zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



АКТУАЛЬНІСТЬ АНАЛІЗУ ДОСВІДУ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН В ПРОЦЕСІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

 

Погрібна Л.С.

Університет менеджменту освіти

 

В статті розкриті особливості організації екологічної освіти в умовах загальноосвітньої школи і в позашкільних установах країн Європи. Розглянуто актуальність аналізу досвіду європейських країн в організації екологічного виховання школярів і вплив європейського досвіду в даній галузі на процес організації екологічної освіти на території України.

Ключові слова: Екологічна освіта, всебічно розвинена особистість, творчі здібності, загальнонавчальні уміння і навички.

 

In the aricle the peculiarities in the creating of the ecological education in Europinian countries in the condition of the comprehensive schools and in after school establishments are uncovered. The vital of the analysing experience of Europeanian countries in the creating of the ecological education is examined. And the influence of the Europeanian experience in the creating of the ecological education on the process of the organizing of the ecological education in Ukraine is examined.

Keywords: environmental education, intellectual developped person,creative abilities, comprehensive skils and experience.

 

Постановка проблеми. Сучасна вітчизняна педагогіка шукає нові парадигми виховання тому їй цікаві педагогічні концепії, існуючі в світі. В наш час наукове співставлення педагогічних систем і теорій має дві основні мети:перша полягає в отриманні емпіричних даних і теоритичної інформації які допомагають міжнародним організаціям приймати рішення що до розвитку освіти в різних країнах, надавати допомогу, координувати наукову діяльність різних країн. Друга полягає в вивченні зарубіжної педагогіки і школи для того, щоб забеспечити перенесення досвіду на власний освітній простір.

Вчені вважають, що знання педагогічної практики і науки різних країн, вивчення досвіду виховання допоможе вирішувати проблеми в власній країні, це стимулює осмислення і оптимальну побудову своєї педагогічної системи. Але в педагогів є сумніви в можливостях запозичення зарубіжного досвіду. Ще Ушинський сказав, що кожний народ має власну систему освіти, яка грунтується на віковому досвіді виховання, культурі, способу життя, віри і цінностей. Він називав це народністю виховання і робив висновок про обмежені можливості запозичення педагогічного досвіду інших крїн. Він вважав неможливим прямий перенос педагогічного досвіду від одного народу до іншого. Великий педагог писав, що наука і педагогчна теорія не мають кордонів, що є педагогічні закони загальні для всіх. Дійсно, досвід побудови системи за чужим зразком справді виявляється сумнівним. .[3.c117] Однак сучасна наука вважає, що є багато причин для вивчення педагогічнго досвіду інших країн, і для взаємнозбагачення педагогіки різних країн, а семе: існування глобальних світових процесів в економіці, культурі і освіті різних країн[1.c 96]. Вчені мають на увазі кризу в освіті і гострих проблемах соціалізації молоді. Глибокі соціально-економічні та соціокультурні зміни в країні роблять нашу молодь схожими на західних. Саме ці процеси актуалізують вивчення педагогіки країн європейського союзу, та інших розвинутих країн світу. Раданський період створив агресивний конфронтаційний підхід до західної педагогіки і школи і відокремлював нашу країну від світового педагогічного досвіду і робив її бідною, уповільнював розвиток вітчизняної педагогікиv[3.C162-168]. Тепер є умови для об”єктивного аналізу зарубужних систем і теорій.

Аналіз наукових досліджень: Аналіз нормативних документів вказує на те, що проблема екологічної освіти та виховання є надзвичайно актуальною в наш час. Про це йдеться в „Національній доктрині розвитку освіти”, „Концепції розвитку загальної середньої освіти”, „Концепції національного виховання”, „Концепції екологічної освіти в Україні”, „Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти”, Концепціях: профільного навчання у старшій школі, безперервної освіти з усіх навчальних предметів, зокрема й екологічного напряму („Концепція неперервної екологічної освіти та виховання в Україні”) та ін.

Як свідчить аналіз сучасних наукових досліджень, значний внесок у розробку мети, завдань, принципів та реалізацію змісту екологічної освіти зробили: Г.Білявський, О.Гавриленко, М.Дробноход, А.Захлєбний, І.Звєрєв, Б.Іоганзен, К.Корсак, М.Падун, А.Палій, О.Плахотнік, Н.Пустовіт, М.Реймерс, І.Суравегіна, Р.Фурдуй, К.Ягодовський та інші, зокрема в процесі вивчення природничо-географічних дисциплін: І.Герасимов, М.Гродзинський, А.Ісаченко, П.Ковальов, О.Маринич, В.Палієнко, А.Сиротенко, П.Шищенко та ін.

Аналіз літератури і досвіду показує, що недивлячись на соціокультурні відмінності в педагогічних теоріях, методологічних, психологічних аспектах освіти наші педагоги і вчителі часто робили дещо близьке до того, що виникло в Європі і в Штатах[4.c559]. Отже необхідність знати іноземну освіту для усвідомлення і удосконалення свого стає покликом сьогодення. Беручи до уваги те,що проблема екологічної освіти і виховання актуальна в Україні і в країнах Європейського союзу, Штатах та інших країн світу, вивчання досвіду цих країн в даній галузі стає особлоиво важливим.

Метою статті є спроба довести актуальність аналізу досвіду європейських країн в процесі організації екологічного виховання школярів на території України.

Виклад основного матеріалу.

В другій половині 20 століття в європейському регіоні унікальна краса ландшафту визнається зі сторони спільноти як духовна цінність яку необхідно охороняти так як і витвори мистецтва. Екологічні проблеми формування і охорони ланшафтів, будучи тісно пов'язаними з благополуччям і здоров’ям суспільства, стають метою культури і освіти. Сучасна Європа орієнтована на відкриту модель екологічної освіти і виховання. Її суть-в залученні широких мас населення до цього процесу на основі реалізації принципа неперервності. Цей процес називається “Педагогікою спільноти” і перетворює місто, регіон в навчальний полігон, заставляє органи державної влади підприємства, населення приймати активну участь в житті навчальних закладів. Відкритість європейської моделі екологічної освіти виражається в інтенсивному розвитку позашкільних навчальних закладів, співпрацею цих закладів з закладами освіти. Мережа цих закладів досить розвинута. Лише в Німеччині, як зазначає О.К.Шульженко, 4.5 тисячі позашкільних навчальних закладів пропонують свої послуги направлені на підвищення рівня екологічної освіти. А дані по скандинавським країнам говорять, що більш ніж 90% школярів є членами однієї або більше громадських екологічних організацій. Їх діяльність направлена на пропаганду економії природніх ресурсів, розвиток культури споживання природних ресурсів, екологізацію навколишнього середовища.

Аналіз європейського досвіду показує, що предметом серйозних наукових дослідженнь стає безпосереднє спілкування дитини з природою. Спеціалісти інституту природничої педагогіки при Кeльському університеті в результаті спеціальних дослідженнь прийшли до висновку, що довготривала практична участь дитини в охороні навколишнього середрвища забезпечує її свідому екологічну діяльність, виступає основою екологічного розвитку особистості, формування індивідуальних екологічних цінностей. [3., C 30-32]

Значний вклад і екологічну освіту вносять численні церковні ініціативи.В церковних приходах і монастирях ведеться значна робота по формуванні екологічної свідомості засобами проповідей, лекцій, дискусій. природоохоронних акцій. Широкі дискусії, які проводять церкви в стінах богословських академій і в засобах громадської організації відрізняються виключно високим рівнем. Відомо, що протягом століть християнська церква проголошувала особливу роль людини в природі-панівну. Сьогодні церква прикладає немало зусиль для нового визначення відношення людини до природи. Визначити своє відоношення до неї. Природа все частіше уявляється дзеркалом божественного, а людина слугою і хранителем всесвіту[2.29]

Цю тенденцію можна прослідкувати на прикладі мюнхенського музичного проекту під назвою” В згоді з всесвітом”, організованого церквою і який мав величезний успіх. Під гаслом “послухай” ініціатори проекту запропонували всім баварським школам, училищам, гімназіям присилати індивідуальні і групові пісні, тексти і матеріали по проблемі “Людина і навколишнє середовище”. Хвиля відгуків виявилася надзвичайно широкою-від панк рока до фолкльора, від джаза до класичних творів. Кращі твори були записані на диск і видані окремим збірником [5.C42-43]

Характерним моментом для сучасної європейської екологічної педагогіки є посилення до емоційно-чуттєвої складової, збільшення значення духовної, естетичної цінності природи і відповідно зміни вектора розвитку моделі екологічної освіти від дидактики катастроф в 80 роках до “Педагогіки переживань” в 90 роках минулого століття.

“Педагогіка переживань”ставить собі за мету навчити сучасну людину адекватно бачити себе в навколишньому середовищі. Чуттєве сприйняття і розуміння світу як частини своєї природи допомагає любити його як самого себе і прикладати максимум зусиль для збереження і процвітання різних форм життя навколишнього середовища. “Педагогіка переживань”приваблива використанням веселих і цікавих ігор, і це вигідно відрізняє її від методів традиційної щколи. Діти знаходячись в лісі виконують вправи на розвиток уваги, з зав”язаними очима ведуть пошук природних об”єктів і стараютьсяя зробити їх природознавчий або міфологічний опис. В ігоровій формі проводиться так зване медитативне спілкування з природою в ході якої стирається межа між людиною і навколишнім середовищем. Діти ведуть німу розмову з деревами, комахами, квітами в своїй уяві пускають коріння в землю, качаються на вітрі, як дерева.Розчулені новою хвилею сенсебілізації вони перетворюють діалог про природою на діалог з природою. В результаті такого контакту вони починають сприймати себе частиною природи що веде за собою глибокий процес інтентифікації і забеспечує в подальшому свідому екологічноу поведінку і відповідні дії.

В руслі “Педагогіки переживань”працює так звана “лісова “ педагогіка. В центрі її уваги лежать залежності між людиною і навколишнім середовищем, проблеми використання лісових багатств. ”Лісові школи” забеспечують безпосереднє спілкування з навколишнім середовищем з природою різним колам суспільства різного віку від 8 до 80 років. В діяльності цих шкіл прослідковується тенденція до посилення духовних і естетичних цінностей екологічної освіти [5.C43-48].

Великою популярністю в Європі користується так звана “музейна педагогіка”

Вона направлена на виховання в молоді здатності естетично сприймати навколишнє середовище, взаємодіяти з нею.Через систематичне спілкування з мистецтвом вона старається виховати в молоді здатність естетично сприймати навколишнє середовище, розуміти сутність природи і людини.

Числені музеї природознавчі і технологічні допомагають кожному орієнтуватися в світі що швидко змінюється. Музеї мистецтва і культури впливають на історичну свідомість і самосвідомість людини. Малювання, ліплення, робота з природнім матеріалом розвивають творчі злдібності молодої людини. В багатьох школах західноєвропейських країн існують спеціальні курси малювання і живопису, щоб стимулювати природні задатки дітей. Якість здобутих умінь і навичок діти щорічно демонструють на проектах організованих в різних містах. В Відні таке міроприємство називається “Кольорове місто”. Учні ортимавши необхідний для роботи матеріал оформляють доступні їм обєкти проявляючи максимум творчих здібностей ,умінь і навичок [2.c 30].

У Франції тенденці до посилення духовно естетичного, культурологічного компоненту в екологічній освіті виражені в русі ”Народ і культура”. Він виражений в створенні культурних спілок, нових театрів, музеїв, реставрації пам”ятників архітектури, збереженні чистоти і розвитку національної мови і все це в контексті екологічної культури. В країні популярні центри канікул і вільного часу під патронатом “Педагогічного руху”, які практикують активні методи освіти і виховання. Вони охоплюють своєю увагою дітей віком від 4 до 18 років. Забеспечують культурний моральний і фізичний розвиток молоді. Різноманітний спектр послуг-туризм, маршрути з ночівлею під відкритим небом вводять дітей в світ природи допомагають відчути себе такими що має відношення до всьго живого забезпечують ідентифікацію з нею [2.c 31].

В Європі в ході переоцінки цінностей виробилось нове сприйняття дійсності, проходить перехід від механічного до ”цілісного” або екологічного сприйняття реальності. В науковому знанні і в педагогічній науці прокладає собі дорогу ідея інтеграція різних способів освоєння світу, взаємодії “двох культур”-гуманітарної і природничої, іде пошук цілісності наукових знань і наукової картини світу не лише на традиційній кількісній, механістичній основі але і на якісній культурі.

Улітаристській парадигмі праці і життя, яка була орієнтованан на використання і зріст статків, протиставляється нова парадигма. Вона націлена на розумне задовалення індивідуальних, гуманних потреб людства, на етестизацію навколишнього середовища. Практичною задачею еколого-естетичної педагогіки в цих умовах стає виховання почуттів, уміння розуміти місце і роль естетичних об”єктів в цілісному, естетичному просторі. На навчальних предметах ”навколишнє середовище”, напрацьовється чуттєво-соціальний досвід і опосередковується історичний. Зв’язок чуттєвого і культурного досвіду сприймається європейською школою як одна з найбільш важливих педагогічних стратегій, які здатні змінити свідомість як кожної окремої особистості, так і цілих пластів населення.

Інтеграційнний і міждисциплінарний підходи до екологічної освіти ведуть до систематизації екологіних знань, що дозволяє учневі бачити взаємозв’язок локальних, національних і глобальних екологічних проблем, відкриває горизонт перспективного дослідження стану навколишнього середовища стимулює втягнення в доступні форми наукового прогнозування , а значить екологічно виправданих обмежень в власній споживацькій поведінці.

Країни Європи активно проводять політику створення єдиної ”Загальноєвропейської домівки”. Для них характерні потяг до виховання громадянина Європейсьекого союзу, готового до участі в загальноєвропейському діалозі, загальнокультурної, інтелектуальної і естетичної особистості. Все більший темп набирає розуміння необхідності вивчення історії, літератури, мистецтва, культури, соціальних та інших проблем країн Європейського континенту.

В Європі складається особливий “наднаціональний” механізм функцією якого є співробітництво з метою гармонізації систем освіти країн ЄС. Постійно (з 1976 з.) діє комітет освіти держав-членів ЄС, Європейський інститут виховання і соціальної політики (Париж) , Бюро співробітництва і виховання і соціальної політики (Брюсель) та багато інших установ розробляють конкретні програми міждержавної координації. В ряді певної кількості крупних дослідницьких центрів (Німеччина,Великобританія, Франція) аналізується широке коло питань міжнародної освіти і порівняльної педагогіки, в тому числі в екологічной освіті. Серед організацій, які приділяють особливу увагу проблемем екологічної освіти вирізняється Британська екологічна спілка яка співпрацьовує з екологічними організаціми в цілому світі. [2.c32]. У Великій Британії створено національно-самобутню систему екологічної освіти населення, спрямовану на подолання негативних наслідків індустріалізації та науково-технічної революції. Ця важлива діяльність спрямовується на поширення екологічних ідей у суспільстві; вона базується на загальнолюдських цінностях і народних традиціях захисту довкілля.

Концепція екологічної освіти у Великій Британії враховує сучасні світові тенденції в розвитку педагогічної науки і практики і в той же час зосереджує увагу на нагальних проблемах вищої школи, педагогіки й охорони природи.

У зв’язку з тим, що у Великій Британії значна увага приділяється екологічному вихованню різних категорій населення і традицією британців є повага і збереження взаємин із навколишнім природнім середовищем, маючи свої національні особливості, досвід Великої Британії в галузі екологічної освіти набуває міжнародного значення. Британський досвід екологічної освіти сприяє посиленню уваги до активізації педагогічних досліджень у цій галузі. Принцип полікультурності, врахування національних традицій природокористування та спілкування з природою у поєднанні з принципом пріоритету загальнолюдських цінностей, до яких, в першу чергу, відносяться екологічно безпечні умови життя, які становлять основу інтернаціональної корпоративної діяльності в галузі екологічної освіти.[7.C 61-65]. Зазначимо, що цей досвід використовується і в Україні, де в центрі уваги є національне відродження українського народу. Відповідно до системи екологічної освіти у Великій Британії розроблялася і концепція екологічної освіти в Україні, згідно якої має бути створена високоефективна система підготовки громадян до розв’язання екологічної проблеми в Україні.

Виявлення прогресивних ідей Британських народних традицій, інноваційних підходів до екологічного виховання дає змогу визначити форми, методи й засоби їхнього застосування у навчальних закладах різних типів і форм власності України. Одним із провідних завдань освіти є підготовка вчителів, оскільки вчитель був, є і залишається головним реалізатором цієї мети. Значний інтерес у контексті створення проектів стандартів підготовки вчителя ХХІ ст. становить система екологічної освіти Великої Британії з її багатовіковими традиціями в галузі навчання та виховання.

Висновок:Актуальність аналізу досвіду європейських країн в побудові системи екологічної освіти підсилюється виходом України на Європейський та світовий рівень, що значно розширює функції екологічної освіти . Від ефективної системи екологічної освіти і вихованя вимагається наявність нових технологій навчання, уміння перебудовувати освітній простір у дієву педагогічну систему на основі заміни репродуктивного стилю педагогічної діяльності на творчий. Сучасна екологічна освіта Європейських країн розвивається на ідеях комплексної екології і спрямована на виховання нового покоління людей, які будуватимуть свої стосунки з природою, виходячи з ідеалів добра і справедливості, поваги до природи. Отже вивчення досвіду країн європейського союзу в галузі екологічної освіти і виховання не лише збагатить національниу систему освіти і виховання, а і створює умови для консолідації сил при вирішенні екологічних задач які входять в державні приорітетні рамки України.

 

Література

1.     Червонецький В.В. Экологическое образование в школах развитых стран мира/В.В.Червонецкий:Экология и образование, 1992.

2.     Сбруєва А.А. Порівняльна педагогіка: Навчальний посібник. – Суми: Редакційно-видавничий відділ СДПУ, 1999.

3.     Шульженко А.К. Воспитание эстетического восприятия окружающей среды в европейских странах: Экологическое образование. – №2. – 2005.

4.     Левківський М.В. Історія педагогіки К, 2011

5.     Волкова Н.П.Педагогіка К.,2007

6.     Развитие эколого-эстетической культуры личности в современной Германии А. К. Шульженко. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук .М.,1998

7.     Марченко Г. В. Розвиток екологічної освіти в середніх школах Великої Британії у другій половині ХХ століття. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук. Горлівка ,2003



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info