zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



КРИТЕРІЇ ВИЗНАЧЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ДЕРЖАВИ

 

Гнатюк С.О., Лядовська В.М.

Україна, м. Київ,

Національний авіаційний університет

 

Abstract: The problem of the lack of a common terminology in the field of critical infrastructure protection in Ukraine forced to turn to the experience of the world leading countries. In this article the key issues of critical information infrastructure protection were described. The list of critical infrastructure objects and the basic assignment criteria of the elements to critical infrastructures in different states are presented.

Key words: critical infrastructure, critical infrastructure protection, national security, critical infrastructure objects, criteria .

 

Сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій спричинили феноменальну залежність людства від послуг, які надають різноманітні інфраструктурні галузі. Нині, якість та доступність таких послуг є одним з головних показників розвитку інфраструктури держави. А забезпечення захисту та стабільного функціонування згаданих об’єктів є найважливішою і обов’язковою складовою національної безпеки розвинутих держав. Збільшення концентрації засобів та ресурсів для захисту електронних інфраструктур різних типів зумовило необхідність ранжування інфраструктурних об’єктів, виділення найважливіших з них та появи поняття критична інфраструктура (КІ).

Основною метою дослідження є аналіз існуючих міжнародних нормативних документів, які регламентують поняття захисту критичної інформаційної інфраструктури, розгляд існуючих термінів, а також визначення переліку інфраструктурних об’єктів та критеріїв віднесення елементів до категорії КІ.

Поняття КІ почали активно вживати у другій половині 1990-х років стосовно розподілених великомасштабних інформаційних систем (центрів обробки даних, об’єднаних комунікаційних мереж тощо) [1]. Термін КІ введено в нормативно-законодавчі акти багатьох держав, його трактування дещо відрізняється, але ці відмінності не є суттєвими. У джерелах [2,3] містяться такі визначення поняття критична інфраструктура:

1)       системи та об’єкти, фізичні чи віртуальні, настільки життєво важливі для держави, що недієздатність або знищення таких систем або об’єктів підриває національну безпеку, економіку, здоров’я або безпеку населення, або має своїм результатом будь-яку комбінацію з переліченого вище (згідно з чинним законодавством США);

2)       діяльність, мережі, послуги, матеріальні блага та інформаційні технології, вихід з ладу або знищення яких значно би вплинуло на здоров’я та безпеку громадян, або на діяльність державної влади (законодавство Хорватії);

3)       об’єкти, порушення (або припинення) функціонування яких призводить до втрати управління, руйнування інфраструктури, незворотних негативних змін (або руйнування) економіки країни, суб’єкту або адміністративно-територіальної одиниці, або суттєвому погіршенню безпеки життєдіяльності населення, що мешкає на цих територіях, на тривалий період часу (законодавство Російської Федерації).

З огляду на те, що в кожному з цих визначень особлива увага приділяється питанню національної безпеки, запроваджується новий важливий напрям політики ‑ захист критичної інфраструктури держави. Якщо, знову ж таки, звернутися до досвіду нормативно-правової бази деяких східноєвропейських держав можна розглянути термін захист критичної інфраструктури детальніше. Наприклад, Республіка Польща під цим поняттям визначає «всі зусилля, спрямовані на забезпечення функціональності, неперервності та цілісності критично важливих об’єктів інфраструктури в цілях запобігання загрозам, ризикам і вразливості та обмеження, а також нейтралізації їх наслідків і швидкого оновлення інфраструктури у випадку відмов, атак та інших випадків, що порушують її належне функціонування» [2].

Спираючись на всі зазначені поняття, узагальненим визначенням поняття критична інформаційна інфраструктура (КІІ) держави наразі можна вважати таке: сукупність інформаційно-телекомунікаційних систем держави та приватного сектору, що забезпечують функціонування та безпеку стратегічних інститутів держави і безпеку громадян [4].

Слід зазначити, що кожний стратегічний інститут держави, або так зване відомство, в рамках своєї безпосередньої діяльності визначає певний спектр загроз для підпорядкованих йому об’єктів і володіє певним набором інструментів та ресурсів для забезпечення безпеки цих об’єктів. Відповідно до [2] об’єкти КІ – об’єкти, вплив на які, зокрема через об'єкти КІІ, може мати наслідки, що безпосередньо зачіпають національну безпеку, включаючи безпеку людини і громадянина, суспільства та держави, до яких належать такі компоненти (рис. 1):

 

Рис. 1. Об’єкти критичної інфраструктури

 

Крім того, об'єкти КІІ рівнем значущості поділяються за на загальнодержавні, регіональні та місцеві; а за важливістю на життєво важливі, вкрай важливі та важливі.

При визначенні елементів КІ будується ієрархія критеріїв, яка охоплює такі основні групи [1]: економічна безпека; безпека життєдіяльності та здоров’я населення; державна безпека та оборона; національна самоповага та імідж держави. Процес визначення елементів КІ включає оцінювання ризиків для об’єктів, спричинених чинниками різного походження (техногенного, природного та соціально-політичного характеру), а також аналіз взаємозалежностей між цими елементами.

Критерії визначення потенційних елементів КІ відповідно до [2,5] враховують такі чинники та характеристики (табл. 1):

 

Таблиця 1

Критерії визначення елементів КІ різних держав

Держава

Фактори, характеристики, критерії, ознаки

ЄС (Директива Європейської Комісії)

Масштаб (географічне охоплення території, для якої втрата елементу критичної інфраструктури завдає значної шкоди)

Важкість можливих наслідків за такими показниками:

– вплив на населення (число постраждалих, загиблих, осіб, які отримали значні травми, а також чисельність евакуйованого населення);

– економічна шкода (вплив на ВВП, розмір економічних втрат, як прямих, так і непрямих);

– екологічна шкода (вплив на населення та навколишнє природне середовище);

– взаємозв’язок з іншими елементами критичної інфраструктури;

– політичний ефект (втрата впевненості в дієздатності влади);

– тривалість впливу (як саме і коли проявлятимуться наслідки, пов’язані зі втратою чи відмовою об’єктів критичної інфраструктури).

Російська Федерація

Критерії значущості об'єкта для економіки держави:

1.          Вартість річного випуску товарної продукції, млн. руб;

2.          Загальна чисельність виробничого персоналу, тис. осіб;

3.          Балансова вартість основних виробничих фондів, млн. руб;

4.          Частка основної продукції об'єкта в продукції того ж виду, що випускається в державі %.

Критерії пов'язані з нанесенням шкоди престижу держави:

5.         Порушення керованості держави або регіону;

6.         Нанесення шкоди авторитету держави, у тому числі на міжнародній арені;

7.         Розкриття державних секретів, конфіденційної науково-технічної та комерційної інформації;

8.         Порушення боєготовності та боєздатності Збройних Сил;

9.         Порушення стабільності фінансової та банківської систем.

Можливі загрози населенню і територіям:

10.       Великомасштабне знищення національних ресурсів (природних, сільськогосподарських, продовольчих, виробничих, інформаційних);

11.       Територія зараження (забруднення) у разі аварії на об'єкті;

12.       Чисельність населення, яке може постраждати у разі надзвичайної ситуації на об'єкті;

13.       Порушення систем забезпечення життєдіяльності міст та населених пунктів;

14.       Масові порушення правопорядку;

15.       Зупинка безперервних виробництв;

16.       Аварії та катастрофи регіонального масштабу.

Ізраїль

Символічна значимість об’єктів;

Залежність ключових процесів життєзабезпечення суспільства від тої чи іншої інфраструктури;

Наявність складних взаємозв’язків та залежностей між інфраструктурами.

 

 

 

 

Також необхідно зазначити, що загальний підхід до визначення об’єктів КІ включає: ідентифікацію та класифікацію загроз, ідентифікацію вразливостей, оцінку наслідків та врахування численних взаємозв’язків і залежностей.

Основними критеріями того, чи можна певний інфраструктурний елемент визначити як критичний, є:

·        територіальна досяжність негативних результатів (наприклад, транснаціональний, народний, регіональний, локальний /місцевий);

·        велика кількість наслідків (наприклад, гуманітарних, матеріальних, економічних, політичних або збитки і втрати по відношенню до навколишнього середовища);

·        часовий ефект наслідків, особливо коли з’являться негативні наслідки (негайно, за 24 год.) і як довго можуть продовжуватися (до 24 годин, до 3 днів) [6].

Висновки

У роботі проведено аналіз існуючих міжнародних нормативних документів, які регламентують поняття захисту КІІ, були визначені об'єкти КІІ, які у майбутньому можуть бути використанні як базові для більш обширної класифікації об’єктів КІ. А визначення характеристик віднесення елементів до КІ на базі нормативно-правових документів різних держав дасть Україні змогу встановити вимоги до забезпечення безпеки об’єктів КІ з урахуванням ступеня потенційної небезпеки та можливих наслідків. Вказане потребує проведення ґрунтовних наукових досліджень, розробки методології визначення переліку об’єктів КІ та впровадження розроблених підходів.

 

Література

1.       Бірюков Д. С. Стратегія захисту критичної інфраструктури в системі національної безпеки держави / Д. С. Бірюков, C. І. Кондратов // Стратегічні пріоритети. – 2012. – № 3(24). – С. 107–113.

2.       Бірюков Д. С. Захист критичної інфраструктури: проблеми та перспективи впровадження в Україні / Д. С. Бірюков, С. І. Кондратов. – К. : НІСД, 2012. – 96 с.

3.       Про доцільність та особливості визначення критичної інфраструктури в Україні. Аналітична записка. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1026/.

4.       Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення кібернетичної безпеки України». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JF8L100A.html.

5.       Методика віднесення об'єктів державної та недержавної власності до критично важливих об'єктів для національної безпеки Російської Федерації : № 2-4-87-23-14. - Офіц.вид. – М. :МНС Росії, від 17.10.2012 р., 29 с. - (Нормативний документ МНС Росії).

6.       Поняття про критичну інфраструктуру. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mailswm.com/ponyattya-pro-kritichnu-infrastrukturu/.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info