zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ДО ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОДІЇ СІМ’Ї І ШКОЛИ У ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЯХ Л.М. ТОЛСТОГО

 

Смешнова А.В.

Україна, Полтавська область,

Березоворудська ЗОШ І-ІІІ ступенів

 

Аbstract: This paper deals with one of the topical issues of modern education, namely the interaction of families with school. Particular attention is given to teaching activities LN Tolstoy.

Кeywords: school, family, school and family interaction, activities L.N. Tolstoy.

 

Анотація: У статті розглядається одне з актуальних питань сучасної освіти, а саме: взаємодія сім’ї з школою. Особливу увагу надається педагогічній діяльності Л.М. Толстого.

Ключові слова: школа, сім’я, взаємодія школи і сім’ї, Л. М. Толстой.

 

У період розбудови національної системи освіти і виховання важливого значен­ня набуває родинно-сімейне виховання. Без залучення до активної участі у виховній роботі батьків та інших членів родини школярів практично не можливе розв’язання проблеми національного виховання, формування патрі­отичних почуттів молодого покоління нашої держави. У Державній національній програмі «Освіта (Україна ХХІ століття)» підкреслюється: «В основу національного виховання мають бути покладені принципи єдності сім’ї і школи, наступнос­ті і єдності поколінь. Школа має продовжувати родинно-сімейне виховання, працювати в тісному контакті з батьками, налагоджувати взаємозв’язок між школою і родиною, бо це – основа, передумова підвищення активності навчання та виховання» [1].

З огляду на нові вимоги до якості виховання взаємодію сім’ї та школи вважають одним з основних чинників удосконалення системи вітчизняної педагогічної освіти щодо виховання учнів. Вивчення цього питання в історичній ретроспективі дасть змогу виявити наявні проблеми й неузгодження, використати раціональні здобутки й відмежувати хибні поцінування. Досить плідним у цьому аспекті є друга половина ХІХ – початок ХХ ст., період, що в загальних рисах має багато спільного із сьогоденням.

Аналіз джерел показує, що у зв’язку з розвитком і становленням педагогіки як науки, багато вчених-педагогів у своїх роботах зверталися до проблеми взаємодії родини і школи. Зроблена ними теоретична оцінка різних аспектів цієї проблеми (обґрунтування необхідності взаємодії сім’ї і школи , змістовна сторона відносин сім’ї і школи , причини протистояння сім’ї і школи , умови становлення взаємодії сім’ї і школи, форми і способи їх спільної діяльності) має велике значення для сучасної педагогіки.

Особливе значення у розвитку даного питання необхідно надати Льву Миколайовичу Толстому, який одним з перших відкрив на власні кошти школу для дітей кріпосних селян, де намагався навчити їх елементам грамоти, лічби й закону божому.

Відсутність насильства і придушення особистості дитини, свобода в можливостях прояву його допитливості та активності, глибока віра у творчі сили дітей, гуманне ставлення до них, постійне прагнення зробити заняття в школі корисними, цікавими, створення умов для задоволення запитів і бажань дітей, – все це створювало сприятливу атмосферу для учнів – особливий «дух» школи. Її основоположними принципами були природо- та культуровідповідність, відкритість, співпраця, демократизм, зв’язок із життям і працею, самодіяльність і любов до дітей. На думку педагога, щоб «російська система народної освіти була не гірше інших систем, вона повинна бути своя, не схожа ні на яку іншу систему» [3, 68].

Ідея створення школи для селянських дітей була наслідком необхідності, яка диктувалася соціально-економічними чинниками. В умовах боротьби за соціальну рівність, захист потреб та інтересів селян, народна школа була однією із спроб поліпшення соціального становища народу шляхом освіти. Яснополянска школа була безкоштовною. Це полегшувало можливість всім незаможним і малозабезпеченим людям дати освіту своїм дітям. Школа працювала у вільний від польових робіт час, коли учні не повинні були допомагати своїм батькам у сільському господарстві: приблизно з середини осені до середини весни.

У статті «Виховання та освіта» (1862) Лев Миколайович поставив проблему відчудженності школи від середовища. Так, важливим для сучасної педагогіки є його висновок про те, що школа першою умовою своєї освіти ставить відчуження від умов, породжених середовищем, суспільством, що, на його думку, глибоко помилково. Л.М. Толстой, організовуючи роботу школи в Ясній Поляні, спирався на знання середовища, сімей, в яких виховувалися діти, враховував особливості дітей, що відвідували школу, прагнув використовувати у виховній роботі традиції та звичаї селянського укладу життя.

Спочатку між батьками, всім селянським «співтовариством» і Л.М. Толстим (майбутньої школою) не тільки не було контакту, а навіть деяка упередженість: барин будує школу, напевно, щось задумав. У цій думці відображалося ставлення селянства до «панів», хоча Лев Миколайович зі свої братом дав «волю » своїм селянам задовго до скасування кріпосного права. Причинами такого ставлення селянства до школи докладно викладені К.Д. Ушинським в його статті «Загальний погляд на виникнення наших народних шкіл» [4, 224-226].

Коли ж Яснополянська школа почала роботу, ставлення до неї селян і батьків кардинально змінилися. Педагог надавав першочергове значення

Школа для нього стала лабораторією для перевірки на практиці його педагогічних поглядів. Він сформулював методологічну основу до розуміння ролі сім’ї та школи у вихованні учнів, до побудови взаємовідносин і взаємодій між ними: «Добре все те, що єднає людей, погано те, що роз’єднує». Отже, необхідно шукати і закладати в основу взаємодії школи і сім’ї все те, що їх і всіх людей об’єднує. Саме це положення становить стратегічну установку не тільки для сім’ї і школи, а й усього суспільного життя, для всіх країн і народів [2, 353].

Через успіхи учнів, що досягаються без побоїв і примусів, досягалось визнання, передусім, батьками і самими дітьми переваг такого навчання. Цим самим у Яснополянській школі закладався і успішно реалізовувався один з основоположних принципів соціалізації – взаємодія школи з родиною учнів: через досягнення взаєморозуміння між вчителями, дітьми і батьками встановлювалися довірливі контакти, що сприяють нормалізації взаємин не тільки між школою і родиною, а й встановленню більш сприятливих відносин між батьками і дітьми, між самими батьками і т.д. Таким чином, можна говорити про потужний розвиток в Яснополянській школі соціально - педагогічної функції , яка створює природну потребу і основу між школою і родинами учнів у взаємодії. На думку педагога, краща школа та, яка відповідає характеру і потребам життя.

Крім того, формулюється основна закономірність переходу взаємодії школи з сім’єю як процесу в принцип: чим більше розширює школа свою взаємодію з навколишнім середовищем, чим більш розвиває вона соціально-педагогічні функції з населенням свого оточення, тим більш сприятливі створюються умови для встановлення між сім’єю і школою взаємин, для природного розвитку між ними взаєморозуміння і співпраці.

Л.М. Толстой уникнув головної ізоляціоністської помилки Ж.-Ж. Руссо і її негативних наслідків для соціалізації школярів: не відриваючи дітей від сім’ї, батьків, від життя, він створював для них широкий освітній простір, поєднавши їх виховання з навколишнім життям; організовуючи різноманітні види діяльності для дитини, він сприяв тим самим вільному прояву і розвитку їх здібностей та обдарувань; коригуючи роботу школи з віковими можливостями та інтересами дітей, він педагогічно вірно вирішував одну з найскладніших проблем – забезпечення єдності активності і самодіяльності дитини з педагогічним керівництвом дорослих.

Яснополянска школа Л.М. Толстого увійшла і залишиться не тільки в історії вітчизняної шкільної освіти, а й світової шкільної практики як унікальний досвід здійснення гуманістичної освіти в умовах наближення до життя. Віра в багатющі можливості дитини і заснована на цьому повага до неї як до особистості складають фундамент педагогічного оптимізму і гуманізму. Його досвід свідчить: принцип зв’язку школи з навколишнім життям і суспільно корисною працею є не тільки важливим у вирішенні освітніх завдань школи, а й для виконання нею соціально - педагогічної функції, здійснення контактів з родинами учнів зокрема [2].

У сучасних умовах модернізації освіти, коли соціальне замовлення освіти формулює не тільки держава , але й суспільство, в тому числі і сім’я, життєво важливими стають ідеї Л.М. Толстого про потреби батьків в освіті дітей. Мислитель звертав увагу на те, що батьки, починаючи з селян, міщан до купців і дворян, скаржаться, що дітей їх виховують в «чужих їх середовищі поняттях». На його думку, селяни і міщани не хочуть шкіл, притулків і пансіонів, щоб не зробили з їхніх дітей білоручок і писарів замість орачів. Фактично Лев Миколайович Толстой висунув одну з головних методологічних підстав модернізації змісту освіти, суть якої в орієнтації на потреби особистості та сім’ї, в оновленні шкільних знань учнів.

Для сучасної практики, на наш погляд, важливими є висновки, зроблені на основі педагогічної діяльності Льва Миколайовича в Яснополянській школі, а саме: ідея про розкриття, насамперед, духовно-морального потенціалу особистості в освіті; підпорядкування організаційно-виховному процесу, інтересам розвитку особистості дитини; ціннісне ставлення до дитинства; співробітництво і рівність вчителя, учня та батьків у процесі навчання.

Отже, наприкінці XIX - початку XX століття були створені основи вітчизняної теорії та методики сімейного виховання. Одна з перших вітчизняних модель народної трудової школи показала: чим більший багатосторонній, соціально широкий і змістовний вплив робить школа на навколишнє населення, тим більш об’єктивні створюються основи для взаємодії і співпраці сім’ї та школи. Одночасно були закладені теоретичні та методичні основи взаємодії сім’ї і школи у вихованні та соціалізації учнів – єдність цілей і принципів у сімейному та шкільному вихованні; їх природо- та культуровідповідності; довіри і поваги до особистості дитини; співробітництва; єдності вимог, прав і відповідальності для сім’ї і школи; самодіяльності; системності та безперервності; особистої та громадської перспективи.

 

Список літератури:

1.     Державна національна програма „Освіта” (Україна ХХІ століття). – К.: Радуга, 1994. – 62 с.

2.     Вентцель К.Н. Идеальная школа будущего и способы ее осуществления / Хрестоматия по истории школьной педагогики в России: М., 1974.

3.     Толстой Л.Н. Педагогические сочинения/ Л.Н. Толстой.. - М., 1989.

4.     Ушинский К.Д. Избранные педагогические сочинения. Т. 1-2 / Под ред. А.И. Пискунова и др. — М.: Педагогика, 1974.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info