zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



СУЧАСНА СКРИНІНГОВА ДІАГНОСТИКА ДІАБЕТИЧНОГО ГАСТРОПАРЕЗУ

 

Костіцька І.О.

Україна, м. Івано-Франківськ,

ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»

 

Вивчення моторно-евакуаторної функції шлунку є однією з проблем клініки внутрішньої медицини. Застосування нових технологій та інструментальних методів дослідження (сцинтиграфії, ультрасонографії, дихальних тестів мічених стабільними ізотопами та ін.) дозволить вчасно виявити діабетичний гастропарез. Сучасна скринінгова діагностика є дороговартісною і нажаль широко не використовуються у щоденній практиці лікарів.

 

Аbstract: Diabetic gastroparesis usually occurs in the setting of chronic complications diabetes mellitus. The gold standard for the diagnosis of gastroparesis is scintigraphy. Alternative methods include stable-isotope gastric emptying breath testing, a wireless motility capsule, ultrasonography and electrogastrography. Diagnostic assessment of gastroparesis are very expensive and regarded as secondary or only research methods.

Кey words: diabetic gastroparesis, scintigraphy, electrogastrography, ultrasonography, magnetic resonance imaging, stable-isotope gastric emptying breath testing, wireless motility capsule

 

На сьогодні науковці приділяють надмірну увагу клініцистів до проблем ранньої діагностика патології шлунково-кишкового тракту у хворих на цукровий діабет (ЦД). Більшість наукових шкіл вважають, що етіопатогенетичним чинником виникнення важкої клінічної симптоматики є прогресування діабетичної автономної нейропатії, у результаті декомпенсації основного захворювання.

Діабетичний гастропарез (ДГ) (“diabetic gastroparesis”) – це хронічне ускладнення, що формується на тлі декомпенсації і тривалого перебігу ЦД, в основі якого лежить дисрегуляція випорожнення шлунку, що призводить до різних клініко-біохімічних змін в організмі хворого за відсутності будь-якої органічної патології шлунка [1,2].

Пізня діагностика важкого перебігу ДГ, пов’язана із не приділенням достатньої уваги лікарів-клініцистів на субклінічні прояви порушення моторної функції шлунку у хворих на ЦД, які часто розцінюються як «маски» інших супутніх захворювань шлунково-кишкового тракту. Тільки у більш важких випадках без сумніву стає зрозумілою клінічна симптоматика гастропарезу, який характеризується відчуттям важкості у животі після прийому їжі, нудотою, відрижкою, блювотою, різким похудінням. До безсимптомних проявів ДГ слід віднести групи осіб з лабільним перебігом ЦД: часті епізоди гіпоглікемічних станів, які виникають без видимих причин чи гіперглікемії, які важко піддаються корекції з подальшим розвитком діабетичного кетоацидозу. Доведено, що сповільнення моторно-евакуаторної функції шлунку впливає на варіабельність всмоктування глюкози, яка зумовлює труднощі у досягненні компенсації вуглеводного обміну [3,4,5].

Для ранньої діагностики порушення моторної функції шлунка використовують різні інструментальні методи обстеження - електрогастрографію, ультразвукове дослідження, сцинтиграфію шлунка та ін. Всі вони володіють певними перевагами і недоліками. Ідеальний метод вивчення рухової функції шлунково-кишкового тракту повинен одночасно давати інформацію про біоелектричу і скорочувальну активності всіх шарів кишкової стінки у декількох сегментах органу, реєструвати зміни внутрішньопорожнинного тиску і руху хімусу. На жаль, у даний час практична медицина не володіє таким універсальним методом. Існує безліч тестів для вивчення моторної функції шлунково-кишкового тракту, але далеко не всі вони є загальнодоступними і можуть виправдати себе у клініці внутрішньої медицини. Тому доцільно приділити увагу скринінговій діагностиці порушення моторно-евакуаторної функції шлунку у хворих на ЦД, а також розробити діагностичний алгоритм ДГ.

Перед формулюванням принципів алгоритму ранньої діагностики діабетичної автономної нейропатії шлунку слід провести оцінку всіх інструментальних методів обстеження.

За допомогою рентгенологічного дослідження шлунку можна визначити час початкової і кінцевої евакуації, проте достовірність результатів є низькою, барієва суміш, яка не є «харчовим продуктом», а також відсутня можливість багаторазових повторних досліджень, у зв’язку із великим променевим навантаженням. Тому у сучасній світовій практиці майже не застосовують даний метод діагностики, це зумовлено також наявністю нових і більш безпечних та інформативних методів дослідження.

«Золотий стандарт» діагностики функціональної активності шлунка, вважають метод сцинтиграфічної реєстрації [5,6]. За даними різних джерел його чутливість становить 70% -100%. Основними перевагами радіоізотопних методів діагностики слід вважати: визначення функціонального стану органу із відносно низьким ступенем променевого навантаження (0.5 mCi), яке неможливо отримати при використанні інших інструментальних обстежень чи встановити дані особливості можна із великими економічними витратами і ризиком для стану здоров'я пацієнта. Дане обстеження вважають високо фізіологічним з хорошою переносимістю хворими. Для проведення дослідження використовується радіоактивний ізотоп технецію-99 m–S. Метод заснований на комп'ютерній і візуальній оцінці транзиту харчового вмісту, міченого радіофармпрепаратом, по шлунку і дванадцятипалій кишці з подальшою обробкою сцинтиграфічних зображень. Тривалість дослідження становить 4 години, протягом яких за допомогою гамма-камери оцінюється швидкість виведення ізотопу з шлунку. Результати кожного дослідження записуються у вигляді серії цифрових зображень з експозицією в одну хвилину. У нормі швидке проходження харчового вмісту по дванадцятипалій кишці вважають фізіологічним. А накопичення радіоактивного вмісту у ній, яке діагностують під час перегляду сцинтіграмм є ознакою уповільненого транзиту або дуоденостазу. Отже, затримка у шлунку більш ніж 10% від первинної кількості ізотопу після закінчення обстеження є свідченням гастропарезу. При інтерпретації сцинтіграмм, можна виділити різні типи моторних порушень шлунку і дванадцятипалої кишки: уповільнена / прискорена евакуація зі шлунку, прискорена евакуація зі шлунка з уповільненням дуоденального транзиту, поєднане уповільнення евакуації зі шлунку і дванадцятипалої кишки, уповільнення дуоденального транзиту при нормальній моторній функції шлунку.

Тільки в 2013 р. озвучено консенсус Суспільства молекулярної медицини та обстежень й Американського Нейрогастроентерологічного Суспільства з вивчення рухової активності шлунково-кишкового тракту [6,7,8] і створено єдиний стандартизований протокол з детальною інформацію про технічні процедури гастросцинтиграфії. Проведення даного обстеження можливе тільки після виключення структурних або механічних причин сповільнення моторно-евакуаторної функції шлунку. На думку експертів, протипоказано виконання даного тесту при гіперглікемії вище 15,0 ммоль/л, адже фізіологічно сповільнюється моторика шлунку. Хоча за результатами експериментальних досліджень було встановлено, що у здорових осіб після прийому їжі фізіологічно сповільнюється евакуація їжі зі шлунку у дванадцятипалу кишку на 20-30%, тоді як у хворих на ЦД 1 типу без симптомів гастропарезу характерне зниження моторики у декілька разів більше ніж у здорових волонтерів. Крім того при досягненні компенсації вуглеводного обміну у хворих на ЦД 2 типу не спостерігалося клінічно значущого покращення функціональної активності шлунку, навіть при показниках цукру крові 5-6 ммоль/л, у пацієнток із надлишковою масою тіла наявні початкові ознаки уповільнення пасажу хімусу зі шлунку у дванадцятипалу кишку. Отже, «золотий стандарт» дослідження швидкості спорожнення шлунку є інформативний, проте не є комфортним для виконання хворими і досить дороговартісним.

У деяких випадках для підтвердження сповільнення моторики шлунка можна використати магнітно-резонансну томографію (МРТ), яка дозволяє оцінити швидкість спорожнення шлунка, проте із-за дорогої вартості цей метод використовується дуже рідко. МРТ дає змогу одночасного визначення моторики і швидкості спорожнювання шлунка [3,8]. Проте неможливе проведення даного обстеження групі осіб, які використовують інсулінову помпу, кардіостимулятори, магнітні або електронні імплантати середнього вуха, протезовані клапанами серця й клаустрофобією.

Периферична електрогастрографія (ПЕГГ) - неінвазивний метод дослідження міоелектричної активності, що визначається за допомогою електродів, які розташовують в епігастральній ділянці. Немає протипоказань і добре переноситься усіма хворими, що дозволяє обстежити навіть вкрай важких пацієнтів. Чутливість методу становить 96%, так як можна отримувати повну об'єктивну інформацію про моторно-евакуаторну функцію різних відділів ШКТ, на ранніх стадіях діагностувати функціональну патологію, оцінити ефективність назначеного лікування, проводити скринінг–діагностику, а також виявляти локалізацію і ступінь вираженості стенозу [4,8]. Проводячи оцінку показників електричного ритму шлунка, вважають що норморитмія (- 3 скорочення/хв), тахіритмія (3,6 - 9,9 скорочень/хв) і брадіритмія (1-2,4 скорочень/хв). Незаперечними перевагами ПЕГГ є простота виконання, а головними недоліками - складність інтерпретації результатів (аналіз більше 1000 цифрових показників і 124 кривих) електричної активності і висока частота артефактів. Добовий моніторинг електричної активності шлунково-кишкового тракту розширюють можливості методу (апарат Гастроскан - ГЕМ), дозволяє проводити динамічний контроль функціональної активності шлунку від 2 до 48 годин, а також вивчати дію лікарських середників на моторну функцію гастроінтестинальної системи.

Досить дешевим і технічно простим у виконанні, неінвазивним методом визначення моторно-евакуаторної функції шлунку вважають ультрасонографічне дослідження, для виконання якого відсутні протипоказання, не є шкідливим, а також фізіологічним [2,3,8]. За допомогою УЗ визначають швидкість евакуації тільки рідкої їжі. Метод не можна широко використовувати для діагностики діабетичної автономної нейропатії шлунку, так як хворі на ЦД, що використовують інсулінотерапію протягом тривалого часу повинні вживати тільки рідину, а при цьому зростає ризик гіпоглікемічних станів. Інформативність результатів залежить від досвіду лікаря функціональної діагностики. За швидкістю випорожнення шлунку проводять оцінку дизритмій, встановлено що при (-35,0) - (-44,9)% помірне сповільнення випорожнення шлунка, (-25,0) - (-34,9)% - виражене сповільнення випорожнення шлунка, гастропарез якщо менше (-24,9)%, тоді як (-55,1)% вважають пришвидшення випорожнення шлунку.

У світових наукових центрах для оцінки функціональної активності шлунку знайдено альтернативний метод діагностики із вивченням властивостей дихального тесту міченого стабільними ізотопами вуглецю (13С ) із використанням 13С-октаноєвої (каприлової) кислоти, 13С-октаноату натрію або 13C- спірулінового (синьо-зелених водоростей) субстрату [8,9,10]. У ряді наукових праць, доведено що 13C- спіруліновий дихальний тест (13C- СДТ) безпечніше, ніж сцинтиграфія, тому що не вимагає радіоактивного опромінення і може використовуватися вагітними, при лактації і навіть дітьми, легша методика виконання, а також дихальні проби пацієнти можуть проводити в амбулаторних умовах з участю лікаря, або без неї. Початок інтерпретації результатів аналізу повинна бути проведена не пізніше 7-10 днів після виконання тесту. Отже, даний метод обстеження можна проводити навіть у лікувально-профілактичних закладах, а оцінку результатів за допомогою інфрачервоної спектроскопічної системи на базі науково-дослідницького центру. На сьогодні, 13C- СДТ пройшов випробування, має вищу інформативність, ніж інші ізотопи вуглецю, краще переноситься пацієнтами, проте ще не схвалений для продажу.

З метою дослідження моторно-евакуаторної функції шлунку на сьогодні доступні для використання такі 13С-дихальні тести: 13С - бікарбонатний дихальний тест - для дослідження евакуації рідкої і напіврідкої їжі з шлунку. 13С - ацетатний дихальний тест - визначення евакуації рідкої їжі зі шлунку. 13С2 - гліциновий дихальний тест - дослідження евакуації їжі з шлунку, а також для вивчення метаболізму деяких амінокислот і білків.13С - октаноєвий дихальний тест - для дослідження швидкості евакуації твердої їжі з шлунку. Дозволяє визначити ступінь порушення моторно-евакуаторної функції шлунку, здійснити підбір дози (разової, добової і курсової) прокінетиків, а також контроль ефективності лікування.

Принцип 13С-дихальних тестів: пацієнт приймає нерадіоактивний 13С -специфічний мічений субстрат, який різноманітними метаболічними шляхами розщеплюється до 13 СО2 і видихує у позначені торбинки з клапанами, оцінка результатів (див. таб. 1) відбувається протягом однієї години за допомогою інфрачервоної спектроскопічної системи IRIS, яка визначає концентрацію 13 СО 2 у всіх дихальних пробах.

 

Таблиця 1.

Інтерпретація результатів дихального тесту з 13С-октаноєвою кислотою

Параметри

моторно-евакуаторної функції шлунку

Норма

Сповільнення

Значне сповільнення

Коефіцієнт випорожнення

>3,1

3,1-2,5

<2,5

Показник часу напіввиведення

(Т Ѕ ), хв

<75

75-120

>120

 

Розрізняють три ступені сповільнення моторно-евакуаторної функції шлунку: легкого ступеня -75-95 хвилин, від 95 до 115 хвилин – уповільнення середнього ступеня, більше 115 хвилин – сповільнення важкого ступеня, а прискорення функціональної активності шлунку вважають коли Т Ѕ менше 40 хвилин. Отже, непрямий діагностичний метод обстеження моторно-евакуаторної функції шлунку слід вважати сучасним «золотим стандартом» із-за високої специфічності і достовірність результатів у порівнянні з сцинтиграфією і майбутнім маркером ранньої діагностики ДГ [9,11].

Антродуоденальна манометрія - встановлення датчика для реєстрації рівня тиску у просвіті антрального відділу шлунка чи дванадцятипалої кишки за допомогою рентгенконтроля. Дана методика дозволяє зареєструвати силу і частоту скорочень. Проте цей метод дослідження немає широкого використання, тому що погано переноситься пацієнтами [1,3,5].

Відеокапсульне дослідження (радіопаг методика): пацієнт під час тестового сніданку проковтує відеокапсулу, яка передає зображення із внутрішньої поверхні шлунково-кишкового тракту на записуючий прилад, який закріплений на поясі хворого, капсула виводиться природнім шляхом [8]. Іноді існують великі труднощі у пацієнтів під час ковтання даної капсули, тому даний метод обстеження практично не використовується, із-за дороговартісності методики, а ще й відсутності кваліфікованих фахівців, які б могли оцінити позрізові записи за допомогою персонального комп'ютера.

Таким чином, з метою ранньої діагностики порушень моторно-евакуаторної функції шлунку у хворих на ЦД, можна запропонувати скринінгову програму обстеження даної групи пацієнтів (див. схему 1).

Незважаючи на численні переваги сучасних методів діагностики моторно-евакуаторної функції шлунку через високу вартість досліджень, відсутність підготовлених кадрів для оцінки результатів у повсякденній діяльності лікарі практично не використовують дані високодіагностичні тести. На жаль, сучасні інструментальні методи діагностики ДГ виконуються невеликій кількості осіб тільки з науковою метою, переважно у науково-дослідних інститутах чи приватних медичних закладах. Тому, лікарям усіх терапевтичних профілів необхідно знати сучасні критерії ранньої діагностики ще одного важкого хронічного ускладнення ЦД – ДГ, який знижує працездатність та якість життя пацієнтів, при цьому значно зростає відсоток витрат держаних коштів для лікування даної групи осіб.

 

Схема 1. Скринінгова програма обстеження хворих при підозрі діагнозу діабетичного гастропарезу

Література:

1.     Camilleri M, Bharucha AE, Farrugia G. / Epidemiology, mechanisms, and management of diabetic gastroparesis//Clin. Gastroenterol. Hepatol.- 201.-;9.- P.5 – 12.

2.     Погромов А.П. Диабетическая автономная невропатия и органы пищеварения/ А.П. Погромов, В.Ю. Батурова // Фарматека. – 2011. – №5. – С. 42–45.

3.     Фадєєнко Г.Д. Діабетична гастропатія: сучасний стан проблеми / Г.Д.Фадєєнко, Т.Л.Можина // Сучасна гастроентнологія. – 2006. - №2 (28). – С.89-97.

4.     Филиппов Ю. Гастроэнтерологические нарушения при диабетической нейропатии // Врач. – 2011. – №4. – С. 96–101.

5.     Bielefeldt K. Gastroparesis: Concepts, Controversies, and Challenges / Klaus Bielefeldt // Hindawi Publishing Corporation Scientifica. – 2012. - P. 1-12.

6.     Consensus recommendations for gastric emptying scintigraphy: a joint report of the American Neurogastroenterology and Motility Society and the Society of Nuclear Medicine / T.L. Abell, M. Camilleri, K. Donohoe, et al.// Am.J. Gastroenterol.- 2008.-103.- P.753 – 763.

7.     Patrick A. Review article: gastroparesis / A. Patrick, O. Epstein // Aliment. Pharmacol. Ther.- 2008.- 27(9).- P. 724-40.

8.     Andrea S. Shin, Michael Camilleri/ Diagnostic Assessment of Diabetic Gastroparesis //Diabetes. – 2013. –Vol. 62. - P.2667-2673.

9.     Передерий В.Г. Опыт и перспективы применения дыхательных тестов в клинической практике / В.Г. Передерий, В.В. Чернявский // Здоров’я України. – травень 2012.- С. 41-42.

10.  13C-octanoic acid breath test in functional and organic disease: critical review of literature / P. Satta Usai, M.Scarpa, F Oppia // Eur. Rev. Med. Pharmacol. Sci. – 2005.- 9 (1). –P. 9-13.

11.  Verbeke K. Will the13C-octanoic acid breath test ever replace scintigraphy as the gold standard to assess gastric emptying? // Neurogastroenterol. Motil.-2009.-21.- P.1013 – 1016.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info