zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



СТАТУС СУБ’ЄКТА ПРАВА ЯК СКЛАДОВА ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ У КОНТЕКСТІ СПІВВІДНОШЕННЯ ПРАВОВОГО І СОЦІАЛЬНОГО

 

Мороз С.П.

Україна, м. Дніпропетровськ,

Академії митної служби України

 

Аbstract: In keeping with the justice considers the problem of the status of human rights as a subject that is essential to the legal system of the society. The problem of entity analyzed in the light of the ratio of social and legal aspects

Кeywords: entity, the legal system, the social aspect of law, legal aspects of law

 

Постановку проблеми статусу суб’єктів права як складової правової системи у контексті співвідношення правового і соціального аспектів держави пропонуємо розглянути у таких напрямах: 1) роль людського чинника у сучасній правовій системі як показник рівня правової свободи; 2) статус суб’єктів права у контексті співвідношення правових і соціальних норм як показник реалізації принципу рівноправності.

Процес становлення і розвитку правової системи України супроводжується вирішенням таких питань: (1) що залишається і що відхиляється із старої правової системи, а що набуває нового сенсу, нового змісту при збереженні старої форми; тобто яка міра вибірності старого в новому; (2) що сприймається правовою системою, що формується, з сучасних правових систем світу; тобто яка міра вибірності з зовнішнього, міжнародного середовища. Звичайно, формуючи систему законодавства і правову систему в цілому Україна має спиратися на правовий досвід – власний попередній (діахронний) і той, що існує у сучасних держав (синхронний).

Людський чинник, у числі "чинників" права, довгий час у вітчизняному правознавстві було відсунуто на останнє місце, тоді як він є реальною підставою, а не всього лише чинником, який має вплив на право. Реальна підстава відбиває дійсну причину, яка обумовлює появу обгрунтованого [1, с.301]. З огляду на реальну підставу можна пояснити, вивести обгрунтоване. У системі детермінант права реальною підставою є людина з її біологічною і суспільною природою. Стабільність та ідентичність фізичних і біологічних рис людини, які є загальними для людей усіх країн та історичних періодів, слугують підгрунтям зв'язків у сфері людських концепцій та ідеалів. Згадаймо Протагора, який проголосив: "Людина є мірою всіх речей". Інакше кажучи, право обумовлено природою людини, соціальною дійсністю, відбиттям якої власне і є право. Гуманістична природа права (як міри свободи і правової справедливості) об'єднує людину з людиною і людством у цілому. Природа права і природа людини нерозривні.

Менталітет народу впливає на напрями формування правової системи, утворює особливу політико-психологічну спільність людей, що дозволяє одноманітно сприймати оточуючу соціально-політичну реальність, оцінювати її і діяти в ній у відповідності з певними усталеними в суспільстві нормами і образами поведінки, адекватно сприймаючи і розуміючи при цьому один одного [2, с.187]. Менталітет нації створює неповторність її світобачення і життєдіяльності. Він може сприяти або гальмувати сприйняття і засвоєння тих чи інших правових елементів з правової системи іноземної держави.

Статус людини як суб’єкта права (носія прав та обов’язків) базується на її фактичних соціальних статусах. Суб’єкт права до недавнього часу розглядався, як юридично-діяльнісний феномен, якому відводиться роль пасивного відтворювача змісту позитивного права, тобто усвідомлювана діяльність суб’єкта є ніби другорядною щодо об’єктивного права. Тому, необхідною умовою правильного трактування поняття суб’єкт права, як елемента правової системи, є розвиток теорії особи в юриспруденції, особи як носія юридичної діяльності. Отже, суб’єкт права (юридично-діяльнісна особа) буде визнаватися елементом правової системи тоді, коли буде наділений правосвідомістю та здатністю до юридичної діяльності. Правосвідомість є система почуттів, поглядів, уявлень, понять, оцінок та установок з приводу чинного або бажаного права. Правосвідомість суб’єкта права забезпечує відображення, оцінку, передачу правової (і соціальної в цілому) інформації та її перетворення. Здатність до юридичної діяльності обумовлюється системою правоздатності і дієздатності.

Визнання прав людини, як пріоритетного напряму розвитку держави, що визначають її зміст і напрями діяльності, фактично обумовлюють конструкцію правової держави, властивостями якої є: (1) панування права (або верховенство права), (2) належні формальні, (3) належні інституціональні гарантії правової свободи. Тобто, правова держава – держава, яка є найбільш розвинута в частині захисту прав людини [3]. У контексті правової держави обстоюється і інший, не менш важливий, напрям сучасного державотворення – конструкт соціальної держави. Дослідження і вивчення правового і соціального механізму (чи механізмів) держави, аналізу емпіричних фактів їх прояву, виявляє необхідність пошуку саме соціальної сутності зазначених явищ на противагу політико-ідеологічній мотивації.

У контексті зазначеного, важливим є сприйняття моменту дії принципу взаємності на основі якого функціонують соціальні відносини – ніхто не може отримати від інших, нічого не даючи взамін. Взаємність у праві виражається еквівалентністю [4]. Тобто, суб’єкти набувають права взаємно, відповідно до чого, у одного може виникати обов’язок, у іншого – право. Взагалі люди набувають своїх прав, здійснюючи обов’язки. Право є складним (складеним) явищем, елементи якого вичерпуються у тих чи інших формах: формальна рівність суб’єктів, норма поведінки, свобода, обов’язки і відповідальності тощо. При цьому, формальна рівність не ідентична нормам поведінки, свобода суб’єкта не ідентична його обов’язкам і відповідальності. Тобто, кожен з елементів може вважатися правом, але самотійна дія кожного в ізоляції без іншого правом бути не може. Правовий аспект держави виявляє себе у змісті державної влади, держави вцілому, призначенням яких є захист права, правових начал суспільних зв’язків, або свобод. Свобода як волевиявлення індивіда визначає зміст права, формалізація якого створює момент внормованої свободи, що і є сенсом діяльності держави у напрямі безпеки і розвитку суспільства. Саме у цьому руслі, сенсу набуває ідея і практика самоврядних організацій, громадянське суспільство, демократія тощо [5, 6].

Соціальний аспект держави у вітчизняному державознавстві виявив себе, по-перше, у контексті загальносоціальної (а не ідеологічної) природи функціонального призначення держави [7, 8]; по-друге, традиції соціалістичної держави виявляють латентну тенденцію трансформації у теорію і практику соціальної держави. Як результат, правова держава є соціальна держава, але соціальна держава в умовах відсутності чіткого розуміння її механізмів у співвідношенні з правом, може виявляти неправовий характер, або такий, який замінює, чи підміняє право. Соціальна держава – різновид правової держави, в якій правове начало конкурує з фактичною рівністю. Значить, у соціальній державі функціонує одночасно два способи правил гри. За правилами правової гри людина задовольняє свої потреби, вступаючи у еквівалентний обмін. Але вона може грати і за правилами соціальними – отримувати певний набір благ. Гра нерівноцінна – за соціальними може отримати гарантований мінімум, а за правовими – значно більше, але може і втратит. Людина обирає спосіб, який їй більш вигідний [9].

Отже, статус суб’єкта права за принципом рівноправності залежить від забезпечення правової свободи, як змісту права, є основою усвідомлення людиною власного праового буття, а додержання балансу між правовим і соціальним власне створює основу правової держави, в якій соціальне сприймається як невід’ємна ознака сучасного розвитку. Порушення балансу між соціальним і правовим на користь соціального фактично є ознакою домінування перерозподілу, патерналізму.

 

Література

1.     Шептулин А.П. Система категорий диалектики. – М., 1967. – 352 с.

2.     Основи етнодержавознавства. – К., 1997. – 656 с.

3.     Четвернин В.А. Проблемы теории права и государства. Краткий курс лекций. – М., 2007. – 298 с.

4.     Нерсесянц В.С. Философия права.  М.: Наука, 1997. – 627 с.

5.     Реймон Арон. Демократия и тоталитаризм. Перевод с французского Г.И.Семенова. – М.: Текст 1993. – 303 с.

6.     Нозик Роберт. Анархия, государство и утопия / Роберт Нозик ; пер. с англ. Б. Пинскера под ред Ю. Кузнецова и А. Куряева. – М.: ИРИСЄН, 2008. – 424 с.

7.     Мамут Л.С. Социальное государство с точки зрения права // Государство и право. – 2001. – № 7. – С. 5 – 14.

8.     Яковюк И.В. Социальное государство: вопросы теории и пути его становления. Автореф. дис.… канд. юрид. наук: 12.00.01. – Национальная юридическая академия Украины им. Ярослава Мудрого, Харьков, 2000. – 20 с.

9.     Кревельд, Мартин ван. Расцвет и упадок государства / Мартин ван Кревельд; пер. с англ. под ред. Ю. Кузнецова и А. Макеева. – М.: ИРИСЭН, 2006. – 544 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info