», але суть від цього не змінюється, це міні суспільства, які з ряду причин не хочуть належати загальноприйнятої культурі та розділяти загальноприйняті цінності.

Таки «племена» можуть відрізнятися «власною мовою», манерою поведінки, стилем одягу, зачісок, а їх основою може бути певний стиль музики (рокери, репери, транс-культура), спосіб життя (готи, ємо, растамани), спорт (паркур, скейтери, байкери), комп'ютер та Інтернет (геймери, мережевики), ігри (ролевики, толкиеністи), асоціальна поведінка (гопники, нацисти, сатаністи).

Усі напрямки субкультур можна умовно поділити на таки що є агресивними та ні. Наприклад, ролевими або толкіеністи, не несуть загрози суспільству. Перших об'єднує любов до якоїсь певної історичної події або цілого періоду, вони роблять реконструкції того часу, шиють костюми, грають ролі. Другі, Толкіеністи – шанувальники книг Дж. Р. Р. Толкіна, мають тісний зв'язок з субкультурою ролевиків, вони люблять грати в описані у книзі події, називати себе іменами персонажів Толкіна або придумують собі імена, керуючись мовами зі світу що вигадав автор. Таку поведінку можна розглядати як відхід у себе, відхід від реального світу, але вона не несе шкоду іншим людям, не є небезпечною. Зовсім інакше виглядають такі напрямки як гопники, нацисти, сатаніти. Яки займаються дрібним злодійством і вимаганням грошей (гопники), пропагують расизм (нацисти), відкидають християнську культуру через поклоніння сатані, влаштовують дрібний вандалізм та «Чорні Меси» (сатаніти). Тобто своєю поведінкою можуть завдавати шкоди оточуючим, а саме, грабувати на вулиці, бити представників інших рас, здійснювати своєрідні обряди в яких іноді жертвами можуть ставати його учасники. Поповнити їх ряди може будь хто, будь коли, все залежить від емоційного стану людини в конкретний період життя і тих патернів поведінки, які вона засвоїла з дитинства і за допомогою яких долає ті чи інші труднощі в житті.

Засоби масової інформації – ще один чинник який може зробити поштовх до формування схильності до віктимної поведінки особистості. Але ж відомо, що ЗМІ давно називають ефективним інститутом маніпуляції [7].

Людина – істота соціальна. Отже, наша поведінка завжди перебуває під впливом інших осіб або груп осіб, і захистити себе від цієї дії якимось жорстким бар'єром в принципі не є можливим. Як писав Аристотель [1], людина – «чиста дошка», на якій товариство пише потрібні слова.

Оксфордський словник англійської мови [16, 780] трактує маніпуляцію як «управління або вплив на кого-небудь, часто нечесним шляхом, так, що ті, на кого йде вплив цього не усвідомлюють».

Однією з перших книг, безпосередньо присвячених маніпуляції свідомістю, була книга німецького соціолога Г. Франке «Маніпульована людина» (1964). Він дає таке визначення: «Під маніпулюванням в більшості випадків слід розуміти психічний вплив, який здійснюється таємно, а отже на шкоду тим особам, на яких воно спрямоване. Найпростішим прикладом тому може служити реклама» (цит. за [7]).

Як наголошує Г. Шиллер [14], «Для досягнення успіху маніпуляція повинна залишатися непомітною. Успіх маніпуляції гарантований, коли маніпульований вірить, що все відбувається природно і неминуче. Коротше кажучи, для маніпуляції потрібна фальшива дійсність, в якій її присутність не буде відчуватися».

Можна сказати, що маніпуляція це спосіб панування шляхом впливу на людей через програмування їхньої поведінки. Це вплив спрямований на психічні структури людини, здійснюється потай і ставить своїм завданням зміну думок, спонукань і цілей людей в потрібному напрямку. Часто для цього використовують певні технології, і захист від маніпуляції, яка використовується у ЗМІ – справа непроста. Телебачення, Інтернет та преса – можуть формувати громадську думку, у результаті важко визначити, ваша думка це або чужа.

А. Моль [9] пише, що ЗМІ фактично контролюють всю нашу культуру, пропускаючи її через свої фільтри, виділяють окремі елементи із загальної маси культурних явищ і надають їм особливої ваги, підвищують цінність однієї ідеї, знецінюють іншу, поляризують таким чином все поле культури. Те, що не потрапило в канали масової комунікації, в наш час майже не робить впливу на розвиток суспільства.

Серед інструментів маніпуляції виокремлюють:

- Фабрикацію фактів, інакше кажучи – пряму брехню, коли інформація подається таким чином, як це вважає за потрібне видавець, автор телепрограм.

- Великій психоз [9], коли неіснуюча або незначна проблема підноситься до масштабу вселенської катастрофи (хвороба, дефіцит чогось, якийсь скандал). Подібна паніка здатна залучити в загальний психоз велику кількість людей, особливо тих, хто є схильними довіряти чужої думці, готов стати веденим, не вміє аналізувати та оцінювати реальність.

- Маніпулятивна семантика – коли зміна змісту слів (або використання евфемізмів) призводить до того, що негативну інформацію можна подати нейтрально, таким чином налаштовуючи сприйняття людини на потрібну для маніпулятора хвилю. Наприклад, так роблять ЗМІ під час проведення будь-яких військових дій. Маніпулятивна семантика дуже впливовий інструмент на свідомість людини. Отже недаремно казав поет В. Шефнер [13] «Словом можно убить, словом можно спасти, словом можно полки за собой повести».

- Спрощення, стереотипізація, тут інформація подається максимально просто, без «складних» слів. Щоб якомога ближче наблизиться до народу, показати єдність і простоту поглядів. «Повідомлення завжди повинне мати рівень зрозумілості, відповідний коефіцієнту інтелектуальності приблизно на 10 пунктів нижче середнього коефіцієнта того соціального шару, на який розраховано повідомлення». [9]

- Твердження та повторення, це свого роду гіпноз, коли не залишається місця та й немає потреби доводити протилежне. «Твердження повинне бути висловлено коротким і наказовим тоном гіпнотизера, що віддає наказ тому, хто є під гіпнозом, наказ без заперечень. Твердження в будь якої мові означає відмову від обговорення, оскільки влада людини або ідеї, які можуть піддаватися обговоренню, втрачають правдоподібність. Це означає також прохання до аудиторії, до натовпу прийняти ідею без обговорення, такою, яка вона є, без зважування всіх «за» та «проти» і відповідати «так» не роздумуючи» [10, 94].

- Сенсаційність, ще один різновид маніпуляції. Повідомленню надається настільки висока важливість і унікальність, що на ньому концентрується і потрібний час утримується майже вся увага публіки. А якщо до цього додати твердження та повторення, або/та маніпулятивну семантику – психіка людини піддається потужному «бомбардуванню».

Звичайно, існують люди з так званою міцною психікою, ті, кого складно «запрограмувати», ті, хто вміє «відсікати зайве», не йти на поводу, аналізувати ситуацію і робити висновки. Але все ж, по-перше, ми всі маємо постійну взаємодію із соціумом, а отже не виключено, що рано чи пізно все ж можемо стати жертвами маніпуляторів, чиї технології з кожним днем удосконалюються, а по-друге, недарма першими двома чинниками були названі сім'я та школа, оскільки саме вони є фундаментом нашого життя на якому будуються патерни поведінки, сценарії взаємодії з соціумом, дозрівають усі емоції та почуття особистості.

Таким чином людина, якої у дитинстві бракувало батьківської уваги і тепла, відчувала на собі жорстоке поводження батьків, байдужість до своїх потреб, а потім ще підкріпила ці зразки поведінки від вчителів – може пронести це скрізь усе життя та сформувати в собі високій рівень тривоги, низьку самоповагу, хворобливе ставлення до критики, труднощі при подоланні тиску оточуючих, схильність брати на себе відповідальність за почуття та стани іншої людини, що зумовлює підвищену готовність до засвоєння віктимних стереотипів поведінки.

Два інших розглянутих чинника (неформальні субкультури та ЗМІ) можуть як самі по собі бути чинниками формування віктимності, так з іншого боку, при поєднанні с раніше зазначеними чинниками (сім'я та школа), можуть мати підсилюючу дію у формуванні якостей що визначають віктимність та віктимну поведінку.

 

Список використаних джерел

1.          Аристотель. Эссе на тему Человек вне общества или Бог, или зверь / Аристотель. Електронний ресурс. Режим доступу: http://sevastra.mmm-tasty.ru/entries/11523855

2.          Бондарчук. О. І. Психологія девіантної поведінки / О. І. Бондарчук, Т. М. Вакуліч. – К. : Наук. світ, 2010. – 300 с.

3.          Бондарчук О. І. Психологія сім’ї: [Курс лекцій] / О. І. Бондарчук. – К.: МАУП, 2001. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.twirpx.com/file/221916/

4.          Герхардт С. Как любовь формирует мозг ребенка / С. Герхардт. – М. : Этерна, 2012. Електронний ресурс. Режим доступу: http://bearbooks.ru/book.asp?id=1282434

5.          Джери Дж. Большой толковый социологический словарь / Дж. Джери, Д. Дэвид. – М. : Вече, АСТ, 2001. Електронний ресурс. Режим доступу: http://voluntary.ru/dictionary/567

6.          Ильин В. А. Азбука социального психолога-практика / В. А. Ильин, М. Ю. Кондратьев, – М. : ПЕР СЭ, 2007. – 464 с.

7.          Кара-Мурза С. Манипуляция сознанием / С. Кара-Мурза. – М. : Эксмо, 2000. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.libok.net/writer/899/kniga/30423/kara-murza_sergey_georgievich/manipulyatsiya_soznaniem/read

8.          Мишел У. Теория межличностных отношений и когнитивные теории личности / У. Мишел, Дж. Роттер, Г. Салливан. – СПб. : Прайм–Еврознак, 2007. Електронний ресурс. Режим доступу: http://booksagadget.ru/educationbooks/1056.html

9.          Моль А. Теория информации и эстетическое восприятие / А. Моль. – М. Мир, 1966. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.klex.ru/4zj

10.       Московичи С. Век толп (исторический трактат по психологии масс) / С. Московичи. – М. : Академический проект, 2011. 478 с.

11.       Фрейджер Р. Теории личности и личностный рост / Р. Фрейджер, Д. Фэйдимен. 2002. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/freydjer/index.php

12.       Хорни К. Невротическая личность нашого времени / К. Хорни. – М. : Академический Проект, 2009. Електронний ресурс. Режим доступу: http://psylib.org.ua/books/hornk02/index.htm

13.       Шефнер В. Советская поэзия. В 2-х томах. Библиотека всемирной литературы. Серия третья / В. Шефнер. – М. : Художественная литература, 1977. Електронний ресурс. Режим доступу: http://rupoem.ru/shefner/all.aspx

14.       Шиллер Г. Манипуляторы сознанием / Г. Шиллер. – М. : Мысль, 1980. Електронний ресурс. Режим доступу: http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000947/st000.shtml

15.       Hebdige D. Subculture: The Meaning of Style / D. Hebdige. London. : Methuen & Co. Ltd., 1979. http://bookre.org/reader?file=791287

16.       Hornby А. Oxford Advanced Learner`s Dictionary of Current English. Sixth edition / А. Hornby. Oxford. : OUP. 2000. – 1539 р



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info